Постанова

від 26.02.2008 по справі 2/290-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002,

м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" лютого 2008 р.                                                         

Справа №  2/290-07

Житомирський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Черпака Ю.К.

суддів:                                                                       

Веденяпіна О.А.

Іоннікової І.А.

при секретарі                                                             Гаврилюк

Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. -

підприємець,

від відповідача: Кучер В.Г.

(довіреність №21 від 25.02.2008р.),

розглянувши апеляційну скаргу

Сільськогосподарського товариства з

обмеженою відповідальністю

"Поділля" 

на рішення господарського суду

Вінницької області

від "17" жовтня 2007 р. у

справі № 2/290-07 

за позовом ОСОБА_1 (м.Липовець

Вінницької області) 

до Сільськогосподарського

товариства з

обмеженою відповідальністю

"Поділля"( с.Попівка Липовецького району Вінницької

області)

про стягнення 19 328 грн. боргу за

договором позики,

 ВСТАНОВИВ:

У вересні 2007

року підприємець ОСОБА_1  на підставі

договору про уступку вимоги від 10.09.2006р., укладеного із ОСОБА_2, звернувся

з позовом до СТОВ „Поділля" про стягнення 14328 грн. вартості

дизельного   пального   і  

5000   грн.   моральної  

шкоди, завданої внаслідок порушення умов договору позики від  14.08.1996р., укладеного між КСП „Поділля"

і підприємцем ОСОБА_2. (а.с.2 - 3).

Після уточнення

позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача збитки (вартість

позиченого дизельного пального) в сумі 16716 грн., оскільки внаслідок

прострочення боржника виконання зобов'язання в натурі втратило інтерес для

кредитора (а.с.43).

Рішенням

господарського суду Вінницької області від 17.10.2007р. позов задоволено

частково. Стягнуто з СТОВ „Поділля" на користь ОСОБА_1 16716 грн. збитків,

167,16 грн. державного мита, 90,83 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу. Стягнуто з ОСОБА_1 в доход державного бюджету

України 23,88 грн. державного мита. В частині стягнення 5000 грн. моральної

шкоди в позові відмовлено.

В апеляційній

скарзі СТОВ „Поділля" просить скасувати рішення суду та прийняти нове

рішення, яким відмовити ОСОБА_1. в задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом

неповно з'ясовано та недоведено обставини, що мають значення для справи і які

господарський суд визнав встановленими, має місце невідповідність висновків, викладених

у рішенні, обставинам   справи,   порушення  

норм   процесуального   права  

та  неправильне застосування норм

матеріального права. Посилається на те, що в рішенні суду зазначено про

правонаступництво СТОВ „Поділля" 

після СВК „Поділля”, однак факту правонаступництва відповідача - СТОВ

„Поділля" після КСП „Поділля"   

судом    не    встановлено.    Підставою   

позики є договір від 14.08.1996р., який по формі і змісту не відповідає

вимогам законодавства. Крім того, в договорі йдеться про позику  3,1 тонни дизпалива, а предметом спору є

стягнення вартості дизпалива в кількості 3980 літрів згідно з накладною від

14.08.1996р. №1.

Особа, яка

подала апеляційну скаргу, зазначає, що факт отримання відповідачем позики не

встановлювався ні ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від

01.09.2004р., ні ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 10.11.2004р.,

на які посилався суд при прийнятті рішення. ОСОБА_1. отримав право вимоги боргу

від свого батька ОСОБА_2. як суб'єкт підприємницької діяльності лише

24.09.2007р. - з моменту укладення додаткової угоди до договору про уступку

вимоги, а ухвала про порушення справи винесена судом 20.09.2007р., тобто на

чотири дні раніше, ніж судді стало відомо про статус позивача, що є грубим

порушенням процесуального права.  Не  погоджується 

з висновком суду  про те,  що строк позовної давності ОСОБА_1 не

пропущено, оскільки позивач звертався з позовом   до  

загального  суду, що   підтверджується   ухвалами  

Липовецького   районного   суду  

і апеляційного суду Вінницької області про закриття провадження у справі

у зв'язку з непідвідомчістю справи загальному суду. Така обставина не перериває

позовної давності (а.с.58 - 61).

У відзиві на

апеляційну скаргу підприємець ОСОБА_1. просить залишити рішення суду без змін,

а апеляційну скаргу СТОВ „Поділля" без задоволення. Зазначає, що згідно з

актом звірки взаєморозрахунків від 01.12.2000р. СВК „Поділля" мало перед

ОСОБА_2. заборгованість 3980 л дизельного пального. При цьому факт отримання

КСП „Поділля" позики від ОСОБА_2. встановлений судом не лише з накладної

від 14.08.1996р. № 1, а й інших доказів та пояснень сторін. Факт

правонаступництва СВК „Поділля" було з'ясовано безпосередньо під час

судового засідання та підтверджено представником відповідача.  Стаття 264 ЦК України не ставить переривання

перебігу позовної давності в залежність від того, з належним чи неналежним

позовом звертається до суду позивач і чи до належного суду, тому твердження про

пропуск позовної давності вважає безпідставним (а.с.69 - 73).

Заслухавши

представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський

суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

В договорі від

14.08.1996р. між підприємцем ОСОБА_2 та КСП "Поділля" (с. Попівка)

йдеться про те, що КСП "Поділля" позичає у підприємця ОСОБА_2.

дизпаливо в кількості 3,1 тонни і зобов'язується повернути його по вимозі

(а.с.12).

Довідкою від

26.07.1999р. КСП "Поділля" підтвердило факт отримання від підприємця

ОСОБА_2. дизельного пального за  накладною

від 14.08.1996р. №1 в кількості 3980 л (а.с. 45,79).

Згідно з

установчим договором та статутом, зареєстрованим в Липовецькій районній

державній адміністрації 10.03.2000р., створено сільськогосподарський виробничий

кооператив "Поділля". Його засновниками виступили 107 жителів села

Попівка Липовецького району і два жителі смт. Попівка (а.с.107-138).

15 березня 2003

року ОСОБА_2 пред'явив до СВК „Поділля" вимогу про повернення в 7-денний

строк позики шляхом передачі 3980 л дизельного палива або оплати його вартості

в сумі 5970 грн. (а.с.20).

У вересні 2003

року ОСОБА_2 звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області з

позовом до СВК „Поділля" про стягнення вартості позиченого дизельного

пального. Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від

01.09.2004р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області

від 10.11.2004р., провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до СВК „Поділля"

про стягнення вартості дизельного пального закрито, роз'яснено право на

звернення з позовом до господарського суду (а.с. 10,11).

01.11.2005р.

СВК „Поділля" реорганізовано шляхом перетворення в СТОВ

"Поділля", яке відповідно до довідки державного реєстратора

І.Хавхалюка від 21.06.2007р. №01-15/1167 та статуту Товариства є

правонаступником СВК „Поділля" (а.с.82,85-93).

Договором про

уступку права вимоги від 10.09.2006р. ОСОБА_2 передав права за договором позики

від 14.08.1996р. ОСОБА_1., який став новим кредитором по відношенню до СВК

„Поділля" (а.с.15).

Додатком №1 від

24.09.2007р. до договору про уступку права вимоги від 10.09.2006р. підприємець

ОСОБА_2 передав підприємцю ОСОБА_1. усі права, що належали кредитору за

договором позики дизельного пального від 14.08.1996р., в тому числі право

вимагати відшкодування завданих моральних та матеріальних збитків (шкоди)

(а.с.32).

Отже, як

вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовуються

договором позики дизельного пального від 14.08.1996р.

Задовольняючи

позов про стягнення вартості дизельного пального, суд першої інстанції виходив

з того, що 14 серпня1996 року між ОСОБА_2 та СВК "Поділля" укладено

угоду, відповідно до умов якої останній позичив дизельне пальне в кількості

3980 літрів, що підтверджується накладною №1 від 14.08.1996р., довідкою від

26.07.1999р.

З висновком

суду про  виникнення зобов'язань СТОВ

"Поділля" на підставі договору позики від 14.08.1996р. не можна

погодитися враховуючи наступне.

У справі

відсутній оригінал договору позики від 14.08.1996р. Не наданий цей документ

сторонами і на вимоги ухвали суду від 08.11.2007р. (а.с. 57).

З незасвідченої

ксерокопії договору від 14.08.1996р. вбачається, що його предметом є позика в

підприємця ОСОБА_2. 3,1 тонни дизельного пального, тоді як в накладній від

14.08.1996р. №1 зазначено про 3980 літрів дизельного пального по бартеру з ОСОБА_2

(а.с.12,42,66,84). Ні в накладній, ні в довідці КСП "Поділля" від

26.07.1999р. нема посилань на конкретний договір позики.

Отже, накладна

від 14.08.1996р. №1 не пов'язана з договором позики від 14.08.1996р.

В довідці від

26.07.1999р. не зазначено про борг КСП "Поділля" перед підприємцем

ОСОБА_2., а йдеться про отримання в останнього 3980 літрів дизельного пального

за накладною №1 від 14.08.1996р., тобто по бартеру.

Перераховані

документи не свідчать про заборгованість КСП "Поділля" підприємцю

ОСОБА_2 дизельного пального обсягом 3980 літрів.

В акті звірки

розрахунків між громадянином ОСОБА_2. і СВК "Поділля" станом на

01.12.2000р. вказано про заборгованість на користь ОСОБА_2., зокрема, дизельним

пальним в кількості 3980 літрів (а.с.80). Підставою заборгованості не зазначено

договір позики від 14.08.1996р. або накладну від 14.08.1996р. №1.

Зміст

установчого договору про створення СВК "Поділля" і його статуту не

підтверджують правонаступництво прав і обов'язків сільськогосподарського

виробничого кооперативу після колективного сільськогосподарського підприємства

"Поділля" (а.с.107-138).

Хоч в довідці

від 29.10.2007р. №47 державного реєстратора І.Хавхалюка записано, що СВК

"Поділля" є правонаступником КСП "Поділля", однак відсутнє

посилання на джерело такої інформації.

На вимоги

ухвали суду від 31.01.2008р. державним реєстратором (Липовецькою

райдержадміністрацією) не надано передавального балансу чи акта

прийому-передачі майна від КСП "Поділля" до СВК "Поділля" у

зв'язку з їх відсутністю (а.с.97,106).

Не довів факт

правонаступництва й позивач. Натомість, в договорі про уступку вимоги від

10.09.2006р.  йдеться  про передачу ОСОБА_2. права  вимоги 

до боржника - СВК "Поділля".

Висновки суду

першої інстанції теж ґрунтуються на заборгованості за договором від 14.08.1996р.,

укладеним з СВК "Поділля", що не відповідає фактичним обставинам

справи.

Оскільки

правові підстави відповідальності за договором позики та за накладною про

бартерну операцію різні, не доведено і не встановлено взаємозв'язок між

зобов'язаннями КСП "Поділля" і обов'язками СВК "Поділля",

правонаступником  якого є відповідач, то

господарський суд безпідставно задовольнив необґрунтовані позовні вимоги

ОСОБА_1 У зв'язку з цим оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям

апеляційною інстанцією нового судового рішення.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського

процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну

скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

"Поділля" задовольнити.

2. Рішення

господарського суду Вінницької області від 17 жовтня 2007 року у справі

№2/290-07 скасувати.

Прийняти нове

рішення про відмову в задоволенні позову.

3. Справу  №2/290-07 повернути до господарського суду

Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                             

Черпак Ю.К.

 судді::

Веденяпін О.А. 

                                                                                           Іоннікова

І. А. 

 Повний текст постанови складено та підписано

28.02.2008р.

Надруковано 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,

4 - в наряд.