Постанова

від 27.03.2008 по справі 6/618

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/618

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 березня 2008 р.                                                                                    № 6/618  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. –головуючого, Грека Б.М.,Стратієнко Л.В.,

за участю повноважних представників:

позивача

відповідачів

розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгазсервіс"

на постановувід 26 грудня 2007 рокуКиївського апеляційного господарського суду  

у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгазсервіс"

доДочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України"

простягнення 6524 грн.

ВСТАНОВИВ:

        В жовтні 2006 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 6729,91 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в повному об'ємі не виконав своїх зобов'язань згідно договору купівлі-продажу скропленого газу від 25.10.2005 року.

Рішенням господарського суду м.Києва від 20 березня 2007 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від              26 грудня 2007 року рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позивачу відмовлено в задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач просить постанову  апеляційної інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін,  перевіривши  матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським  судом при прийнятті постанови  норм матеріального і  процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час та місце засідання суду.

Пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України  № 75 від 10.12.2002, передбачено, що ухвала про призначення справи  до розгляду в день її прийняття надсилається всім учасникам з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою від 2.11.2007 Київський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу ДК "Укргазвидобування" до провадження та призначив її розгляд на 14.11.2007 о 10 год. 40 хв.

Після  зазначеної дати з різних причин розгляд справи неодноразово  відкладався.

Відповідно до протоколу  судового засідання від 12.12.2007 за наявності сторін в судовому засіданні було оголошено перерву до 19.12.2007, про що сторони були попереджені письмово.

У вказаний період позивач надав суду додаткові пояснення , розрахунки, лист Міністерства юстиції України.

Ухвалою від 19.12.2007 апеляційна інстанція відклала розгляд справи на 26.12.2007, оскільки вважала, що не з'явлення  представника позивача у судове засідання перешкоджає повному та всебічному розгляду справи.

Проте матеріали справи  не містять доказів того, що апеляційним господарським судом належним чином виконано обов'язок повідомити позивача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи зазначені обставини при нез'явленні позивача в судове засідання та відсутності належних доказів про повідомлення останнього про час та місце розгляду справи, апеляційний господарський суд, в порушення вимог ст.77 ГПК України, не вирішив питання про відкладення розгляду справи оскільки ухвалою визнав його явку обов'язковою.

Розглянувши справу у відсутності позивача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду , апеляційний господарський суд позбавив останнього можливості надати докази в захист своїх інтересів, що протирічить вимогам ст.ст.42, 43, 22 ГПК України, що визнати законним і обгрунтованим не можна.

За вказаних обставин суд вважає, що постанова апеляційної інстанції як прийнята з порушенням норм процесуального права, які є підставою для її скасування, не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.

При новому розгляді справи апеляційному господарському суду необхідно врахувати наведене та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду  від                26 грудня 2007 року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду   в іншому складі суду.

Головуючий, суддя                                                                        В.Дерепа  

Судді                                                                                                     Б.Грек

                                                                                                      Л.Стратієнко