25/4
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.04.2011 р. справа №25/4
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:суддівАкулової Н.В.Будко Н.В.Зубченко І.В.
за участю представників сторін:
від позивача:Пожидаєва В.В., довіреність №130-11 "Д" від 30.12.2010р.
від відповідача:Тульський А.Н., директорАскєров З.О., довіреність № 01/243 від 06.04.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від10.02.2011 р.
у справі№25/4 /суддя Бойко І.А./
за позовомВідкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка Донецької області
до
Державного професійно-технічного навчального закладу „Горлівський професійний ліцей будівництва” м. Горлівка Донецької області
простягнення 3133грн.96коп.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу „Горлівський професійний ліцей будівництва” м. Горлівка Донецької області про стягнення 3133грн.96коп., у тому числі 3% річних у сумі 25грн.54коп., пені в сумі 3108грн.42коп./арк. справи 2-3/.
Рішенням від 10.02.2011 року господарський суд Донецької області / суддя БойкоІ.А./ позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 25грн.54коп., пеню в сумі 174грн.15коп., в решті позовних вимог відмовив./арк. справи 114-116/.
Рішення мотивоване тим, що 31.12.2008 між відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та державним професійно-технічним навчальним закладом „Горлівський професійний ліцей будівництва” (Споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 1053; на виконання умов зазначеного договору позивач у період лютий 2010р. - червень 2010р. поставив відповідачу активну електричну енергію, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її; у зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті електроенергії, позивач нарахував пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати;відповідно до розрахунку розмір пені становить 3108грн.42коп.; враховуючи, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлений граничний розмір відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України; з урахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають лише частковому задоволенню за наступним арифметичним розрахунком суду в сумі 174грн.15коп., вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у сумі 25грн.54коп. підлягають задоволенню.
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області у апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2011 року у справі №25/4 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 2934грн.27коп., в цій частині позовні вимоги задовольнити, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права./арк. справи 125/.
Апеляційна скарга мотивована тим, що розмір пені за несвоєчасну сплату суб'єктами підприємницької діяльності плати за житлово - комунальні послуги встановлено Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, зокрема, встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки та приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу; сторонами договору встановлено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених Додатком № 5 „Порядок розрахунків” до цього договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми.
Представник Державного професійно-технічного навчального закладу „Горлівський професійний ліцей будівництва” м. Горлівка Донецької області вважає рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2011 року у справі №25/4законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки відповідач є бюджетною неприбутковою організацією, нарахування пені є неправомірним.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, які з'явились у судове засідання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 31.12.2008року між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та Державним професійно-технічним навчальним закладом „Горлівський професійний ліцей будівництва” (Споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 1053./арк. справи 11-16/.
Згідно розділу 1 договору Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару, а Споживач –оплачувати вартість поставленої електричної енергії у відповідності з умовами договору.
Як вбачається з позовної заяви, на виконання умов зазначеного договору позивач у період з лютого 2010р. по червень 2010р. поставив відповідачу активну електричну енергію, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її.
Факт постачання електроенергії підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2010р., за березень 2010р., за квітень 2010р., за червень 2010р., які були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.
За надані послуги позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки на оплату електроенергії: рахунки за активну електроенергію № 11/1053 від 22.02.2010року, № 11/1053 від 22.03.2010року, № 11/1053 від 21.04.2010року, № 11/1053 від 19.05.2010року, № 11/1053 від 21.06.2010року; рахунки за реактивну електроенергію № 11/1053 від 22.03.2010року, № 11/1053 від 21.04.2010року , № 11/1053 від 19.05.2010року, № 11/1053 від 21.06.2010 року, № 11/1053 від 22.02.2010року.
Вказані рахунки отримані уповноваженим представником відповідача, який діяв на підставі довіреності № 01/38 від 21.01.2010року.
Згідно п. 9 Додатку № 5 до договору № 1053 від 31.12.2008, оплата отриманого Споживачем рахунку повинна виконуватись у терміни, що не перевищують 5-ти операційних днів від дня отриманні рахунку.
Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач, у порушення умов договору у встановлені строки оплату отриманої електричної енергії не здійснив, з огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, тоді як, відповідач всупереч вимогам договору свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати виконав не своєчасно.
Внаслідок вищевикладеного позивач звернувся до суду з позовними вимогами щодо стягнення 3% річних у сумі 25грн.54коп., пені в сумі 3108грн.42коп./арк. справи 2-3/.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки встановлено, що відповідач припустився порушення грошового зобов'язання , так як сума основного боргу відповідачем сплачена з порушенням строку, зазначеного в п. 9 Додатку № 5 до договору, розрахунок суми 3% річних здійснено позивачем вірно, судом першої інстанції перевірено, відповідно вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 25грн.54коп.є правомірними та обґрунтованим.
Предмет апеляційного оскарження –відмова суду першої інстанції відносно вимог щодо стягнення пені в сумі 3108грн.42коп.
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, пункт 4.2.1. договору визначено,що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених Додатком № 5 „Порядок розрахунків” до цього договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми.
Таким чином, у пункті 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених Додатком № 5 „Порядок розрахунків” до цього договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
У даному випадку, договором між сторонами встановлено певний розмір пені, без зазначення у тексті договору посилання на Закон України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”.
Тобто, підставою нарахування пені є виключно п. 4.2.1. договору про постачання електричної енергії № 1053 від 31.12.2008року.
Стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 зазначає, розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, вказаним нормативним актом встановлений граничний розмір пені.
Як вбачається з розрахунку суми пені, вказаний розрахунок здійснено позивачем без врахування положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996року.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 174грн.15коп. виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, оскільки розмір пені, що вказаний у договорі перевищує граничний розмір пені, що передбачений ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”; арифметичний розрахунок суми пені вказано у рішенні суду першої інстанції.
В іншій частині вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають як такі, що заявлені безпідставно.
Виходячи з викладеного, рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2011 року у справі №25/4 є правомірним та обґрунтованим.
Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2011 року у справі №25/4 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка Донецької області –без задоволення.
Головуючий Н.В.Акулова
Судді Н.В.Будко
І.В.Зубченко
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2011 |
Оприлюднено | 04.05.2011 |
Номер документу | 15115635 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Акулова Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні