Постанова

від 25.03.2008 по справі 41/135-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

41/135-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 березня 2008 р.                                                                                    № 41/135-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючогоВолковицької Н.О. Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаДрагомирецького С.Є. дов. від 18.03.2008 року

відповідачане з'явився, належно повідомлений про час і місце слухання справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства комерційний банк "Кредит –Дніпро"

на ухвалувід 28.11.2007 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№ 41/135-07 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Корн –Інвест"

простягнення 272775,81грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будгарант" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та уточненням до нього, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн –Інвест" про визнання недійсним договору купівлі –продажу будівельних матеріалів №1-22/05П від 22.12.2005 року із змінами від 14.03.2006 року таким, що припинив свою дію за ініціативою ТОВ "Будгарант" та стягнення неповернутої частини суми передоплати (авансу) за товар в розмірі 174867, 80 грн., перераховану згідно договору купівлі –продажу будівельних матеріалів №1-22/05П від 22.12.2005 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2007 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРН –ІНВЕСТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант" суму боргу у розмірі 174867,80 грн. та відповідні судові витрати.

В решті позову відмовлено.

Закрите акціонерне товариство комерційний банк "Кредит –Дніпро" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 19.07.2007 року.

Ухвалою від 28.11.2007 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд відмовив в прийнятті вказаної апеляційної скарги з огляду на приписи статті 91 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що заявник не є стороною у справі, а тому він не мав права на подання апеляційної скарги.

Закрите акціонерне товариство комерційний банк "Кредит –Дніпро" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2007 року, в якій просить її скасувати як таку, що не відповідає нормам процесуального права, зокрема, приписам статті 103 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає перелік повноважень апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю –доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Кредит –Дніпро" Дніпропетровський апеляційний господарський суд виходив із того, що скаржник не є стороною у справі, а тому не має права на апеляційне оскарження рішення місцевого суду.

Проте з таким висновком погодитись не можна.

Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Пленум Верховного Суду України в пункті 2 Постанови від 01.11.1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Статтею 107 Господарського процесуального кодексу України закріплено право осіб, яких не було залучено до участі у справі, на касаційне оскарження рішень і постанов суду, що стосується їх прав і обов'язків. Обмеження права на апеляційне оскарження для цих осіб суперечить статті 129 Конституції України.

Відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Кредит –Дніпро" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2007 року, апеляційний господарський суд не звернув увагу на вказані вимоги чинного законодавства.

Вирішення спору без залучення скаржника до участі у справі тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 3 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України і є безумовною підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Враховуючи викладене, ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2007 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного суду для прийняття апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Кредит –Дніпро" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2007 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2007 року у справі № 41/135-07 господарського суду Дніпропетровської області скасувати.

Справу направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Кредит –Дніпро" задовольнити.

Головуючий суддя                                                  Т. Дроботова

С у д д і                                                                                           Н. Волковицька

Л. Рогач