Рішення

від 17.03.2008 по справі 02/163-40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/163-40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "17" березня 2008 р.                                                       по справі  № 02/163-40

 від 17.03.2008р.                     справа  № 02/163-40

за позовом Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву, смт. Торчин

до відповідача Головного управління Державного казначейства України у Волинській області, м. Луцьк

співвідповідача Луцької районної державної адміністрації Волинської області, м. Луцьк

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Відкрите акціонерне товариство “Ямпільський приладобудівний завод”, м. Ямпіль

2) Підприємець Степюк Андрій Миколайович, м. Луцьк

3) Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Спецбудмонтаж", Луцький район, смт.Торчин.

про стягнення 30 019,25 грн.

                                                                                                                           Суддя    С.В. Костюк

Представники:

від позивача: Канівський В.К., довіреність від 12.12.2007 р., Генсіровський А.С. – директор;

від відповідача - 1: Манчик О.М., довіреність №12-09/10-15-83 від 10.01.2008 р.;

від відповідача - 2: н/з;

від співвідповідача: Косик Т.Д. довіреність від 28.09.2007р.

від 3-х осіб 1) н/з;

                   2) н/з;

                   3) Сидун О.С., довіреність від 26.02.2008 р.

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України 30019,25грн., з якої 20000грн. отриманої шкоди та 10019,25грн. упущеної вигоди.

          Обгрунтовуючи заявлену вимогу зазначає, що збитки в заявленій сумі нанесені в результаті протиправної дії державного реєстратора Луцького району, що призвело до розірвання договору від 29.12.2006р. на поставку газових лічильників та електрокотлів між ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" та Торчинським МПП та невиконанням останнім зобов'язань по договору купівлі продажу від 29.12.2006р. перед ПП Степанюк А.М., за що приватному підприємцю було виплачено 20000грн. збитків.

          При цьому посилається на Постанову господарського суду від 04.12.2007р. по справі №04/45-10"А", ст.56 Конституції України, ст.ст.22, 1174 ЦК України, ст.228 ГК України, ст.ст.1,47,49 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

          Позивачем на виконання  вимог ухвали суду від 28.01.2008 р. представлено: розрахунок упущеної вигоди, копію статуту від 12 лютого 1987 року, також зазначено  неможливість надання доказів перерахування  коштів ПП Степюку А.М. в розмірі  20 000 грн., оскільки  зазначені  було виплачено готівкою.

Представник Головного управління держказначейства України у Волинській області в судовому засіданні вказав, що зазначений позивачем відповідач Відділ ДК у Луцькому районі не має статусу юридичної особи, тому є неналежним відповідачем по справі, а Головне управління Державного казначейства України у Волинській області повністю відхиляє вимоги позивача. У відзиві, на позов від 25.10.2008р. №12-09/42-333 зазначає, що в силу ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також їх майну відшкодовуються у повному обсязі особою, яка її завдала.

          Згідно ст.30 Бюджетного кодексу України, видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені Законом “Про Державний бюджет України” на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено ст.87 цього Кодексу, у  переліку таких видатків не передбачено відшкодування майнової шкоди . Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не передбачено загальнодержавних видатків на відшкодування Державою шкоди, завданої юридичній особі внаслідок неправомірних дій посадової або службової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

          З врахуванням зазначеного представником відповідача згідно ст.24 ГПК України судом проведена заміна відповідача по справі.

          Співвідповідач - Луцька райдержадміністрація в наданому суду поясненні вказує, що позов є безпідставним та просить відмовити в його задоволенні. При цьому зазначає, що угоди на які посилається позивач і в результаті невиконання яких йому було завдано збитків, укладені з порушенням чинного законодавства, а саме п.2 ст.203 ЦК України, оскільки 04.06.1997р. рішенням зборів уповноважених представників господарств-засновників Торчинського МПП створено ліквідаційну комісію, до якої відповідноі до п.3 ст.105 ЦК України перейшли повноваження щодо управління справами юридичної особи. В підтвердження зазначеного в поясненні посилається на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2006р. по справі №2-780/06 за позовом Ліквідаційної комісії Торчинського МПП до Генсіровського А.С., Канівського В.К., Грищука С.М., ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.09.2007 року у справі №01/29-12А, ст.ст.19,20 Закону України "Про господарські товариства".

Третя особа - ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод" в наданому суду поясненні від 18.01.2008р. №8  вказує, що 28.12.2006р. було укладено  договір з Торчинським міжгосподарським підприємством по птахівництву на поставку продукції на суму 200385грн., при перевірці реєстраційних даних встановлено, що під кодом ЄДРПОУ 05383891 зареєстровано не Торчинське МПП, а Торчинське міжгосподарське підприємство по виробництву яєць.

          Оскільки зазначені обставини могли бути підставою для визнання договору недійсним та призвести до стягнення в  доход держави всього отриманого за ним, було підготовлено повідомлення про розірвання договору, яке вручено директору Торчинського МПП Генсіровському А.С. 22.01.2007р. під розписку. При цьому просить справу розглянути без його участі.

          Третя особа - Приватний підприємець Стенюк А.М. в поясненні від 25.01.2008р. вказує, що 29.12.2006р. між ним та Торчинським МПП було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого останній зобов'язався поставити до 26.01.2007 року товар на суму 210404,25грн.

          Водночас, сторонами в договорі було обумовлено розмір збитків 20000грн. в результаті невиконання умов договору.

          В зв'язку з порушенням строків поставки товару 01.02.2007р. директору Торчинського МПП була вручена вимога про виплату зазначеної суми збитків, яка 17.12.2007р. підприємством була виконана. В зв'язку з втратою інтересу по даному договору 30.05.2007 року вручена вимога про його розірвання . При цьому вказує, що виклав все йому відоме по справі і додав всі наявні документи, а тому просить розглядати справу без його участі.

Третя особа – ТзОВ «Спецбудмонтаж» в запереченні на позов вимоги позивача повністю відхиляє з тих підстав, що заявлений позов безпідставний, не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить їм, а дії посадових осіб ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод» представників позивача Генсіровського А.С., Канівського В.К. та ПП Степюка А.М. свідчать про замах на бюджетні кошти.

З матеріалів справи вбачається наступне.

28.12.2006р. між ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод» та Торчинським міжгосподарським підприємством по птахівництву було підписано договір на поставку товару – газових лічильників та електрокотлів (а.с.9-10). Згідно п.5.1 договору поставка товару передбачалась в період з 22.01.2007р. по 24.01.2007р.

Пунктом 11.1 договору сторони передбачили дострокове розірвання договору в односторонньому порядку у випадках:

- затримки однією із сторін виконання взятих на себе по даному договору зобов'язань більше 15 календарних днів;

- надання однією із сторін недостовірної інформації, яка має суттєве значення та може вплинути на розрахунки з бюджетом або створити загрозу економічним інтересам сторони Договору.

29.12.2006р. договір на поставку даного товару був підписаний між Торчинським МПП та ПП Степюком А.М. (а.с. 13.14). Відповідно до п.3.1 Продавець поставляє товар на склад Покупця до 26.01.2007р., а згідно пункту 9.2 договору передбачено відповідальність за порушення строків поставки, передбачених п.3.1 договору у вигляді збитків в сумі 20000грн.

Листом від 22.01.2007р. голова правління ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод» повідомив директора Торчинського МПП про те, що договір від 28.12.2006р. № 28-12/6 розірваний в односторонньому порядку згідно пп.11.1, 11.2 з мотивів відсутності Торчинського МПП в ЄДРПОУ під кодом № 05383891 (а.с.12).

Листом від 01.02.2007р. ПП Степюк А.М. повідомив Торчинське МПП про виплату йому збитків в розмірі 20000грн. згідно п.3.1 договору від 29.12.2006р. (а.с.16).

Відповідно до розписки від 17.12.2007р. ПП Степюк А.М. отримав від Торчинського МПП збитки в розмірі 20000грн. (а.с.17).

19.12.2007р. Торчинським МПП подано позовну заяву про стягнення з відділу державного казначейства у Луцькому районі та Луцької районної державної адміністрації 30019,25грн., з них 20000грн. збитків, виплачених ПП Степюку А.М. через невиконання договору купівлі-продажу від 29.12.2006р. та 10019,25грн. упущеної вигоди (доходу, який підприємство могло одержати від виконання договорів від 28 та 29.12.2006р.).

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача безпідставна, а тому відмовляє в її задоволенні.

Даного висновку суд дійшов, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.323 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має  відшкодувати кредиторові збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ст.16 ЦК України).

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Для застосування такої міри відповідності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів  складу  цивільного  правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

За вимогами чинного законодавства тягар доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання контрагентом, наявність збитків, а також причинного зв'язку між першим та другим лежить на позивачеві. Крім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредиторами щодо їх одержання.

Відшкодування збитків у сфері господарювання врегульовано також Господарським кодексом України.

Зокрема, п.1 ст.224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно п.2 даної статті під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як слідує з матеріалів справи позивач пов'язує збитки, заявлені до стягнення, з розірванням в односторонньому порядку ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод» договору поставки від 28.12.2008р.

Водночас, як слідує з умов даного договору при його укладенні сторони самі передбачили випадки дострокового розірвання, а дані щодо коду ЄДРПОУ 05383891 вказані Покупцем товару – Торчинським МПП.

На момент виконання договірних зобов'язань по даному договору (з 22.01. по 24.01.2007р.) Торчинське МПП мало відомості про те, що за кодом 05883891 значиться Торчинське міжгосподарське підприємство по виробництву яєць, що підтверджено доказами по справі № 04/45-10А, тому не було позбавлено права внести відповідні зміни до договору від 28.12.2006р.

Водночас, суд вважає, що підстав для дострокового розірвання договору поставки від 28.12.2006р. не було, а твердження щодо можливості визнання його недійсним із-за неправильного зазначення коду ЄДРПОУ є лише домислом ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод», оскільки договір може бути визнано недійсним лише в судовому порядку.

Дослідивши договори поставки між ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод» - Торчинським МПП – ПП Степюком А.М., суд дійшов висновку, що сторони укладаючи дані угоди завідомо передбачили умови та свідомо вчинили дії по їх невиконанню, переслідуючи мету отримання коштів з бюджету у вигляді «заподіяних збитків».

Також суд вважає, що в даному випадку відсутні такі складові цивільного правопорушення, як вина правопорушника та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Так, на вимогу суду подати докази понесених Торчинським МПП збитків в розмірі 20000грн. в результаті їх сплати ПП Степанюку А.М., представник позивача Канівський пояснив, що понесені збитки підтверджуються розпискою від 17.12.2007р.. а кошти в розмірі 20000грн. сплачено підприємцю особисто ним.

Викликаний в судове засідання підприємець Степюк А.М. не з'явився, по дорученню його інтереси представляв Канівський В.К.

Крім того, пунктом 4 ст.226 ГК України передбачено, що не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язальної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

Водночас, за твердженням позивача збитки завдано саме в результаті відмови від договору поставки товару зі сторони Постачальника – ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод».

Також позивачем не доведено причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та співвідповідача та понесеними збитками.

Посилання на Постанову господарського суду від 04.12.2007р. по справі 04/45-10 суд вважає безпідставним, оскільки за твердженням позивача збитки були завдані невиконанням договорів, укладених в грудні 2006 року.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності усі фактичні обставини справи, суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами правомірність заявлених до відшкодування збитків, а тому відмовляє в задоволені позову.

Керуючись Цивільним та Господарським кодексами України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

вирішив:

В позові відмовити.

Суддя                                                                                      С.В. Костюк

          Дата підписання повного тексту рішення 24.03.2008р.

          Суддя                                                             Костюк С.В.