Рішення

від 27.01.2011 по справі 3/157-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.11 Справа № 3/157-10.

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Фурман К.С. розглянув матеріали справи № 3/157-10

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Суми

до Відкритого акціонерного товариства «Центролит» , м. Суми

про зобов'язання укласти договір

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - ОСОБА_2

В судовому засіданні , розпочатому об 11 год. 00 хв. 10.01.2011 року , оголошувалась перерва до 10 год. 00 хв. 27.01.2011 року .

Суть спору : позивач у своїй позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача укласти з ним договір на технічне забезпечення електричною енергією нежитлового приміщення по вул.Курській,133 в м.Суми .

Відповідач у своєму відзиві на позов не погоджується з позовними вимогами позивача, посилаючись на те , що у листі № 15/05-74 відповідач сповістив позивача про розірвання договору № 2 від 10.03.2003 року , але між сторонами існує та діє інший договір про спільне використання технологічних мереж № 2 від 18.05.2007 року, який на момент звернення позивача до суду був чинний, не розривався і виконувався сторонами в повному обсязі .

Крім того, відповідач зазначає, що рішенням Виконкому Сумської міської ради від 11.01.2011 року № 43 затверджено акт прийому-передачі будинку № 133 по вул. Курській до комунальної власності міста Суми. Отже, на сьогодні ВАТ «Центролит» не являється балансоутримувачем цієї будівлі .

Відповідач вважає, що він не порушив прав позивача, а тому предмет спору між сторонами у даній справі відсутній .

Відповідач просить суд відмовити позивачеві в задоволенні його позовних вимог. Відповідач з клопотанням № 05/109 від 26.01.11 р. подав суду 27.01.2011 року копію договору № 2 від 18.05.2007 р., копію акту прийняття-передачі будинку № 133 по вул. Курській в м. Суми та копію рішення Виконкому Сумської міської ради № 43 від 11.01.11 р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Підставою для звернення позивача з позовом до відповідача про зобов'язання останнього укласти з ним договір на технічне забезпечення електричною енергією нежитлового приміщення по вул. Курській,133 в м.Суми, яке належить позивачеві на праві власності , став лист відповідача за № 15/05-74 від 19 жовтня 2010 року , в якому відповідач повідомив позивачеві про припинення з 31.12.2010 року дії договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 2 від 10.03.2003 року , який був укладений між сторонами у даній справі .

Як свідчать матеріали даної справи , окрім вищезгаданого договору між сторонами також був укладений договір про спільне використання технологічних мереж № 2 від 18.05.2007 року , який регулює ті ж самі відносини між сторонами щодо передачі електричної енергії позивачеві, що й договір № 2 від 10.03.2003 року.

Договір № 2 від 18.05.2007 року згідно його пункту 10.4 укладено на строк до 31.12.2007 року і він вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

У відповідності зі ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень . Докази подаються сторонами .

Позивач не подав суду доказів того, що відповідач заявляв про відмову від договору № 2 від 18.05.2007 року .

Виходячи зі змісту договору № 2 від 18.05.2007 року він вважається продовженим, у тому числі і на 2011 рік, оскільки за місяць до закінчення 2010 року жодною зі сторін цього договору не було заявлено про відмову від нього.

Згідно ст.204 ЦУ України , правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

Недійсність договору про спільне використання технологічних мереж № 2 від 18.05.2007 року прямо не встановлена законом і судом цей договір недійсним не визнавався, а відтак цей договір є правомірним та дійсним на даний час.

За таких обставин звернення позивача з позовом до відповідача про зобов'язання останнього укласти з ним договір на технічне забезпечення електричною енергією нежитлового приміщення по вул.Курській,133 в м.Суми, є безпідставним та необґрунтованим , оскільки взаємовідносини щодо спільного використання технологічних електричних мереж відповідача врегульовані дійсним договором № 2 від 18.05.2007 року , укладеним між сторонами .

Крім того, слід зазначити , що по акту прийняття-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність комісія , що створена відповідно до рішення Виконкому Сумської міської ради від 01.12.09 р. № 660, прийняла від відповідача гуртожиток по вул.Курській,133 в м.Суми разом з водопровідними та каналізаційними мережами, мережами опалення, мережами електропостачання, мережами газопостачання , телефонними та радіофікаційними мережами .

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 11.01.11 р. № 43 затверджено акти прийняття-передачі до комунальної власності територіальної громади міста Суми гуртожитків, розташованих за адресами: м. Суми, вул.Курська,125,133 від ВАТ «Центролит» .

Таким чином , на даний час будівля гуртожитку по вул.Курській,133 в м. Суми, у тому числі й мережі електропостачання цієї будівлі прийняті від відповідача до комунальної власності територіальної громади міста Cуми, а відтак, у будь-якому разі не може бути зобов'язано відповідача укласти з позивачем договір на технічне забезпечення електричною енергією нежитлового приміщення по вул. Курській,133 в м. Суми, оскільки , як сам будинок № 133 по вул.Курській , так і мережі електровикористання цього будинку передані відповідачем до комунальної власності територіальної громади міста Суми, що унеможливлює технічне забезпечення відповідачем електричною енергією нежитлового приміщення по вул.Курській,133 в м. Суми .

На підставі всього вищевикладеного позовні вимоги позивача до відповідача задоволенню не підлягають .

Згідно ст.49 ГПК України , судові витрати у даній справі покладаються на позивача .

Керуючись ст.ст. 11,15,16,204 ЦК України , ст.ст. 179-181,187 ГК України , ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 ГПК України , господарський суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити .