Ухвала

від 28.04.2011 по справі 5020-6/051

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-6/051

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

28 квітня 2011 року справа № 5020-6/051

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Грей” про визнання наказу від 28.02.2011 у справі №5020-6/051 таким, що не підлягає виконанню

за позовом           Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”

                             (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9)

в особі                  Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської

                             дирекції акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”

                            (99011, м. Севастополь, вул. Володарського, 10)

до                         Товариства з обмеженою відповідальністю “Грей”

                            (99008, м. Севастополь, вул. Ген. Крейзера, 19)

про                       стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 5685145,25грн.

                                                                                                                              Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

стягувача –Сіроштан Н.М., довіреність №2584 від 01.09.2010;

боржника –Штейнберг О.С., довіреність б/н від 21.01.2011.

                                                             ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції акціонерного Товариства “Райффайзен Банк Аваль” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Грей” про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 5685145,25  грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.12.2010 позов задоволено в повному обсязі, з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грей” на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль стягнута  заборгованість по кредитному договору №010/07-11/027 від 29.09.2009 у розмірі 5685145,25 грн., з яких: 4949508,00 грн. –сума основного боргу, 696456,80 грн. –сума відсотків за користування кредитом та 39180,45 грн. –пеня, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

          Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 рішення господарського суду міста Севастополя від 21.12.2010 залишено без змін.

           28.02.2011 судом був виданий наказ про примусове виконання рішення суду.

           Товариство з обмеженою відповідальністю "Грей" в порядку статті 117 Господарського процесуального кодексу України звернулося до суду з заявою про визнання наказу від 28.02.2011 у справі №5020-6/051 таким, що не підлягає виконанню.

Заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, мотивована тим, що 04.04.2011 відповідач в порядку статті 112 Господарського процесуального кодексу України, подав до суду заяву про перегляд рішення від 21.12.2010 за нововиявленими  обставинами.

          Ухвалою від 05.04.2011 суд прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грей" про визнання наказу від 28.02.2011 у справі №5020-6/051 таким, що не підлягає виконанню, до розгляду.

           Представник боржника в судовому засіданні 28.04.2011 подав заяву, в якій зазначив, що заборгованість перед стягувачем частково погашена в добровільному порядку у розмірі 4789532,00 грн., що являється ще однією підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. На підтвердження своїх доводів боржник надав платіжне доручення №1 від 28.03.2011, копія якого міститься в матеріалах справи (т. 3, арк. с. 87).

           Суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Грей" про визнання наказу від 28.02.2011 у справі №5020-6/051 таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили (частина перша статті 116 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

В частині четвертій статті 117 Господарського процесуального кодексу України наведено перелік підстав для задоволення заяви боржника чи стягувача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Такими підставами є випадки, коли наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника припинився добровільним виконанням чи з інших причин.

Подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Грей" заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, а також часткове погашення заборгованості в добровільному порядку не є підставами для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, передбаченими частиною четвертою статті 117 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Грей" про визнання наказу від 28.02.2011 у справі №5020-6/051 таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, та керуючись статтями 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд  

УХВАЛИВ:

        Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Грей" в задоволенні заяви про визнання наказу від 28.02.2011 у справі №5020-6/051 таким, що не підлягає виконанню.

Суддя                                                                                                                              С.Г. Лазарев