Постанова
від 09.03.2011 по справі 29/12пд
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/12пд

     

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

12.04.2011 р.           справа №29/12пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:           Алєєвої  І.В.

суддів:          Величко  Н.Л., Москальової І.В.

при секретарі:                                Кобзар М.В.

За участю представників

сторін:

від прокурора:                                 Пономарьов А.О. - за посвідч.№3897

від позивача:                                   Мендрик Д.О. - за дов. від 01.01.2011р. №2

від  відповідача:                              Калашнікова О.О. - за дов. від 14.03.2011р. б/н

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:

Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Гаспринської селищної ради, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим

на рішення  господарського суду Донецької області:

від 08.09.2010р. (підписане 10.09.2010р.) у справі №29/12пд (суддя: Риженко Т.М.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Парк-отель „Марат” м.Ялта пгт.Гаспра

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Доненерговугілля” м.Донецьк

про: визнання договору купівлі-продажу №01/09-2008 від 29.09.2008р. дійсним

                                                             ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Парк-отель „Марат” м.Ялта пгт.Гаспра, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доненерговугілля” м.Донецьк про визнання договору купівлі-продажу №01/09-2008 від 29.09.2008р. дійсним.

Рішенням від 08.09.2010р. (підписаним 10.09.2010р.) у справі №29/12пд господарський суд Донецької області (суддя: Риженко Т.М.) позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Рішення місцевого господарського суду базується на приписах п.2 ст.220 ЦК України, мотивоване положеннями ст.628, ст.638, ст.655, ст.657 Цивільного кодексу України, тим, що договір купівлі-продажу підпірних стін №01/09-2008 від 29.09.2008р. відповідає вимогам чинного законодавства та містить умови, необхідні для договорів купівлі-продажу; тим, що умови спірного договору були виконані сторонами, що підтверджується актом приймання–передачі об'єкта продажу від 29.09.2008р., який підписаний обома сторонами; тим, що згідно листа №345 від 22.10.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Доненерговугілля” м.Донецьк повідомило позивача про відсутність підстав для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 29.09.2008р.

З урахуванням встановлених фактичних обставин по справі місцевий господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість посилання позивача як на підставу позову на п.2 ст.220 ЦК України, згідно з яким, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилялася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Заступник Генерального  прокурора  України з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 08.09.2010р. (складене 10.09.2010р.) у справі №29/12пд не погодився та подав апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Гаспринської селищної ради, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання (надіслана поштою 28.10.2010р.).

Ухвалою від 08.11.2010р. у справі №29/12пд Донецький апеляційний господарський суду відмовив Заступнику Генерального  прокурора  України у поновленні пропущеного процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2010р. (складеного 10.09.2010р.) у справі №29/12пд.

          Ухвалою від 08.11.2010р. у справі №29/12пд Донецький апеляційний господарський суд повернув без розгляду на підставі ст. 93 ГПК України апеляційну скаргу заступника Генерального  прокурора  України в інтересах держави в особі: 1. Гаспринської селищної ради, 2. Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим.

          На ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2010р. у справі №29/12пд була подана касаційна скарга заступника Генерального  прокурора  України.

          Постановою від 13.01.2011р. у справі №29/12пд Вищий господарський суд України скасував ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2010р. у справі №29/12пд та направив справу на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Ухвалою від 11.02.2011р. Донецьким апеляційним господарським судом задоволено клопотання заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Гаспринської селищної ради, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим про відновлення пропущеного процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2010р. (підписане 10.09.2010р.) у справі №29/12пд.

Заявник в обгрунтування вимог про скасування посилається на те, що  господарським судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані фактичні обставини щодо спірних правовідносин; на те, що рішення Гаспринської селищної ради №20 від 26.09.2008р. в зв'язку з добровільною відмовою припинено право постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-оздоровчий комплекс „Марат” м.Ялта пгт.Гаспра, м.Ялта земельною ділянкою площею 13,6202га, що розташована за адресою: Алупкінське шосе, 60, смт.Гаспра та переведено вказану земельну ділянку до земель запасу; на те, що зазначеним рішенням державний акт серії І-КМ від 13.11.1997р. визнано таким, що втратив чинність; на те, що рішенням Гаспринської селищної ради №19 від 26.09.2008р. припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 3,2484га за адресою: Алупкінське шосе, 60, смт.Гаспра, м.Ялта Приватним підприємством “Хелп”; на те, що зазначені рішення Гаспринської селищної ради в судовому порядку не оскаржувались та є чинними.

Заявник в апеляційній скарзі також зазначає, що асфальтобетонні та бетонні доріжки, які є предметом договору купівлі-продажу №01/09-2008 від 29.09.2008р. розташовані на земельній ділянці, яка є власністю Гаспринською селищною радою; що на момент укладення спірного договору  асфальтобетонні та бетонні доріжки не були зареєстровані у Ялтинському бюро технічної інвентаризації за Товариством з обмеженою відповідальністю «Доненерговугілля” м.Донецьк; що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Доненерговугілля” м.Донецьк станом на 29.09.2008р. було відсутнє право власності на майно, яке було відчужене Товариству з обмеженою відповідальністю „Парк-отель „Марат”.

В поясненнях від 14.03.2011р. заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що Гаспринська селищна рада та Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим повинні мати процесуальний статус третіх осіб, які не брали участь в господарському суді першої інстанції, але чиї законні права та інтереси були порушені прийнятим судовим рішенням.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Парк-отель „Марат” м.Ялта пгт.Гаспра у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на положення ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України; на те, що предметом договору купівлі-продажу №1 від 09.09.2008р. є асфальтові та бетонні дороги та доріжки, площадки, ступені та бордюри; на те, що під час використання земельної ділянки на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ТОВ “Лікувальний комплекс “Марат” створено елементи благоустрою, які і стали предметом спірного договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Доненерговугілля” м.Донецьк у відзиві на апеляційну скаргу підтримав позицію Товариства з обмеженою відповідальністю „Парк-отель „Марат” м.Ялта пгт.Гаспра.

Відповідачі в поясненнях від 16.03.2011р. щодо процесуального статусу осіб, в інтересах яких заявлена апеляційна скарга зазначили, що  Гаспринська селищна рада та Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим не мають ніякого відношення до спірних правовідносин.

Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим в поясненнях від 11.04.2011р. 606/10-29-90 зазначив, що місцевим господарським судом не досліджено питання законності дій щодо продажу спірного майна в частині набуття продавцем права власності на відчужуване майно, його правового статусу та наявності права на землю; що господарським судом першої інстанції невірно застосовано норму ст.220 Цивільного кодексу України  до спірних правовідносин.

Гаспринська селищна рада в поясненнях на апеляційну скаргу від 11.04.2011р. №450 підтримала позицію Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.

Ухвалою від 29.03.2011р. Донецьким апеляційним господарським судом в порядку ст.69 ГПК України продовжено строк розгляду апеляційної скарги Заступника Генерального  прокурора  України на рішення господарського суду Донецької  області від 08.09.2010р. (складене 10.09.2010р.) у справі №29/12пд на 15 (п'ятнадцять) днів.

Судові засідання апеляційної інстанції переносились в порядку ст.77, ст.99, ст.101 ГПК України.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, вимоги апеляційної скарги, проаналізувавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

За матеріалами справи,29.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Доненерговугілля”  (“Продавець”) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Парк-отель „Марат” (“Покупець”) укладено договір купівлі-продажу №01/09-2008, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Доненерговугілля”  (“Продавець”) продає, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Парк-отель „Марат” (“Покупець”) придбає у власність асфальтні дороги та доріжки, бетонні дороги та доріжки, площадки, ступені, бордюри згідно оціночного акту на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт.Гаспра, Алупкінське шосе, 60.

Продажна ціна об'єкта складає 27 000грн.

Об'єкт належить Продавцю на підставі права приватної власності (п.1.2 договору).

Договір підписаний у двосторонньому порядку (розділ 8 договору).

На підставі акту приймання-передачі від 29.09.2008р. Продавець передав, а Покупець прийняв в приватну власність асфальтні дороги та доріжки, площадки, доріжки, бетонні дороги та доріжки, ступені, бордюри, що розташовані за адресою:  АР Крим,  м.Ялта, смт.Гаспра, Алупкінське шосе, 60.

15.10.2008р.  Товариством з обмеженою відповідальністю „Парк-отель „Марат” на адресу відповідача було направлено лист №01-2008 з пропозицією про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу асфальтовиг доріг та доріжок (асфальтобетонні та бетонні дороги та доріжки) №01/09-2008 від 29.09.2008р., які знаходяться за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт.Гаспра. вул.Алупкінське шосе, 60.

Листом від 22.10.2009р. №345 Товариством з обмеженою відповідальністю „Доненерговугілля” було повідомлено позивача про відсутність підстав для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу №01/09-2008 від 29.09.2008р.

Отже, відповідач фактично ухилявся від нотаріального посвідчення договору, незважаючи на те, що він домовився з позивачем щодо усіх істотних умов договору та виконав зазначений договір в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що обидві сторони спірного правочину підтверджують домовленість щодо всіх істотних умов договору, а також обставин щодо виконання в повному обсязі його умов, що підтверджується актом приймання–передачі об'єкта продажу від 29.09.2008р.

Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу нерухомого  майна  укладається  у  письмовій  формі   і   підлягає нотаріальному  посвідченню та державній реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали договір купівлі-продажу від №01/09-2008 від 29.09.2008р. в простій письмовій формі.

Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. При цьому згідно п.2 ст.220 ЦК України визнання в судовому порядку такого договору дійсним передбачено в разі, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

Приписи наведеної норми дають суду право визнати за зверненням заінтересованої сторони договір дійсним за умови доведеності настання одночасно трьох юридичних фактів:

-          сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору;

-          відбулось повне або часткове виконання договору;

-          одна із сторін ухилилася від нотаріального посвідчення договору.

У відповідності до вимог ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору. Заперечень щодо факту укладення договору та виконання всіх його істотних умов суду надано не було, внаслідок чого договір від  09.09.2008р. №1  вважається укладеним.

Згідно до вимог ст. 203 ЦК України - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, що й було дотримано сторонами під час укладення договору.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що зміст спірного договору не суперечить чинному законодавству.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про можливість застосування до спірних правовідносин ч.2 ст. 220 ЦК України та обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обгрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За усталеною судовою практикою рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. Тільки в такому випадку рішення може порушувати не лише матеріальні права осіб, не залучених до матеріалів справи, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР,  права кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і прийняв рішення, яке відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що заступником Генерального прокурора України в апеляційній скарзі не обгрунтовано. чим порушені оскарженим судовим рішенням права та інтереси Гаспринської селищної ради, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим.

З огляду на вищезазначене, вимоги апеляційної скарги заступника Генерального  прокурора  України  в інтересах держави в особі: Гаспринської селищної ради, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим не підлягають задоволенню, оскільки рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2010р. (підписане 10.09.2010р.) у справі №29/12пд відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права і з заявлених підстав не підлягає зміні чи скасуванню.

Результати апеляційного провадження у справі №29/12пд  оголошені в судовому засіданні.

Беручи до уваги викладене, керуючись  ст.ст.50-51, ст.53, ст.811, ст.85, ст.87, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд

                                                      ПОСТАНОВИВ:

Рішення  господарського суду Донецької області від 08.09.2010р. (підписане 10.09.2010р.) у справі №29/12пд  - залишити без зміни.

Апеляційну скаргу заступника Генерального  прокурора  України  в інтересах держави в особі: Гаспринської селищної ради, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим на рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2010р. (підписане 10.09.2010р.) у справі №29/12пд - залишити без задоволення.

Головуючий:                  І.В.  Алєєва

Судді:                 Н.Л. Величко

                                                                                                                         І.В. Москальова

Повний текст постанови складений 18.04.2011р.

СудДонецький апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення09.03.2011
Оприлюднено27.04.2011
Номер документу15089396
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —29/12пд

Постанова від 09.03.2011

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Алєєва І.В.

Ухвала від 29.03.2011

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Алєєва І.В.

Ухвала від 15.03.2011

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Алєєва І.В.

Ухвала від 22.02.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Риженко Т.М.

Ухвала від 22.02.2011

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Алєєва І.В.

Ухвала від 11.02.2011

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Алєєва І.В.

Ухвала від 18.01.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Риженко Т.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні