Рішення

від 21.04.2011 по справі 5/5007/31/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/5007/31/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" квітня 2011 р.                                                     Справа № 5/5007/31/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Пономарьов С.В.- дов. № 30-д від 29.03.11р.

від відповідача Врублевський А.Л.- дов. б/н від 17.02.11р. (до перерви в с/з)

розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Магніт" (м.Житомир)  

до Спільного підприємства "Молодіжний житловий комплекс "Інтернаціоналіст"                        (м. Житомир)

про стягнення 50394,50 грн. боргу з врахуванням індексу інфляції та 6238,96 грн. пені

В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 12:00 год. 21.04.11р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача  56633,46 грн. заборгованості, з яких: 34280,00грн. - основний борг, 16114,50грн. - інфляційні, 6238,96грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Надав  заяву про уточнення розміру позовних вимог , згідно якої просить стягнути з відповідача 34280,00грн. основного боргу, 14799,49грн. інфляційних  втрат та 6238,96грн. пені.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України,  позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Як вбачається з поданої заяви, позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення  інфляційних.

Оскільки вказана заява не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, суд приймає її до розгляду та вирішує спір в межах зменшених позовних вимог.

Крім того, представник  позивача  подав заяву, згідно  якої відмовляється від позову в частині стягнення 6238,96грн. пені та 1315,01грн. інфляційних.

Заяву про відмову від позову в частині  стягнення 1315,01грн. інфляційних суд не приймає до розгляду, оскільки згідно заяви про уточнення позовних вимог, що підтверджується поданим розрахунком  інфляційних, позивачем в цій частині зменшено розмір позовних вимог.

За ч.ч. 4, 6 ст. 22 ГПК України позивач  вправі, зокрема, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні, у відповідності до ч. 2 ст. 78 ГПК України, суд роз'яснив наслідки відмови від позову.

Враховуючи, що відмова від позову в частині стягнення пені в сумі 6238,96 грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, вона приймається господарським судом.

Представник відповідача  в судовому засіданні до оголошення перерви не заперечив проти позову. Після перерви  відповідач свого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з  матеріалів справи, 03.07.07р. між Спільним  підприємством  молодіжний житловий комплекс "Інтернаціоналіст" (відповідач, замовник) та Приватним підприємством  "Магніт" (позивач, виконавець) був укладений договір  № 07/03/1 на пусконалагоджувальні роботи.

Відповідно до п.1.1 Договору позивач зобов'язався виконати пусконалагоджувальні  роботи двох ліфтів (1 пасажирського і 1 грузопасажирського) на 15 поверхів в житловому будинку по проспекту Миру,3 (поз.19) в м.Житомирі.

Згідно п. 1.2 Договору,  відповідач зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх в строк і в повному обсязі.

За умовами п. 2.1 Договору, виконавець взяв на себе зобов'язання  виконати роботи в повному обсязі в термін  30 днів від дня передачі будівельної готовності.

Пунктом  3.2. Договору сторони передбачили, що  вартість пусконалагоджувальних  робіт становить 44280,00грн., в т.ч ПДВ 7380,00грн.

Замовник за п'ять банківських днів до початку  робіт перераховує Виконавцю аванс в розмірі 50% від суми договірної ціни (п.3.3 Договору).

За даними позивача, відповідач частково   здійснив  попередню оплату  в сумі 10000,00грн.

Відповідно до п. 3.4 Договору відповідач на протязі  трьох банківських днів після підписання  акту виконаних робіт перераховує позивачу остаточну суму вартості  виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1 Договору,  приймання-передача виконаних  робіт здійснюється шляхом  підписання  Акту  приймання-передачі  виконаних робіт протягом 5 днів з дня завершення  виконаних робіт.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, у повній мірі  та у встановлений договором строк, що підтверджується підписаним сторонами  актом приймання виконаних робіт форми № КБ-2   за січень 2008року. (а.с. 12).

Згідно  довідки  про вартість  виконаних підрядних робіт  за січень  2008року, загальна вартість останніх склала 44280,00грн. (а.с. 11).

Відповідно до п. 3.4. Договору замовник (відповідач) взяв на себе зобов'язання   остаточну суму вартості  виконаних робіт  перерахувати  виконавцю (позивачу)  протягом трьох  банківських днів після підписання  акту виконаних робіт.

Однак,  остаточні розрахунки з позивачем за виконані роботи  у строки передбачені п. 3.4. Договору відповідач не провів, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі  34280,00 грн.

30.11.10р.  на адресу відповідача  за № 115 була направлена претензія  з вимогою про сплату   заборгованості   в розмірі 34280,00грн. (а.с. 9). Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, на день подачі  позову до суду  та на день  розгляду справи борг замовника (відповідача) перед виконавцем  (позивачем) за виконані роботи   не змінився та становить 34280,00грн., що, зокрема, підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків від 06.04.11р. (а.с. 23).

У відповідно до ст. 625 ЦК України, до стягнення з відповідача  нараховано інфляційні  за період з лютого 2008року  по січень 2011 року в сумі 14799,49грн.

Представник відповідача  в судовому засіданні не заперечив проти  позову в частині основного боргу в розмірі 34280,00грн. та  інфляційних витрат в розмірі 14799,49грн.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються саме на договорі  №24 на пусконалагоджувальні роботи від 03.07.07р., умови якого, на думку позивача, відповідач виконав неналежним чином.

За своєю правовою природою вказаний договір  являється договором підряду.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України та п.4 ст. 879 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний оплатити підрядникові роботи після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем належним чином були виконані пусконалагоджувальні  роботи двох ліфтів в житловому будинку по проспекту  Миру,3 (поз.19) в м. Житомирі., що підтверджується підписаним сторонами актом №2  приймання виконаних підрядних робіт, тому у відповідача виникло зобов'язання провести розрахунки на суму 34280,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні  встановлений  строк (термін)  його виконання,  то воно підлягає виконанню  у цей строк (термін).

Як вбачається з Договору, відповідач зобов'язався перерахувати позивачу остаточну  суму вартості виконаних робіт  на протязі   трьох банківських  днів після підписання  акту виконаних робіт.

Однак у вказані строки відповідач розрахунки не провів, внаслідок чого у останнього утворилась  заборгованість, яка станом на день звернення позивача до суду  та на день вирішення спору в суді не змінилась та становить 34280,00грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, такими, що підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних   вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526,525 ЦК України  зобов'язання має виконуватись  належним чином  відповідно до умов  договору, інших актів  цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено  договором або законом

Крім суми основного боргу,  позивач просить стягнути з відповідача 14799,49грн. інфляційних нарахувань.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача,  сума інфляційних нарахувань здійснених у період з березня  2008 року  по січень 2011 року  становить 14799,49грн.

Перевіривши  розрахунок інфляційних нарахувань,  суд встановив, що сума інфляційних за вказаний період становить 14818,30грн., тобто розмір інфляційних більший ніж заявлено позивачем.

Оскільки,  суд не може виходити за межі позовних вимог в сторону їх збільшення, тому вимога позивача підлягає задоволенню в частині  стягнення   інфляційних в сумі  14799,49 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню на суму 49079,49 з яких:  34280,00 основний борг,14799,49  інфляційні.

В частині позовних вимог  про стягнення 6238,96грн. пені  провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, п.4 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. Позов  задовольнити.

2. Стягнути з Спільного підприємства  "Молодіжний житловий комплекс "Інтернаціоналіст", 10014, м.Житомир, вул. В.Бердичівська,9, код 04800832

на користь  Приватного підприємства "Магніт", 10007, м.Житомир, пров. 3-й Транзитний,54, код 13553404

- 34280,00грн. основного боргу

- 14799,49грн. інфляційних

- 490,79грн. державного мита

- 209,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 6238,96 грн. пені    за п.4  ч.1 ст. 80 ГПК України.

 Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.  

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

                                                           Повне рішення складено 26  квітня 2011 року

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -позивачу

3- відповідачу