Рішення

від 20.04.2011 по справі 5020-361/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-361/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

20 квітня 2011 року справа № 5020-361/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-361/2011

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі  

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Люкс»

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 36 152,29 грн та розірвання договору оренди,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство «Придніпровська залізниця»

за участю представників:

позивача –Апресова Наріне Григорівна, провідний спеціаліст-юрисконсульт відділу юридичного забезпечення, довіреність №1  від 04.01.2011;

відповідача - Теряев Кирило Валерійович, довіреність б/н  від 25.10.2010;

третьої особи –не з'явився;   

Суть спору:

14.03.2011 Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі  звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аква Люкс” про стягнення 36 152,29 грн, що становить заборгованість по орендній платі за період з 23.07.2010 по 31.01.2011 в сумі 31588,88 грн, пеню –903,43 грн, штраф 10% - 3158,89 грн, 3% річних –501,09 грн, за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що знаходиться у державної власності №1080 від 23.07.2010 та про розірвання договору оренди.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16.03.2011 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство «Придніпровська залізниця».

У судовому засіданні 13.04.2011 оголошувалась перерва до 20.04.2011.

20.04.2011 у судове засідання третя особа явку уповноваженого представника не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позов, просить у задоволенні позову відмовити (арк.с.24-26).   

Третя особа подала суду письмові пояснення, вимоги позивача підтримує (арк.с.41-42).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін,

в с т а н о в и в:

23.07.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аква Люкс” (Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що знаходиться у державній власності №1080 (далі - Договір) (арк. с. 6-8). Строк дії Договору встановлений з 23 липня 2010 року по 22 липня 2013 року включно.

Згідно з пунктом 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування об'єкт нерухомого майна: частину будівлі пакгаузу із зарядної акумуляторів (інв. №0100210), загальною площею 1836,1 кв.м на станції Севастополь-Товарний, розташованого за адресою: місто Севастополь, Камишове шосе, 17/3 (літ.А), яке перебуває на балансі ДП «Придніпровська залізниця»відокремленого структурного підрозділу Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управляння (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.12.2009 і становить 1 235 435 грн без урахуванням ПДВ.

Відповідно до акту прийому-передачі орендованого майна від 23.07.2010, Орендодавець передав, а Орендар прийняв об'єкт оренди (арк. с. 11).

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (далі –Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди –червень 2010 року –12 763,28 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №316, від 02.12.2009 №1341, Інструктивного листа Фонду державного майна України від 22.04.2009 №10-16-5581, застосувати в період з 01.05.2009 по 31.12.2010 орендну ставку в розмірі 45% встановленого об'єму відповідно додатку №1а за базовий місяць червень 2010 року –5743,48 грн.

Відповідно до пункту 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається Орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України.

За твердженням позивача, зобов'язання зі сплати орендної плати відповідачем виконувались  неналежним  чином,  у  зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед

позивачем за період з 23.07.2010 по 31.01.2011 у розмірі 31 588,88 грн. Крім того, позивач зазначає, що відповідач зобов'язався застрахувати орендовано майно протягом місяця після підписання Договору, проте станом на 01.03.2011 Орендар не надав Орендодавцю та Балансоутримувачу документів, що підтверджують страхування об'єкту оренди.

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Відповідач позові вимоги не визнав, пояснив, що фактично об'єкт оренди йому переданий не був, тому орендоване майно їм не використовувалось. У зв'язку з зазначеним, Орендарем також не виконано обов'язку по страхуванню об'єкту оренди.      

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку наданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, заявлена позивачем до стягнення заборгованість по орендній платі у сумі 31 588,88 грн є заборгованістю по орендній платі за період з 16.08.2010 по 16.02.2011.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобов'язався перераховувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Докази оплати відповідачем цієї заборгованості з орендної плати у розмірі 31 588,88 грн відсутні.

Враховуючи те, що своєчасне внесення орендної плати є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку, що на момент вирішення спору у суді, відповідач має заборгованість з орендної плати в розмірі 31 588,88  грн.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що орендоване майно не використовувалось у зв'язку з тим, що фактично об'єкт оренди йому переданий не був, оскільки відповідно до акту прийому-передачі орендованого майна від 23.07.2010, підписаного сторонами, Орендодавець передав, а Орендар прийняв об'єкт оренди (арк. с. 11).

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 903,43 грн, штраф 10% - 3158,89 грн, а також 3% річних у розмірі 501,09 грн.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7 Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі підлягає індексації та стягується на користь Державного бюджету України і Балансоутримувача в співвідношенні, передбаченому пунктом 3.6 Договору, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Крім того, відповідно до пункту 3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу 10% (арк.с. 14-15), суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 903,43 грн та штрафу 10% в сумі 3158,89 грн такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних (арк.с. 16), суд дійшов висновку про те, що він невірний оскільки у розрахунку зазначено, що період стягнення з 23.07.2010 по 31.01.2011, а сума боргу складає 31588,88 грн, хоча зазначена сума боргу у розмірі 31588,88 грн збільшувалась наростаючим за весь період заборгованості.

Тому суд здійснив власний розрахунок 3% річних за період заборгованості з 16.08.2010 по 15.02.2011, що складає 174,95 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

1164.8916.08.2010 - 15.09.2010313 %2.97

5225.4316.09.2010 - 15.10.2010303 %12.88

9403.7216.10.2010 - 15.11.2010313 %23.96

13602.9016.11.2010 - 15.12.2010303 %33.54

17814.6816.12.2010 - 15.01.2011313 %45.39

22060.1516.01.2011 - 15.02.2011313 %56.21

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Судом встановлено, що період, за який відповідач має заборгованість по орендній платі перед Орендодавцем та Балансоутримувачем становить з 16.08.2010 по 16.02.2011.

На підставі викладеного та наведених норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі про розірвання договору.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити  частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Люкс»(99011, місто Севастополь, вулиця Суворова, 22-а, ідентифікаційний код 35687620) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, ідентифікаційний код 20677058) заборгованість по орендної плати за період з 16.08.2010 по 16.02.2011 у розмірі 35 826,15грн, яка складається з суми основного боргу – 31 588,88 грн, пені –903,43 грн, штрафу 10% - 3158,89 грн, 3% річних –174,95 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що знаходиться у державної власності №1080, укладений 23.07.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аква Люкс“.

4.          В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 326,14 грн - відмовити.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Люкс»(99011, місто Севастополь, вулиця Суворова, 22-а, ідентифікаційний код 35687620) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 443,26 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Люкс»(99011, місто Севастополь, вулиця Суворова, 22-а, ідентифікаційний код 35687620) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.   

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                        підпис                                          І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 26.04.2011.