Рішення

від 14.04.2011 по справі 41/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/14

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.04.11 р.                                                                                 Справа № 41/14                               

Суддя господарського суду Донецької області                                 Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НВО „Інкор і К”, м. Дзержинськ

про стягнення збитків у сумі 205367,15 грн.

При участі представників:

від позивача: Маркєвич К.А. – довіреність від 04.01.2011р. №02-1

                    Свєтов К.В. – довіреність від 14.04.2011 №02-1135

від відповідача: Прядка І.М.– довіреність від 27.01.2011р. №29/2011

                        Березкина Г.Ф. – довіреність від13.04.2011 №210/2011

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державна екологічна інспекція в Донецькій області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО „Інкор і К” про стягнення збитків, заподіяних державі у сумі 205367,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в ході перевірки додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства було зафіксовано факт наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами випуску № 1 коксохімічного виробництва протягом І кварталу 2010 року, що є порушенням вимог ст.ст. 40 Закону України  "Про  охорону навколишнього природного   середовища",  ст.ст. 44, 89, 101, 110 Водного кодексу України, та чим державі заподіяно збиток у сумі 205367,15 грн.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що розрахунок суми шкоди здійснено безпідставно, оскільки положення Методики, які застосовувались при розрахунку, можуть бути застосовані лише при наявності перевищення гранично допустимого скиду забруднюючих речовин в стічних водах, проте, перевіркою було встановлено та в акті перевірки зафіксовано лише факт перевищення гранично допустимих концентрацій на випусках.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:  

З 02.06.2010 року по 18.06.2010 року держаним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Горлівському регіону Державної екологічної інспекції Донецької області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на Товаристві з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання „Інкор і К”, місцезнаходження якого: м. Дзержинськ, вул. Зарічна, 1, про що складено відповідний акт перевірки від 02.06–18.06.2010 року (далі – акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, зокрема, що перевіркою виявлено перевищення відповідачем нормативу ГДС на скиданні стічних вод по наступним показникам: завислі речовини, азот амонійний, нітратам, фосфатам, фенолам, чим порушені вимоги п. 3.5.8. ст. 44 Водного кодексу України.

В акті перевірки приведено усереднений якісний аналіз стічних вод після очисних споруд, мг/куб.дм. (таблиця, стор. 11 акту перевірки). Згідно з даними, наведеними у таблиці, перевіркою встановлено фактичний скид за  по показниках: завислі речовини – 18,87 мг/дм3 при ГДС - 15 мг/дм3., азот амонійний – 2,4 мг/дм3 при ГДС - 2 мг/дм3, нітрати – 46,27 мг/дм3, при ГДС 45 мг/дм3, фосфати – 8,07 мг/дм3, при ГДС 3,12 мг/дм3, феноли – 0,003 мг/дм3 при ГДС – 0,001 мг/дм3.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, відділом оперативного міжрайонного екологічного контролю по Горлівському регіону Державної екологічної інспекції Донецької області відповідачу було видано припис від 21.06.2010 року № 82.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 66 цього ж кодексу визначено, що під час користування водними об'єктами для промислових потреб водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених умов спеціального водокористування, екологічних вимог, а також вживати заходів щодо зменшення витрат води (особливо питної) та припинення скидання забруднених зворотних вод шляхом удосконалення виробничих технологій, схем водопостачання та очищення стічних вод.

Стаття 95 цього Кодексу встановлює, що, усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

У відповідності до статті 111 Водного кодексу України Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”  передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно до ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Головним спеціалістом відділу ОМЕК по Горлівському регіону Державної екологічної інспекції Донецької області – державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 року № 389 та зареєстрованої в Мін'юсті 14.08.2009 року за № 767/16783 (надалі - Методика), було здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами випуску № 1 коксохімічного виробництва ТОВ НВО „Інкор і К” протягом І кварталу 2010 року, згідно якого загальний розмір збитку склав 205367,15 грн. (надалі – Розрахунок розмірів відшкодування збитків).

При цьому, в розрахунку зазначено, що збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами випуску № 1 КХВ в річку Кривий Торець протягом І кварталу 2010 року становлять:

по завислим речовинам – 183429,11 грн.,

по фенолам – 188,77 грн.,

по азоту амонійному – 18959,11 грн.,

по нітратам – 30,10 грн.,

по фосфатам – 2760,06 грн.

Такий розрахунок було виконано на підставі даних про те, що середня фактична концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах склала: завислих речовин – 18,87 мг/дм3, фенолів – 0,003 мг/дм3, азоту амонійного – 2,4 мг/дм3, нітратів – 46,27 мг/дм3, фосфатів – 8,07 мг/дм3.

Як вбачається з розрахунку розмірів відшкодування збитків, при його здійсненні застосований п. 7.1. та формула 12 Методики. Цим пунктом визначений порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС (гранично допустимого скиду).  

Тобто, за наведеною методологією, необхідною умовою визначення суми збитків є встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду.

Пунктом 1.7. Методики визначені поняття граничнодопустимої концентрації речовин у воді та граничнодопустимого скиду.

Так, наведеним пунктом визначено, що граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді – це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування; граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу.

Тобто, граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді та граничнодопустимий скид (ГДС) є зовсім різними, не пов'язаними між собою величинами. Граничнодопустимий скид є швидкістю скидання забруднюючих речовин у воду, який вимірюється у грамах за годину, граничнодопустима концентрація речовин у воді, у свою чергу, вимірюється міліграмами забруднюючих речовин на кубічні метри.

Таким чином, лише встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду обумовлює правомірність застосування положень пункту 7.1. Методики та формули 12.

В іншому випадку відсутні підстави для застосування цієї методології взагалі та, зокрема, пункту 7.1. та формули 12.

Встановлення фактичної концентрації забруднюючих речовин у стічних водах може дати можливість провести розрахунки за наведеною формулою і визначити розмір збитків лише за наявності підстав для застосування цієї методології, якими є перевищення гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.

Як вбачається з акту перевірки та розрахунку розмірів відшкодування збитків, в ході перевірки встановлено перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин за контрольований період у мг/дм3.

Показники фактичного скиду забруднюючих речовин можливо отримати розрахунковим шляхом з використанням даних про фактичну концентрацію забруднюючих речовин та фактичні витрати стічних вод.

На підставі проведеного таким чином розрахунку, судом встановлено, що здійснений відповідачем фактичний скид забруднюючих речовин в І кварталі 2010 року склав: по завислим речовинам – 324,634 г/год, фенолам – 0,0516 г/год, азоту амонійному – 41,289 г/год, нітратам – 1539 г/год, фосфатам – 138,834 г/год.

Відповідачем надано суду дані щодо затвердженого для ТОВ „НВО „Інкор і Ко” дозволом на спеціальне водокористування № Укр-Дон-3334 від 13.06.2007 року граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин, який склав: по завислим речовинам – 513 г/год, фенолам – 0,0342 г/год, азоту амонійному – 68,4 г/год, нітратам – 1539 г/год, фосфатам – 106,704 г/год.

В судовому засіданні судом перевірено та представниками сторін підтверджено відповідність наданих відповідачем даних щодо затвердженого граничнодопустимого скиду  даним, які визначені в дозволі на спеціальне водокористування № Укр-Дон-3334 від 13.06.2007 року.

Дослідження судом цих даних свідчить про те, що отримані розрахунковим шляхом показники фактичного скиду забруднюючих речовин перевищують граничнодопустимий скид по завислим речовинам (фактичний скид - 324,634 г/год при граничнодопустимому скиді 513 г/год), азоту амонійному (фактичний скид - 41,289 г/год при граничнодопустимому скиді 68,4 г/год),  нітратам (фактичний скид – 796,015 г/год при граничнодопустимому скиді 1539 г/год).

Перевищення відповідачем граничнодопустимого скиду має місце по фенолам (фактичний скид – 0,0516 г/год при граничнодопустимому скиді 0,0342 г/год) та фосфатам (фактичний скид – 138,834 г/год при граничнодопустимому скиді 106,704 г/год).

Як зазначалось, положення пункту 7.1. Методики та формула 12 може застосовувати тільки у тих випадках, коли має місце перевищення гранично допустимого скиду.

Таким чином, в чистині розрахунку збитків, заподіяних внаслідок наднормативного скиду завислих речовин, азоту амонійного та нітратів, не вбачається наявності необхідної умови для належного застосування відповідного положення Методики, а саме - факту перевищення граничнодопустимого скиду по наведеним забруднюючим речовинам, що робить неприпустимим застосування цієї методології взагалі та, зокрема, пункту 7.1. та формули 12, і, як наслідок – визначення збитків.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами випуску № 1 коксохімічного виробництва ТОВ НВО „Інкор і К” протягом І кварталу 2010 року, зроблено безпідставно в частині розрахунку збитків, заподіяних внаслідок наднормативного скиду завислих речовин, азоту амонійного та нітратів; в частині збитків, заподіяних внаслідок наднормативного скиду фенолів та фосфатів, розрахунок здійснено правомірно.

Як зазначалось, в розрахунку відшкодування збитків визначено суми збитків по окремим забруднюючим речовинам протягом І кварталу 2010 року, які склали: по завислим речовинам – 183429,11 грн., по азоту амонійному – 18959,11 грн., по нітратам – 30,10 грн., по фенолам – 188,77 грн., по фосфатам – 2760,06 грн.

З огляду на викладене, судом задовольняються позовні вимоги в частині стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду фенолів та фосфатів – в загальній сумі 2948,83 грн. В частині стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду завислих речовин, азоту амонійного та нітратів в загальній сумі 202418,32 грн., позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З огляду на викладене, сума шкоди підлягає стягненню на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Дзержинської міської ради.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40, 47, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 44, 66, 95, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО „Інкор і К” про стягнення збитків, заподіяних державі у сумі 205367,15 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВО „Інкор і К” (85295, м. Дзержинськ, вул. Зарічна, 1, ЄДРПОУ 31297266) на користь спеціального фонду місцевого бюджету Дзержинської міської ради (УДК м. Дзержинськ, п/р 33117331700029 ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687216, КБК 24062100) збитки в сумі 2948,83 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВО „Інкор і К” (85295, м. Дзержинськ, вул. Зарічна, 1, ЄДРПОУ 31297266) на користь Державного бюджету державне мито в сумі 29,49 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВО „Інкор і К” (85295, м. Дзержинськ, вул. Зарічна, 1, ЄДРПОУ 31297266) на користь Державного бюджету України  (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22050003)  витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 3,39 грн.

Суддя                                                               Гончаров С.А.           

В судовому засіданні 14.04.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане 19.04.2011р.