Постанова

від 12.02.2008 по справі 10/545

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.02.2008  року                                                                     

Справа № 10/545

Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Парамонової

Т.Ф.

Семендяєвої І.В.   

         за присутністю секретаря

         судового засідання                             Міхальчук О.А.

         за участю прокурора                  Смирнова О.О., посвідчення

від 01.04.2002

№ 959  

         відповідача                                 Ємець В.І.,

паспорт НОМЕР_1 від1ІНФОРМАЦІЯ_1   

         та представників сторін:

         від позивача                                Бєльський А.М.,

дов. від 07.06.2007

№ 01-03-30/3179а 

         від відповідача                           Федоренко А.А., дов.

від 04.02.2008 № 05    

         від третьої особи                        Церетелі Л.А., дов. від

10.12.2007 №20643/10 

розглянув

            апеляційне подання                    Прокурора Ленінського району

м. Луганська

на рішення

господарського суду                   Луганської області

від                                               

10.12.2007

у справі                                       №

10/545  (суддя -Мінська Т.М.)

         за позовом                                        Прокурора

Ленінського району м. Луганська

в інтересах держави в особі виконавчого

комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

          до 

відповідача                             

Приватного підприємства „Тополь”,

м. Луганськ

          третя особа, яка не заявляє

          самостійних вимог на стороні

          позивача:                                    Державна

податкова інспекція у Жовтневому

районі м. Луганська               

про                                                 

стягнення 1097 грн. 32 коп.

На підставі ст.

77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено

перерву до 12.02.2008, о 10 год. 00 хв.

          За результатами розгляду апеляційного

подання Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що

призначено розпорядженням голови суду від 18.01.2008

ВСТАНОВИВ:

Прокурор

Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі виконавчого

комітету Луганської міської ради звернувся до господарського суду Луганської

області з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Тополь” (далі -ПП

„Тополь”) заборгованості з орендної плати за землю в сумі 993 грн. 52 коп., та

пені в сумі 103 грн. 80 коп.

Ухвалою суду

від 30.10.2007 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача -  Державну податкову інспекцію у Жовтневому районні

м. Луганська (далі -ДПІ).

Рішенням

господарського суду Луганської області від 10.12.2007  у задоволені позову відмовлено.

         Відмова у задоволенні позову

обґрунтована недоведеністю позивачем правомірності застосування в розрахунку

орендної плати за 2007 рік функціонального коефіцієнту -2,5, положеннями ст. 24

Закону України „Про оренду землі”, п.п. 1.2, 1.3, 3.5 Порядку нормативної

грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів,

затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України,

Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №

18/15/21/11 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за №

388/12262 (далі -Порядок).

Судом першої

інстанції зазначено, що оскільки орендована відповідачем земельна ділянка

зайнята поточним будівництвом, яке продовжено до 31.12.2007, то відповідно

до  вимог п. 3.5 Порядку землям, зайнятим

поточним та відведеним під майбутнє будівництво 

відповідає коефіцієнт -0,5. З урахуванням викладеного суд дійшов

висновку про відсутність заборгованості відповідача з орендної плати.

         Прокурор Ленінського району м.

Луганська не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційне

подання, в якому йдеться про скасування рішення та прийняття нового рішення.

В обґрунтування

апеляційних вимог її заявник посилається на неповне з'ясування судом обставин,

що мають значення для справи. Мотивоване дане подання положеннями Закону

України „Про плату за землю”, рішенням виконавчого комітету Луганської міської

ради від 18.03.1998 № 114/50, рішенням Луганської міської ради від 21.12.2000 №

22/4, умовами укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки від

17.06.1999 № 3078. (далі -договір оренди).

Прокурор

стверджує про неможливість застосування судом першої інстанції Порядку до

відносин, які склалися між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та ПП

„Тополь”, оскільки грошова оцінка земель м. Луганська була затверджена рішенням

Луганської міської ради від 21.12.2000 № 22/4, тобто до прийняття вказаного

Порядку.

Як зазначає

прокурор, коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки  - 2,5, від 

застосування якого залежить розмір земельного податку, був встановлений

в 2007 з урахуванням кінцевої мети використання ПП „Тополь” земельної ділянки.

Встановлення коефіцієнту  - 0,5, як

вказує відповідач, приведе до зміни розміру земельного податку, оскільки

зміниться грошова оцінка земельної ділянки.

Позивач

апеляційне подання прокурора вважає обґрунтованим, просить рішення місцевого

господарського суду скасувати.

Встановлення

відповідачу у 2007 коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки

2,5 -комерційне використання, позивач вважає правомірним та обґрунтовує це

положеннями Порядку, Закону України  „Про

плату за землю”, рішенням Луганської міської ради від 21.12.2000 № 22/4

Відповідач

доводи прокурора за апеляційним поданням оспорює, просить залишити оскаржуване

рішення суду першої інстанції без змін. За твердженням ПП „Тополь” висновок

позивача про неможливість застосування коефіцієнту функціонального використання

земельної ділянки -0,5 не базується на чинному законодавстві України та

доведених фактах, опирається на припущення, перекручення та підтасування фактів

і понять, що не відповідає положенням ст. 60 Цивільного процесуального кодексу

України.

Відповідач

стверджує, що коефіцієнт функціонального використання 0,5 відповідає

призначенню земельної ділянки за умовами договору оренди -проектування та

будівництво кафе та Таблиці 1.1 Порядку, де землям, що зайняті будівництвом,

відповідає коефіцієнт 0,5. За твердженням відповідача будівництво кафе не

закінчено, земельна ділянка в комерційних цілях не використовується, тобто

підстави для застосування коефіцієнту функціонального використання 2,5

відсутні. Посилання позивача на довідку облстатуправління від 19.03.1998 про

внесення ПП „Тополь” до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій

України відповідач вважає необґрунтованим, зазначає про те, що вказана довідка

видана ще до прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду на

підставі Статуту, де за доводами відповідача, ним задекларовано майбутні наміри

стосовно мети діяльності підприємства та цим намірам були присвоєні коди КВЕД.

Третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

погоджується з доводами прокурора та зазначає, що ДПІ здійснює контроль за

правильністю нарахування та сплати орендарем орендної плати за землю з

урахуванням функціонального коефіцієнту, який надається виконавчим комітетом

Луганської міської ради. Грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м.

Луганськ, вул. Ватутіна в 2007 році була проведена із застосуванням

функціонального коефіцієнту -2,5 як для земель комерційного використання. У

2006 орендна плата за земельну ділянку, що надана відповідачеві в оренду,

розраховувалася із застосуванням коефіцієнту 0,5.

         Розглянув матеріали справи, заслухав

представників сторін, прокурора, дослідив правильність застосування судом

першої інстанції при винесені рішення норм матеріального та процесуального

права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов

висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційного подання,

виходячи з наступного.

         Відповідно до матеріалів справи

земельна ділянка, заборгованість з орендної плати за яку пред'явлена до

стягнення за позовом, надана відповідачеві в оренду за договором оренди на

підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 18.03.1998 №

114/50, яким передбачено встановлення орендної плати за користування земельною

ділянкою у розмірі земельного податку.

         За умовами п. 2.1 договору оренди

сторонами узгоджено орендну плату у розмірі 551 грн. 50 коп. згідно розрахунку

- додаток № 2 до договору оренди.

         Частиною другою пункту 2.1 договору

оренди передбачено, що у разі зміни земельного податку, ціни земельних ділянок

пропорційно змінюється і розмір орендної плати, про що орендодавець письмово

повідомляє орендаря.

         Відповідно до частини третьої п. 2.1

договору оренди орендна плата за кожний наступний рік сплачується орендарем з

урахуванням індексу інфляції за попередній рік.

         Вказані умови договору сторонами

визначено вільним волевиявленням та не протирічать вимогам діючого

законодавства.

         Про зміну розміру орендної плати

позивач повідомив відповідача шляхом направлення йому даних для розрахунку

орендної плати на 2007 рік. Отримання вказаних даних відповідач підтверджує.

         Згідно даних для розрахунку орендної

плати на 2007 рік економіко-планувальна зона та коефіцієнт 2,5 функціонального

використання наведені відповідно до рішення Луганської міської ради від

21.12.2000 № 22/4, яким уточнена грошова оцінка земель м. Луганська.

         Відповідно до п. 3.5 Порядку, який

затверджений у встановленому порядку після прийняття Луганською міською радою

вищевказаного рішення та який згідно його п. 1.2 регламентує механізм

нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського

призначення та населених пунктів, віднесення земель до категорії земель за

функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення

державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем,

6а-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 № 377,

зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 за № 788/3223 (далі

-Інструкція), відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у

довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

         Згідно довідки обласного управління

статистики види діяльності ПП „Тополь” за КВЕД відносяться до додатку 3 до

Інструкції, який передбачає класифікацію видів економічної діяльності на

землях, що використовуються в комерційних цілях.

         Відповідно до ч. 2 п. 3.5 Порядку

коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного

використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів

функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного

використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального

використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та

землеустрою.

         З пояснень представників сторін

інвентаризація спірної земельної ділянки та землеустрою не проводилась.

         Враховуючи викладене, доводи скаржника

за апеляційною скаргою не можуть бути прийняті до уваги, розрахунок позивача,

що здійснений із застосуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5 та

коефіцієнту індексації, судова колегія вважає таким, що відповідає положенням

ст. 7 Закону України „Про плату за землю”, Порядку та обставинам справи.

         Отже, у частині відмови у задоволенні

стягнення суми боргу рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

         Угоду сторін щодо сплати орендарем

пені за несвоєчасне внесення плати за землю договір оренди не містить.

         Вимоги за позовом про стягнення пені

обґрунтовані ч. 3 п. 6.4 договору оренди. Проте, за змістом вказаного пункту

договору передбачено відповідальність за прострочення внесення орендної плати у

вигляді штрафу, який обчислюється у відсотках від суми річної орендної плати.

         Отже, за відсутністю угоди сторін щодо

сплати орендарем пені та її розміру позовні вимоги у цій частині пред'явлені з

порушенням положень ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне

виконання грошових зобов'язань” та  ст.

551 Цивільного кодексу України та є необґрунтованими. У цій частині позов

задоволенню не підлягає.

         Судові витрати по справі підлягають

віднесенню на скаржника пропорційно розміру задоволених позовних вимог

відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

         Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101,

п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу

України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

            1. Апеляційне подання прокурора Ленінського району, м. Луганськ на

рішення господарського суду Луганської області від 10.12.2007 по справі №

10/545 задовольнити частково. 

            2. Рішення господарського суду

Луганської області від 10.12.2007 по справі № 10/545  скасувати частково.

            3. Прийняти нове рішення.

            4. Позов Прокурора Ленінського

району м. Луганська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської

міської ради задовольнити частково.

            5. Стягнути з Приватного

підприємства „Тополь”, м. Луганськ, кв. Дружба, 13б/14, ідентифікаційний код

21779097 на користь виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 21796730 заборгованості з орендної

плати за землю у сумі 993 грн. 52 коп.

  6. Стягнути з Приватного підприємства

„Тополь”, м. Луганськ, кв. Дружба, 13б/14, ідентифікаційний код 21779097 на

користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті держмита за подання

позову у сумі 92 грн. 30 коп. та апеляційної скарги у сумі 46 грн. 15 коп. та

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 106 грн.

78 грн.

             7. У частині стягнення пені у

задоволенні позову відмовити.

          Доручити господарському суду

Луганської області надати відповідний наказ.

Відповідно ч.

3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає

законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий

суддя                                                 

Т.М. Баннова

Суддя                                                                     

Т.Ф. Парамонова

Суддя                                                                     

І.В. Семендяєва