Рішення

від 12.04.2011 по справі 43/292пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/292пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.04.11 р.                                                                                 Справа № 43/292пд                               

  Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Іванченкової О.М., суддів Сковородіної О.М., Мєзєнцева Є.І.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, м.Київ,  ЄДРПОУ 14359319, в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк”, м.Донецьк,

до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриз Інвест”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 25274891, та

відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства „Завод Коксохімобладнання”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 00191543,

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014, №Б18/1308/015, №Б18/1308/016 від 13.08.2008р., укладених між ТОВ „Бриз Інвест” та ВАТ „Завод Коксохімобладнання”,

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриз Інвест”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 25274891,

до Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, м.Київ,  ЄДРПОУ 14359319, в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк”, м.Донецьк,

про визнання договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014, №Б18/1308/015, №Б18/1308/016 від 13.08.2008р., укладених між ТОВ „Бриз Інвест” та ВАТ „Завод Коксохімобладнання” дійсними, -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Могольницька Н.В. – за довіреністю;

від відповідача 1: Нежигай І.О. – за довіреністю;

від відповідача 2: Козловська Д.В. – за довіреністю,-

Згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.09.2010р. по 05.10.2010р. та з 31.03.2011р. по 12.04.2011р.

                                                          ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „ВТБ Банк”, м.Київ, в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ВАТ „ВТБ Банк”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриз Інвест”, м.Донецьк, та Відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства „Завод Коксохімобладнання”, м.Донецьк, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014, №Б18/1308/015, №Б18/1308/016 від 13.08.2008р., укладених між ТОВ „Бриз Інвест” та ВАТ „Завод Коксохімобладнання”.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на фіктівність спірних правочинів, оскільки дії сторін з їх укладання не були направлені на реальне настання правових наслідків.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014від 13.08.2008р., №Б18/1308/015 від 13.08.2008р., №Б18/1308/016 від 13.08.2008р., ухвали господарського суду Донецької області за справою про банкрутство за результатами попереднього засідання від 26.08.2009р. по справі №27/20Б.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ч.5 ст.203, ст.ст.215, 234 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 12, 58 Господарського процесуального кодексу України.

05.01.2010р. представником Відповідача 1 до матеріалів справи долучені копії договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014від 13.08.2008р., №Б18/1308/015 від 13.08.2008р., №Б18/1308/016 від 13.08.2008р. разом із актами прийому-передачі цінних паперів до цих правочинів від 13.08.2008р. кожний, а також копії документів, що підтверджують правовий статус підприємства.

02.03.10р. до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз Інвест”, м.Донецьк, до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ, в особі відділення “Донецька регіональна дирекція” Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Донецьк, про визнання  договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014, №Б18/1308/015, №Б18/1308/016 від 13.08.2008р., укладених між ТОВ “Бриз Інвест” та ВАТ “Завод Коксохімобладнання” дійсними.

          Ухвалою суду від 05.03.2010р. дана позовна заява прийнята до провадження разом із первісним позовом.

          Обґрунтуванням зустрічних вимог є недоведеність Позивачем за первісним позовом відсутності у учасників спірних правочинів наміру створити юридичні наслідки, а також на фактичне виконання цих договорів Відповідачем 1 та Відповідачем 2 за первісним позовом, що вказує на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними. Отже, за висновками Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриз Інвест” кваліфікування спірних договорів як фіктивних є неправомірним. Окрім того, вказано, що Позивач за первісним позовом не є стороною спірних правочинів, а, отже, його законні права чи інтереси у межах обумовлених договірних відносин не зачипаються.

09.03.2010р. представником Відповідача 2 за первісним позовом представлено суду письмові пояснення №б/н від 01.03.2010р., згідно з якими позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк”, м.Київ, в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ВАТ „ВТБ Банк”, м.Донецьк, не визнано у повному обсязі, з огляду на недоведеність обставин, викладених у позовній заяві. Одночасно до матеріалів справи на підтвердження дійсності спірних договорів та з метою доведення відсутності фіктивних дій підприємства у будь-якій сфері підприємницької діяльності долучено копію аудиторського висновку щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства і ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Відкритого акціонерного товариства „Завод Коксохімобладнання” від 08.10.2009р., балансу на 31.12.2008р. та на 30.06.2009р., листа №5774 від 20.10.2009р. разом із висновком про фінансовий стан Відповідача 2.

У відзиві №б/н від 03.03.2010р., представленому 03.03.2010р. представником Відповідача 1 через канцелярію суду, відображена позиція, викладена у зустрічній позовній заяві, вимоги Позивача за первісним позовом не визнано у повному обсязі. Разом з цим надано належним чином засвідчені копії договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014від 13.08.2008р., №Б18/1308/015 від 13.08.2008р., №Б18/1308/016 від 13.08.2008р. разом із актами прийому-передачі цінних паперів до цих правочинів від 13.08.2008р. кожний.   

15.03.2010р. від представника Відповідача 2 надійшло клопотання щодо відмови від здійснення фіксації судового процесу по справі №43/292пд технічними засобами.

Судом означене клопотання задоволено.

14.09.2010р. представник Позивача звернувся з клопотанням про зміну назви останнього з Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ВАТ „ВТБ Банк” на Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк” в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк”, на підставі статуту Банку у новій редакції, зареєстрованому 29.07.2010р.

Крім того від Позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу по справі №43/292пд.

Дані звернення Позивача за первісним позовом судом задоволені у повному обсязі.

23.09.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Спілка заводів важкого машинобудування”, м.Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору щодо визнання дійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014, №Б18/1308/015, №Б18/1308/16 від 13.08.2008р.

          Ухвалою суду від 30.09.2010р. наведена заява повернута без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю „Спілка заводів важкого машинобудування”, м.Донецьк.

У судовому засіданні 12.04.2011р. представник Позивача позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представники Відповідача 1 та Відповідача 2 у судовому засідання 12.04.2011р. проти первісного позову заперечили з підстав, викладених вище, наполягали на задоволенні зустрічної позовної заяви.

Склад господарського суду змінювався згідно розпоряджень заступника голови господарського суду Донецької області та виконуючого обов'язки голови господарського суду Донецької області.

Розгляд справи відкладався на підставі положень ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

          Провадження по справі зупинялось у відповідності до приписів п.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи за наступного.

13.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Бриз ЛТД” (правонаступником якого є Відповідач 1) та Відкритим акціонерним товариством „Завод Коксохімобладнання” укладено договори купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014, №Б18/1308/015, №Б18/1308/016 зі строком дії у відповідності до п.9.2 цих правочинів з дати підписання та до повного виконання сторонами взятих на себе згідно договорів зобов'язань.

Відповідно до п.1.1 договору №Б18/1308/014, Відповідач 1 (Продавець) зобов'язується забезпечити передачу у власність Відповідача 2 (Покупця), а останній зобов'язується оплатити простий вексель серії АА №1168603, складений 28.05.2008р., номінальною вартістю 30 000 000,00 грн. зі строком погашення 28.12.2012р.

Відповідно до п.1.1 договору №Б18/1308/015, Відповідач 1 (Продавець) зобов'язується забезпечити передачу у власність Відповідача 2 (Покупця), останній зобов'язується оплатити простий вексель серії АА №1168604 складений 28.05.2008р., номінальною вартістю 30 000 000,00 грн. зі строком погашення 28.12.2012р.

Відповідно до п.1.1 договору №Б18/1308/016, Відповідач 1 (Продавець) зобов'язується забезпечити передачу у власність Відповідача 2 (Покупця), останній зобов'язується оплатити простий вексель серії АА №1168605, складений 28.05.2008р., номінальною вартістю 30 000 000,00 грн. зі строком погашення 28.12.2012р.

Розділом 2 означених правочинів передбачений порядок розрахунків сторін та у п.1.2 вартість кожного з договорів.

Розділом 3 спірних договорів купівлі-продажу встановлений момент переходу права власності на цінні папери, відповідно до якого передача цього права за кожним із правочинів здійснюється протягом 3 днів, наступних за днем підписання договору. Передача права власності на прості векселі відбувається шляхом проставлення Продавцем іменного індосаменту та оформлюється актом прийому-передачі цінних паперів.

Одночасно, спірними договорами обумовлені інші умови, необхідні для даного виду правочинів, а саме гарантії Продавця, відповідальність сторін, умови конфіденційності, форс-мажорні обставини, вирішення спорів, інші положення.   

Як було зазначено, в обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на те, що спірний правочин не направлений на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, тому ці угоди не відповідають вимогам закону та повинні бути визнані недійсними на підставі ч.5 ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України.

Оцінивши в сукупності представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог докази та викладені обставини, господарський суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, Позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Згідно ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими  на це її установчими документами, довіреністю, законом або  іншими актами   цивільного   законодавства,  та скріплюється печаткою ( ст. 207 Цивільного кодексу України).

Сторони не заперечують, що спірний договір підписаний повноважними особами сторін.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими, за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з вищенаведених встановлених фактичних обставин справи, сторони погодили текст та дійшли згоди щодо всіх істотних умов спірного договору, термінів та підписали їх. Окрім того, приступили до виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договорів.

Так, відповідно до п.3.1 договорів купівлі-продажу цінних паперів, Відповідач 1 передав Відповідачу 2 права власності на обумовлені спірними правочинами прості векселі. Даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі цінних паперів від 13.08.2008р. до договорів №Б18/1308/014, №Б18/1308/015, №Б18/1308/016.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач не надав до суду будь–яких доказів, які б підтверджували той факт, що спірний договір суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь–якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину; недодержання форми, встановленої законом, для такого виду договорів. Разом з цим, матеріали справи спростовують твердження Позивача щодо фіктивності спірних правочинів з огляду на відсутність наміру Відповідача 1 та Відповідача 2 щодо реального настання правових наслідків, обумовлених ними, оскільки, одним з таких наслідків є перехід права власності, що відбувся на підставі визначених вище актів прийому-передачі цінних паперів.

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, інші твердження Позивача до уваги судом не приймаються.

З огляду на викладені обставини, суд вважає позовні вимоги про визнання договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014, №Б18/1308/015, №Б18/1308/016 від 13.08.2008р., укладених між ТОВ „Бриз Інвест” та ВАТ „Завод Коксохімобладнання”, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриз Інвест”, м.Донецьк, до Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ, в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція” Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Донецьк, про визнання  договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014, №Б18/1308/015, №Б18/1308/016 від 13.08.2008р., укладених між ТОВ “Бриз Інвест” та ВАТ “Завод Коксохімобладнання” дійсними також не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За приписами ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб, встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відносяться визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Крім того, вказаною статтею встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містить стаття 20 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, спірними договорами не передбачено такого способу захисту прав та інтересів сторін, як визнання договору дійсним.

Таким чином, судом повинні бути застосовані способи захисту прав та законних інтересів учасників господарських відносин, які передбачені діючим законодавством.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що вимоги про визнання спірних правочинів дійсними у зв'язку з їх укладенням та реальним настанням правових наслідків, обумовлених ними, не визначені в нормах права, як спосіб захисту порушених прав Позивача (Відповідача 1 за первісним позовом).

Нормами цивільного законодавства (ст.220 Цивільного кодексу України) такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як визнання договору дійсним передбачений лише для договорів, що підлягають нотаріальному посвідченню за умови домовленості щодо всіх важливих умов, часткового або повного виконання укладеного договору та ухилення сторони від вчинення дій, спрямованих на нотаріальне посвідчення підписаної угоди.

Виходячи з того, що за висновками суду договори купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014, №Б18/1308/015, №Б18/1308/016 від 13.08.2008р., укладені між ТОВ “Бриз Інвест” та ВАТ “Завод Коксохімобладнання” відповідно до приписів ст.ст.220, 657 Цивільного кодексу України не підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, останні не можуть бути визнані дійсними у судовому порядку з підстав, наведених у ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України, внаслідок чого позовні вимоги в частині визнання дійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014, №Б18/1308/015, №Б18/1308/016 від 13.08.2008р., укладених між ТОВ “Бриз Інвест” та ВАТ “Завод Коксохімобладнання”, є неправомірними та такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним та зустрічним позовами розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 46-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, –

                                                                    ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, м.Київ, в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк”, м.Донецьк, до Відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Бриз Інвест”, м.Донецьк, та Відповідачам 2, Відкритого акціонерного товариства „Завод Коксохімобладнання”, м.Донецьк, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014, №Б18/1308/015, №Б18/1308/016 від 13.08.2008р., укладених між ТОВ „Бриз Інвест” та ВАТ „Завод Коксохімобладнання”, відмовити.

2.У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз Інвест”, м.Донецьк, до Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, м.Київ, в особі відділення “Донецька регіональна дирекція” Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, м.Донецьк, про визнання  договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б18/1308/014, №Б18/1308/015, №Б18/1308/016 від 13.08.2008р., укладених між ТОВ “Бриз Інвест” та ВАТ “Завод Коксохімобладнання” дійсними відмовити.

3.В судовому засіданні 12.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                               Іванченкова О.М.           

Суддя                                                                  Сковородіна О.М.     

Суддя                                                                  Мєзєнцев Є.І.    

          Повний текст рішення підписано 18.04.2011р