Рішення

від 05.05.2011 по справі 15/5027/200/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

    

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2011 р.

              Справа № 15/5027/200/2011

За позовом військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці

до військової частини А0264

про стягнення заподіяних державі збитків в сумі 24 073,00 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача –ОСОБА_1, довіреність від 23.04.2009 № 552;

від відповідача –ОСОБА_2, довіреність від 29.03.2011 № 490;

за участю прокурора Ващука О. О.

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Чернівецького гарнізону звернувся з позовом в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до військової частини А0264 про стягнення заподіяних державі збитків в сумі 24 073,00 грн.

Позов обґрунтовується тим, що згідно акту прийняття-передачі основних засобів від 15.01.2006, затвердженого начальником Чернівецького гарнізону, позивачем прийнято на облік військове містечко № 20, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. В. Александрі, 46, що включає в себе земельну ділянку площею 15,48 га та 41 будівлю і споруду. Наказом начальника Чернівецького гарнізону від 19.04.2006 № 23 виданого у відповідності до директиви Міністерства оборони України від 20.04.2005 № Д - 332/1/03 та від 30.06.2005 № Д-332/1/014, розпорядження Головного КЕУ ЗС України від 09.12.2005 № 37/2/5, наказу начальника Чернівецького гарнізону № 2 від 16.01.2006, з метою якісного утримання, обліку, забезпечення військових частин енергоносіями, раціонального використання коштів та безаварійної експлуатації, а також збереження будівель та споруд, території військових містечок закріплено за відповідачем будівлі, споруди, інженерні мережі, елементи благоустрою, земельні ділянки військового містечка № 20. У своїй позовній заяві прокурор зазначає, що згідно акту прийому-передачі об’єктів та основних засобів під охорону від позивача відповідачу передано під охорону 44 будівлі військового містечка № 20 та вказаним актом визначено їх технічний стан. В ході здійснення приймання-передачі під охорону військового містечка № 20 до акту внесено відомості щодо часткового руйнування або пошкодження будівель. Відомості щодо руйнування приміщення цегляної будівлі –учбовий корпус під номером № 71 відсутні. Вказана будівля прийнята під охорону в належному стані.

Однак, перевіркою проведеною працівниками КРУ в Чернівецькій області встановлено, що внаслідок неналежної організації охорони військового містечка № 20 військовою частиною А0264, невідомими особами здійснено часткове розбирання будівлі № 71 (учбовий корпус), матеріали отримані від розбирання будівлі не оприбутковувались. Відповідно до акту технічного стану від 23.12.2010 № 1756 будівлі № 71 –учбовий корпус військового містечка № 20, що знаходиться по вул. В. Александрі, 46, відсутня конструкція приміщення № 1 –гараж-стоянка площею 297,0 м2 залишковою балансовою вартістю 24073,00 грн.

Узагальнюючи викладене та посилаючись на Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», статті 936, 937, 950, 978 та 1166 Цивільного кодексу України, військовий прокурор просить суд стягнути з відповідача збитки, спричинені зруйнуванням нежитлового приміщення № 1 –гараж-стоянка площею 297,00 м2 із складу будівлі № 71 (учбовий корпус) військового містечка № 20 на загальну суму 24073,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у його письмовому відзиві на позовну заяву (а. с. 33-34).

Розгляд справи неодноразово відкладався, а у судових засіданнях оголошувалась перерва. Востаннє, у судовому засіданні, яке відбулося 19.04.2011 за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 05.05.2011, а ухвалою від 19.04.2011 продовжено строк вирішення спору до 17.05.2011.

Заслухавши пояснення представників сторін та військового прокурора, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Основною підставою для подання даного позову слугували результати перевірки контрольно-ревізійним управлінням в Чернівецькій області фінансово-господарської діяльності позивача. Так, актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 по 30.06.2010 від 02.09.2010 № 24-08/398 встановлено, що у військовому містечку № 20, що розташоване у м. Чернівці по вул. В. Александрі, 46, без наявного дозволу Міністерства оборони України, розібрана цегляна будівля –учбовий корпус під номером 71 за генпланом, первісна вартість якої становить 72032,00 грн. Відповідних документів на розбирання (демонтаж) зазначеної будівлі та на оприбуткування матеріальних цінностей в позивача під час проведення ревізії не надано (а. с. 58). Вказані факти не оспорюються ані позивачем, ані відповідачем.

Судом встановлено, що військове містечко № 20, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. В. Александрі, 46, яке включає в себе земельну ділянку площею 15,48 га та 41 будівлю і споруду, в тому числі учбовий корпус під номером № 71 про який йдеться у вказаному акті КРУ перебуває на балансі позивача. Викладене підтверджується наказом начальника Чернівецького гарнізону від 16.01.2006 № 2 (а. с. 12), індивідуальною карткою обліку будівлі форми № 400 (а. с. 17) та актом прийняття-передачі основних засобів від 15.01.2006 (а. с. 18).

Відповідно до директив Міністра оборони України від 20.04.2005 № Д-332/1/03 та від 30.06.2005 № Д-332/1/014, розпорядження Головного КЕУ ЗС України від 09.12.2005 № 37/2/5, наказу начальника Чернівецького гарнізону № 2 від 16.01.2006, з метою якісного утримання, обліку, забезпечення військових частин енергоносіями, раціонального використання коштів та безаварійної експлуатації, а також збереження будівель та споруд, території військових містечок, наказом начальника Чернівецького гарнізону від 19.04.2006 № 23 передано на збереження та під охорону будівлі, споруди, інженерні мережі, елементи благоустрою, земельні ділянки військового містечка № 20, в тому числі учбовий корпус № 71, відповідачу.

Згідно абзацу другого пункту 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов’язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

У зв’язку з вищевикладеним згідно акту прийому-передачі об’єктів та основних засобів під охорону від КЕВ м. Чернівці військовій частині А0264 військового містечка № 20 м. Чернівці, під охорону відповідачу передано 44 будівлі (а. с. 20-24). В ході здійснення приймання-передачі під охорону військового містечка № 20 до акту внесено тільки відомості щодо часткового руйнування або пошкодження будівель, відомості щодо руйнування приміщення цегляної будівлі –учбовий корпус під номером № 71 відсутні. Отже, вказана будівля прийнята під охорону в належному стані.

Заперечення представника відповідача щодо відсутності у вказаному акті учбового корпусу № 71 та, як наслідок, вказана будівля не передавалась під охорону відповідачеві, судом до уваги не приймається з наступних підстав.

Згідно абзацу четвертого пункту 7 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 748 планова інвентаризація аеродромних, комунальних та інших об'єктів нерухомого майна проводиться один раз на два роки. Як вбачається з наданої військовим прокурором інвентаризаційної відомості (а. с. 79-80), яка підписана командиром військової частини А0264, станом на 01.07.2009 всього по військовому містечку № 20 значиться 41 будівля, в тому числі учбовий корпус № 71. Крім того, згідно наказів командира військової частини А0264 від 25.11.2009 № 1530 та від 25.11.2010 № 1387 відповідальним за утримання, правильність експлуатації та протипожежний стан житлових та нежитлових приміщень військового містечка № 20, що знаходиться в експлуатації відповідача та закріпленого за ним для охорони, призначено п/п-ка ОСОБА_3 (а. с. 67-72)

Тобто, із вказаних вище доказів чітко вбачається, що учбовий корпус № 71, що є предметом даного спору, закріплений за відповідачем для охорони.

Згідно матеріалів прокурорської перевірки та зазначеного вище акту КРУ в Чернівецькій області під час обстеження будівлі учбового корпусу № 71 військового містечка № 20 встановлено, що загальна площа вказаної будівлі становить 424 м2, в тому числі: акумуляторна –20,4 м2, кабінет –16,9 м2, гардероб –19,1 м2, кладова –13,7 м2, майстерня –56,5 м2 та гараж-стоянка –297,0 м2. Відповідно до акту технічного стану будівлі учбового корпусу № 71 від 23.12.2010 № 1756 (а. с. 15) та довідки від 17.02.2011 № 670 (а. с. 25) зруйновано частину будівлі, загальною площею 297,0 м2 (гараж-стоянка), що складає 70,05 % від загальної площі будівлі та становить 24073,00 грн. від загальної залишкової вартості. Факт зруйнування вказаної частини будівлі відповідачем не заперечується.

Статтею 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»встановлено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно статті 6 вказаного Закону відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Однак, ані військовим прокурором, ані сторонами у справі не надано жодного документу на розбирання (демонтаж) зазначеної будівлі та на оприбуткування матеріальних цінностей в позивача під час проведення ревізії КРУ в Чернівецькій області.

Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР визначено підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами. Згідно пункту 2 вказаного положення відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі – військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати. Військове майно – це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно із частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності вини заподіювача шкоди і причинного зв’язку між самою шкодою та неправомірними діями особи, що заподіяла шкоду. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (стаття 1166 Цивільного кодексу України). Обов’язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків.

Відповідно до частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем в якості одного з доказів протиправності поведінки службових осіб відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та їх протиправною поведінкою, надано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.02.2011 згідно якої в діях службових осіб відповідача вбачаються деякі ознаки злочинів, передбачених частиною першою статті 425 та частиною першою статті 426 Кримінального кодексу України, однак відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно військових службових осіб відповідача по факту відсутності частини будівлі учбового корпусу № 71 у зв’язку з тим, що зазначені дії не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі та відповідно до частини другої статті 11 Кримінального кодексу України є малозначними.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що при вирішенні спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, рішення господарського суду не може обґрунтовуватися тільки постановою про відмову у порушенні кримінальної справи, оскільки нею не встановлюється факт протиправності поведінки певної особи.

Разом з цим, аналогічне порушення (зруйнування приміщення та розмір шкоди) встановлено також актом КРУ в Чернівецькій області від 02.09.2010 № 24-08/398, актом технічного стану будівлі учбового корпусу № 71 військового містечка № 20 від 23.12.2010 № 1756 а також довідкою від 17.02.2011 № 670.

А тому, з огляду на викладене, суд вважає, що позивач та військовий прокурор належними та допустимими доказами довели протиправну поведінку службових осіб відповідача та причинно-наслідковий зв’язок між шкодою та їх протиправною поведінкою.

При цьому, відповідач за весь час розгляду справи не надав жодного доказу в заперечення проти позову, обмежившись тільки наданням голослівного відзиву на позовну заяву.

Судові витрати слід покласти на відповідача, винного в доведенні розгляду спору в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з військової частини А0264 (м. Чернівці, вул. М. Олімпіади, 6, ідентифікаційний код 07903260)

ь          на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Українська, 43, ідентифікаційний код 08179180) збитки, спричинені зруйнуванням нежитлового приміщення № 1 –гараж-стоянка площею 297,0 м2 із складу будівлі № 71 (учбовий корпус) військового містечка № 20, розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. В. Александрі, 46 на загальну суму 24 073,00 грн.

ь          в дохід Державного бюджету України державне мито в розмірі 240,73 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

У судовому засіданні 05.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 06.05.2011.

Суддя                                                              В. Байталюк