Постанова

від 27.03.2008 по справі 4/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "27" березня 2008 р.       Справа №  4/26

   Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,за участю секретаря судового засідання Жушман Т.Г. розглянув адміністративну справу № 4/26

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі , м. Світловодськ Кіровоградської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Модус” с. Павлівка Світловодського району Кіровоградської області

про стягнення 24 848 грн. 48 коп.

час прийняття: 12 год. 20 хв.

Представники:

від позивача - Гореленко Т.С., довіреність № 21/06 від 10.01.2006 року;

від відповідача - Ткаченко Р.В., довіреність № б/н від 03.03.2008 року;

Про час та місце розгляду справи сторони належним чином повідомлені у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Вручення сторонам спору рекомендованих поштових відправлень з повідомленнями про час та місце розгляду справи підтверджується підписами повноважних представників сторін на поштових повідомленнях (а.с. 20-21).

За клопотанням відповідача ухвалою суду від 12.03.2008 року відкладено розгляд справи у зв'язку з неможливістю відповідачу забезпечити явку повноважного представника. На даний час підстави для відкладення розгляду справи відсутні, оскільки відповідно до ст. 122 КАС України справа повинна бути розглянута в розумний термін, але не більше ніж протягом 2-х місяців. Клопотання від сторін про зупинення розгляду справи на підставі ст. 156 КАС України не  надходили.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши усі обставини справи, господарський суд,

                                                  ВСТАНОВИВ :

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 з наступними змінами та доповненнями,  Управління пенсійного фонду України є органом виконавчої влади на місцях та утворюють систему органів Фонду, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах району.

Згідно п.1 вказаного „Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, управління контролює надходження збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору.

Управління має право вживати в установленому законодавством порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору разом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058  „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який вступив в силу з 01.01.2004 року , передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки

Відповідно до ст. 8 „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закону - 1058), до страхових внесків відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.ст. 18,19,20 п.п.1 п. 8 Розділу 15 Закону-1058 страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за ставкою 32% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об'єкті оподаткування застрахованих осіб - найманих працівників за ставкою 1-2% від їх сукупного оподатковуваного доходу.

Згідно з п.6 та 12 ст. 20 Закону-1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і сплачуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідач позовні вимоги заперечив, в судове засідання прибув та повністю підтримав заперечення посилаючись на наступне.

Пунктом 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх ' об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Статтею 5 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатності у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата збору здійснюються у пропорційних розмірах.

В підпункті 6 пункту 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Враховуючи викладене у нормах вищезазначених Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Відповідач вважає, що сплата страхових внесків може здійснюватись при виплаті заробітної плати, тобто при фактичних витратах підприємства. Рішенням № 296 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 29 жовтня 2007 року до ТОВ «МОДУС» за несвоєчасне перерахування страхових внесків застосовано штрафні санкції в розмірі 15103, 97 грн. та нараховано пеню в розмірі 3024,32 грн. за період з 15.04.2007 р. по 17.10.2007 р. До вищевказаного рішення додано розрахунок фінансових санкцій та пені по особовому рахунку ТОВ «МОДУС». Відповідно до даного розрахунку ТОВ «МОДУС» було  перераховано на рахунок Управління ПФУ в Світловодському районі наступні суми:

30.03.2007 р. - 9263,00 грн.; 27.04.2007 р. - 34116,28 грн.; 22.06.2007 р. - 4642,02 грн.; 25.06.2007 р. - 657,26 грн.; 16.07.2007 р.-4318,99 грн.;  1.08.2007 р. - 38466,42 грн.;  01.08.2007 р. - 26123,41 грн.;  01.08.2007 р.-258,58 грн.; 02.08.2007 р.-5310,00 грн.;  14.08.2007 р. - 10200,00 грн.; 16.08.2007 р. - 19668,50 грн.; 31.08.2007 р. - 27864,48 грн.; 28.09.2007 р. - 31665,77 грн.; 25.10.2007 р. - 17606,08 грн.

Керуючись ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач на вищезазначені суми провів нарахування фінансових санкцій та пені згідно розрахунку.

Як зазначалося вище, об'єктом оподаткування для платників збору на  обов'язкове державне пенсійне страхування є фактичні витрати на оплату праці працівників, тому, суми, що перераховані на рахунок позивача, а саме:

27.04.2007 р.-3000 грн.; 22.06.2007 р. - 4642,02 грн.;  25.06.2007 р.-834,00 грн.; 16.07.2007 р. - 6000,00 грн.;  14.08.2007 р. - 10200,00 грн.; 16.08.2007 р. - 27737,08 грн.;

у позивача в розрахунку 25.10.2007 р. - 17606,08 грн., фактично було перераховано 26.10.2007 р. - 17606,08 грн., є не що інакше, як сплачені страхові внески, котрі були нараховані пропорційно до виплаченої заробітної плати працівникам відповідача, що виплачувалась у вищезазначені дні. Тобто,

27.04.2007 р. проводилась часткова виплата заробітної плати за березень 2007 р. в сумі 7475,60 грн., з яких 3000 грн. страхові внески,

22.06.2007 р. проводилася часткова виплата заробітної плати за квітень 2007 р. в сумі 10 188,39 грн., з яких страхових внесків в сумі 4642,02 грн.,

25.06.2007 р. проводилась часткова виплата заробітної плати за квітень 2007 р. в сумі 6524, 24 грн., з яких 834,00 грн. страхові внески,

16.07.2007 р. проводилась часткова виплата заробітної плати за травень 2007 р. в сумі 16785,72 грн., з яких 6000 грн. страхові внески,

14.08.2007 р. проводилась часткова виплата заробітні плати за червень 2007 р. в сумі 23306,31 грн., з яких 10200 грн. страхові внески,

16.08.2007 р. проводилась часткова виплата заробітної плати за червень 2007 р. в сумі 65010 грн., з яких 27737,08 грн. страхові внески,

26.10.2007 р. проводилась часткова виплата заробітні плати за серпень 2007 р. в сумі 33058,55 грн., з яких 17606,08 грн. страхові внески.

Факт виплати заробітної плати підтверджується копіями виписок з касової книги  ТОВ «МОДУС» та копіями видаткових касових ордерів, що містяться в додатках до заперечення під № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8.

Факт сплати страхових внесків на рахунок позивача підтверджується копіями  витягів про рух коштів з установи банку: від 27.04.2007 р. за № 2, від 22.06.2007 р. за № 13, від 25.06.2007 р. за № 986, від 16.07.2007 р. за № 47, від 14.08.2007 р. за № 15, від 16.08.2007 р. за № 3, від 26.10.2007 р. за № 21.

Крім того, в загальну суму фінансових санкцій та пені нарахованих за період з 15.04.2007 р. по 17.10.2007 р. згідно Рішення № 296 від 29 жовтня 2007 р. безпідставно включена сума фінансових санкцій в розмірі 92,63 грн. нарахована на суму страхових внесків в розмірі 9263,00 грн. перерахованих відповідачем 30.03.2007 р., а тому не підлягає задоволенню.

Однак, заперечення відповідача суд не приймає до уваги та визнає їх  необґрунтованими, оскільки відповідачем не спростовано доводи позивача про наявність не скасованих і навіть не оскаржених відповідачем рішень позивача про застосування фінансових санкцій та нарахування пені. Пояснення відповідача про своєчасну сплату страхових внесків та необґрунтоване застосування фінансових санкцій і пені є лише його власним міркуванням щодо застосування положень пенсійного законодавства. В наданих позивачем розрахунках фінансових санкцій та пені (а.с. 10, 12) чітко визначені: дата виникнення боргу, сума боргу, дата зарахування коштів та сума надходжень, правильно визначено дні прострочення платежів, тому господарський суд визнає вказані розрахунки обґрунтованими та такими, що повністю підтверджують правомірність застосування до відповідача фінансових санкцій та пені за несвоєчасне проведення платежів.

Матеріали справи свідчать, що заборгованість відповідача складає станом на 29.01.2008 року 24848 грн. 48 коп., з яких 20989 грн. 03 коп. по фінансових санкціях та 3859 грн. 45 коп. по пені за період з 15.04.2007 року по 26.12.2007 року та виникла в результаті несплати відповідачем застосованих фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків № 296 від 29.10.2007 року та рішенням №336 від 28.12.2007 року, які відповідачем у встановленому порядку не були оскаржені та не скасовані.

Зазначене підтверджується рішеннями № 296 від 29.10.2007 року (а.с. 9) та Рішенням №336 від 28.12.2007 року (а.с. 11) та наданими позивачем розрахунками фінансової санкції і пені по особовому рахунку відповідача (а.с. 10).

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідач господарському суду не подав.

За вказаних обставин позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 24848 грн. 48 коп. як заборгованість по несплаченій сумі фінансових санкцій та пені також враховуючи наступне.

Правовими підставами для нарахування фінансових санкцій та пені позивача правильно визначив п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” для нарахування фінансові санкції та ч. 8 ст. 106 вказаного Закону для нарахування пені .

Таким чином господарський суд прийшов до переконання, що з відповідача підлягає до стягнення 24848 грн. 48 коп., з яких 20989 грн. 03 коп. по фінансових санкціях та 3859 грн. 45 коп. по пені за період з 15.04.2007 року по 26.12.2007 року на користь управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі.

На підставі викладеного, керуючись Законами України № 1058 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97, ст.ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                              ПОСТАНОВИВ :

Позов  задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Модус”, вул. Жовтнева, 23, с. Павлівка Світловодського району Кіровоградської області, 27505 (р/р 260021281 в Світловодському відділенні ОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 22219176) заборгованість по несплаченій сумі фінансових санкцій та пені в розмірі 24 848 грн. 48 коп., з яких 20 989 грн. 03 коп. по фінансових санкціях та 3 859 грн. 45 коп. по пені за період з 15.04.2007 року по 26.12.2007 року на користь управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 96 (р/р 256083121232 в ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 323475, код ЄДРПОУ 20650214).

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий виконавчий лист.

Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова виготовлена в повному обсязі 31 березня 2008 року.

           Суддя

  Ю. І. Хилько