Рішення

від 24.03.2011 по справі 21/287-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/287-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.03.11р.

Справа № 21/287-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Інвест", м. Луганськ 

до Приватного підприємства "АНТАРЕС-ПЛЮС", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 923 778 грн. 15 коп. за договором поставки            

Суддя  Назаренко Н.Г.

Представники:

  від позивача: Шандра Д.М., довіреність б/н від 20.10.2010р.;

  від відповідача: не з'явився. 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь –Інвест" звернулося до господарського суду з позовом та просить стягнути з Приватного підприємства "АНТАРЕС - ПЛЮС" суму передплати в розмірі 631 800 грн. 00 коп., пеню у сумі 290 628 грн. 00 коп. та 3 % річних у сумі 1 350 грн. 15 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталь –Інвест", на підставі умов договору № 5/01-ТР від 30.03.2010р. на постачання продукції виробничо –технічного призначення, укладеного між сторонами, 13 квітня 2010 року перераховано на поточний рахунок Приватного підприємства "АНТАРЕС - ПЛЮС" передплату 45 % вартості продукції, а саме 631 800 грн. 00 коп., що підтверджується відповідним платіжним дорученням. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення умов вищевказаного договору, Протоколу огляду трансформатора електропічного ЕТЦП 10000/10-87 УХЛ –4 зав. № 1330352 від 18.06.2010р. та вимог Цивільного кодексу України, до теперішнього часу продукцію не поставлено. Як на правову підставу позовних вимог позивач посилається на ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена умовами п. 7.2 Договору. Вимоги про стягнення 3 % річних заявлені на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує, а в його задоволенні просить відмовити в повному обсязі. У письмовому відзиві на позов № 17.1/05-09 від 17.12.2010р. відповідач пояснює суду, що з огляду на умови п. 3.2 Договору, відсутність письмового підтвердження про готовність прийняти товар зі сторони позивача, несе значний ризик відповідачу пов'язаний з невиправданою поставкою продукції.

29.12.2010р. до господарського суду надійшла заява відповідача про призначення почеркознавчої та технічної –судової експертизи, проведення якої відповідач просить доручити Дніпропетровському науково –дослідному інституту судових експертиз.

Заява мотивована тим, що в матеріали справи позивачем надано лист № 25/06-2 від 25.06.2010р., підписаний начебто директором Приватного підприємства "АНТАРЕС - ПЛЮС", який, зазначає відповідач, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь –Інвест" не направлявся та директором підприємства не підписувався.

Ухвалою від 29.12.2010р. призначено у справі комплексну (почеркознавчу та технічну) судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково –дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

02 лютого 2011 року до господарського суду повернулася справа № 21/287-10 з клопотанням Дніпропетровського науково –дослідного інституту судових експертиз № 07/216/217/153 від 20 січня 2011 року про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.

02.02.2011р. господарський суд листом № 21/287-10/6594/11 повідомив відповідача про необхідність в строк до 22.02.2011р. включно надати до суду витребувані Дніпропетровським науково –дослідним інститутом судових експертиз документи, необхідні для виконання експертизи.

Листом № 21/287-10/11209/11 від 22.02.2011р. господарський суд повторно звернувся до відповідача вимогою надати суду документи, витребувані експертом в строк до 10.03.2011р.

Станом на 10.03.2011р. відповідач вимоги суду не виконав, витребувані документи чи пояснення щодо неможливості їх надання суду не подав, у зв'язку з чим, ухвалою від 10.03.2011р. поновлено провадження у справі.

22 березня 2011 року до суду надійшло повідомлення Дніпропетровського науково –дослідного інституту судових експертиз № 216 – 217/11 від 16.03.2011р., в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що клопотання експертів (вих. № 07/216/217/153 від 20.01.2011р.) не виконано, на підставі п. 4.9 "Інструкції про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень" відсутня можливість надання висновку комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів по справі № 21/287-10.

Відповідач в судове засідання, призначене для розгляду справи, не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, в тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 14.12.2010р., що також підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами суду та поверненнями рекомендованих поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

Розгляд справи відкладався з 04.11.2010р. до 07.12.2010р., з 07.12.2010р. до 20.12.2010р.

В судовому засіданні 20.12.2010р. оголошено перерву до 29.12.2010р.

Ухвалою від 20.12.2010р. строк розгляду справи продовжено до 04.01.2011р.

Ухвалою від 29.12.2010р. зупинено провадження у справі у зв'язку з направленням справи на експертизу. Ухвалою від 10.03.2011р. поновлено провадження у справі з 22.03.2011р. та розгляд справи призначено на 22.03.2011р.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталь –Інвест" (далі –позивач, замовник) та Приватним підприємством "АНТАРЕС - ПЛЮС" (далі –постачальник, відповідач) укладено договір № 5/01 –ТР на поставку продукції виробничо –технічного призначення (далі –Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується на умовах, викладених у цьому договорі поставити замовнику продукцію виробничо –технічного призначення (далі –продукцію) за номенклатурою, кількістю, якістю та в строки, вказані в додатках № 1 та № 2 до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Замовник зобов'язується прийняти від постачальника продукцію за номенклатурою, кількістю та в строки, вказані в специфікації № 1, а також оплатити її на умовах цього договору (п. 1.2 Договору). Згідно з п. 2.1 Договору ціна за продукцію за кожним її найменуванням, вказана у специфікації № 1та встановлюється у національній валюті України –гривні.

Відповідно до специфікації № 1 сторонами обумовлено продукцію, а саме –трансформатор електропічний ЕТЦП 10000/10-87 УХЛ –4, ціна за одиницю –1 170 000 грн. 00 коп., ПДВ 20 %, а всього 1 404 000 грн. 00 коп. Згідно з приміткою вказаної специфікації, строк поставки –на протязі тридцяти робочих днів з моменту перерахування попередньої оплати 45 % (а.с. 34).

Замовник здійснює оплату продукції за цим договором поетапно, за першим етапом не пізніше п'яти банківських днів з моменту виставлення рахунку постачальником, замовник перераховує на поточний рахунок постачальника 45 % від вартості продукції, що складає суму 631 800 грн. 00 коп.

Платіжним дорученням № 6242 від 13 квітня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь –Інвест" перерахувало Приватному підприємству "АНТАРЕС - ПЛЮС" грошові кошти у сумі 631 800 грн. 00 коп., призначення платежу - оплата за трансформатор згідно рахунку 100412 від 12.04.2010р.

07 червня 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою графу "примітки" специфікації № 1 до договору № 5/01-ТР від 30.03.2010р. викладено в наступній редакції: "Строк поставки –протягом 45 днів з моменту перерахування попередньої оплати 45 %". (а.с. 36).

09.06.2010р. відповідач з листом № 09/06-7 звернувся до позивача  з проханням, з метою виконання узгоджених строків поставки та оплати за цим договором, направити в строк з 14.06.2010р. до 18.06.2010р. представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь –Інвест" для проведення огляду та складення акту попереднього приймання на території вказаного ремонтного підприємства за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 11.

Згідно з протоколом огляду трансформатора електропічного ЕТЦП 10000/10-87 УХЛ –4 зав. № 1330352 від 18.06.2010р., за участю сторін, в результаті огляду виявлено недоліки, про які вказано у протоколі та прийнято рішення Приватному підприємству АНТАРЕС - ПЛЮС" усунути недоліки в строк до 29.06.2010р., а після завершення попередньої підготовки трансформатора, запросити спеціалістів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь –Інвест" для остаточного приймання 30.06.2010р. (а.с. 46).

25.06.2010р. відповідач звернувся до позивача з листом № 25/06-2 з проханням розглянути можливість внесення змін у договір № 5/01-ТР від 30.03.2010р. та викласти графу "примітки" специфікації № 1 до договору в наступній редакції: "Строк поставки –протягом 80 робочих днів з моменту перерахування попередньої оплати 45 %". (а.с. 47).

Листом № 233 від 26.08.2010р. позивач повідомив відповідача про те, що не дивлячись на підписання додаткової угоди № 1 від 07.06.2010р., якою перенесено строки поставки, трансформатор до цього часу не поставлено. Також з посиланням на ст. 188 Господарського кодексу України відповідачу направлено проект додаткової угоди № 2 від 26.08.2010р. з пропозицією про розірвання договору № 5/01-ТР від 30.03.2010р. та повернення суми передплати  у розмірі 631 800 грн. 00 коп. Вказаний лист отримано відповідачем 08.09.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 52).

Позивач зазначає, що відповідачем, в порушення умов вищевказаного договору, Протоколу огляду трансформатора електропічного ЕТЦП 10000/10-87 УХЛ –4 зав. № 1330352 від 18.06.2010р. та вимог Цивільного кодексу України, до теперішнього часу продукцію не поставлено, з огляду на що, та з посиланням на ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, позивач вбачає своє право на повернення суми попередньої оплати, що і є причиною спору.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар)  у власність другій стороні  (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході приймання виконаних робіт з передпродажної підготовки трансформатора виявлено ряд недоліків, про що вказано у протоколі огляду трансформатора електропічного ЕТЦП 10000/10-87 УХЛ –4 зав. № 1330352 від 18.06.2010р., підписаного представниками сторін та встановлено кінцевий строк прийомки трансформатора –30.06.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі –продажу.

Згідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у  строк, встановлений  договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

-          вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

-          надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

З огляду на умови Договору щодо строку передачі обумовленого сторонами трансформатора, строк передачі, є таким, що настав.

Доказів передачі обумовленого сторонами трансформатора або повернення суми попередньої оплати відповідач не надав, доводи позивача щодо порушення відповідачем строків поставки товару не спростував.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплачених товарів або повернення суми попередньої оплати.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суму передплати за договором № 5/01-ТР від 30.03.2010р. у сумі 631 800 грн. 00 коп.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 290 628 грн. 00 коп. за період з 01.07.2010р. по 07.09.2010р. та 3 % річних у сумі 1 350 грн. 15 коп. за період з 09.09.2010р. по 04.10.2010р.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько –правової відповідальності учасника господарський відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.          

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2 Договору постачальник за недодержання строків поставок, передбачених цим договором чи узгоджених сторонами письмово, сплачує замовнику пеню у розмірі 0, 3 % за кожний день прострочення від вартості непоставленої в строк продукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Оскільки порушення строку поставки обумовленого сторонами товару підтверджується матеріалами справи, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача пеню у сумі 290 628 грн. 00 коп. за період з 01.07.2010р. по 07.09.2010р. та 3 % річних у сумі 1 350 грн. 15 коп. за період з 09.09.2010р. по 04.10.2010р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись п. 6 ст. 3, ст. ст. 526, 530, ч. 2 ст. 625, ст.ст. 629, 655, ч. 1 ст. 662, ч. 2 ст. 693, ч. 1 ст. 712, Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193, ч. 1 с. 216, ч. 1 ст. 218, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "АНТАРЕС - ПЛЮС" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 4, кв. 302, код ЄДРПОУ 24243144, р/р 26009110551001 в філії ЗАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь –Інвест" (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107 Д, ЄДРПОУ 24190005, р/р 26003544 в ТОВ "Східно –промисловий комерційний банк", м. Луганськ, МФО 304706) суму передплати в розмірі 631 800 (шістсот тридцять одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 290 628 (двісті дев'яносто тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 1 350 (одна тисяча триста п'ятдесят) грн. 15 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 9 237 (дев'ять тисяч двісті тридцять сім) грн. 78 коп., витрати на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

 Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України, - 28.03.2011р.