Рішення

від 12.08.2009 по справі 34/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/323

12.08.09

За позовом          Приватного будівельного підприємства «Еталон-2В»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Столиця»

про                    стягнення 18 875,01 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Кузора В.В. представник за довіреністю від 22.01.2009

від відповідача –Тимощук С.В., пров. юр-т, дов. №13-08/161 від 03.06.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне будівельне підприємство «Еталон-2В»(далі –позивач, або Клієнт) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Столиця»(далі – відповідач, або Банк) штрафних санкцій в сумі 18 875,01 грн., в т.ч.16 633,80 грн. пені та 2 241,21 грн. 3 % річних згідно договору банківського рахунку № 08/31 від 18.05.2004 (далі –Договір).

Під час розгляду справи Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позов заявлено про стягнення з Відповідача пені в сумі 19 565,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач послався на те, що Відповідач в порушення умов укладеного між ними Договору взяті на себе зобов'язання по списанню коштів з рахунку позивача виконав несвоєчасно, що у відповідності до п. 6.1 Договору та чинного законодавства є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.05.2009 порушено провадження у справі № 34/323 та призначено розгляд справи на 01.06.2009.

Розгляд справи відкладався, в судових засіданнях оголошувались перерви.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки за підрахунками відповідача пеня за прострочені дні становить 13 631,10 грн. Крім того, відповідач не погодився з вимогою позивача про стягнення з Банку 3% річних, оскільки, Договором передбачена відповідальність відповідача за несвоєчасне зарахування суми, яка належить власнику рахунку(ів), зокрема відповідач сплачує пеню у розмірі 0,05% від несвоєчасно або неправильно списаної/зарахованої суми за кожен день прострочення.

А тому, на думку відповідача, вимога позивача про стягнення 3% річних суперечить Договору та чинному законодавству України і тому не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.05.2004 між позивачем та відповідачем укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Банк зобов'язався відкрити Клієнту поточний рахунок № 26000301010031 та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування, відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства.

Відповідно до п. 4.1 Договору Клієнт може здійснювати безготівкові розрахунки шляхом використання відповідних розрахункових документів, передбачених чинним законодавством України.

Згідно п. 4.2 Договору Банк здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та, зокрема, нормативних актів Національного банку України, за умови  належного оформлення Клієнтом розрахункових документів. Платежі з рахунку Клієнта Банк виконує в межах залишку коштів на рахунку.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що платіжні доручення Клієнта Банк виконуються поточною датою валютування у разі наявності всіх необхідних реквізитів та за умови їх надходження в Банк (за київським часом):

до 17-00 год. –для перерахувань в українських гривнях;

до 13-00 год. –для перерахувань в російських рублях;

до 16-00 год. –для перерахувань в доларах США;

до 14-00 год. –для перерахувань в євро, англійських фунтах стерлінгів та інших видах валют; та за умови, якщо день виконання операцій є робочим днем закордонного  банку, через який здійснюється перерахування.

29.12.2008 позивач надав Банку для виконання платіжне доручення №2308 для списання з його розрахункового рахунку коштів в сумі 908 933,82 грн. на рахунок КП «Житлоінвестбуд-УКБ», яке було одержано Банком 29.12.2009, про що свідчить відтиск печатки Банку та підписом уповноваженої особи.  

У зв'язку із невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо списання коштів з розрахункового рахунку Позивача, останній 16.01.2009 повторно надав Відповідачу для виконання платіжне доручення № 1 для списання з його розрахункового рахунку коштів в сумі 908 933,82 грн. на рахунок КП «Житлоінвестбуд-УКБ», що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення.

Оскільки, Банком так і не було виконано платіжне доручення 11.02.2009 позивач втретє надав Банку для виконання платіжне доручення №5 для списання з його розрахункового рахунку коштів в сумі 908 933,82 грн. на рахунок КП «Житлоінвестбуд-УКБ».

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач виконав доручення позивача по списанню коштів з розрахункового рахунку Позивача лише 11.02.2009, чим порушив умови Договору щодо строків виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом позивач звернувся до відповідача 29.12.2008 з вимогою про списання коштів з розрахункового рахунку, а відповідач списав кошти лише 11.02.2009 прострочивши зобов'язання на 43 дні.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1 Договору за несвоєчасне (пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання з вини Банку суми з Рахунку (ів) Клієнта, а також за несвоєчасне зарахування суми, яка належить власнику Рахунку (ів), Банк сплачує клієнту пеню у розмірі 0,05 (нуль цілих п'ять сотих) відсотка від несвоєчасно або неправильно списаної/зарахованої суми за кожний день прострочки, але не більше 5 (п'яти) відсотків суми переказу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання щодо списання коштів з розрахункового рахунку позивача визнаються судом обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 19 565,00 грн.

Щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 2 241,21 грн. слід зазначити наступне

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача відповідає нормам чинного законодавства та матеріалам справи.

Вимогу позивача про стягнення з відповідача 2 241,21 грн. 3% річних суд визнає правомірною та такою, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Що ж стосується посилання відповідача щодо того, що Договором вже передбачено сплату пені, що виключає застосування статті 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Водночас частиною 2 статті 546 ЦК України передбачено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

До таких інших видів забезпечення виконання зобов'язання слід віднести і передбачені статтею 625 ЦК України річні.

За ЦК України неустойка має дві форми: пеню і штраф. Отже, пеня, виступаючи однією з форм неустойки, не може мати іншої форми, зокрема форми річних.

Відповідно до частини 2 статті 20 ГК України права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів слід віднести передбачені статтею 625 ЦК України річні.

Таким чином, пеня і річні є самостійними способами захисту цивільних (господарських) прав та законних інтересів, та різними видами забезпечення виконання цивільно-правових (господарсько-правових) зобов'язань.

Отже, пеня і річні мають різну правову природу, а відтак не являються двома однаковими санкціями.

Вищезазначена позиція також підтверджується постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 18.02.2002 та 19.08.2003.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Разом з тим, постановою Правління Національного банку України від 17.07.2009 №408 «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві «Банк Столиця»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік (20.07.2009 - 19.07.2010), мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 20.07.2009 до 19.01.2010.

Проте, враховуючи положення статей 2, 85 Закону України (у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI), керуючись пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), відповідно до якого господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, беручи до уваги наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд вважає за доцільне відстрочити виконання рішення до закінчення у відповідача строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Витрати позивача, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на Відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник саме з вини Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Столиця»(04205, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 12-Г ідентифікаційний код 26520464, МФО 380623, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного будівельного підприємства «Еталон-2В»(02068, м. Київ, вул. Григоренка, 26-А, р/р 26000301010031 в ТОВ КБ «Столиця»м. Києва, МФО 380623 ідентифікаційний код 31486326) 19 565 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. пені, 2 241 (дві тисячі двісті сорок одна) грн. 21 коп. 3 % річних, 273 (двісті сімдесят три) грн. 75 коп. витрат на оплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення на період до закінчення строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного постановою Правління Національного банку України №408  від 17.07.2009 «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві «Банк Столиця», а саме до 19.01.2010.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяР.Б. Сташків

Повний текст рішення підписано 08.09.2009