Рішення

від 26.03.2008 по справі 34/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  34/57

26.03.08

За позовомВиробничого сільськогосподарського кооперативу «Богатир»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»

простягнення  18 756,58 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Софієнко І.І, (довіреність б/н від 10.03.2008);

від відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Виробничий сільськогосподарський кооператив «Богатир»(далі –Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»(далі –Відповідач) про стягнення 17 652 грн. заборгованості за поставлений товар, 776,69 грн. інфляційних втрат, 327,89 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 8 від 22.02.2007, укладеного між Позивачем та Відповідачем, (далі – Договір) щодо оплати згідно з Договором вартості поставленого товару.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвала про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу Відповідача: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, зазначену в позовній заяві, його реєстраційних документах та Довідці Головного управління статистики у м. Києві, виданої станом на 29.05.2007. Про отримання поштової кореспонденції Відповідачем за вказаною адресою, зокрема, свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення 03.03.2008.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:  

22.02.2007 між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується передати належаній йому товар у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Відповідно до пункту 3.2 Договору перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною та актом прийому-передачі.

Згідно з пунктом 4.2 Договору Покупець здійснює оплату на умовах перерахування зазначеної суми на рахунок Продавця.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть  відповідальність визначену даним Договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

На виконання пункту 3.2 Договору, Позивач та Відповідач уклали акт прийому-передачі від 09.02.2007, відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у повному обсязі товар на суму 87 652 грн.

28.02.2007 Позивач виставив Відповідачу рахунок № 18  на суму 87 652 грн.

Відповідач за отриманий на підставі вищевказаного акта прийому-передачі товар частково розрахувався з Позивачем на суму 70 000 грн., що підтверджується банківськими виписками від 14.03.2007 на суму 20 000 грн., від 04.04.2007 на суму 50 000 грн.

19.10.2007 між сторонами у справі складено акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається факт підтвердження Відповідачем його заборгованості перед Позивачем у сумі 17 824,1 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України  (далі –ЦК України).

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар  після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо  договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, Відповідач повинен був здійснити оплату вартості отриманого товару у сумі 87 652 грн. одразу ж після його отримання.

Проте, Відповідач, як у встановлений строк так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару у сумі 17 652 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 17 652 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 776,69 грн. інфляційних втрат та 327,89 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 610, 611, 612, 625, 692  ЦК України, статтями 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»(03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, ідентифікаційний код 34287465, р/р 26003301005404 в Луганській філії АКБ «Форум», МФО 304870, а у випадку відсутності коштів  із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Богатир»(42075, Сумська область, Роменський район, с. Анастасівка, вул. Калініна, 1, ідентифікаційний код 30133833, р/р 26003758093120 в СОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 337018) 17 652 (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. боргу, 776 (сімсот сімдесят шість) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 327 (триста двадцять сім) грн. 89 коп. 3% річних, а також 187 (сто вісімдесят сім) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 29.03.2008