Постанова
від 27.11.2007 по справі 34/323
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/323

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.11.2007                                                                                           № 34/323

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Прокопчук С.В. (дов. № 1040 від 19.07.2007);

від відповідача –    не з'явився;

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Топаз-Регіон"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.09.2007

 у справі № 34/323  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер"

 до                                                   Приватне підприємство "Топаз-Регіон"

             

                       

 про                                                  стягнення

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2007 №34/323 припинено провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємства “Топаз-Регіон” 1000,00 грн. боргу; позов задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства “Топаз-Регіон” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Луцьккондитер” 44 175, 03 грн. боргу, 491, 84грн. 3% річних, 2 639,07 грн. пені, 473,06 грн. витрат по сплаті державного мита та 114,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідачем не виконано частково своїх зобов'язань за договором дистриб‘юції №53 від 03.11.2006 перед позивачем, стосовно сплати за поставлений товар, що відповідно до приписів ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України) є підставою стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 44175,03грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Приватне підприємство “Топаз - Регіон” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення  Господарського суду міста Києва  від 04.09.2007 у справі №34/323 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги факт невиконання зобов'язань позивачем перед відповідачем, а саме жодного сертифіката відповідності або свідоцтва на товар протягом поставки товару не було надано відповідачу позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду  розгляд апеляційної скарги призначено на 27.11.2007.

Представник позивача в судове засідання 27.11.2007 з'явився, заперечив проти доводів, які були викладені в апеляційній скарзі та просив оскаржуване рішення залишити без задоволення, з тих самих підстав, що й у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги (а.с. 153), явка представників сторін у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м. Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо – комерційна фірма “Луцьккондитер” та Приватним підприємством “Топаз - Регіон” укладено договір дистриб‘юції №53 від 03.11.2006 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору фірма (Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо – комерційна фірма “Луцьккондитер”) на умовах, обумовлених даним Договором, передає у власність дистриб‘ютору (Приватне підприємство “Топаз - Регіон”) кондитерські вироби, в подальшому Товар, відповідно до заявки та Специфікації, а дистриб‘ютор зобов'язується прийняти Товар від фірми та оплатити його загальну вартість на умовах даного Договору.

Відповідач здійснює оплату за кожну партію Товару протягом тридцяти п'яти календарних днів з моменту отримання Товару (підписання сторонами накладних), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору у випадку порушення термінів здійснення розрахунків згідно з пунктом 5.2 даного Договору, відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочки.

Виконуючи умови Договору позивач поставив відповідачу Товар, згідно із видатковими накладними № ЛК-0020013 від 07.11.2006 на суму 15341,35грн., № ЛК-0020012 від 07.11.2006 на суму 4 193,56 грн., № ЛК-0021077 від 20.11.2006 на суму 11 190,80 грн., № ЛК-0021079 від 20.11.2006 на суму 2 908,50 грн., № ЛК-0021546 від 27.11.2006 на суму 4105,70 грн., № ЛК-0021547 від 27.11.2006 на суму 7 449,74 грн., № ЛК-0022297 від 04.12.2006 на суму 4 285 грн., № ЛК-0022300 від 04.12.2006 на суму 2 889,83 грн., № ЛК-0022313 від 04.12.2006 на суму 277,28 грн., № ЛК-0022314 від 04.12.2006 на суму 136,50 грн., № ЛК-0022412 від 05.12.2006 на суму 75,60 грн., № ЛК-0022685 від 08.12.2006 на суму 33,20 грн., № ЛК-0023149 від 13.12.2006 на суму 5244,60 грн., № ЛК-0023150 від 13.12.2006 на суму 10270,61 грн., № ЛК-0023153 від 13.12.2006 на суму 686,84 грн., № ЛК-0023155 від 13.12.2006 на суму 322,40 грн., № ЛК-0024059 від 21.12.2006 на суму 5 086 грн., № ЛК-0024061 від 21.12.2006 на суму 76,26 грн., № ЛК-0024060 від  21.12.2006     на суму 6445,34 грн., № ЛК-0000138 від 04.01.2007 на суму 11 345,10

грн.,   № ЛК-0000139 від 04.01.2007 на суму 11 185,74 грн., № ЛК-0000951   від  16.01.2006  на суму 1 765,50 грн., № ЛК-0000953 від 16.01.2007 на суму 3752,10 грн., № ЛК-0001846 від 30.01.2007 на суму 14310,55 грн.,   № ЛК-0001845 від 30.01.2007 на суму 8 315 грн., № ЛК-0003295 від 19.02.2007 на суму 5 631,15 грн., № ЛК-0003297 від   19.02.2007 на суму 2 526,51 грн., № ЛК-0004307 від  05.03.2007 на суму 7 175 грн., № ЛК-0004308 від 05.03.2007 на суму 6299,81грн., № ЛК- 0005360 від 16.03.2007 на суму 6738,45 грн., № ЛК-0005361 від 16.03.2007 на суму 9 146,82 грн., № ЛК-0006624 від 03.04.2007 на суму 7 523,11 грн. та № ЛК-0006625 від 03.04.2007 на суму 3 134,18 грн., всього на загальну суму 180 050,13 грн.

Відповідачем поставлений товар був прийнятий у повному обсязі, про що свідчать підписи та відбитки печаток відповідача на вказаних видаткових накладних.

Відповідач за отриманий товар частково розрахувався з позивачем на суму 134568,15 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідно до накладних повернення № ЛК-0000454 від 05.12.2006 на суму 75,60 грн., № ЛК-0000455 від 05.12.2006 на суму 34,65 грн. та № ЛК-0000003 від 04.01.2007 на суму 196,70 грн., відповідачем було повернуто позивачу товар на суму 306,95 грн.

Також відповідачем сплачено позивачу 1000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 318 від 19.06.2007.

Згідно з довідкою позивача від 24.07.2007, з якою погоджується відповідач, у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 44175,03грн.

Станом на момент подачі позовної заяви вказана сума боргу відповідачем сплачена не була.

Позивачем надано докази належного виконання ним своїх зобов'язань за Договором, а саме відповідно до вищевказаних видаткових накладних було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 180 050,13 грн.

Судовою колегією критично оцінюються посилання відповідача на те, що позивачем при поставці товару не було надано відповідачу оригінальних копій сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання на товар, видану відповідним органом сертифікації в системі УкрСЕРПО, адже умовами Договору надання сертифіката не поставлено в залежність від сплати заборгованості за товар.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на вищезазначене відповідач у встановлений Договором строк свого зобов'язання щодо оплати вартості товару у повному обсязі не виконав, сума заборгованості за поставлений товар складає 44 175,03 грн.

Згідно пунктів 1 та 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити  усіх   заходів,   необхідних   для   належного   виконання   нею зобов'язання, враховуючи   інтереси   другої   сторони   та   забезпечення   загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування  господарських санкцій, передбачених ГПК України, іншими законами або договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з п. 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пункт 6 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до приписів п.6 ст. 232 ГК України та ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, якими передбачено, що розмір пені, яка нараховується за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань за договором обчисляється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, судом першої інстанції була розрахована пеня.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п.2 статті 625 ЦК України).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 082,41 грн. пені та 542,82 грн. 3% річних є не обґрунтовані, оскільки позивачем не враховано вимоги п. 5.2 Договору.

Судом першої інстанції правомірно було взято до уваги розрахунок відповідача, відповідно до якого підлягає стягненню з відповідача пені у розмірі 2 639,07 грн. та 3% річних у розмірі 491,84 грн.

Відповідач 19.06.2007 сплатив позивачу 1000 грн. заборгованості за Договором.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що Відповідачем сплачено позивачу 1000,00грн. заборгованості за Договором, провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 1000,00 грн. припинено місцевим господарським судом правомірно.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2007 по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Топаз - Регіон” залишитибез задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2007  у справі № 34/323 без змін.

2. Матеріали справи № 34/323 повернути до Господарського суду   міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 30.11.07 (відправлено)

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення27.11.2007
Оприлюднено09.04.2008
Номер документу1506410
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —34/323

Рішення від 12.08.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Сташків Р.Б.

Судовий наказ від 27.02.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Примак С.А.

Рішення від 10.02.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Примак С.А.

Ухвала від 12.01.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Примак С.А.

Ухвала від 01.12.2008

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Примак С.А.

Рішення від 10.11.2008

Господарське

Господарський суд міста Києва

Сташків Р.Б.

Постанова від 27.11.2007

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Смірнова Л.Г.

Ухвала від 29.10.2007

Господарське

Господарський суд Одеської області

Фаєр Ю.Г.

Рішення від 04.09.2007

Господарське

Господарський суд міста Києва

Сташків Р.Б.

Рішення від 13.07.2007

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Примак С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні