Постанова

від 25.03.2008 по справі 05/5155

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

05/5155

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

25.03.08 р.                                                                                          № 05/5155          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Писана  Т.О (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Мостової  Г. І.

                                                  Фаловської  І.М.

секретар судового засідання Рустам'ян Е.А.,

за участю представників

від позивача: Калініна О.В. –представник за дов. № 1 від 14.02.2008 р.;

від відповідача: Юденко В.О. –представник від 04.01.2008 р.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АтомСпецБудМонтаж»на рішення господарського суду Черкаської області від 03.01.2008р. у справі №05/5155 (суддя Швидкий В.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління №609 Укргідроспецбуд», м. Черкаси,

до           товариства з обмеженою відповідальністю «АтомСпецБудМонтаж», м.Черкаси,

про             стягнення 110707,10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2007р. товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління №609 Укргідроспецбуд»звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АтомСпецБудМонтаж»про стягнення 110707,10 грн., із яких: 109042,80грн. суми основного боргу, 1061,23 грн. інфляційних витрат та 603,07грн. суми трьох відсотків річних,

Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.01.2008р. по справі №05/5155 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 60107,10 грн. основного боргу, 1061,23 грн. інфляційних витрат, 603,07 грн. 3% річних, 1107,07 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду та відмовити позивачу в задоволенні вимоги стосовно стягнення 60107,10 грн..

Представник апелянта вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскаржуване рішення вважає таким, що підлягає скасуванню.  

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, його представник проти апеляційної скарги заперечив у судовому засіданні, вважає її необґрунтованою, а оскаржене рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що  апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду підлягає зміні. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції,  31 січня 2007 року між ДП «Спеціалізоване управління №609»ЗАТ - фірми «Укргідроспецбуд»та відповідачем укладено договір оренди обладнання, згідно з яким орендодавець передав в оренду кран марки МКГ-25 БР на строк дії договору. Згідно з п.3.1 договору орендна плата за користування краном при роботі від електричної енергії за одну машиногодину становить 124,68 грн. із врахуванням ПДВ. Орендна плата за місяць сплачується за фактично виконані роботи, що підтверджується актом виконаних робіт, але не менше 8 годин на добу.

Відповідно до п. 2.5 договору оренди орендар вступає в строкове користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання цього договору та акта приймання майна. Копії наявних у матеріалах справи договору та акта прийому-передачі датовані 31.01.2007р., у зв'язку з чим згідно з умовами договору відповідач отримав кран в користування саме 31.01.2007р. Кінцевий термін використання майна умовами договору не визначений.

Відповідно до ч. 2 ст. 763 Цивільного кодексу України якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. При цьому кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитись від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць.

Так, відповідачем до матеріалів справи наданий лист від 07.05.2007 року №84/1-5, згідно з яким відповідач повідомляв позивача про припинення дії договору оренди з 01.06.2007р. Як доказ направлення відповідного листа відповідач надав опис вкладення до цінного листа Ф.107, складеного Черкаським відділенням зв'язку №38. Позивач заперечує факт направлення на його адресу відповідачем такого листа та спростував дану обставину, надавши лист Черкаської дирекції Поштамту ЦПЗ №1 про те, що у місті Черкаси  відділення поштового зв'язку за №38 не має. Відповідач протилежне не довів. Таким чином, лист відповідача від 07.05.2007 року №84/1-5 не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ повідомлення про припинення договору оренди.

Як свідчать матеріали справи, 03.09.2007р. орендований кран був повернутий позивачеві на виробничу базу, що підтверджено наданим позивачем до матеріалів справи подорожнім листом вантажного автомобіля №398910 від 03-07 вересня, згідно з яким здійснено транспортування крана. Таким чином, кран перебував в оренді у період з 21.02.2007р. по 03.09.2007 р.

За два місяці лютий-березень 2007р. уповноваженими представниками сторін були складені та підписані акти виконаних робіт на загальну суму 66827,64грн. Копії актів №ОУ-0000008, №ОУ-0000012, №ОУ-0000019, №ОУ-0000024, №ОУ-0000027 та №ОУ-0000041 залучені до матеріалів справи. Відповідачем частково сплачена орендна плата за період з лютого місяця по квітень 2007 р. у сумі 21620,00 грн., про що сторонами зазначено у акті звірки взаєморозрахунків станом на 21.08.2007р. Решту заборгованості по орендній платі у сумі 109043,80 грн., що складає, відповідно до наданого позивачем розрахунку, 26255,28 грн. за період з лютого по квітень місяці 2007р. та 82787,52 грн. (63836,16+18951,36) борг по орендній платі за період з травня по серпень місяці цього ж року, відповідач на момент порушення даної справи судом не визнавав у повному обсязі.

Проте, у процесі розгляду справи відповідач частково погасив суму боргу відповідно до платіжного доручення від 12.12.2007р. №563 на суму 50600,00грн. Позивач не заперечує проти отримання від відповідача суми у розмірі 50600,00грн. Разом з тим, відповідач у апеляційній скарзі стверджує, що вказана сума ним перерахована у наступному порядку: 45207,64грн. суми основного боргу, 4049,66грн. інфляційних нарахувань, 732,21грн. суми трьох відсотків річних та 452,08грн. судових витрат. Однак, відповідачем до апеляційної скарги не надане саме платіжне доручення, із якого вбачається відповідний порядок погашення заборгованості. Суд не може, також, врахувати зазначений відповідачем порядок погашення заборгованості відповідно до платіжного доручення від 12.12.2007р. №563, оскільки відповідач розподіляє на погашення суми трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань суми, які більше, ніж заявлені позивачем у позовних вимогах. Таким чином, враховуючи ту обставину що позивач не заперечує отримання ним суми 50600,00грн. як виконання зобов'язань за договором оренди обладнання від 31.01.2007р., колегія суддів дійшла до висновку, що цю суму слід зарахувати як зменшення суми саме основного боргу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сума основного боргу відповідача матеріалами справи підтверджена та складає 109043,80грн. Разом з тим, позивачем заявлено позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 109042,80грн., у зв'язку з чим задоволенню підлягає відповідна позовна вимога в межах заявленої позивачем суми, а саме 109042,80грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

На підставі зазначеної вище норми позивачем нараховані 1061,23 грн. інфляційних втрат, а також 3% річних у розмірі 603,07 грн. від простроченої суми. У позовній заяві позивачем вказані суми зазначені як інфляційні витрати та сума трьох відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, тобто з моменту виникнення заборгованості по дату звернення з позовом до суду. Враховуючи наведене позовні вимоги в цій частині в межах заявлених сум підлягають задоволенню.

Відповідач у добровільному порядку перерахував позивачу 50600 грн. у процесі розгляду справи. Тому на момент винесення оскаржуваного рішення сума основного боргу складала 58442,80грн., а не  60107,10 грн., як помилково встановлено місцевим господарським судом. Провадження у справі в частині стягнення решти суми основного боргу, а саме 50600,00грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, про що місцевим господарським судом не зазначено.

Враховуючи викладене, колегія апеляційного суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини щодо підстав задоволення позову, внаслідок чого висновки, викладені у оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду відповідають обставинам справи, разом з тим, місцевим господарським судом допущені арифметичні помилки, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АтомСпецБудМонтаж»на рішення господарського суду Черкаської області від 03.01.2008р. у справі №05/5155  залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 03.01.2008р. у справі №05/5155 змінити, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

«1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АтомСпецБудМонтаж» (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 225, код 32742018, р/р26003040700300 в АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління №609 Укргідроспецбуд»(м. Черкаси, вул. Нечуя-Левицького, 55, код 01416547, р/р 26000301790207/980 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Черкаси», МФО 354091) 58442,80грн. суми основного боргу,  1061,23 грн. інфляційних нарахувань, 603,07 грн. суми 3% річних, 1107,07 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження в частині позовних вимог щодо стягнення 50600,00грн. суми основного боргу.

4. Видати наказ ».

3. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя:                                                                      Писана  Т.О

Судді:

                                                                                                    Мостова  Г. І.

                                                                                                    Фаловська  І.М.

Дата відправки  01.04.08