Постанова

від 03.04.2008 по справі 38/336

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

38/336

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.04.2008 р.                                                                       справа № 38/336

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скакуна  О.А.

суддів Колядко  Т.М. , Мирошниченка  С.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Бережнов О.А. - за довір. б/н від 28.03.2008 року,Бреденко О.І. - за довір. б/н від 28.03.2008 року,

від відповідача:не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спортехніка" м. Чернігів

на рішення  господарського суду

Донецької області

від25.02.2008 року

по справі№ 38/336 (Радіонова О.О.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спортехніка" м. Чернігів

доПриватного підприємства "Югран Лайф ТМ" м. Маріуполь Донецької області

простягнення  102 704 грн.19 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.02.2008 року частково задовоолені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спорттехніка" м. Чернігів (далі по тексту - Компанія) до приватного підприємства "Юрган Лайф ТМ" м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту - Підприємство) про стягнення 102 704 грн. 19 коп.

Згідно рішення з відповідача на користь  позивача стягнуто заборгованість в сумі 49500 грн. 00 коп., держмито у сумі 495 грн. 03 коп.  та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 56 грн.87 коп.

У обгрунтування рішення в цій частині суд першої інстанції послався на те, що вимоги в задоволеній частині є законними та доведені належним чином.

В задоволенні решти вимог позивача відмовлено за недоведеністю.

Компанія не погодилась з рішенням суду першої інстанції та звернулась з апеляційною скаргою в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу, збитків та інфляційних, як необгрунтоване та винесене  на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи. Також позивач просив задовольнити його вимоги у повному обсязі. На думку заявника, суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у стягненні штрафу в сумі 4 950 грн. 00 коп., збитків по штрафним санкціям (додаткових витрат) в сумі 26 735 грн. 00 коп., збитків по банківським кредитам (додаткових витрат) в сумі  4 385 грн.09 коп.,  неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 12 035 грн.60 коп. та інфляційних втрат  в сумі 5 098 грн.50 коп.  Позивач вважає, що суд першої інстанції надав невірну оцінку наявним у матеріалах справи доказам в зв"язку з чим безпідставно відмовив у задоволенні вимог у вищевказаній частині. Так, заявник посилається на те, що господарським судом безпідставно не прийняті до уваги докази надсилання відповідачу вимоги про сплату боргу, якими він вважає претензії від 03.09.2007 р. та від 16.11.2007 р. Крім того, заявник вважає доведеними вимоги про стягнення з відповідача збитків, оскільки, на його думку, спричинені збитки доводяться укладеними  між позивачем та іншими контрагентами договорами про поставку металевих виробів, які не були виконані позивачем  в зв"язку з непоставкою йому відповідачем металу. Також позивач вважає обгрунтованими та доведеними свої вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, які були нараховані за період непоставки йому відповідачем металу. У скарзі та під час судового засідання заявник навів і інші заперечення, які на його думку, є підставою для часткового скасування оскарженого рішення.

Відповідач відзив на скаргу суду не надав та до судового засідання не прибув з невідомих суду причин, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що доводиться поштовим повідомленням № 8847122 про вручення уповноваженій особі відповідача 20.03.2008 р.  ухвали про порушення апеляційного провадження від 18.03.2008 року.

Враховуючи те, що позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності представника відповідача, а також те, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для повного та всебічного дослідження істотних  обставин, судова колегія розглядає скаргу по суті відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутності відповідача.

Під час судового засідання позивач надав апеляційному суду банківську виписку по рахунку, яка залучена до матеріалів справи згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2007р. між Підприємством (постачальник за договором) та Товариством (за договором –покупець) був укладений договір б/н (далі-договір).

Відповідно до  п.1.1 договору (а.с. 8-10) Підприємство виготовляє за погодженим сторонами кресленнями та продає покупцю вироби із  чорного  металу (далі- вироби). Номенклатура вироблених  виробів визначається додатками та специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору.

Ціна договору складає орієнтовно 100 000 грн. 00 коп. та кінцево визначається об'ємом виготовлених виробів. Ціни виробів відображаються в специфікаціях та додатках до  договору ( п. 2.1, 2.2 договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що  строки виготовлення та поставки виробів визначаються  специфікаціями та додатками до  договору.

Розділом 4 договору передбачені умови платежу, а саме: оплата здійснюється в гривнях України шляхом 50% передплати на розрахунковий рахунок  Підприємства у відповідності до  специфікації, яка додається до договору згідно  п. 1.1 та рахунком фактурою. Залишок суми Товариство перераховує на розрахунковий рахунок Підприємства  протягом п'яти банківських  днів з  моменту підписання сторонами акту приймання передачі, рахунку –фактури та накладної на отримання виробів.

На виконання умов договору 10.07.2007 р. відповідачем був виставлений  рахунок –фактура № ЮЛ-0000235 на  суму 49 500 грн. 00 коп. (а.с. 14).

24.07.2007 р. та 02.08.2007 р. позивачем на підставі виставленого рахунку- фактури               № ЮЛ-0000235 було сплачено відповідачеві передоплату у сумі 49 500грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 413 від 24.07.2007р. та виписками з  банку (а.с. 15-17).

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав та не поставив позивачеві вироби, тому 03.09.2007 р. за № 39/п (а.с. 11), а потім 16,  22.11.2007 р.  та 23.01.2008 р. за                 № 52 (а.с. 12, 13, 67) останнім було направлено відповідачу претензії, в яких позивач пропонував повернути сплачену попередню оплату за договором у сумі 49500 грн. 00 коп.

У листі від 06.12.2007 р. б/н (а.с. 66) відповідач повідомив позивача, що він зобов'язується   виплатити заборгованість у сумі 49 500 грн. 00 коп. в строк  до  05.01.2008р.

Оскільки  попередня оплата в сумі 49 500грн. 00 коп.,  відповідачем позивачу повернута не була,   останній  звернувся до господарського суду з позовом в якому просив   стягнути її з Підприємства.

Згідно п. 3.2 договору  за запізнення у виготовленні та відвантаженні виробів у строки,  передбачені  специфікаціями та додатками до  договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 0,5% від  вартості непоставлених у строк виробів за кожний тиждень запізнення на протязі перших чотирьох  тижнів та 1 % за кожний слідуючий тиждень запізнення. Загальна сума штрафу не повинна перевищувати 10% від  вартості непоставлених  у строк виробів.   

На підставі наведеного позивачем був нарахований відповідачу штраф у розмірі                      4 950 грн. 00 коп., який також просив у позові  стягнути з відповідача.

01.03.2007р. між  Товариством з  обмеженою відповідальністю „Комерційний банк „Актив-банк” (далі банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Спорттехніка” м. Чернігів (за договором –позичальник, далі-позивач) було  укладено  договір про надання овердрафту №  0301/04 (далі- договір овердрафту), відповідно до  п. 1.1 якого банк відповідно до положень і умов даного договору, надає позичальнику овердрафт у національній валюті з  лімітом кредитування у розмірі 290 000 грн. 00 коп. для повернення обігових коштів при відсутності або  недостатності на його  поточному рахунку коштів на термін з 01.03.2007 р. по 29.02.2008 р., зі сплатою процентів і комісій згідно умов даного  договору (а.с. 18-21).   

Позивач пояснив, що оскільки для розрахунку з відповідачем по договору від  10.07.2007 р. використовувалися кредитні кошти, а саме: 24.07.2007р. була здійснена оплата у сумі 15 000 грн. 00 коп., то за період з 24.07.2007р.  по  день  подання позову                 (12.12.2007 р.) позивач використовував займані кошти на протязі 141 дня, крім цього, позивачем була здійснена оплата 02.08.2007 р. на суму 34 500 грн. 00 коп. строк користування коштами складає 132 дня ( з 02.08.2007 р. по 12.12.2007 р). Процентна ставка відповідно до  п. 5.2 договору  № 0301/04  у разі використання коштів більш 31 дня складає 24% річних.

Тому позивачем нараховані відповідачу збитки у формі додаткових витрат на суму 4 385 грн.09 коп., яка складається з 1 390 грн.68 коп.( за період з 24.07.2007 р. по                 12.12.2007 р.) та з 2 994 грн.41 коп (за період з 02.08.2007 р. по 12.12.2007 р.) Вказану суму збитків позивач  просив  суд  першої інстанції також стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем 01.07.2007 р. та 21.06.2007 р. були укладені договори (а.с. 24-35) з ТОВ „Міжнародний центр В-Спорт” та ТОВ „СМ Інтер Атлетика”, відповідно до яких  позивач повинен був поставити вироблену з поставленого відповідачем чорного металу продукцію.  

Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання по договору та не поставив позивачу чорний метал, тому позивач не мав змоги виконати свої зобов"язання за договорами від 01.07.2007 р. та 21.06.2007 р., укладеними  з  ТОВ „Міжнародний центр В-Спорт” та ТОВ „СМ Інтер Атлетика”. В зв'язку з цим останні відповідно до  п. 6.1. вказаних договорів  нарахували штрафні санкції у сумі 26 735 грн. 00 коп., які позивач сплачував вказаним підприємствам, та просить суд стягнути їх з відповідача як збитки по штрафним  санкціям (додаткові витрати).

На думку позивача, якщо б відповідач виконав свої  зобов'язання перед  позивачем, то останній виробив би свою продукцію та згідно до  договорів поставки між  позивачем та ТОВ „Міжнародний центр В-Спорт”, ТОВ „СМ Інтер Атлетика”  мав би прибуток, який згідно до  договорів складає 12 035 грн. 60 коп. Таким чином, як вважає позивач, відповідач повинен сплатити позивачу упущену вигоду у сумі 12 035 грн. 60 коп., яку останній міг отримати, але не отримав в результаті не поставки сировини, з  якої була б вироблена продукція та реалізована сторонам за договорами.

На підставі викладеного, Підприємство  просило господарський  суд стягнути з відповідача збитки в формі неодержаного  прибутку (втраченої вигоди) в сумі                               12 035 грн. 60 коп.

Крім цього, позивач просив місцевий суд стягнути з відповідача інфляційні у розмірі  5 098 грн. 50 коп., які нараховані відповідачу за період з 02.08.2007 р. по 12.12.200 7р. від  суми 49 500 грн. 00 коп.

Таким чином, загальна сума позову, яка на думку позивача підлягає стягненню з відповідача, становить  102 704 грн. 19 коп.

Рішенням господарського суду вимоги позивача задоволені частково в сумі                  49 500 грн. 00 коп., в задоволенні решти вимог відмовлено.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності з врахуванням пояснень представника позивача,  судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Суд першої інстанції при винесенні рішення з'ясував не всі обставини справи,  дав їм неналежну юридичну оцінку, а тому дійшов неправильного висновку про необгрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 4 950 грн. 00 коп. та інфляційних втрат в сумі 5 098 грн. 50 коп. Тому апеляційна інстанція не погоджується з висновками місцевого суду, що викладені в цій частині  оскарженого рішення.

Апеляційний суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 4 950 грн. 00 коп. підлягаютьс задоволенню враховуючи наступне.

Умовами п. 3.2. договору від 10.06.2007 року  встановлена відповідальність постачальника (Підприємства) за запізнення у виготовленні та відвантаженні виробів.

Факт виконання умов договору щодо передплати замовлених виробів позивачем  доведений відповідними доказами, зокрема,  рахунком (а.с. 14), платіжним дорученням (а.с. 15), банківськими виписками (а.с. 16-17).

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання  зобов"язання не встановлений, або визначений моментом пред"явлення вимоги, боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний термін від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки умовами договору не передбачені строки поставки товару, позивачем відповідачу була направлена  претензія від 03.09.2007 року  № 39 п (а.с. 11) в якій  Товариство просило Підприємство поставити передплачені згідно договору вироби або повернути суму передплати в розмірі 49 500 грн. 00 коп.

Докази у підтвердження виконання умов договору відповідачем в матеріалах справи відсутні. Не надано таких доказів і апеляційному суду, тобто має місце порушення строків поставки цих виробів відповідачем. Крім того, листом від 06.12.2007 р. (а.с. 66) відповідач підтвердив наявність у нього перед позивачем боргу в сумі 49 500 грн. 00 коп., який він зобов"язався повернути в строк до 05.01.2008 року.

Тому судова колегія вважає, що заборгованість в розмірі 49 500 грн. 00 коп. та штраф в сумі 4 950 грн. 00 коп., передбачений п. 3.2. договору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Умовами ст. 625 Цивільного кодексу України передбачена можливість стягнення інфляційних втрат, тому судова колегія вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні, однак на суму 5 066 грн. 30 коп. за період з вересня по грудень 2007 року. В зв"язку з цим вимоги в цій частині також підлягають частковому задоволенню на суму 5 066 грн. 30 коп.

Решта вимог позивача, на думку судової колегії задоволенню не підлягає, про  що правомірно зазначив суд першої інстанції у оскарженому рішенні.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний суд вважає, що  вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків по штрафним санкціям (додаткових витрат) у сумі 26 735 грн. 00 коп., збитків по банківським кредитам (додаткових витрат) у сумі 4 385 грн. 09 коп. та  збитків, неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 12 035 грн.60 коп. задоволенню не підлягають враховуючи наступне.

За умов ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов”язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Проте, позивач не надав судам першої та апеляційної інстанції доказів того, що ним фактично були  здійснені витрати по договорам (а.с. 18-35). Тобто, вимоги позивача в цій частині не доведені належними доказами у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Тому в цій частині судова колегія погоджується з висновками місцевого суду, які викладені у оскарженому рішенні.

Що стосується інших заперечень позивача, то вони, на думку апеляційного суду, є необгрунтованими, оскільки не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції, які викладені у оскарженому рішенні в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідача збитків по штрафним санкціям (додаткових витрат) у сумі 26 735 грн. 00 коп., збитків по банківським кредитам у сумі 4 385 грн. 09 коп. та  збитків, неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 12 035 грн.60 коп.

При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом також не було встановлено інших порушень норм матеріального та процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що оскаржене рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2008 року  підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні вимог позивача щодо стягнення 4 950 грн. 00 коп. штрафу та 5 098 грн. 50 коп. - інфляційних втрат.  В іншій частині оскаржене рішення залишається без змін, як законне та обгрунтоване.

Витрати по сплаті державного мита  розподіляються апеляційним судом між сторонами пропорційно, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2008 року по справі № 38/336 частково скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Югран Лайф ТМ”  (87535, Донецька область,             м. Маріуполь, вул. Менжинського, 12, р/р 2600300016211 в філ. „УкрЕксІмБанк” м. Маріуполя, МФО 335957, ЄДРПОУ 33950128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Спорттехніка” (14014, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Ушинського, 24,  р/р 260053010122 в ТОВ КБ „Актив-банк”, МФО 300852, ЄДРПОУ 31597759) заборгованість у сумі 49 500 грн. 00 коп, штраф в сумі 4 950 грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 5 066 грн. 30 коп.,  держмито у сумі 892 грн. 51 коп.  та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 68 грн. 12 коп.

В решті частини рішення залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Головуючий          О.А.  Скакун

Судді:          Т.М.  Колядко

          С.В.  Мирошниченко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

5 господарському суду