Рішення

від 10.05.2011 по справі 16/15/5022-346/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2011 р. Справа № 16/15/5022-346/2011

Господарський суд Терно пільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

за позовом: Релігійної г ромади - Парафії Лучка церк ви Введення Пресвятої Богоро диці Благочиння Тернопільсь кого Тернопільської Єпархії Української автокефальної п равославної церкви, с. Лучка Т ернопільського району Терно пільської області

до відповідача (1): М иролюбівської сільської рад и, с. Миролюбівка Тернопільсь кого району Тернопільської о бласті.

відповідача (2): Тернопіл ьського районного госпрозра хункового бюро технічної інв ентаризації, м. Тернопіль вул . Нечая, 27.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору на стороні відповіда чів: Релігійна громада - Па рафія Введення в храм Пречис тої Діви Марії с. Лучка Терноп ільського району Тернопільс ько-Зборівської єпархії Укра їнської Греко-Католицької Це ркви, с. Лучка Тернопільськог о району Тернопільської обла сті.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору на стороні позивача: Тернопільська обласна держ авна адміністрація, м. Терноп іль вул. М. Грушевського, 8.

За участю представників ст орін:

позивача: ОСОБА_1 - предс тавник, довіреність № без ном ера від 13.03.2011 року,

ОСОБА_2 - представник, посв ідчення М №081 дійсне до 31.12.2015 року

відповідача (1): Миролюбівсь ка сільська рада: Криницьк ий В.Д. - голова Миролюбівської сільської ради, рішення №02 ві д 16.11.2010 року

відповідача (2): Тернопільсь кого районного госпрозрахун кового бюро технічної інвент аризації: не з' явився.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору на стороні відповіда ча: ОСОБА_3 - представник, д овіреність № без номера від 15. 05.2008 року,

ОСОБА_4 - представник, дові реність № без номера від 05.04.2011 р оку,

ОСОБА_5 - представник, дові реність № без номера від 05.04.2011 р оку

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору на стороні позивача: ОСОБА_6 - головний спеціал іст юридичного відділу, дові реність №01-549/16-20 від 01.02.2011р

Суть справи:

Ухвалою суду від 27 квітня 2011 року розгляд справи було ві дкладено на 10 травня 2011 року на 17 год, у відповідності до п.п.1,2,3 ст.77 ГПК України.

Релігійна громада - Па рафія Лучка церкви Введення Пресвятої Богородиці Благоч иння Тернопільського Терноп ільської Єпархії Українсько ї автокефальної православно ї церкви, с. Лучка Тернопільсь кого району Тернопільської о бласті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимо г на предмет спору на стороні позивача: Тернопільськ а обласна державна адміністр ація, м. Тернопіль вул. М. Груше вського, 8 звернулась до суду з позовом до відповідача (1)- Мир олюбівської сільської ради, с. Миролюбівка, Тернопільськ ого району, Тернопільської о бласті; відповідача (2)-Тернопі льського районного госпрозр ахункового бюро технічної ін вентаризації, м. Тернопіль ву л. Нечая, 27; третя особа, яка не з аявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні від повідачів: Релігійна громад а - Парафія Введення в храм Пр ечистої Діви Марії с. Лучка Те рнопільського району Терноп ільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицьк ої Церкви, с. Лучка Тернопільс ького району Тернопільської області про:

- визнання недійсним рі шення виконавчого комітету Миролюбівської сільської ра ди Тернопільського району Те рнопільської області №21 "Про р озгляд заяви релігійної гром ади УГКЦ с. Лучка на визнання п рава власності культової буд івлі в с. Лучка" від 16.03.1994 року;

- визнання недійним реєстра ційного посвідчення, виданог о Тернопільським обласним об 'єднанням бюро технічної інв ентаризації, від 10.05.1994 року;

- зобов'язання Тернопільсь кого районного госпрозрахун кового бюро технічної інвент аризації внести запис про ск асування права власності рел ігійної громади Української греко-католицької церкви с. Л учка на культову споруду (цер кву) у с. Лучка Тернопільськог о району до Державного реєст ру речових прав на нерухоме м айно;

- судові витрати покласти на відповідачів.

В судове засідання предс тавник позивача з'явився, над ав усні пояснення по суті спр ави та позовні вимоги підтри мав в повній мірі.

Представник відповідача (1)- Миролюбівської сільської ра ди в судове засідання з'явивс я, надав усні пояснення по сут і справи та зазначив,зокрема , що спірне рішення прийняте н а підставі рішення господарс ького суду від 29 січня 1993 року № 135-2 та просив суд прийняти зако нне рішення.

Миролюбівською сільською радою до матеріалів справи п оданий письмовий відзив №317 ві д 24.03.2011 року, в якому позов по спр аві №16/16/5022-346/2011 відповідач визнає , рішення виконкому Миролюбі вської сільської ради №21 "Про розгляд заяви релігійної гро мади УГКЦ с. Лучка на визнання права власності культової б удівлі в с. Лучка" від 16.03.1994 року в идано незаконно, так як дані п овноваження не входять у ком петенцію сільської ради.

Представник відповідача (2)- Тернопільського районного г оспрозрахункового бюро техн ічної інвентаризації в судо ве засідання не з'явився. Тер нопільським районним госпро зрахунковим бюро технічної і нвентаризації до матеріалі в справи поданий письмовий в ідзив №506 від 23.03.2011 року, в якому п овідомляє про те, що згідно "Ти мчасового положення про поря док реєстрації прав власност і на нерухоме майно" затвердж еного наказом Міністерства ю стиції України від 28.01.2003 року №6 /5 зареєстрованого в Міністер стві юстиції України 28.01.2003 рок у за №66/7387 бюро здійснює держав ну реєстрацію прав власності на нерухоме майно на підстав і правовстановлюючих докуме нтів згідно додатку 2 цього п оложення. Будівля церкви в с. Л учка в бюро зареєстровано за церковною громадою с. Лучка н а підставі рішення Миролюбів ської сільської ради народни х депутатів від 16.03.1994 року за №21. Справу відповідач просить сл ухати без представника бюро технічної інвентаризації.

Представники третьої особ и, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на ст ороні відповідачів: Релігій на громада - Парафія Введення в храм Пречистої Діви Марії с . Лучка Тернопільського райо ну Тернопільсько-Зборівсько ї єпархії Української Греко- Католицької Церкви в судове засідання з'явилися, надали у сні пояснення по суті справи та зазначили, зокрема, що спір не рішення є законним та прос или суд в позові відмовити.

Представником третьої осо би на стороні відповідачів д о матеріалів справи поданий письмовий відзив № без номер а від 28.03.2011 року на позовну заяв у, в якому зазначено, що даний позов є безпідставний, оскіл ьки рішення Миролюбівської с ільської ради народних депут атів від 16.03.1994 року за №21 було вин есене виконавчим комітетом М иролюбівської сільської рад и на підставі рішення господ арського суду Тернопільсько ї області по справі №217-2 та №135-2 з а 1993 рік. Вказані рішення ніким не оскаржувались і є чинними на сьогоднішній день, а тому в суду немає правових підстав розглядати позов по суті заз начених документів.

Також представником треть ою особи на стороні відповід ачів до матеріалів справи по дані доповнення від 07.04.2011 року до відзиву на позовну заяву, в яких зазначається, зокрема, п ро те, що позивачем пропущені всі строки позовної давност і для звернення до суду як по о скарженню рішення суду від 29 с ічня 1993 року так і по рішенню ви конкому Миролюбівської сіль ської ради про право власнос ті релігійної громади УГКЦ н а культову споруду, прийняте на виконання рішення суду, як е є обов'язковим для виконанн я.

Представник третьої особи , яка не заявляє самостійних в имог на предмет спору на стор оні позивача, з'явився, надав у сні пояснення по суті справи та просив суд позов задоволь нити.

Також представником треть ої особи на стороні позивача до матеріалів справи подано письмові пояснення № без ном ера від 27.04.2011 року, в яких просит ь суд прийняти рішення про за доволення позову з огляду на те, що приймаючи спірне рішен ня виконавчий комітет Миролю бівської сільської ради діяв з перевищенням своїх повнов ажень та не у спосіб визначен ий законом, що призвело до при йняття незаконного рішення.

Учасникам судового процес у роз' яснено їх права та обо в' язки згідно ст.ст.20,22,27,81-1 ГПК У країни. Також роз' яснено на слідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звук озапис) судового процесу від повідно до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутност і відповідних клопотань учас ників судового процесу.

Розглянувши наявні мат еріали справи, провівши оцін ку поданих доказів, заслухав ши пояснення представників п озивача, відповідача (1)- Миролюбівської сільської р ади та третіх осіб, суд встано вив наступне.

20 серпня 1992 року Представ ником Президента України в Т ернопільській області прийн ято Розпорядження №271 "Про пер едачу у власність, безоплатн е користування культових спо руд релігійним громадам", яки м передано у власність, зокре ма, релігійній громаді УГКЦ с .Лучка ц.Введення в храм Пречи стої діви Марії.

Рішенням від 13-17 липня 1994 ро ку Вищого арбітражного суду України по справі №68/9 за позов ом релігійної громади УАПЦ с .Лучка Тернопільського район у Тернопільської області до Тернопільської облдержадмі ністрації, третя особа- релі гійна громада УГКЦ, с.Лучка Ро зпорядження Представника Пр езидента України в Тернопіль ській області 271 від 20 серпня 1992 року в частині передачі церк ви введення в храм Пречистої Діви Марії с.Лучка Тернопіль ського району у власність гр еко-католицької релігійної г ромади визнано недійсним.

16 березня 1994 року викон авчим комітетом Миролюбівсь кої сільської ради народних депутатів Тернопільського р айону Тернопільської област і розглянувши заяву релігійн ої громади УГКЦ с.Лучка, яка пр осить визнати право власност і на культові споруди в селі Л учка, а також на основі рішен ня арбітражного суду Тернопі льської області №135-2 від 29 січн я 1993 року, було прийнято рішен ня №21 "Про розгляд заяви реліг ійної громади УГКЦ с.Лучки на визнання права власності ку льтової будівлі в с.Лучка", яки м визнано право власності і в становлено факт належності н а культові споруди в селі Луч ка за релігійною громадою УГ КЦ (належним чином засвідчен а копія рішення №21 від 16 березн я 1994 року знаходиться в матері алах справи).

У вказаному вище рішенні №21 від 16 березня 1994 року зазначе но про те, що культовими спору дами в селі Лучка на момент ви несення рішення і користуєть ся релігійна громада УАПЦ.

На підставі рішення № 21 від 16 березня 1994 року виконавч ого комітету Миролюбівської сільської ради 10 травня 1994 рок у Тернопільським районним бю ро технічної інвентаризації видано реєстраційне посвідч ення про реєстрацію церкви в с.Лучка за громадою греко-кат олицької церкви, про що запис ано в реєстрову книгу за №63 (на лежним чином засвідчена копі я реєстраційного посвідченн я від 10 травня 1994 року знаходит ься в матеріалах справи). Реєс траційне посвідчення підпис ане начальником Тернопільсь кого районного бюро технічно ї інвентаризації О.Й.Дутко.

Релігійна громада - Пара фія Лучка церкви Введення Пр есвятої Богородиці Благочин ня Тернопільського Тернопіл ьської Єпархії Української а втокефальної православної ц еркви звернулась до суду з по зовом про визнання вищезазна ченого рішення викона вчого комітету Миролюбівськ ої сільської ради та виданог о на його підставі реєстраці йного посвідчення недійсним и.

Згідно ч.1 ст.16 Цивільного код ексу України кожна особа має право звернутися до суду за з ахистом свого зокрема немайн ового права та інтересу. В час тині 2 вказаної статті визнач ено певні способи захисту ци вільних прав та інтересів, се ред яких є і визнання незакон ним рішення органу місцевого самоврядування,їхніх посадо вих і службових осіб.

Згідно статті 31 Закону У країни "Про місцеві Ради наро дних депутатів та місцеве і р егіональне самоврядування" № 533-ХІІ від 07.12.1990 року (даний Закон діяв на час прийняття викона вчим комітетом Миролюбівськ ої сільської ради рішення №21 в ід 16 березня 1994 року та втратив чинність на підставі Закону України "Про місцеве самовря дування в Україні" №280/97-ВР від 21. 05.1997 року) виконавчий ком ітет Ради народних депутатів є виконавчим і розпорядчим о рганом відповідної Ради, їй п ідпорядкованим та підзвітни м; виконавчий комітет є юриди чною особою; виконавчий комі тет утворюється Радою на стр ок її повноважень.

Згідно ст.49 Закону України "Про місцеві Ради народних де путатів та місцеве і регіона льне самоврядування" №533-ХІІ в ід 07.12.1990 року виконавчий коміте т Ради народних депутатів у м ежах своїх повноважень прийм ає рішення і видає розпорядж ення.

Згідно ч.ч.1,2 ст.11 Закону Ук раїни "Про місцеве самовряду вання в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 року (Закон набрав чинності з 12.06.1997 року) відповідно виконав чими органами,зокрема, сільс ьких рад є їх, зокрема, виконав чі комітети; виконавчі орган и, зокрема, сільських рад є під контрольними і підзвітними в ідповідним радам, а з питань з дійснення делегованих їм пов новажень органів виконавчої влади - також підконтрольни ми відповідним органам викон авчої влади.

Як вбачається із матеріа лів справи, в Єдиному державн ому реєстрі підприємств та о рганізацій України за іденти фікаційним кодом 04396456 значитьс я Миролюбівська сільська рад а як юридична особа;виконавч ий комітет Миролюбівської сі льської ради у файлах ЄДРПОУ відсутній (лист №31-3 від 05.04.2011 рок у та витяг №31-25 від 25.03.2011 року з ЄДР ПОУ Головного управління ста тистики у Тернопільській обл асті знаходяться в матеріала х справи). Таким чином, відпові дачем по даній справі виступ ає Миролюбівська сільська р ада, яка є юридичною особою.

У відповідності до п.2 Роз 'яснення Президії Вищого арб ітражного суду України "Про д еякі питання практики виріше ння спорів, пов'язаних з визна нням недійсними актів держав них чи інших органів" №02-5/35 від 26 .01.2000 року з наступними змінами підставами для визнання акт а недійсним є невідповідніст ь його вимогам чинного закон одавства та/або визначеній з аконом компетенції органу, я кий видав цей акт; обов'язково ю умовою визнання акта недій сним є також порушення у зв'яз ку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних за коном інтересів підприємств а чи організації - позивача у справі.

У відповідності до ч.2 ст.17 Закону України "Про свободу с овісті та релігійні організа ції" №987-ХІІ від 23 квітня 1991 року з наступними змінами культові будівлі і майно, які становля ть державну власність, перед аються організаціями, на бал ансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність ре лігійних організацій безопл атно за рішеннями обласних, К иївської та Севастопольсько ї міських державних адмініст рацій, а в Республіці Крим - У ряду Республіки Крим.

До введення в дію Закону У країни "Про свободу совісті т а релігійні організації" все майно церковних і релігійни х громад в Україні було визна но державною власністю згідн о зі статтею 366 Адміністративн ого кодексу Української РСР 1927 року. Зазначене законодавс тво не було визнано нечинним з дня його прийняття, тобто та ким, що не породило правових н аслідків. Тому держава в особ і органів, передбачених в ста тті 17 Закону, є належним власн иком культових будівель і ма йна (п.п.9.8. п.9 Роз'яснення Презид ії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу с овісті та релігійні організа ції" № 02-5/109 від 29.02.1996 року з наступн ими змінами).

Втрата чинності Адмініс тративним кодексом Українсь кої РСР 1927 року на час виникнен ня спірних відносин сторін у справі не усуває юридичних н аслідків виконання приписів цього Кодексу в період його чинності. Це стосується, зокр ема, і наслідків виконання пр ипису статті 366 названого зако нодавчого акта щодо визнання культових будівель і майна д ержавною власністю.

Вказані вище державні ор гани мають право володіти, ко ристуватися і розпоряджатис я культовими будівлями і май ном, а також вчиняти щодо цих м айнових об'єктів будь-які дії , що не суперечать закону.

З огляду на зазначене, вик онавчий комітет Миролюбівсь кої сільської ради при прийн ятті рішення №21 від 16 березня 19 94 року "Про розгляд заяви релі гійної громади УГКЦ с.Лучки н а визнання права власності к ультової будівлі в с.Лучка", як им визнано право власності і встановлено факт належності на культові споруди в селі Лу чка за релігійною громадою У ГКЦ, діяв з перевищенням свої х повноважень та не у спосіб, в изначений законом, що призве ло до прийняття незаконного рішення.

Згідно статті 35 Конституц ії України кожен має право на свободу світогляду і віросп овідання. Це право включає св ободу сповідувати будь-яку р елігію або не сповідувати ні якої, безперешкодно відправл яти одноособово чи колектив но релігійні культи і ритуал ьні обряди, вести релігійну д іяльність.

Згідно ч.2 ст.7 Зако ну України "Про свободу совіс ті та релігійні організації" релігійними організаціями в Україні є, зокрема, релігійні громади.

Згідно ч.1 ст.13 Закону Украї ни "Про свободу совісті та рел ігійні організації" релігійн а організація визнається юри дичною особою з моменту реєс трації її статуту (положення ).

Рішенням виконавчого ко мітету Тернопільської облас ної ради №212 від 25 серпня 1991 року зареєстрований статут Реліг ійної громади - Парафії Лучк а церкви Введення Пресвятої Богородиці Благочиння Терно пільського Тернопільської Є пархії Української автокефа льної православної церкви, с . Лучка Тернопільського райо ну Тернопільської області.

Рішенням виконавчого ко мітету Тернопільської облас ної ради №180 від 24.07.1991 року зареєс трований статут парафії Укр аїнської Греко-Католицької Ц еркви села Лучка Тернопільсь кого району Тернопільської о бласті. Розпорядженням голо ви Тернопільської обласної д ержавної адміністрації від 2 5 лютого 2011 року №118, згідно рішен ня загальних зборів релігійн ої громади від 12 грудня 2010 року , зареєстровано у новій редак ції статут релігійної громад и "Парафія Введення в храм Пре чистої Діви Марії" с.Лучка Тер нопільського району Тернопі льсько-Зборівської єпархії У країнської Греко-Католицько ї Церкви".

Згідно ч.5 ст.5 Закону Укра їни "Про свободу совісті та ре лігійні організації" усі рел ігії, віросповідання та релі гійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмеже нь однієї релігії, віроспові дання чи релігійної організа ції щодо інших не допускаєть ся. Здійснення цього права мо же бути обмежене законом лиш е в інтересах охорони громад ського порядку, здоров'я і мор альності населення або захис ту прав і свобод інших людей.

Згідно ч.2 ст.21 "Про свободу совісті та релігійні органі зації" богослужіння, релігій ні обряди, церемонії та проце сії безперешкодно проводять ся, зокрема, в культових будів лях.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, на момент прийняття виконавчим коміте том Миролюбівської сільсько ї ради рішення №21 від 16 березн я 1994 року позивач користувавс я культовою будівлею - церкво ю в с.Лучка Тернопільського р айону, про що зазначено в само му рішенні. Також позивач кор истується зазначеною культо вою будівлею після прийняття спірного рішення, а також і на час розгляду даної справи в г осподарському суді.

В ході розгляду справи су дом встановлено, що прийнятт ям виконавчим комітетом Миро любівської сільської ради не законного спірного рішення, яким визнано право власності і встановлено факт належнос ті на культові споруди в селі Лучка за релігійною громадо ю УГКЦ, і на підставі якого бюр о технічної інвентаризації 1 0.05.1994 року видано реєстраційне посвідчення про реєстрацію церкви в с.Лучка за зазначено ю релігійною громадою, одноз начно порушуються права пози вача щодо рівності всіх релі гійних організацій перед зак оном (що передбачено ч.5 ст.5 Зак ону України "Про свободу сові сті та релігійні організації ") та щодо безперешкодного ві дправлення релігійних обряд ів в культовій будівлі (що пер едбачено ч.2 ст.21 Закону Україн и "Про свободу совісті та релі гійні організації"), а саме в ц еркві с.Лучка Тернопільськог о району.

Третьою особою, яка не з аявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні від повідачів: Релігійною громад ою - Парафія Введення в храм П речистої Діви Марії с. Лучка Т ернопільського району Терно пільсько-Зборівської єпархі ї Української Греко-Католиць кої Церкви заявлено суду про пропуск позивачем строку по зовної давності для звернен ня до суду з позовом.

З 1 січня 2004 року набрав чин ності Цивільний кодекс Украї ни № 435-ІУ від 16 січня 2003 року. Відп овідно до п.2 Прикінцевих та пе рехідних положень Цивільног о кодексу України - Цивільний кодекс Української РСР втра тив чинність з 01 січня 2004 року.

Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільн ого кодексу України правила цього Кодексу про позовну да вність застосовується до поз овів, строк пред'явлення яких , встановлений законодавство м, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодек сом.

На час прийняття рішення №21 виконавчим комітетом Мир олюбівської сільської ради д іяв Цивільний кодекс Українс ької РСР (ЦК УРСР). Стаття 71 зазн аченого Кодексу передбачала загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давні сть), який встановлюється в тр и роки. З огляду на наявні мате ріали справи, суд вважає, що по зивач дізнався про існування рішення №21 від 16 березня 1994 року виконавчого комітету Миролю бівської сільської ради та в ідповідно порушення свого пр ава таким рішенням саме в су довому засіданні 27 січня 2010 рок у, в якому брав участь предста вник позивача, та в якому госп одарським судом Тернопільсь кої області було прийнято рі шення по справі № 15/119-1999 за позов ом Парохії Введення в храм Пр ечистої Діви Марії УГКЦ с. Луч ка, Тернопільський район, Тер нопільська область; треті ос оби, які не заявляють самості йних вимог на предмет спору н а стороні позивача: Тернопіл ьська районна державна адмін істрація, м. Тернопіль, майдан Перемоги, 1, Тернопільська обл асна державна адміністрація , м. Тернопіль, вул. Грушевсько го, 8 до відповідача Релігійна громада Української автокеф альної православної церкви с . Лучка,Тернопільський район , Тернопільська область про зобов'язання відповідач а не чинити перешкод у корист уванні культовою спорудою (к опія рішення по справі № 15/119-1999 з находиться в матеріалах спра ви). Тобто, після введення в ді ю Цивільного кодексу України . А відтак, до спірних правовід носин підлягає застосуванню правила Цивільного кодексу України про позовну давність .

Відповідно до ст. 257 Цивіль ного кодексу України загальн а позовна давність встановлю ється тривалістю у три роки.

Отже, до позовних вимог позивача, пов' язаних з визн анням недійсним рішення вико навчого комітету Миролюбівс ької сільської ради, встанов лена позовна давність тривал істю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 261 Цивільног о кодексу України перебіг по зовної давності починається від дня, коли особа довідала ся або могла довідатися про п орушення свого права або про особу, яка його порушила.

З огляду на вищезазначен е, перебіг строку позовної да вності почався з 28 січня 2010 рок у - день виникнення права на позов. Позивач звернувся до с уду з позовом 10 березня 2011 року - дата на штампі господарсько го суду Тернопільської облас ті на позовній заяві). Таким ч ином, суд вважає, що строк поз овної давності до пред'явлен ня позову не закінчився.

Заперечення третьої ос оби - Релігійної громади - Пара фія Введення в храм Пречисто ї Діви Марії с. Лучка Тернопіл ьського району Тернопільськ о-Зборівської єпархії Україн ської Греко-Католицької Церк ви щодо того, що назва позивач а- парафія с.Лучка церкви введ ення в храм Пресвятої Богоро диці не має нічого спільного з спірною культовою спорудо ю, оскільки згідно статуту по зивача він користується Свя то-Введенською церквою, судо м не приймається до уваги з ог ляду на те, що на територію с. Л учка Тернопільського району Тернопільської області поши рюється діяльність двох релі гійих громад: Парафія Лучка ц еркви Введення Пресвятої Бог ородиці Благочиння Тернопіл ьського Тернопільської Єпар хії Української автокефальн ої православної церкви та Па рафія Введення в храм Пречис тої Діви Марії с. Лучка Терноп ільського району Тернопільс ько-Зборівської єпархії Укра їнської Греко-Католицької Це ркви та в с.Лучка знаходиться лише одна церква, якою незале жно від її правильного найме нування користуються зазнач ені релігійні громади, і яка внесена до Державного реєстр у національного культурного надбання по Тернопільській області та числиться як пам'я тка архітектури місцевого зн ачення(охоронний договір №1920 М), на яку з зазначеними релігі йними громадами підписані ох оронні договори. Крім того, зг ідно п.1.1 р.1 Статуту позивача за значається, зокрема, про пара фію УАПЦ саме церкви в с.Лучка . Також як вбачається із матер іалів справи, 24.07.1991 року рішення м виконкому Тернопільської о бласної Ради народних депута тів №180 був зареєстрований Ста тут парафії Української Грек о-Католицької Церкви села Лу чка Тернопільського району Т ернопільської області (належ ним чином засвідчена копія С татуту знаходиться в матеріа лах справи). Лише 25 лютого 2011 рок у був зареєстрований у новій редакції Статут релігійної громади "Парафія Введення в х рам Пречистої Діви Марії" с.Лу чка Тернопільського району Т ернопільсько-Зборівської єп архії Української Греко-Като лицької Церкви".

Також твердження третьо ї особи - Релігійної громади - Парафія Введення в храм Преч истої Діви Марії с. Лучка Терн опільського району Тернопіл ьсько-Зборівської єпархії Ук раїнської Греко-Католицької Церкви про те, що виконавчий к омітет Миролюбівської сільс ької ради при прийнятті ріше ння №21 від 16.03.1994 року керувався в иключно рішенням арбітражно го суду Тернопільської облас ті, яке носило для нього обов'я зковий характер і про будь-як е перевищення повноважень ві дповідно до законодавства пр о місцеве самоврядування в д аному випадку не може бути мо ви; про визнання недійсним сп ірного рішення мова може йти тільки після скасування ріш ення по справі №135-2 від 29 січня 19 93 року у встановленому законо давством порядку (апеляційно му, касаційному), судом оцінює ться критично з огляду на те, щ о: рішенням арбітражного суд у Тернопільської області від 29 січня 1993 року по справі №135-2 за позовом Релігійної громади У ГКЦ с.Лучка Тернопільського району до відповідача Релігі йної громади УАПЦ с.Лучка Тер нопільського району про усун ення перешкод в користуванні власником його майна зобов'я зано саме громаду Українсько ї автокефальної православно ї церкви звільнити церкву Вв едення в храм Пречистої діви Марії в с.Лучка Тернопільськ ого району та передати ключі від даної культової споруди громаді Української греко-к атолицької церкви с.Лучка Те рнопільського району та не ч инити позивачу перешкод в во лодінні його власністю. Тобт о, даним рішенням не визнаєть ся право власності на церкву в с.Лучка Тернопільського ра йону Тернопільської області за релігійною громадою Укра їнської греко-католицької це ркви с.Лучка Тернопільського району, а також не повертаєт ься така церква у власність т акій релігійній громаді. Дан им рішенням лише зобов'язуєт ься громаду Української авто кефальної православної церк ви вчинити певні дії та не чин ити позивачу перешкод в воло дінні його власністю. Тобто, н аявність даного рішення, яке послужило підставою для при йняття рішення №21 від 16 березн я 1994 року виконавчим комітето м Миролюбівської сільської р ади, не може бути критерієм оц інки перевищення чи не перев ищення повноважень виконавч ого комітету при прийнятті д аного рішення з огляду на нор ми ч.2 ст.17 Закону України "Про с вободу совісті та релігійні організації" №987-ХІІ від 23 квітн я 1991 року з наступними змінами .

Згідно ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК Ук раїни відповідно кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень; докази подаються с торонами та іншими учасникам и судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК Укра їни відповідно господарськи й суд оцінює докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об'єктивному розгляд і в судовому процесі всіх обс тавин справи в їх сукупності , керуючись законом; ніякі док ази не мають для господарськ ого суду заздалегідь встанов леної сили.

Таким чином, враховуючи в ищенаведене, суд вважає за не обхідне позовні вимоги про в изнання недійсним рішення в иконавчого комітету Миролюб івської сільської ради Терно пільського району Тернопіль ської області №21 "Про розгляд заяви релігійної громади УГК Ц с. Лучка на визнання права вл асності культової будівлі в с. Лучка" від 16 березня 1994 року за довольнити, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матер іалами справи, відповідають чинному законодавству та не спростовані належними доказ ами відповідачем (1)-Миролюбів ською сільською радою та тре тьою особою на стороні відпо відачів: Релігійною громадою - Парафія Введення в храм Пре чистої Діви Марії с. Лучка Тер нопільського району Тернопі льсько-Зборівської єпархії У країнської Греко-Католицько ї Церкви.

В частині позовних вимог про визнання недійним реєст раційного посвідчення від 10.05 .1994 року про реєстрацію церкви в с.Лучка за громадою греко-ка толицької церкви, яке видане Тернопільським районним бюр о технічної інвентаризації, суд вважає за необхідне пров адження у справі припинити у відповідності до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, з огляду на наступне .

Згідно ст.12 ГПК України гос подарським судам підвідомчі спори про визнання недійсни ми актів.

Оскаржуване реєстраційн е посвідчення від 10.05.1994 року пр о реєстрацію церкви в с.Лучка за громадою греко-католицьк ої церкви, яке видане бюро те хнічної інвентаризації, лиш е посвідчує наявність відпов ідного права, але не породжує , змінює або припиняє певні пр ава та обов'язки.

Реєстраційне посвідченн я не містить ознак акту орган у місцевого самоврядування, оскільки таким може бути пра вовстановлюючий документ, на підставі якого видане таке р еєстраційне посвідчення - в даному випадку рішення №21 від 16 березня 1994 року виконавчого комітету Миролюбівської сіл ьської ради.

Таким чином, вказане вищ е реєстраційне посвідчення н е є актом в розумінні ст. 12 ГПК У країни, який може бути оскарж ений до господарського суду. А тому зазначений спір не під лягає вирішенню в господарсь ких судах України.

Щодо позовних вимог про з обов'язання Тернопільського районного госпрозрахунково го бюро технічної інвентариз ації внести запис про скасув ання права власності релігій ної громади Української грек о-католицької церкви с. Лучка на культову споруду (церкву) у с. Лучка Тернопільського рай ону до Державного реєстру ре чових прав на нерухоме майно , суд вважає зазначити наступ не.

Згідно ч. 2 ст.182 Цивільного к одексу України державна реєс трація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється ві дповідним органом, який зобо в'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстро вані права в порядку, встанов леному законом.

У відповідності до пунк ту 1.2. ТИМЧАСОВОГО ПОЛОЖЕН НЯ про порядок держав ної реєстрації права власнос ті та інших речових прав на не рухоме майно, що затвердже но наказом Міністерства юст иції України №7/5 від 7 лютого 2002 р оку ( у редакції наказу Мініст ерства юстиції України від 28 .07.2010 N 13/162 та зареєстровано в Міні стерстві юстиції України 18 лю того 2002 р.за N v2223225-02, державна ре єстрація прав - це офіцій не визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав а власності та інших речових прав на нерухоме майно, а тако ж права власності на об'єкти н езавершеного будівництва шл яхом внесення відповідного з апису до Реєстру прав власно сті на нерухоме майно.

У відповідності до пункт у 1.3. ТИМЧАСОВОГО ПОЛОЖЕННЯ про порядок державної реєстр ації права власності та інши х речових прав на нерухоме ма йно державна реєстрація пра в проводиться реєстраторами бюро технічної інвентариза ції (далі - БТІ) у межах визначе них адміністративно-територ іальних одиниць, обслуговува ння на території яких здійсн юється БТІ, створеними до наб рання чинності Законом Украї ни "Про внесення змін до Закон у України "Про державну реєст рацію речових прав на нерухо ме майно та їх обмежень" та інш их законодавчих актів Україн и" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме м айно.

У відповідності до п.3.10. ТИМ ЧАСОВОГО ПОЛОЖЕННЯ про пор ядок державної реєстрації пр ава власності та інших речов их прав на нерухоме майно одн очасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ вносить запи си до відповідного розділу Р еєстру прав.

Отже, підприємство бюро т ехнічної інвентаризації на т ериторії відповідної адміні стративно-територіальної о диниці на основі законодавст ва здійснює делеговані владн і повноваження у сфері суспі льних правовідносин, пов' яз аних із здійсненням реєстрац ії прав власності на нерухом е майно, а отже і вносить запис до Державного реєстру прав в ласності на нерухоме майно п ро скасування права власност і на нерухоме майно, а тому в р озумінні п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни (суб'єкт владних повно важень - орган державної влад и, орган місцевого самовряду вання, їхня посадова чи служб ова особа, інший суб'єкт при зд ійсненні ними владних управл інських функцій на основі за конодавства, в тому числі на в иконання делегованих повнов ажень) воно є суб'єктом владни х повноважень.

У відповідності до п.1 ч.1 ст .17 Кодексу адміністративного судочинства України компет енція адміністративних суді в поширюється, зокрема, на спо ри фізичних чи юридичних осі б із суб'єктом владних повнов ажень щодо оскарження його р ішень (нормативно-правових а ктів чи правових актів індив ідуальної дії), дій чи бездіял ьності.

А відтак, з огляду на зазн ачене вище, спір про зобов'яз ання Тернопільського районн ого госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації в нести запис про скасування п рава власності релігійної гр омади Української греко-като лицької церкви с. Лучка на кул ьтову споруду (церкву) у с. Луч ка Тернопільського району д о Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не під лягає вирішенню в господарсь ких судах України. А відтак, пр овадження у справі в цій част ині підлягає припинен ню у відповідності до п. 1 ч. 1 ст . 80 ГПК України.

Державне мито в сумі 42 грн 50 коп та витрати на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу в сумі 118 грн пі длягають стягненню з Миролюб івської сільської ради на ко ристь Релігійної громади - П арафії Лучка церкви Введення Пресвятої Богородиці Благоч иння Тернопільського Терноп ільської Єпархії Українсько ї автокефальної православно ї церкви в повернення сплаче них судових витрат.

Керуючись ст.ст. 43,49,80 ч.1 п.1,82,85 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити ча стково.

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Мирол юбівської сільської ради нар одних депутатів Тернопільсь кого району Тернопільської о бласті від 16 березня 1994 року №21 " Про розгляд заяви релігійної громади УГКЦ с. Лучки на визна ння права власності культово ї будівлі в с. Лучка" , яким виз нано право власності і встан овлено факт належності на ку льтові споруди в селі Лучка з а релігійною громадою УГКЦ.

3.В частині позовних вимог п ро визнання недійним реєстра ційного посвідчення від 10.05.1994 р оку про реєстрацію церкви в с .Лучка за громадою греко-като лицької церкви, яке видане Те рнопільським районним бюро т ехнічної інвентаризації, про вадження у справі припинити.

4. Стягнути з Миролюбівської сільської ради, с. Миролюбівк а Тернопільського району Тер нопільської області, ідентиф ікаційний код 04396456, на користь Релігійної громади - Парафі ї Лучка церкви Введення Прес вятої Богородиці Благочиння Тернопільського Тернопільс ької Єпархії Української авт окефальної православної цер кви, с. Лучка Тернопільського району Тернопільської облас ті - 42 грн.50 коп державног о мита та 118 грн. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу в поверн ення сплачених судових витр ат .

Видати наказ.

5. В частині позовних вимог п ро зобов'язання Тернопільськ ого районного госпрозрахунк ового бюро технічної інвента ризації внести запис про ска сування права власності релі гійної громади Української г реко-католицької церкви с. Лу чка на культову споруду (церк ву) у с. Лучка Тернопільського району до Державного реєстр у речових прав на нерухоме ма йно провадження у справі при пинити.

6. Рішення надіслати сторон ам по справі та третім особам .

Рішення господарського с уду набирає законної сили пі сля закінчення строку поданн я апеляційної скарги, якщо ап еляційну скаргу не було пода но. У разі подання апеляційно ї скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи а пеляційним господарським су дом.

На рішення суду, яке не набр ало законної сили, сторони у с праві, прокурор, треті особи, о соби, які не брали участь у спр аві, якщо господарський суд в ирішив питання про їх права т а обов'язки мають право подат и апеляційну скаргу на рішен ня місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з д ня підписання рішення, оформ леного відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий госп одарський суд.

Рішення підписано: 16 т равня 2011 року

Суддя С.О. Хома