Постанова

від 16.05.2011 по справі 10/292(8/51)

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.05.2011 р.           справа №10/292(8/51)

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:  Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І.,  Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Мукачево

на рішення господарського суду Луганської області від 11.02.2011р. по справі № 10/292 (8/51) ( суддя  Мінська Т.М.)

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Мукачево

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Восточно-Європейська Транспортно-Експедиційна Компанія" м.Луганськ

про стягнення 31 797, 89грн.

За участю представників сторін:

від позивача –не з`явився

від відповідача –не з`явився

                                                         В С Т А Н О В И В:

17.02.2010р. Приватний підприємець ОСОБА_1 м.Мукачево звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восточно-Європейська Транспортно-Експедиційна Компанія" м.Луганськ  заборгованості за надані послуги в сумі 31 797, 89грн. ( 2100,00 Євро, що згідно курсу Національного банку України станом на 10.02.2010р. становить 23142,00 грн., пені в сумі 8175, 47 грн., інфляційних нарахувань в сумі 347, 13 грн.  та 3 % річних у сумі 133, 30 грн.).

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.03.2010р. по справі № 8/51 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.06.2010р. у справі № 8/51 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  м.Мукачево Закарпатської області на рішення господарського суду Луганської області від 19.03.2010р. у справі № 8/51 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Луганської області від 19.03.2010р. у справі № 8/51 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2010р. по справі № 8/51 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 22.06.2010р. і рішення господарського суду Луганської області від 19.03.2010р. у справі № 8/51 скасовано. Постановлено матеріали справи скерувати для нового розгляду до господарського суду Луганської області.  

Вищий господарський суд України в постанові зазначив, що для правильного вирішення спору судам належало з`ясувати зміст зобов`язань ТОВ "Вєтєк" за договором, визначити, в чому полягає невиконання чи неналежне виконання зобовґязань, в тому числі і перевізника, встановити застосований позивачем вид відповідальності за таке порушення згідно позовних вимог. Крім того, Вищий господарський суд України зазначив, що судами не надано оцінки щодо вартості перевезень згідно умов укладеного між сторонами спірного договору.

Частиною 1 ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.12.2010р. по справі № 10/292 (8/51) позовну заяву Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Мукачево прийнято до розгляду.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.02.2011р. по справі № 10/292 (8/51) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Дане рішення мотивовано наступним:

- положеннями ст.908, ст.909, ст.929, ст.526, ст.610, ст.538  Цивільного кодексу України, частинами 1-2 ст.17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956р.

- необгрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 11.02.2011р. у справі № 10/292 (8/51), позивач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та прийняте рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:

- рішення господарського суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права;

- суд першої інстанції не звернув увагу на те, що CMR № 290349, в якій міститься відмітка вантажоотримувача ТОВ "Агросемцентр" про отримання вантажу 28.02.2009р. (його доставки вантажоотримувачу), що є безпосереднім підтвердженням та доказом виконання перевізником свого зобовґязання згідно договору перевезення;

-претензія в розумінні ст.315 Господарського кодексу України, щодо неналежного виконання зобов`язань за договором відповідачем позивачу не надсилалась.

Відповідно до ч.1-2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє  законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

 Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

01.05.2007р. Приватний підприємець ОСОБА_1 (перевізник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Восточно-Європейська Транспортно-експедиційна Компанія" (експедитор) уклали договір № П-90-04/07 по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні.

Згідно п.1.1. договору експедитор за дорученням замовника зобовґязується виконати або організувати виконання транспортно-експедиторських послуг на умовах, визначених договором транспортного експедирування-при цьому відносини між перевізником та експедитором регулюються цим договором.

Пунктом 1.2. передбачено, що експедитор, діючи за дорученням замовника в межах цього договору, організовує перевезення вантажів замовника найманим вантажним транспортом перевізника відповідно до вимог чинного законодавства України, Статуту автомобільного транспорту, Правил перевезення вантажів, міжнародних Конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень, та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезення вантажів в межах України та в міжнародному сполученні;

За дорученням замовника та у відповідності з цим договором експедитор надає одну чи декілька послуг, у т.ч. організовує перевезення вантажу автомобільним транспортом по території України та за її межами (п.2.1. договору).

Експедитор виступає від імені замовника і може укладати договори з іншими учасниками транспортного процесу для виконання зобовґязань за цим договором (п.2.2. договору).

Конкретні умови по кожному окремому замовленню обумовлюються у заявці, яка є невідґємною частиною цього договору (п.2.3. договору).

На перевізника покладаються обовґязки негайно інформувати експедитора про будь-які затримки та проблеми, що виникають при транспортуванні вантажу (п.3.1.7 договору).

Доставити довірений відправником вантаж у обумовлений термін у пункт призначення та видати його одержувачу, зазначеному у товарно-транспортній накладній (п.3.1.11 договору).

Експедитор зобовґязаний вчасно, у терміни, обумовлені у кожному окремому випадку, здійснювати розрахунки з перевізником (п.3.2.7 договору).

Ціни за даним договором встановлені у гривні (п.4 договору).

Ціна не містить у собі винагороди експедитора (п.4.1.1. договору).

Ціни за конкретним перевезенням узгоджуються додатково перед кожним перевезенням (п.4.2. договору).

Ціни є договірними (п.4.3. договору).

Згідно п.6.6. договору, у випадку протермінування платежу, винна сторона оплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день протермінування.

Порядок оплати обумовлюється у разовій заявці (п.4.4. договору).

Оплата послуг перевізника здійснюється експедитором на розрахунковий рахунок перевізника впродовж 10 банківських днів згідно з належним чином оформленим оригіналом ТТН, відповідними відмітками про одержання вантажу та оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, якщо інше не обумовлено у заявці (п.4.5. договору).

Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, вказаному у товарно-транспортних документах (ТТН ті ін.) (п.6.9. договору).

Сторони звільняються від відповідальності за даним договором у випадку настання форс-мажорних обставин таких, як війни, повені, епідемії, страйки, ембарго, дії органу влади і уряду, що виникли після укладання даного договору, підтвердження заявки (п.7.1договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2007р. або до повного виконання сторонами зобов`язань (п.10.1 договору).

Сторона має право розірвати даний договір в односторонньому порядку з обовґязковим попередженням іншої сторони за 1 місяць рекомендованим листом.

Якщо за місяць до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не виявить письмово бажання його розірвати, відповідно договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах. (п.10.2. договору).

Вбачається, що договір свою дію на момент виникнення спору не припинив.

Відповідач, для виконання умов вищезазначеного договору, уклав на території Російської Федерації уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВлаТа" (м.Краснодар Російської федерації) договір доручення про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом за № 6, -згідно якому кожна із сторін зобовґязується здійснювати організацію доставки вантажів автомобілями на підставі транспортних заявок іншої сторони, фрахтуючи з цієї метою автотранспорт третьої сторони –перевізника.  Сторона, що надає транспортну заявку іншій стороні, діє від імені та за рахунок четвертої сторони –замовника. Сторона, яка подає транспортну заявку, іменується експедитор- 1; сторона, яка виконує транспортну заявку, іменується експедитор-2 (п.1.1.).

За умовами договору, експедитор- 1 подає експедитору-2 транспортну заявку (п.2.1.). він зобовґязаний оплатити експедитору-2 додаткові витрати, понесені ним в ході виконання зобовґязань за цим договором на підставі платіжних документів, що підтверджують такі витрати, якщо це узгоджено у заявці. (п.2.12.).

Експедитор-2 зобовґязаний вжити усіх належних заходів щодо забезпечення отриманого для перевезення вантажу (п.3.7.).

У випадку невиконання або неналежного виконання умов цього договору, сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства, а також згідно нормативним актам, переліченим у п.1.2. цього договору. Відповідальність перед експедитором-1 за збереження вантажу відповідно до чинного законодавства та цього договору несе експедитор-2 у повному обсязі ( у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу), незалежно від того, чи спричинено збитки третьою особою (п.5.2.).

Експедитор-2 несе відповідальність перед експедитором-1 за порушення обумовленого терміну доставки вантажу та сплачує експедитору-1 штраф у розмірі 100 євро за кожну добу порушення терміну (п.5.5.).

Сторони за цим договором встановили, що вони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобовґязань за цим договором, якщо це невиконання стало наслідком обставин непереборної сили, які виникли після укладання цього договору внаслідок події надзвичайного характеру, яку сторона не могла ані передбачити, ані попередити розумними заходами. Обовґязок доказування наявності таких обставин покладається на сторону, для якої такі обставини настали (п.6.1.).

Відповідач 17.02.2009р. направив позивачу заявку (транспортне замовлення № 9020400036) про здійснення міжнародного перевезення "Угорщина-Росія", відповідно до якого йому, як перевізнику, належить перевезти вантаж-насінання гороху – зміста Монсанто (Угорщина) до станції Старомишастівської Дінського району Краснодарського краю, на склад ТОВ "Бондюель-Кубань", -за що екпедитор (відповідач) зобовґязався сплатити перевізнику провізну плату у гривнях в сумі , еквівалентній 2100 євро за курсом НБУ на день вивантаження, без ПДВ, відповідно до умов договору (т.1, а.с.19).

18.02.2009р. позивач (перевізник) по міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 290349 отримав від вантажовідправника (Угорщини) товар-830 мішків насіння гороху овочевого сорту "Мілор", який завантажив у тентовану автомашину MAN F-2000 державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп KOGEL SN 24 державний номерний знак НОМЕР_2.

При перевезенні вантажу 25.02.2009р. на території Краснодарського краю сталось ДТП за участю автомобіля MAN F-2000 державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепом KOGEL SN 24 державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобілем ВMW-523і, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням громадянина РФ ОСОБА_2

Дослідчою перевіркою встановлена вина водія ОСОБА_2 в скоєнні ДТП, але в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 відмовлено у звґязку з його загибеллю, а у відношенні водія ОСОБА_3 правоохоронними органами РФ постановою від 04.03.2009р. відмовлено у порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину у його діях.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди сталася втрата частини вантажу-175 мішків вищезгаданого насіння гороху (акт експертизи № 011-09-00200 від 02.03.2009р. (а.с.23-24, т.1), чим Товариству з обмеженою відповідальністю "ВлаТа" (м.Краснодар РФ), як експедитору-1 за вищевказаним договором №6 від 25.01.2007р. спричинено матеріальні збитки на суму 273491,80 рос.руб., в тому числі:

-240491,80 рос.руб. (151048,10 рос.руб. –втрата вантажу + 24903,30 рос.руб. за перевезення втраченого вантажу + 65540,35 рос.руб. за мито та митні збори)- за втрату вантажу та повґязані з цим витрати;

-33000,00 рос.руб. –витрати на оплату робіт у звґязку з ліквідацією наслідків дорожньо-транспортної пригоди (оплата праці вантажників –4500,00 рос.руб. + 8000,00 рос.руб.- оплата евакуатора + 12500,00 рос.руб.- оплата роботи 2-х автокранів+ 8000,00 рос.руб.-автомобіль для перевантаження) (претензія ТОВ "ВлаТа" № 219 від 04.03.2009р.) (а.с.64-64, т.1).

Відповідач надав до справи: платіжне доручення № 1 від 21.04.2009р., акт взаємозаліку № 00000006 від 24.04.2009р., на відшкодування частини вищезгаданих збитків на користь ТОВ "ВлаТа" шляхом сплати 240491,75 рос. руб. (151048,10 рос.руб.+ 89443,65 рос.руб.), а сума збитків у розмірі 33000,00 рос.руб. не була відшкодована.

Згідно CMR№ 290349 від 18.02.2009р., вантажоодержувач 28.02.2009р. отримав вказаний у ній вантаж.  

18.07.2009р. позивач направив відповідачу цінний лист (а.с.10, т.1), в якому містилися: рахунок від 27.02.2009р. № 23 на суму 20668,49грн.(а.с.11, т.1), акт виконаних робіт від 28.02.2009р. на цю ж суму (а.с.15, т.1), (CMR) № 290349 (оригінал), заявка на перевезення, свідоцтво № 400230, ліцензія № 297648, свідоцтво № 371126; цей цінний лист був отриманий 31.07.2009р. згідно відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.10. т.1).

Відповідач рахунок від 27.02.2009р. не оплатив, претензію відхилив з тих підстав, що він не зложено з нею, оскільки, на його думку: перевізник порушив умови договору щодо своєчасної доставки вантажу; не вжив заходів до відшкодування збитків, завданих вищезгаданою ДТП, за які перевізник згідно п.6.9. укладеного між ними договору несе відповідальність, та які замість нього відшкодував на користь ТОВ "ВлаТа" відповідач; не надав документи, які б підтверджували викладені у претензії факти.

21.12.2009р. відповідач відповідно до п.6.9. договору від 01.05.2007р. направив позивачу претензію № 21/12 , у якій повідомив про відшкодування ним на користь ТОВ "ВлаТа" збитків, спричинених вищезгаданою ДТП, в сумі 58456,14грн. (еквівалент 273491,80 рос.руб.), а також просив відшкодувати йому цю суму збитків у гривнях та штрафних санкцій в сумі 1650,00грн. (550,00грн.х3), встановлених п.6.2. укладеного між сторонами договору.

У цій же претензії відповідач запропонував позивачу перерахувати на користь відповідача 60106,14грн. в якості відшкодування збитків та штраф в сумі 1650,00грн. з наступним вирішенням питання про порядок оплати вартості авто послуг, наданих позивачем або здійснити зарахування зустрічних позовних вимог на суму 20668,49грн. з наступним відшкодуванням 39527,65грн. (60196,14 грн.- 20668,49грн.), при цьому відповідач надав позивачу місячний термін для вирішення останнього варіанту розрахунків між сторонами, попередивши позивача, що відсутність відповіді позивача (перевізника) на цю пропозицію у встановлений ним місячний термін він буде вважати згодою позивача (перевізника) на взаємозалік суми боргу у розмірі 20668,49грн.

Вказана претензія отримана позивачем 29.12.2009р., про свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.71, т.1), але позивач на претензію не відповів.

В судовому засіданні Донецького апеляційного господарського суду позивач надав пояснення щодо відмови здійснити зарахування зустрічних позовних вимог, на підставі ст.601 Цивільного кодексу України, оскільки він вважає, що його вина відсутня у спричинених збитках, оскільки ДТП сталася не з його вини.

Позивач зазначає, що незважаючи на подію, яка сталася при перевезенні вантажу, доставив вантаж у пункт призначення, згідно умов п.3.1.11. договору.

Предметом розгляду цієї справи є стягнення вартості за надані позивачем транспортно-експедиторські послуги. Транспортне експедирування врегульовано главою 65 Цивільного кодексу України, положеннями Господарського кодексу України та Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

В рішенні від 11.02.2011р. господарський суд Луганської області дійшов помилкового висновку щодо правової природи укладеного між сторонами договору, визнавши його за правовою природою договором перевезення.

За своєю правовою природою цей договір є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч.2 ст.104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

У даному випадку, господарським судом була неправильно визначена правова природа договору, але це не призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу;  договором транспортного експедирування може бути встановлено обов‘язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов‘язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов‘язання, пов‘язані з перевезенням. Зі змісту вказаної статті вбачається, що безпосередній зміст зобов’язань експедитора визначається договором, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.  

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Аналогічна за змістом норма міститься у частині 2 статті 932 Цивільного кодексу України  згідно з якою, у разі залучення експедитором до виконання своїх обов‘язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно зі статтею 934 Цивільного кодексу України за порушення обов’язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу, що регулює правові наслідки порушення зобов’язання та визначає відповідальність за таке порушення; тобто, відповідальність експедитора перед власником вантажу визначається згідно загальних приписів чинного законодавства, що визначають підстави настання цивільно-правової відповідальності.

Пунктом 3.2.7 Договору передбачено обовґязок експедитора вчасно, у терміни, обумовлені в кожному конкретному випадку, здійснювати розрахунки з перевізником.

Пунктом 4.5 Договору сторони передбачили, що оплата послуг перевізника здійснюється експедитором на розрахунковий рахунок перевізника на протязі десяти банківських днів згідно з належним чином оформлених оригіналів товарно-транспортних документів з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

В   СМR  №290349 мається  відмітка  вантажоотримувача  про  отримання  вантажу  28.02.2009р.  

Згідно частинам 1-2 ст. 17 Конвенції перевізник  несе  відповідальність  за  повну  чи часткову втрату вантажу або  за  його  ушкодження,  що  сталися  з  моменту прийняття  вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

         Однак,  перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу,  його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок  дій  або  недогляду  позивача,   внаслідок   інструкцій позивача,  не  викликаних діями або недоглядом з боку перевізника,

внаслідок дефекту вантажу чи  внаслідок  обставин,  уникнути  яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобовґязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовґязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовґязку.

Зобовґязання виникають з підстав, встановлених статтею 1 цього Кодексу (ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України одними з підстав виникнення цивільних прав та обовґязків є договори та інші правочини.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобовґязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем не доведено факту належного виконання ним умов п.3.1.11. договору.

Позивачем не доведено факту предґявлення відповідачу оригіналу податкової накладної, який є одним із загального обсягу документів, необхідних у сукупності для оплати згідно умов п.4.5. договору.

Як стверджує позивач та слідує з матеріалів справи вантаж з транспортного засобу позивача на місці ДТП було перевантажено на інший транспортний засіб (вантажоотримувача) та у подальшому 28.02.2009р. доставлено до місця призначення.

Але, відомостей щодо дати вивантаження вантажу з транспортного засобу позивача на місці ДТП матеріали справи не містять.

За умовами договору строк доставки вищевказаного вантажу -6-7 днів з моменту митного оформлення, тобто, у даному випадку не пізніше 25.02.2009р.

У заявці (транспортному замовленні № 9020400036), від 17.02.2009р., яка є невідґємною частиною договору, сторони визначили вартість перевезення –2100євро у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на момент вивантаження, без ПДВ.

Всупереч умов договору позивач розмір заявленої до стягнення заборгованості обґрунтовує на підставі курсу євро до гривні станом на 10.02.2010р.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 23 142,00грн. до задоволення не підлягають.

Відтак, є необґрунтованими вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 347,13грн., 3 % річних в сумі 133,30грн. та пені в сумі 8175,47грн.

Таким чином, з урахуванням наведеного, оскаржуване рішення судовою колегією залишається без змін за мотивами, викладеними у даній постанові.

Судові витрати за позовом та за апеляційною скаргою покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 101, ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

           1) Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Мукачево на рішення господарського суду Луганської області від 11.02.2011р. по справі № 10/292 (8/51) залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Луганської області від 11.02.2011р. по справі №10/292 (8/51) залишити без змін.

  Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

  Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                     К.І.Бойченко

Судді                                                                                 Г.І.Діброва

                                                                                                      Т.А.Шевкова

                                                                                                                                                                                             Надіслано 5 примірників:

                                                                                                                                                                                             1-позивачу

                                                                                                                                                                                             1-відповідачу

                                                                                                                                                                                             1-до справи

                                                                                                                                                                                             1-ДАГС

                                                                                                                                                         1-госп.суду