Постанова

від 13.05.2008 по справі 6/618

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/618

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.05.2008                                                                                           № 6/618

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - не з'явився

від відповідача: Олійник О.Ю. (довіреність)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.03.2007

 у справі № 6/618  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгазсервіс"

 до                                                   Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 про                                                  стягнення 6524,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Закарпатгазсервіс” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” про стягнення 6524,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.03.2007 р. у справі           № 6/618 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від     17.07.2007 р. Дочірній компанії “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати, справу передати на розгляд Київському апеляційному господарському суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2007 р. оскаржувану ухвалу від 17.07.2007 р. скасовано, справу передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від      02.11.2007 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2007 р. апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Господарського суду м. Києва скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким позивачу повністю відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач  подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову  Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2007 р. повністю, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.03.2007 р. залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2008 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2007 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.  

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від      11.04.2008 р. справу № 6/618 прийнято до розгляду.  

 Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 20.03.2007 р. – без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, Господарський суд м. Києва виходив з того, що при прийманні вантажу позивач не порушив вимог Інструкції “Про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту”, отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5812 грн., надмірно сплачених коштів за недопоставлений товар в кількості 3063 кг, та 712 грн., сплачених за послуги по наливу та транспортуванню недопоставленого товару в кількості 3063 кг, є правомірними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

25.10.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпатгазсервіс” (далі - позивач) та Дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі - відповідач) за участі Української аграрної біржі був укладений договір № А67/3630 сг-95 купівлі-продажу скрапленого газу (далі - Договір), за яким продавець зобов'язався передати покупцю в листопаді 2005 року скраплений газ у кількості 105 тонн відповідно до графіку поставки, а покупець зобов'язався здійснити попередню оплату та прийняти скраплений газ (суміш «пропан-бутан») (товар). Вартість однієї тонни скрапленого газу становить 1897,5 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.3 Договору продавець передає скраплений газ при транспортуванні залізничним транспортом на умовах ЕХW - структурна одиниця наливу скрапленого газу за умови своєчасного подання транспортних засобів у зазначені в п. 5.2. терміни.

Покупець самостійно забезпечує та оплачує послуги по транспортуванню по окремому договору (п.3.4. Договору).

Відповідно до умов договору № 1011/21-тр/БЯ від 07.11.2005 р., укладеного між сторонами по справі, всі зобов'язання, щодо наливу, оформлення та перевезення скрапленого газу до станції призначення несе відповідач.

Приймання вантажу здійснюється відповідно до Інструкції “Про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту”, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України № 332 від 03.06.2002 р. (далі - Інструкція), п. 5.1. якої визначає порядок приймання скрапленого вуглеводневого газу (СВГ), який надійшов залізничним транспортом.

У разі встановлення нестачі з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання СВГ і повідомляє про це керівника свого підприємства. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні та складанні двостороннього акта, якщо інше не передбачене умовами договору або постачання. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити зберігання СВГ, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення його якості.          

Під час приймання СВГ, що прибув 23.11.2005 р. в цистернах                 № № 50867704, 50859453 позивачем було порушено вимоги Інструкції, а саме: при прийманні вантажу, як зазначає позивач, було виявлено недостачу, що також підтверджується актом № 1/11 приймання СПБТ по кількості, поставленого залізнодорожним транспортом від 25.11.2005 р., відповідно до якого:

-          по цистерні № 50867704 маса брутто згідно даних зважування становить 70100 кг, що на 820 кг менше маси брутто, вказаної в залізничній накладній (70920 кг):

-          по цистерні № 50859453 маса брутто згідно даних зважування становить 69100 кг, що на 1200 кг менше маси брутто, вказаної в залізничній накладній (70300 кг).

Позивач після виявлення такої недостачі не припинив приймання СВГ та взагалі   не  викликав  представника  вантажовідправника  для  участі  в  прийманні  та складанні двостороннього акта, як передбачено п. 5.1.9 Інструкції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів робить висновок про те, що вантаж був прийнятий за відсутності представника вантажовідправника, не повідомленого належним чином, а така обставина в свою чергу обмежує права відповідача та підтверджує неправомірність та недостовірність даних під час приймання СВГ.

Приймання СВГ, що прибув 27.11.2005 р. в цистерні № 50859149 також відбувалось з порушенням вимог Інструкції, а саме: вантажоодержувач не припинив приймання СВГ та не забезпечив його зберігання до прибуття представника вантажовідправника, чим порушив вимоги Інструкції.

Для складання акта № 01/12 про приймання СПБТ по кількості, поставленого залізнодорожним транспортом від 01.12.2005 р. був викликаний представник відповідача майстер технологічної установки змішування резервуарного парку і наливних естакад Управління з переробки газу та газового конденсату (структурного підрозділу ДК “Укргазвидобування”) Горобець О.В.

Горобець О.В. відмовився від підписання даного акту, бо не міг погодитися з вагою, так як при зважуванні маси брутто та маси тари після зняття цистерни з вагоприймальної платформи стрілка ваг не поверталася на 0, що на думку представника відповідача свідчить про їх несправність.

Крім того, відповідно до п. 5.1.6. Інструкції результати приймання оформляються актом приймання СВГ за кількістю, який складається в день прибуття вантажу на ГНС та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання за формою N 1-ГС.

Колегія суддів на підставі матеріалів справи приходить до висновку, що акти приймання СПБТ по кількості № 1/11 від 25.11.2005р. та № 01/12 від 01.12.2005р. складені пізніше, а не в день прибуття вантажу на ГНС.

      Як зазначено в  з/д накладних № 43682346,  43682347 та у  п. 8  акту      №   1/11   від 25.11.2005 р.  вантаж в цистернах № №  50867704,  50859453  було одержано 23.11.2005 р., а акт складений лише 25.11.2005р., а не 24.11.2005 р., як того вимагає Інструкція.

       Відповідно до з/д накладної № 43682366, п. 8 акту № 01/12 від 01.12.2005р. вантаж  в  цистерні  №  50859149  було  одержано  27.11.2005р.,  акт складений 01.12.2005 р., а не згідно з вимогами Інструкції 28.11.2005 р.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції робить висновок про те, що акти приймання СПБТ № 1/11 від 25.11.2005 р. та № 01/12 від 01.12.2005 р. складені з порушенням вимог Інструкції, та у зв'язку з цим не можуть бути належними та допустимими доказами в даній справі.

Пункт 4.8. Інструкції встановлює вимоги до засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері державного метрологічного нагляду і підлягають повірці. До застосування допускаються ЗВТ, типи яких включено до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні, або такі, що пройшли державну метрологічну атестацію у порядку, встановленому ДСТУ 3215-95.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які підтверджують, що ваги, які застосовувалися при складанні актів, відповідають п. 4.8. Інструкції, тому маса визначена на них не може вважатися достовірною і не відповідає фактичній масі вантажу.

Що стосується посилання відповідача на некомпетентність комісії з приймання та зливання скраплених вуглеводневих газів по кількості то судом зазначається наступне.

Вимогами Інструкції (п. п. 5.1.2., 5.1.5.) передбачено, що огляд залізничних цистерн, приймання та зливання СВГ здійснюється працівниками, які призначені наказом керівника підприємства та пройшли курс спеціального навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами пункту 2.1 Типового положення про навчання з питань охорони праці. Періодичність перевірки знань цих працівників проводиться не рідше одного разу на рік. Ці працівникі повинні бути атестовані на знання Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, та Правил безпеки систем газопостачання України в обсязі роботи, яка ними виконується. Особи, що входять у склад комісії повинні бути компетентними (за видом роботи та освіти, досвіду трудової діяльності) у питаннях визначення кількості СВГ. Ці особи несуть повну відповідальність за дотримання правил приймання СВГ, встановлених цією Інструкцією.

В підтвердження того, що члени комісії, призначені наказом № 29/Г від 18.07.2005 р. “Про створення комісії з приймання та зливання скраплених вуглеводневих газів по кількості”, є компетентними, пройшли курс спеціального навчання та перевірку знань, а також атестовані на знання правил зазначених вище, тобто відповідають вимогам п.п. 5.1.2., 5.1.5. Інструкції, позивачем не надано жодного доказу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В порушення вимог зазначеної статті позивач свої позовні вимоги апеляційному суду не довів.

В зв'язку з цим, Господарський суд м. Києва необгрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача та стягнув з відповідача на користь позивача 5812, 00 грн. надмірно сплачених коштів за недопоставлений товар в кількості 3063 кг та 712,00 грн. сплачених  за послуги по наливу та транспортуванню недопоставленого товару в кількості 3063 кг, 102,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 20.03.2007 р. у справі № 6/618 не відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасоване з прийняттям нового рішення, яким в позові відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 104,        ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на рішення Господарського суду м. Києва від 20.03.2007 р. у справі № 6/618 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 20.03.2007 р. у справі             № 6/618 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгазсервіс” (88000, м. Ужгород, вул. Болгарська, 9, код ЄДРПОУ 31767995) на користь Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 51 (п'ятдесят одну) грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду   м. Києва.

Матеріали справи  повернути Господарському суду м. Києва.    

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді