Рішення

від 26.04.2011 по справі 3/157-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/157-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

26.04.2011                                                                Справа №  3/157-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом : Підприємства споживчої кооперації "Хлібокомбінат Скадовського районного споживчого товариства", м. Скадовськ Херсонської області  

до :   Дочірнього підприємства "Веселка" Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс", м. Херсон  

про стягнення 3903 грн. 73 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача -  Андрєєв Д.В. представник., Кушнірук І. П.  головний бухгалтер;

від відповідача -  Григуцяк К.Д. представник.

          Підприємство споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського райст» (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Веселка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс»(відповідач) заборгованості у сумі 3903,73 грн.

          11 листопада 2010 року ухвалою суду провадження у справі зупинялось у зв»язку з надісланням матеріалів до слідчих органів. 08.04.2011 року після отримання Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи  провадження по справі було поновлено.

          Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

            Відповідач  проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

          В судовому засіданні 21.04.2011 року оголошувалась перерва до 26.04.2011 року, після чого розгляд справи було продовжено.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до  справи  докази, заслухавши представників сторін, суд

                                        в с т а н о в и в:

          Між Підприємством споживчої кооперації «Хлібокомбінат Садовського райст»(позивач, постачальник) та Дочірнім підприємством «Веселка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс»(відповідач, покупець)  відповідно до ст. 174 і ч. 1 ст. 181 ГК України склалися господарські правовідносини з купівлі-продажу.

          Матеріалами справи підтверджується, що відповідач за період з квітня 2009 року по серпень 2009 року за видатковими накладними (а.с.11- 42) отримав у позивача товар на загальну суму 10473,73 грн.

          Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок  суб'єктів господарювання  та інших  учасників господарських  відносин  виконувати  господарські зобов'язання  належним чином  відповідно до  закону, інших  правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до  вимог, що  звичайно ставляться.

          Аналогічні вимоги щодо  виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

          Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу (а.с.44, 45, 66, 67). Вищевказану вимогу про сплату боргу відповідач отримав 26.05.2010 року, але залишив її без відповіді та реагування. Директор відповідача Калиновська Т.Л. надала позивачу 10.09.2009 року гарантійний лист, в якому підтверджено борг в сумі 3903,73 грн.

          Судом встановлено, що відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 6570,00 грн. (підтверджується платіжними дорученнями а.с.46-49).

          Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3903,73 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Суд відхиляє посилання відповідача на той факт, що видаткові накладні, надані до матеріалів справи,  не є належним доказом в розумінні ст.32, 33 ГПК України з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд відмічає, що за своїм змістом накладні, надані до матеріалів справи, є первинними бухгалтерськими документами,  складеними відповідно до вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Позивачем надано до матеріалів справи копії податкових накладних №4171 від 30.09.2009 року; №3878 від 31.08.2009 року; №3559 від 31.07.2009 року та №895 від 30.06.2009 року. Згідно п.п. 7.2.3, п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

 В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

 Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.                        На підставі вищезазначених норм права та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК

України, суд

в и р і ш и в:

          1.   Позовні   вимоги  задовольнити  в повному обсязі.

          2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Веселка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс»(73000, м.Херсон, вул..Радянська, 39, р/р 26002301753366 в філії ПАТ ПІБ м.Херсона, МФО 352286, код ЄДРПОУ 32391549)   на користь Підприємства споживчої кооперації «Хлібокомбінат Садовського райст»(75700, Херсонська область, м.Скадовськ, вул..Комсомольська, 157,  р/р 26000871977191 в Одеській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 328016, корд ЄДРПОУ 01734253)  -    3903,73 грн.  основного боргу, 102,00 грн.   витрат по сплаті  державного мита  та  236,00 грн.    витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

         Суддя                                                                                      В.В.Людоговська

           Повне рішення складено                                                                         27.04.2011 р.