Постанова

від 21.04.2011 по справі 10/26пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.04.2011 р.                                                                     справа №10/26пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Запорощенка  М.Д.

суддів

Волкова Р.В. , Приходько І.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

Коломієць А.І., за довіреністю

Скубченко І.О., за довіреністю

Нежигай І.О., за довіреністю,

від відповідача:

від третьої особи 1:

від третьої особи 2:

від третьої особи 3:

Зубков А.Є., за довіреністю

Горобець О.В., за довіреністю

Лисицька О.О., за довіреністю ,

Ільїнова І.В., за довіреністю (ВАТ "Родовід Банк")

Кулініч В.В., за довіреністю (ВАТ "Родовід Банк")

не з"явився

не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» м. Харків

на рішення  

господарського суду

Донецької області

від

22.02.2011 року

по справі

№10/26пд (Любченко М.О.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо» м.Донецьк

до

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних  вимог  на предмет спору на боці відповідача

Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» м. Харків

1.Публічного акціонерного товариства «Родовід банк»м.Харків

2.Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 м.Харків

3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 м. Київ

про

визнання недійсним договору іпотеки від 23.07.08р. та визнання виконавчого напису нотаріуса таким , що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.02.2011р. у справі №  10/26пд задоволені повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м.Харків про:

- визнання  недійсним договору іпотеки від 23.07.2008р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк та Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк”, м.Харків;

- визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису на договорі іпотеки від 23.07.2008р. про звернення стягнення на предмет іпотеки  і задоволення вимог Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” у розмірі 21027055,53 доларів США, що станом на 15.12.2009р. за курсом Національного банку України еквівалентно 167808519,36 грн. і штрафні санкції у сумі 13623801,58 грн., що становить загальну суму 181432320,94 грн., який було вчинено 16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1.

Визнаний недійсним договір іпотеки від 23.07.2008р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк та Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк”, м.Харків.

Визнаний таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис на договорі іпотеки від 23.07.2008р. про звернення стягнення на предмет іпотеки  і задоволення вимог Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” у розмірі 21027055,53 доларів США, що станом на 15.12.2009р. за курсом Національного банку України еквівалентно 167808519,36 грн. і штрафні санкції у сумі 13623801,58 грн., що становить загальну суму 181432320,94 грн., який було вчинено 16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1.

Вищевказане рішення суду першої інстанції мотивується тим, що прийняття рішення щодо відчуження та застави нерухомого майна  є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства, внаслідок чого обов’язковою передумовою підписання директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” спірного договору іпотеки нерухомого майна була наявність відповідного рішення вищого органу товариства. За висновками суду першої інстанції Протокол  №8 від 21.07.2008р. загальних зборів учасників позивача не є належним доказом прийняття вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” рішення про передання в іпотеку нерухомого майна в забезпечення виконання третьою особою 1 своїх зобов’язань за кредитним договором №1 від 23.07.2008р., а також про надання директору ОСОБА_5 повноважень на підписання цього договору від імені позивача.

Будь-яких інших обставин або фактів, які б свідчили про прийняття загальними зборами учасників товариства рішення, передбаченого п.8.3.12 статуту  Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, відповідачем не надано, а судом не встановлено.

В частині визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис на договорі іпотеки від 23.07.2008р. про звернення стягнення на предмет іпотеки  і задоволення вимог Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” у розмірі 21027055,53 доларів США, рішення суду мотивоване тим , що враховуючи висновки суду щодо недійсності договору іпотеки нерухомого майна від 23.07.2008р., останній є таким з моменту його вчинення та не створює юридичних наслідків, з огляду на що вчинення нотаріусом виконавчого напису та здійснення дій по його виконанню є неправомірним.

Крім того , за ухвалою господарського суду Донецької області по справі №40/332пд, з 03.12.2009р. Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк” було заборонено вчиняти будь-які  дії, спрямовані на звернення стягнення на нерухоме майно –нежилий будинок (літера А) загальною площею 10150,30 кв.м, що розташований по вул.Суворова, 4 у м.Києві. Також , судом першої інстанції було встановлено , що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 не було отримано від банку та позичальника первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про суму боргу, яка зафіксована у спірному виконавчому написі, внаслідок чого у нотаріуса були відсутні підстави вважати та фактично встановити, що розмір заборгованості позичальника перед банком, є безспірним.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»м. Харків, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що судом при винесенні рішення були порушені норми  матеріального та процесуального права та рішення прийнято з недоведеністю обставин, що мають значення для справи .

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що факт того , що рішення загальних зборів Позивача , оформлене протоколом № 8 від 21.07.08р. , стосується саме договору іпотеки б/н , який був укладений між Позивачем та відповідачем 23.07.08р. , підтверджується тим ,що :

- кредитний договір № 1 від 07.03.07р. втратив чинність 07.03.08р. і ніякі інші кредитні договори в період з 08.03.08р. до 23.07.08р. між АТ «Родовід банк»та АТ «УкрСиббанк»не укладалися;

- обсяг зобов’язань ВАТ «Родовід банк»за кредитним договором № 1 від 23.07.08р. і відповідно обсяг зобов’язань Позивача , як майнового поручителя, знаходиться у межах ліміту , визначеного протоколом № 8 від 21.07.08р. При цьому , вважає , що невірне трактування судом змісту протоколу № 8 від 21.07.08р. загальних зборів Позивача та не повне з’ясування обставин справи  призвело до  необґрунтованих висновків  про відсутність у директора Позивача ОСОБА_5 повноважень на укладання договору іпотеки від 23.07.08р. від імені ТОВ «Сан Ремо».

Крім того , посилається на те , що враховуючи відсутність в ухвалі суду по справі № 40/332 пд заборони на звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки, посилання суду на цю ухвалу як на доказ неправомірності дій Відповідача та підставу для визнання виконавчого напису таким , що не підлягає виконанню , вважає безпідставним. Також , посилаючись на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», скаржник вважає , що в розумінні цього Закону первинним бухгалтерським документом є саме кредитний договір з додатками (листом АТ «Родовід банка»про видачу траншів та світ-повідомленнями про перерахування грошових коштів позичальнику), а ні Розрахунок суми заборгованості .

Окрім означеного , звертає увагу суду на те , що виконавчий напис був вчинений 16.01.10р. , а рішення  щодо стягнення суми заборгованості за основним зобов’язанням набрало чинності 21.06.10р., і до теперішнього часу не було пред’явлено Позивачем до органів виконавчої служби для виконання .

05.04.11р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшли Доповнення б/н до апеляційної скарги  в яких скаржником  зазначено про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права , а саме ст.ст. 15,58 Господарського процесуального кодексу України та ст. 241 Цивільного кодексу України . При цьому , до Доповнення до апеляційної скарги заявником надані додаткові документи  у підтвердження  наведених обґрунтувань та вимог.  

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо»м.Донецьк, у відзиві б/н від 12.04.11р. та представники позивача у судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечують, вважають її необґрунтованою , а рішення суду першої інстанції –законним. При цьому , зауважує на тому , що Протокол Загальних зборів учасників ТОВ «Сан Ремо»№ 8 від 21.07.2008р. містить рішення , яке стосується інших відносин7 ( іншого кредитного договору). Крім того , звертає увагу суду на те , що в матеріалах  справи є достатні докази того , що письмову вимогу , на яку посилається Скаржник Позивач ( ТОВ «Сан Ремо») не отримував.

Третя особа , Публічне акціонерне товариство «Родовід банк»м.Харків , у відзиві  № 09.2-11-б.б/1988 від 08.04.11р. повністю підтримує вимоги та доводи апеляційної скарги , поросить її задовольнити ,  рішення скасувати, у задоволенні вимог Позивача –відмовити.

Треті особи, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 м.Харків та Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 м. Київ , відзивів або пояснень  на апеляційну скаргу не надали.

21.04.2011р. через загальний відділ Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»про залучення до участі у справі Міністерства юстиції України та про відкладення розгляду спору з метою всебічного ознайомлення з матеріалами справи. Своє клопотання ПАТ «Родовід Банк»аргументує тим, що у зв’язку з участю держави у капіталізації Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»шляхом придбання акцій додаткової емісії банку Реєстроутримувачем - Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк», Міністерство фінансів України, що діє від імені держави, стало власником 99,972128268, тобто на даний момент Банк є державною власністю (копія постанови Кабінету Міністрів України №580 від 10.06.2009 року та копія повідомлення про виникнення особливої інформації про емітента ВАТ «Родовід Банк»).

Третя особа 1 (ПАТ «Родовід Банк»), через загальний відділ Донецького апеляційного господарського суду 21.04.2011 року подала клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України, також просить суд відкласти розгляд спору з метою всебічного ознайомлення з матеріалами справи Міністерства фінансів України. У зв’язку з участю держави у капіталізації публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»шляхом придбання акцій додаткової емісії банку Реєстроутримувачем - Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк», Міністерство фінансів України, що діє від імені держави, стало власником 99,972128268, тобто на даний момент Банк є державною власністю. ПАТ «Родовід Банк»вважає, що рішення апеляційного господарського суду вплине на права та обов’язки Міністерства фінансів України, оскільки на нього покладено обов’язок щодо забезпечення укладання між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк»та Ощадбанком договору відчуження зобов’язань та активів Ощадбанку.

21.04.2011р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Кабінету Міністрів України про його залучення до участі у справі як третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Кабінет Міністрів України мотивує своє клопотання тим, що частка державної власності у статутному капіталі ПАТ «Родовід Банк»складає 99,9%. Зокрема посилається на Закони України «Про Кабінет Міністрів України»та «Про управління об’єктами державної власності». Враховуючи, що переважну частку у статутному капіталі банку складає державна власність, то рішення господарського суду у справі може вплинути на інтереси Кабінету Міністрів України, який здійснює, на підставі Закону України «Про управління об’єктами державної власності», розпорядження державним майном.

Аналогічне за змістом усне клопотання також було заявлено в судовому засіданні представником ПАТ «Родовід Банк».

Також 21.04.2011р. через загальний відділ суду були подані клопотання від Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України про відкладення розгляду спору для можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Означені клопотання відхилені судовою колегією з тих підстав, що їх заявниками не було подано доказів відношення Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України до даного господарського спору, оскільки держава в особі даних органів є одним з власників  ПАТ «Родовід Банк», а не органом управління банку. Внаслідок цього, та враховуючи правову позицію Верховного Суду України, висловлену в  п. п. 11, 51 Постанови Пленуму від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», згідно з якою, зокрема,  акціонери (учасники) господарського товариства не вправі  звертатися до суду за захистом прав та інтересів поза відносинами представництва. На цій підставі слід відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства  в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання договорів чи інших правочинів, вчинених господарським товариством.

З оглядом на відхилення вказаних клопотань , також,  не підлягають задоволенню клопотання перелічених вище осіб про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомлення з матеріалами справи.

21.04.2011 року до Донецького апеляційного господарського суду надійшли клопотання від третьої особи 3 приватного нотаріуса ОСОБА_2  про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю присутності та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Третя особа 2 Приватний нотаріус ОСОБА_1 21.04.2011 року, через загальний відділ Донецького апеляційного господарського суду подала клопотання про відкладення розгляду спору у зв’язку з неможливістю присутності та для ознайомлення з матеріалами справи, підготовки пояснень.

Ці клопотання відхилені судовою колегією, оскільки ці треті особи не надали доказів неможливості прибуття в судове засідання особисто або направлення своїх представників та не обґрунтували неможливості свого ознайомлення з матеріалами справи та надання своїх пояснень до  дати нинішнього судового засідання.

В судовому засіданні 21.04.2011 року представник відповідача по справі подав клопотання про залучення в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5. Відповідач посилається на те, що з матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним договору іпотеки обґрунтовуються тим, що керівник позивача не мав належної компетенції на укладення вказаного договору іпотеки. Та зазначає, що цей договір іпотеки з боку позивача підписав керівник ОСОБА_5 Але в ході розгляду справи суд першої інстанції дійшов до висновку, що керівник позивача не мав належної компетенції на укладання договору іпотеки, який є предметом спору у справі №10/26пд.

Вказане клопотання відхиляється судовою колегією з оглядом на положення ст. ст. 1, 2, 21 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до приписів яких гр. ОСОБА_5, являючись фізичною особою,  не може бути залучений до справи в якості третьої особи в даному випадку.

Подані 21.04.2011 року в  судовому засіданні представниками відповідача та позивача з посиланням на ст.101 ГПК України клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів судовою колегією задоволені.   

Крім того, судова колегія відмовляє у задоволенні клопотань, заявлених відповідачем в судовому засіданні 13.04.2011 року про зупинення провадження у цій справі до розгляду господарським судом м. Києва справи № 06-5-61/219 за позовом ПАТ «Укрсиббанк»до ПАТ «Інвестбудсервіс» та ТОВ «Сан Ремо»про визнання недійсними положень Статуту, а також до розгляду господарським судом Донецької області справи № 1-/25пн за позовом ПАТ «Інвестбудсервіс» до ТОВ «Сан Ремо»про визнання недійсними положень п. п. 1 п. 9.8 розділу 9, п. п. 2 п. 9.8 розділу 9 Статуту товариства, оскільки відповідачем в розумінні  положень ст. 79 Господарського процесуального кодексу України не надано обґрунтування неможливості розгляду даної справи  до вирішення  вказаних вище справ.

В нинішнє судове засідання треті особи , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 м.Харків та Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 м. Київ, або їх представники  не з’явилися . Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Зважаючи на вищенаведене та достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін , що були присутні  в судовому засіданні, судова колегія встановила наступне.

07.03.2007р. між акціонерним комерційним інноваційним банком  « УкрСиббанк»м. Харків ( правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та Відкритим  акціонерним товариством «Родовід Банк»( правонаступником якого є  Публічне  акціонерне товариство «Родовід Банк») (Позичальник ) був укладений кредитний договір №1 ( т. 2 а.с. 4- 8) , відповідно до змісту п.1 якого банк зобов’язався надавати позичальнику, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит  у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 15000000,00 доларів США в порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

07.03.2007р. , у забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 1 від 07.03.2007р., між  акціонерним комерційним інноваційним банком  «УкрСиббанк»м. Харків ( правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо»( код ЄДРПОУ 33294487) був укладений договір іпотеки № 1-Н ( т. 2 а.с. 10-11)  нерухомого майна.

Згідно із п.1.1 договору іпотеки іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно -  нежилий будинок (літера А-1) загальною площею 10150,30 кв.м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” на праві власності та знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4.

27.02.2008р. Відкрите акціонерне товариство «Родовід Банк»м.Київ звернулося до Голови Правління ВАТ «Інвестбудсервіс», що є єдиним учасником ТОВ «Сан Ремо», з листом б/н від 27.02.08р. ( т. 2 а.с. 3) про те , що згідно умов Кредитного договору № 1 від 07.03.07р.  ВАТ «Робовід Банк» відкрито кредитну лінію в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії 15000000,00грн доларів США. Кредитні кошти були отримані ВАТ «Родовід Банк»двома траншами. Банком в листі повідомлено про те , що ним з АКІБ «УкрСиббанк»ведуться переговори з питання збільшення ліміту кредитної лінії до 30000000,00грн. доларів США та зміни інших умов кредитування. У зв’язку з цим потребується переукладання  Договору іпотеки № 1-Н (нерухомого майна) від 07.03.07р.

Відкрите акціонерне товариство «Родовід Банк»м.Київ просить ВАТ «Інвестбудсервіс», як єдиного учасника ТОВ «Сан Ремо», розглянути  це питання та забезпечити прийняття  компетентним органом ТОВ «Сан Ремо»рішення про укладення між ТОВ «Сан Ремо»та АКІБ «УкрСиббанк»договору іпотеки нежилої будівлі (літ.А.) загальною площею 10150,30 кв.м. , знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” на праві власності , для забезпечення виконання зобов’язання ВАТ «Родовід Банк»за кредитним договором , укладеним між АКІБ «УкрСиббанк»та ВАТ «Родовід Банк»в межах загальної суми 30000000,00 доларів США.

Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо»( Протокол № 8 т. 1 а.с. 77) 21.07.2008р. розглянуто питання , що було посталене на порядок денний , про укладення  договору іпотеки нежилої будівлі (літ.А.) загальною площею 10150,30 кв.м. , знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4  між ТОВ «Сан Ремо»та АКІБ «УкрСиббанк»За результатами розгляду означеного питання , прийнято рішення  укласти між ТОВ «Сан Ремо» та АКІБ «УкрСиббанк» договір іпотеки нежилої будівлі (літ.А.) загальною площею 10150,30 кв.м. , знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4  , для забезпечення виконання зобов’язань ВАТ «Родовід Банк» за кредитним договором  укладеним між АКІБ «УкрСиббанк»та  ВАТ «Родовід Банк»в межах загальної суми 30000000дол.США. Укладання наведеного договору іпотеки від імені ТОВ «Сан Ремо»доручено директору ТОВ «Сан Ремо»ОСОБА_5, для чого йому надані відповідні повноваження.

23.07.2008р. між акціонерним комерційним інноваційним банком  « УкрСиббанк»м. Харків ( правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та Відкритим  акціонерним товариством «Родовід Банк»( правонаступником якого є  Публічне  акціонерне товариство «Родовід Банк») (Позичальник ) був укладений кредитний договір №1, відповідно до змісту п.1 якого банк зобов’язався надавати позичальнику, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит  у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 20000000,00 доларів США в порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

В забезпечення виконання Публічним акціонерним товариством „Родовід Банк” усіх своїх грошових зобов’язань за кредитним договором №1 від 23.07.2008р., 23.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” (іпотекодавець) та  Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк” (іпотекодержатель) був укладений договір іпотеки нерухомого майна. Від імені позивача вказаний договір був підписаний директором ОСОБА_5.

Згідно із п.1.1 договору іпотеки іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно -  нежилий будинок (літера А-1) загальною площею 10150,30 кв.м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” на праві власності та знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4. Предмет договору іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 31.10.2006р. за реєстраційним номером 1044, державну реєстрацію якого здійснено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 31.10.2006р., зареєстрованого  в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 09.11.2006р.

21.07.2008р. було проведено державну реєстрацію змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” (номер запису 10681050006002) , ця редакція статуту позивача була чинною на момент укладення спірного договору.

16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 вчинено виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нежилий будинок (літера А-1), загальною площею 10150,30 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”. Зазначений нежилий будинок на підставі договору іпотеки нерухомого майна від 23.07.2008р. переданий в іпотеку Акціонерному комерційному інноваційному банку „УкрСиббанк” в забезпечення виконання зобов’язань Відкритого акціонерного товариства „Родовід банк” згідно кредитного договору №1 від 23.07.2008р., укладеного з Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк”, строк платежу за яким настав 22.07.2009р.

За змістом вказаного виконавчого напису, у зв’язку з невиконанням Відкритим акціонерним товариством „Родовід банк” умов наведеного кредитного договору щодо повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у встановлений тим же кредитним договором термін та невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” зобов’язань за вищевказаним іпотечним договором за рахунок коштів, отриманих від реалізації нежилого будинку, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4, запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” у розмірі 21027055,53 доларів США, що станом на 15.12.2009р. за курсом Національного банку України еквівалентно 167808519,36 грн. та штрафні санкції у сумі 13623801,58 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.02.2011р. у справі №  10/26пд задоволені повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м.Харків про:

- визнання  недійсним договору іпотеки від 23.07.2008р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк та Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк”, м.Харків;

- визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису на договорі іпотеки від 23.07.2008р. про звернення стягнення на предмет іпотеки  і задоволення вимог Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” у розмірі 21027055,53 доларів США, що станом на 15.12.2009р. за курсом Національного банку України еквівалентно 167808519,36 грн. і штрафні санкції у сумі 13623801,58 грн., що становить загальну суму 181432320,94 грн., який було вчинено 16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1.

Визнаний недійсним договір іпотеки від 23.07.2008р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк та Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк”, м.Харків.

Визнаний таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис на договорі іпотеки від 23.07.2008р. про звернення стягнення на предмет іпотеки  і задоволення вимог Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” у розмірі 21027055,53 доларів США, що станом на 15.12.2009р. за курсом Національного банку України еквівалентно 167808519,36 грн. і штрафні санкції у сумі 13623801,58 грн., що становить загальну суму 181432320,94 грн., який було вчинено 16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою  та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також  моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 Цивільного кодексу України).

Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа,  підписується  особами, уповноваженими  на це її установчими документами, довіреністю, законом або  іншими актами   цивільного   законодавства,  та скріплюється печаткою ( ст. 207 Цивільного кодексу України).

В силу ч.  7 ст.  179 ГК України господарські договори  укладаються за   правилами,  встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням  особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.2 ст.1069 Цивільного кодексу України права  та  обов'язки  сторін,  пов'язані  з  кредитуванням рахунка,  визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього кодексу),  якщо інше не встановлено договором або законом.

Статетю 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що  за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується надати  грошові  кошти   (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,  встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як про це вже було позначено вище та підтверджується матеріалами справи , 23.07.2008р. між акціонерним комерційним інноваційним банком  «УкрСиббанк»м. Харків ( правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» ) та Відкритим  акціонерним товариством «Родовід Банк»( правонаступником якого є  Публічне  акціонерне товариство «Родовід Банк») (Позичальник ) був укладений кредитний договір №1, відповідно до змісту п.1 якого банк зобов’язався надавати позичальнику, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит  у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 20000000,00 доларів США в порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

За приписом ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава  нерухомого  майна,  що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У  випадках,   коли   предметом  застави  є  нерухоме  майно, космічні   об'єкти,   договір  застави  повинен  бути  нотаріально посвідчений  на  підставі  відповідних правоустановчих документів              ( ст. 13 Закону України “Про заставу”).

Недотримання  вимог  щодо  форми  договору  застави  та  його  нотаріального посвідчення тягне за собою  недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України ( ст. 14 Закону України “Про заставу).

Якщо  предметом застави є нерухоме майно,  а також в інших випадках,   встановлених   законом,   договір   застави   підлягає нотаріальному посвідченню ( ст. 577 Закону України “Про іпотеку”).

В забезпечення виконання Публічним акціонерним товариством „Родовід Банк” усіх своїх грошових зобов’язань за кредитним договором №1 від 23.07.2008р., 23.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” (іпотекодавець) та  Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк” (іпотекодержатель) був укладений договір іпотеки нерухомого майна.

Як це було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи , спірний Договір  іпотеки від 23.07.08р. від ТОВ «САН РЕМО»підписано директором ОСОБА_5 , що діяв на підставі Статуту . Договір був нотаріально посвідчено та  зареєстровано в реєстрі за № 19289.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про нотаріат»при вчиненні нотаріальних  дій  нотаріуси  та  інші  посадові особи,  які  вчиняють  нотаріальні   дії,   встановлюють   особу громадянина,  його представника або представника підприємства, установи, організації, що  звернулися  за  вчиненням  нотаріальних дій. Встановлення  особи  здійснюється  за  паспортом  або  іншими документами,  які  виключають  будь-які   сумніви    щодо    особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

При посвідченні угод з'ясовується дієздатність громадян і перевіряється правоздатність юридичних осіб, які беруть  участь  в угодах. У разі укладення угоди  представником  перевіряються  його повноваження ( ст. 44 Закону України “Про нотаріат”).

За приписом ст.80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває  цивільних  прав  та обов'язків і здійснює їх через свої органи,  які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа,  яка відповідно до установчих  документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в  інтересах  юридичної  особи,  добросовісно  і  розумно  та   не перевищувати своїх повноважень.

Установчим    документом    товариства     з     обмеженою відповідальністю є статут (ст.143 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.07.2008р. було проведено державну реєстрацію змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” (номер запису 10681050006002). Саме вказана редакція статуту позивача була чинною на момент укладення спірного договору.

Так , відповідно до приписів розділу 8 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства, які складаються  з учасників товариства або призначених ними представників. Пунктом 8.3 статуту також визначено повноваження вищого органу товариства, зокрема, до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства віднесено прийняття рішення щодо відчуження та застави нерухомого майна, автотранспорту, що належить товариству, а також укладення будь-яких договорів (угод) на суму, що перевищує один мільйон гривень або еквівалент зазначеної суми в іноземних валютах (п.8.3.12 статуту).

Положеннями п.8.4 Статуту позивача визначено, що питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Відповідно до  п.8.6 Статуту , стосовно питань, які віднесені до компетенції загальних зборів учасників товариства  простою більшістю від числа присутніх учасників приймається рішення.

Згідно з  п.9.1 Статуту виконавчий орган товариства складається з однієї особи та має назву директор. Директор здійснює керівництво і управління поточною господарсько-фінансовою та іншою діяльністю товариства, організує виконання рішень загальних зборів учасників товариства. Положеннями п.9.5, п.9.6 Статуту ТОВ «Сан Ремо»передбачено , що Директор діє від імені товариства в межах, передбачених цим статутом та чинним законодавством. Директор вправі вирішувати всі питання, що стосуються діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства .

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні , судова колегія погоджується з  висновками господарського суду , викладених в оскарженому рішенні,  з таких підстав.

Згідно зі ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи, якими являються загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.41 Закону України “Про господарські товариства”,  ст.159 ЦК України вищим органом товариства є загальні збори товариства, з чим узгоджується п.13.2 Статуту позивача.

З урахуванням вищевикладених положень статуту ТОВ «Сан Ремо», судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що   прийняття рішення щодо відчуження та застави нерухомого майна на суму, що перевищує один мільйон гривень або еквівалент зазначеної суми в іноземних валютах,   є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства, внаслідок чого обов’язковою передумовою підписання директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” спірного договору іпотеки нерухомого майна була наявність відповідного рішення вищого органу товариства.

Відповідачем на підтвердження повноважень директора ОСОБА_2 на укладання від імені позивача договору іпотеки від 23.07.2008р. до матеріалів справи наданий протокол №8 від 21.07.2008р. загальних зборів учасників   Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”.

Оцінюючи доказове значення протоколу №8 від 21.07.2008 р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо», апеляційна інстанція враховує наступне.

У відповідності до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (належні докази).

Як зазначено у пункті 2.2 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1992р. №02-5/289, будь-які надані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності. Виходячи із змісту згаданої процесуальної норми під належністю доказів закон розуміє спроможність поданого стороною доказу містити інформацію відносно обставин, що входять до предмету доказування, слугувати аргументами (посилками) в процесі встановлення об’єктивної істини у справі.

Виходячи із обставин даної справи, протокол №8 від 21.07.2008 р. загальних зборів учасників ТОВ «Сан Ремо» мав доводити те, що вищий орган товариства погодив укладання товариством договору іпотеки б/н від 23.07.2008 р. для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №1 від 23.07.2008 р. та уповноважив директора Товариства ОСОБА_5 укласти зазначений іпотечний договір. Лише за цих умов згаданий протокол може вважатись належним доказом у даній справі.

Між тим, за буквальним змістом пункту 1 протоколу №8 від 21.07.2008 р., загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо»прийняли рішення про укладення договору іпотеки для забезпечення виконання зобов’язань за вже укладеним кредитним договором. Проте, кредитний договір , за яким забезпечувалося зобов’язання ВАТ «Родовід Банк» спірним договором іпотеки,  укладений тільки 23.07.2008 р., тобто після проведення зборів.

Більш того, згідно до протоколу №8 від 21.07.2008 р. іпотека нерухомого майна повинна була забезпечити виконання зобов’язання за кредитним договором в межах загальної суми 30 000 000 дол. США.  В той же час,  кредит фактично виданий на значно меншу суму, яка зборами не погоджувалась –в межах 20 000 000 дол. США (п.1 кредитного договору №1 від 23.07.2008 р.).

Викладені протиріччя не дають підстави пов’язувати рішення зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо», оформлені протоколом №8 від 21.07.2008 р. із забезпеченням іпотекою кредитного договору №1 від 23.07.2008 р.

Наведений висновок випливає також із сутності правовідносин іпотеки. Так, частинами 4 і 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку»закріплено, що іпотекою може бути забезпечено виконання лише дійсного зобов’язання. В силу пункту 2 частини 1 статті 18 цього закону іпотечний договір, серед іншого, має містити зміст і розмір основного зобов’язання.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм, процедура укладення договору іпотеки, включаючи і погодження іпотечного договору вищим органом господарського товариства, не може початись раніш виникнення зобов’язання за кредитним договором, яке має бути забезпечено іпотекою. У випадку, що розглядається, відбулось зворотне. Збори засновників ТОВ «Сан Ремо» 21.07.2008р. розглянули питання про забезпечення іпотекою зобов’язання, яке ще не виникло (не було дійсним) та розмір такого зобов’язання (сума кредиту) не був відомий загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо», оскільки кредитний договір укладений тільки 23.07.2008 р.

Крім того, як про це вже було позначено в описовій частині Постанови та підтверджується матеріалами справи , листом б/н від 27.02.2008р. Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” до Відкритого акціонерного товариства „Інвестбудсервіс” , як  єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” , повідомлено про проведення (на момент підписання листа) переговорів з відповідачем з питання збільшення кредитної лінії за кредитним договором №1 від 07.03.2007р. до 30000000,00 доларів США та зміни інших умов кредитування, що в свою чергу, потребує переукладання договору іпотеки нерухомого майна від 07.03.2007р., підписаного між позивачем та відповідачем.

Таким чином, протокол зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо»№8 від 21.07.2008 р. не спроможний довести суду те, що збори приймали рішення про укладення договору іпотеки саме у забезпечення кредитного договору №1 від 23.07.2008 р. і спростувати заперечення позивача з цього приводу, тому він не є належним доказом у спорі, що розглядається.

Неналежність доказу, в силу частини 1 статті 34 ГПК України, виключає можливість посилання на такий доказ в судовому рішенні. Інших, крім протоколу №8 від 21.07.2008 р., доказів погодження спірного договору іпотеки вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо» суду не надавалось.

З урахуванням вищенаведеного  , судова колегія погоджується з висновкому суду першої інтсанці про те , що у директора ОСОБА_5 були відсутні  повноваження на укладання договору іпотеки нерухомого майна від 23.07.2008р. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”.

При цьому , доводи скаржника в цій частині судова колегія вважає необгрунтованими.

Від так , позов цій частині є обгрунтованим , доведеним та підлягає задоволенню.

Окрім вищеозначеного , позивачем заявлені були вимоги  про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису на договорі іпотеки від 23.07.2008р., який було вчинено 16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1. З цього приводу , судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Як вірно встановлено судом першої інтсанції та підтверджується матеріалами справи, 16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 вчинено виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нежилий будинок (літера А-1), загальною площею 10150,30 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”.

Зазначений нежилий будинок на підставі договору іпотеки нерухомого майна від 23.07.2008р. переданий в іпотеку Акціонерному комерційному інноваційному банку „УкрСиббанк” в забезпечення виконання зобов’язань Відкритого акціонерного товариства „Родовід банк” згідно кредитного договору №1 від 23.07.2008р., укладеного з Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк”, строк платежу за яким настав 22.07.2009р.

За даним виконавчим написом , у зв’язку з невиконанням Відкритим акціонерним товариством „Родовід банк” умов кредитного договору №1 щодо повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у встановлений договором термін та невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” зобов’язань за вищевказаним іпотечним договором запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” у розмірі 21027055,53 доларів США, що станом на 15.12.2009р. за курсом Національного банку України еквівалентно 167808519,36 грн. та штрафні санкції у сумі 13623801,58 грн .за рахунок коштів, отриманих від реалізації нежилого будинку, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4.

Разом з тим , в зв»язку з визнанням договору іпотеки  від 23.07.2008р.  недійсним  та враховуючи , що в силу положень ст. ст. 216, 236 Цивільного кодексу України за якими правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення та не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю, виконавчий напис вчинений 16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 на договорі іпотеки б/н від 23.07.08р. , укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” (іпотекодавець) та  Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк” (іпотекодержатель) , є таким , що не підлягає виконанню.

Таким чином , судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду в цій частині.

Решта доводів учасників процесу , викладених в судовому засіданні та наданих в документах , не прийняті судовою колегією до уваги як такі , що не впливають на результатаи розгляду апеляційної скарги.

На підставі викладеного, судова  колегія дійшла висновку, що  рішення господарського суду відповідає  фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути  підставою для його  скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103,  105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»м. Харків на рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2011р. у справі № 10/26пд – залишити без задоволення  .

Рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2011р. у справі № 10/26пд–без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 26.04.11р.

Головуючий          М.Д.  Запорощенко

Судді:          Р.В.  Волков

          І.В. Приходько