Постанова

від 10.06.2008 по справі 02/163-40

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

02/163-40

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

10.06.08                                                                                           Справа  № 02/163-40

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого –судді                                                  Зварич О.В.

Суддів                                                                      Юрченко Я.О.

Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву, смт. Торчин від 01.04.2008 року (далі Торчинське МПП)

на рішення Господарського суду Волинської області від 17.03.2008 року

у справі № 02/163-40

за позовом: Торчинського МПП

до відповідача-1: Головного управління Державного казначейства України у Волинській області, м. Луцьк (далі ГУ ДКУ у Волинській області)

до відповідача-2: Луцької районної державної адміністрації Волинської області, м. Луцьк (далі Луцька РДА)

за участю третіх осіб без самостійних вимог 1: Приватного підприємця Степюка Андрія Миколайовича, м. Луцьк (далі ПП Степюк А.М.)

2: Відкритого акціонерного товариства «Ямпільський приладобудівний завод», м. Ямпіль (далі ВАТ Ямпільський приладобудівний завод»)

3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж»,        смт. Торчин (далі ТзОВ «Спецбудмонтаж»)

про стягнення 30019,25 грн. шкоди та упущеної вигоди

За участю представників сторін:

від позивача          –Канівський В.К. –представник

від відповідача-1 –Філіпчук Н.Ф. - представник

від відповідача-2 –не з'явився

від третьої особи-1 –не з'явився

від третьої особи-2 –не з'явився

від третьої особи-3 –не з'явився

Права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України судом роз'яснено.

Рішенням господарського суду Волинської області від 17.03.2008 року у справі № 02/163-40 відмовлено в задоволенні позовних вимог Торчинського МПП до ГУ ДКУ у Волинській області та Луцької РДА, за участю третіх осіб без самостійних вимог: ПП Степюк А.М., ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод», ТзОВ «Спецбудмонтаж» про стягнення 30019,25 грн. шкоди та упущеної вигоди.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і співвідповідача та понесеними збитками; на момент виконання договірних зобов»язань по договору поставки від 28.12.2006р. (з 22.01 по 24.01.2007р.) Торчинське МПП мало відомості про те, що за кодом 05883891 значиться  Торчинське  міжгосподарське підприємство по виробництву яєць, що підтверджено доказами по справі №04/45-10А, тому не було позбавлено можливості внести до нього відповідні зміни, а підстав для його дострокового  розірвання не було;  при  дослідженні  договорів  поставки між ВАТ «Ямпільський  приладобудівний  завод»- Торчинським МПП –ПП Степюком А.М., встановлено, що сторони, укладаючи дані угоди, завідомо передбачили умови та свідомо вчинили дії по їх невиконанню, переслідуючи мету отримання коштів з бюджету у вигляді «заподіяних збитків».

Торчинським МПП подано апеляційну скаргу від 01.04.2008 року, в якій апелянт просить скасувати рішення суду та прийняти нове про задоволення позовних вимог повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним дослідженням матеріалів справи та висновки, викладенні у ньому необґрунтовані та безпідставні; згідно чинного законодавства з дня виключення підприємства з ЄДРПОУ воно вважається ліквідованим, а тому всі укладені з підприємством договори після виключення з ЄДРПОУ є незаконні (нікчемні).

ГУ ДКУ у Волинській області подало відзив на апеляційну скаргу № 12-09/224-1723 від 07.05.2008 року, де просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 17.03.2008 року у даній справі без змін, зазначивши, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння шкоди Головного управління ДКУ у Волинській області та не розмежовано ступеню вини між відповідачами по справі і не доведено причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача, співвідповідача та понесеними збитками, що суперечить ст.33 ГПК України.

Луцька районна державна адміністрація Волинської області явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення  про  вручення поштового відправлення

№317689, у відзиві на апеляційну скаргу від 02.06.2008 року №1040/15/2-08 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 17.03.2008 року у даній справі без змін.

Треті особи без самостійних вимог відзиву на апеляційну скаргу не подали, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №317688, №3176870, №317686.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, судова колегія

                      встановила:

28.12.2006 року між ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод»та Торчинським міжгосподарським підприємством по птахівництву було укладено договір №28-12/6 на поставку товару –газових лічильників та електрокотлів. Згідно п.5.1 договору поставка товару передбачалась в період з 22.01.2007р. по 24.01.2007р.

Пунктом 11.1 даного договору сторони передбачили дострокове розірвання договору в односторонньому порядку у випадках затримки однією із сторін виконання взятих на себе по даному договору зобов'язань більше 15 календарних днів; надання однією із сторін недостовірної інформації, яка має суттєве значення та може вплинути на розрахунки з бюджетом або створити загрозу економічним інтересам сторони Договору.

29.12.2006 року на підставі вищевказаного товару був укладений договір між Торчинським МПП по птахівництву (Продавець) та ПП Степюком А.М. (Покупець). Відповідно до п.3.1 даного договору Продавець поставляє товар на склад Покупця до 26.01.2007 року, а згідно пункту 9.2 договору передбачено відповідальність за порушення строків поставки, передбачених п.3.1 договору у вигляді збитків в сумі 20000,00 грн.

Листом від 22.01.2007 року голова правління ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод»повідомив директора Торчинського МПП про те, що договір від 28.12.2006р. № 28-12/6 розірваний в односторонньому порядку згідно пп.11.1, 11.2 з мотивів розбіжностей в найменуванні Торчинського МПП по птахівництву, а саме: в ЄДРПОУ під кодом №05383891 зареєстровано «Торчинське міжгосподарське підприємство по виробництву яєць»(а.с.12).

У зв'язку з невиконанням договору від 29.12.2006 року, листом від 01.02.2007 року ПП Степюк А.М. повідомив Торчинське МПП про виплату йому збитків в розмірі 20000,00 грн. згідно п.3.1 договору (а.с.16). Відповідно до розписки від 17.12.2007р. ПП Степюк А.М. отримав від Торчинського МПП збитки в розмірі 20000,00 грн. (а.с.17).

19.12.2007 року позивач заявив до господарського суду Волинської області позов про стягнення з відділу державного казначейства у Луцькому районі та Луцької районної державної адміністрації 30019,25 грн., з них 20000,00 грн. збитків, виплачених ПП Степюку А.М. через невиконання договору купівлі-продажу від 29.12.2006р. та 10019,25грн. упущеної вигоди (доходу, який підприємство могло одержати від виконання договорів від 28.12.2006 року та 29.12.2006 року).

При винесенні постанови судова колегія Львівського апеляційного господарського суду виходить із наступного:

Відповідно до п.8 ст.16 ЦК України відшкодування збитків є одним із способів судового захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з приписами ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Підпунктами 1,2 пункту 2 даної статті ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Для настання відповідальності згідно пред'явленого позову, відсутній повний склад правопорушення, оскільки при розгляді справи судовою колегією встановлено, що між діями державного реєстратора Луцької райдержадміністрації та заявленою до відшкодування шкодою відсутній причинно-наслідковий зв'язок.

Суд першої інстанції у своєму рішенні обґрунтовано зазначив, що підстав для дострокового розірвання договору поставки від 28.12.2006р., з яким позивач пов»язує заявлені до стягнення збитки, не було, а твердження щодо можливості визнання його недійсним із-за неправильного зазначення коду ЄДРПОУ є лише домислом ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод», оскільки договір може бути визнано недійсним лише в судовому порядку.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником не подано судовій колегії доказів, які стали б підставою для скасування рішення суду.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд, досліджуючи відносини по добровільному відшкодуванню позивачем збитків третій особі ПП Степ»юку А.М., правомірно виходив із змісту ст.ст.224,226 ГК України, які регулюють правовідносини по відшкодуванню збитків між учасниками господарських відносин.

Стосовно предмету спору у даній справі слід також виходити із приписів пп.1,2 ст.1166 ЦК України, що передбачають загальні підстави відповідальності за майнову шкоду, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкоду, завдану майну фізичної або юридичної особи.

При цьому необхідно зазначити, що добровільна сплата позивачем грошових коштів в сумі 20000грн. в якості відшкодування збитків своєму контрагенту по договору купівлі-продажу від 29.12.2006р. згідно розписки, датованої 17.12.2007р. (а.с.17), по своїй правовій суті не може вважатись шкодою, завданою неправомірними діями посадової особи майну юридичної особи.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду Волинської області від 17.03.2008 року прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 2, 33, 43, 99, 101, 103-105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд

                    П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення господарського суду Волинської області від 17.03.2008 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий - суддя                                                                Зварич О.В.

суддя                                                                                          Юрченко Я.О.

суддя                                                                                      Якімець Г.Г.