Рішення

від 29.04.2011 по справі 53/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/109

29.04.11

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»

до   Державного підприємства «Вугілля України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Іолід»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеінвестсервіс»

про стягнення 72 980,28 грн.

                                                                                Суддя                  Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача:  предст. Сапса Т.В., дов. № 08-3390 від 30.12.10р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи 1:  предст. Ареф'єв А.Ю., дов. б/№ від 12.01.11р.  

від третьої особи 2:  не з’явився

  СУТЬ СПОРУ:

            Заявлено позов про стягнення з Державного підприємства «Вугілля України»72 980,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач (постачальник) поставив позивачу вугілля, яке за своїми якісними показниками не відповідало умовам договору, що призвело до необхідності здійснення позивачем додаткових витрат у розмірі 72 980,28 грн., які відповідач у відповідності до п. 8.4. договору № 02-10/1-ЕН від 01.02.2010 повинен компенсувати позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 порушено провадження у справі № 53/109 та призначено розгляд справи на 28.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 53/109 від 28.03.2011 в якості третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю «Іолід»та в якості третьої особи 2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеінвестсервіс». Цією ж ухвалою відкладено розгляд справи на 29.04.2011.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Представник третьої особи 1 надав пояснення по суті спору.

Представник третьої особи 2 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.   

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.04.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

            01 лютого 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Західенерго»(покупець) та Державним підприємством «Вугілля України»(постачальник) було укладено договір поставки вугілля № 02-10/1-ЕН.

Відповідно до умов договору поставки постачальник (відповідач) зобов'язувався поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, зазначеними в договорі.

В пункті 7.1. договору передбачено базову якість вугілля та граничні показники за марками та фракціями, зокрема, граничнодопустимі критерії якості вугілля по зольності та волозі.

На виконання умов договору у жовтні 2010 року на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло 8 вагонів вугілля марки Г в загальній кількості 551980 кг, що підтверджується накладними 52667745 та 52667776, які залучені до матеріалів справи.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС було виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору, в зв’язку з тим, що фактична волога у поставленому вугіллі становила від 14,1 % до 14,4 % проти гранично допустимого показника вологи 14,0%.

Факсограмою від 08.10.2010 № 930 позивачем були запрошені представники відповідача та вантажовідправника для участі у проведенні контрольного випробування спірного вугілля на Бурштинській ТЕС.

Результати приймання спірного вугілля оформлені актами приймання вугілля від 07.10.2010 № 6612, від 08.10.2010 № 6628, які складені та підписані уповноваженими працівниками Бурштинської ТЕС та представниками вантажовідправника,  що діяли  на підставі довіреностей № 24-09/Д03, № 24-09/Д06 від 24.09.2010 та № 338802 від 18.06.2010.

Умовами договору поставки вугілля № 02-10/1-ЕН, а саме: пунктом 3.4.5., передбачено право покупця відмовитись від приймання та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують граничнодопустимий рівень, встановлений цим договором.

В зв’язку з тим, що поставлене вугілля було непридатним для спалювання в котлах Бурштинської ТЕС, позивачем було прийнято рішення відмовитись від прийняття неякісної продукції.

Факсограмами від 07.10.2010 № 926, 06/2784, від 08.10.2010 № 06/2791, від 09.10.2010 № 934, відповідач та вантажовідправник повідомлялись про те, що у зв'язку з неналежною якістю позивач відмовляється прийняти спірне вугілля та просив розпорядитись ним або надати згоду на його повернення вантажовідправнику.

Спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику 08.10.2010 та 09.10.2010 в залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 36674449, 36674451, виданих залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.

Поставкою вугілля неналежної якості позивачу були завдані збитки в зв’язку зі сплатою провізної плати з перевезень повернутого вугілля та додаткових зборів та послуг від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Стаханів Донецької залізниці в сумі 70 819,20 грн. з урахуванням ПДВ (що підтверджується квитанціями про приймання вантажу та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці про проведення платежів, які залучені до матеріалів справи); плати за користування вагонами в сумі 1 209,12 грн. з урахуванням ПДВ (що підтверджується відомостями плати за користування вагонами та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці про проведення платежів, що знаходяться в матеріалах справи); зборів за оформлення документів на повернення вагонів в сумі 951,96 грн. з урахуванням ПДВ (що підтверджується накопичувальними картками зборів та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці про проведення платежів, які знаходяться в матеріалах справи).

Загальна сума завданих позивачеві збитків складає 72 980,29 грн. (70 819,20 грн. + 1 209,12 грн. + 951,96 грн.).

Пунктом 8.4. договору встановлено, що у випадку відмови від прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи.

Листом №  119-167 від 26.10.2010 року позивач направив відповідачу претензію, в якій вимагав відшкодувати збитки, завдані поставкою неякісного вугілля. Однак, відповідачем зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

         Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

         Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

          Відповідно до статті 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.

          Статтею 268 Господарського кодексу України визначено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

           Згідно ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

          Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, як це передбачено ч. 1 ст. 224 ГК України.

Відповідно до частини 2 статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування поставки відповідачем вугілля неналежної якості та порушення ним вимог договору щодо якості товару.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначенні не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов’язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), необхідно з’ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов’язання, однак на нього покладено обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язання та завданими збитками.

Відсутність своєї вини у порушенні зобов’язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином зобов’язання перед позивачем щодо поставки вугілля належної якості.

Про наявність причинного зв’язку між протиправними діями відповідача та понесенням збитків позивачем свідчить факт порушення відповідачем договірних зобов’язань щодо поставки вугілля належної якості, що призвело до заподіяння збитків позивачу у вигляді понесених витрат.

Враховуючи, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість вимог позивача, та зважаючи на те, що сума збитків, спричинених порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором та понесених позивачем підтверджується матеріалами справи, суд прийшов до висновку, що вимоги Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»про стягнення збитків в розмірі 72 980,28 грн. підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з  Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення,  на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15; код ЄДРПОУ 23269555) 72 980 (сімдесят дві тисячі дев’ятсот вісімдесят) грн. 28 коп. збитків, 729 (сімсот двадцять дев’ять) грн. 80 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                   О.А.Грєхова

Повне рішення складено 29.04.2011