20-7/401-10/265-8/053
Господарський суд міста Севастополя
Іменем України
РІШЕННЯ
"19" червня 2006 р. справа № 20-7/401-10/265-8/053
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, місто Севастополь, вул. Хрустальова, 44)до відповідача: Державного комунального підприємства “Ремонтно –експлуатаційне підприємство №17” (99011, місто Севастополь, вул. Очаковцев, 6)про стягнення заборгованості,
суддя Ткаченко М.І.
Представники сторін:
від позивача - Злобін А.А., довіреність № 10714/0/2-05 від 21 грудня 2005 року;
від відповідача - Михайлова Н.В., довіреність № 8 від 6 січня 2006 року;
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Державного комунального підприємства “Ремонтно –експлуатаційне підприємство № 17” про стягнення 50.218,20 грн. (у тому числи заборгованість за активне споживання –26.509,56 грн., активна електроенергія по актам про порушення ППЕЕ –5.280,56 грн., перебір ліміту активного споживання –17.930,84 грн., пеня –209,31 грн., три проценти річних - 34,63 грн., індекс інфляції –253,30 грн.).
Матеріали позовної заяви прийняти до провадження суддею Ілюхіної Г.П. з привласненням справі № 20-7/401.
Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя від 15 листопада 2005 року № 112 справа № 20-7/401 передана до провадження судді Бакумовій Л.Є. в зв`язку з перебуванням судді Ілюхіної Г.П. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18 листопада 2005 року справа №20-7/401 прийнята до провадження суддею Бакумовій Л.Є. з привласненням справі № 20-7/401-10/265.
Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя від 1 лютого 2006 року № 5 справа № 20-7/401-10/265 передана до провадження судді Ткаченко М.І. в зв`язку з перебуванням судді Бакумовій Л.Є. на лікарняному.
Ухвалою від 3 лютого 2006 року справа № 20-7/401-10/265 прийнята до провадження суддею Ткаченко М.І. з привласненням справі № 20-7/401-10/265-8/053.
Відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав, визначених в відзивах на позов та заявах.
Заявою від 19 грудня 2005 року (вхідний № суду 30342) позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за споживання електричної енергії в розмірі 36.631,14 грн.
Заявою від 9 березня 2006 року за вхідним № суду 5815 позивач знову уточнив позовні вимоги та просить суду стягнути з відповідача 31.158,20 грн. (у тому числи заборгованість за активне споживання –12.730,12 грн., перебір ліміту активного споживання –17.930,84 грн., пеня, три проценти річних, індекс інфляції –497,24 грн.).
Ухвалою від 28 березня 2006 року відповідачу повернутий зустрічний позов до ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат за обслуговування внутрішньобудинкових сітей енергопостачання в зв`язку з відсутністю відсутності взаємного зв`язку з первісним позовом.
Строк вирішення спору продовжений за правилами статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Заявою від 13 червня 2006 року за вхідним № суду 15979 позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 31.140,14 грн. (у тому числі заборгованість за активне споживання –7.431,50 грн., активна електроенергія по актам про порушення ППЕЕ –5.280,56 грн., перебір ліміту активного споживання –17.930,84 грн., пеня –209,31 грн., три проценти річних - 34,63 грн., індекс інфляції –253,30 грн.).
Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представникам позивача та відповідача в судовому засіданні роз'яснені процесуальні права та обов'язки згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухав пояснення та заперечення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та представлені докази, суд
В С Т А Н О В И В :
Позивач та відповідач 22 лютого 2002 року уклали договір на поставку електричної енергії № 182.
Законодавством, регулюючим відносини, пов`язані з провадженням, передачею, постачанням та використанням електричної енергії є Закон України “Про електроенергетику” та і інші нормативно-правові акти, до яких відноситься “Порядок постачання електричної енергії споживачам”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2002 року № 475.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, пункту 1.3 “Правил користування електричної енергії”, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 (далі Правила № 28) споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до пункту 6.1 Правил № 28 договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін.
Згідно договору № 182 його змістом є умови та порядок поставки електричної енергії “Енергопостачальною організацією” та оплата спожитої електричної енергії “Абонентом”.
Відповідно до пункту 1.2.1 договору позивач зобов'язався здійснювати оплату за спожиту електричну енергію по тарифам та в строки, визначені в додатку 5 до договору. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію проводиться 10 числа поточного місяця.
Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача в уповноваженому банку.
Датою оплати є дата надходження коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем коштів готівкою в касу постачальника.
Відповідно до пункту 11.2 Правил № 28, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати об'єм електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно умовам договору.
Рахунки на оплату спожитої енергії виставлялись відповідачу своєчасно, але порушуючи умови договору і вимог статі 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України відповідач не виконував належним чином зобов'язання по оплаті отриманої електричної енергії.
Заборгованість відповідача за період з 17 грудня 2002 року по 20 жовтня 2005 року перед позивачем за спожиту активну електричну енергію склала 26.509,56 грн. Але з урахуванням часткових погашень боргу та уточнення позовних вимог з боку позивача дана заборгованість склала 7.431,50 грн.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року.
Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 19 червня 2003 року № 980-IV і Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV, що вступив в дію в 1 січня 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки правовідносини між сторонами виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України (з 1 січня 2004 року) і продовжують існувати до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, то до таких правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача в частини стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 7.431,50 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Згідно пункту 1.2.2 договору відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснювати споживання електричної енергії в об'ємах, яки не перевищують договірні величини.
Додатком 1 до договору відповідачу встановлений об'єм поставки електричної енергії на листопад 2004 року в розмірі 2.600кВт/г.
В звіти про витрати електричної енергії за листопад 2004 року зафіксований об`єм спожитої електричної енергії в розмірі 33.694 кВт/г.
На підставі наданого відповідачем звіту про об'єми спожитої електричної енергії позивач провив нарахування за відпущену електричну енергію та виставив рахунок № 43644 від 10 листопада 2004 року на суму 5.379,25 грн.
Пунктом 11 Порядку № 475, пунктом 2.1.1 договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коректується до рівня фактично сплаченої за цей період величини її споживання.
Коректування граничної величини споживання електричної енергії може проводитися як із збільшенням, так і із зниженням, у тому числі до нульового рівня, залежно від рівня здійсненої споживачем оплати за розрахунковий період.
З урахуванням вищевикладеного, позивачем була проведено коректування договірної величини по фактичній оплаті за розрахунковий період листопад 2004 року до 0 кВт/г.
Таким чином, об'єм фактично спожитої електричної енергії був об'ємом перевищення над договірною величиною (граничної) величиною в листопаді 2004 року на 33.694 кВт/г.
Згідно частини 5 статті 26 Закону і пункту 2.1.4 договору споживачі у разі споживання електричної енергії зверху договірної величини за розрахунковий період оплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
З урахуванням висловленого, відповідачу виставлений рахунок за перевищення ліміту активного споживання № 46594 від 19 листопада 2004 року на суму 17.930,84 грн., який відповідачем залишився не погашеним.
Про зниження договірної величини відповідач був сповіщений листом № 6374/19 від 25 листопада 2004 року.
Таким чином, заборгованість відповідача за перебір ліміту активного споживання склала 17.930,84 грн.
Щодо стягнення з відповідача 17.930,84 грн. суд виходить з наступного.
Споживання електричної енергії більш граничних величин є правопорушенням в електроенергетиці відповідно до частини 1 статті 27 Закону України “Про електроенергетику”, яке тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
З вищевказаного випливає, що передбачена частиною 5 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” санкція, про яку вказано у статті 27 цього Закону, є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і по своїй природі є штрафною санкцією.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у випадку якщо підлягаючі сплаті штрафні санкції дуже великі у порівнянні зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступень виконання обов`язків боржником, майновий стан сторін, приймаючих участь у зобов`язанні, не тільки майнові але і інші інтереси сторін, заслуговуючи увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічна норма міститься в статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням вищевисловленого суд вважає можливим зменшити розмір санкції за перевищення ліміту активного споживання електричної енергії до 1.700,00 грн.
Відповідно до пункту 1.2.4 договору відповідач узяв на себе зобов'язання містити власні електроустановки в технічно справному стані відповідно до вимог ПУЕ, ПТЕ, ПБЕЕп, а також зобов'язався забезпечити безперешкодний доступ уповноважених представників позивача до приладів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії.
8 серпня 2003 року представниками позивача в присутності представника відповідача головного інженера Ткаченко В.Н. проведена перевірка стану розрахункових засобів обліку по об'єктам відповідача.
В ході перевірки встановлено порушення пунктів 7.30, 8.4 Правил № 28, а зрив пломб державної перевірки та пломб позивача, а також порушення розрахункового обліку електричної енергії.
8 серпня 2003 року представниками позивача в присутності представника відповідача головного інженера Ткаченко В.Н. проведена перевірка стану розрахункових засобів обліку по об'єктам відповідача.
В ході перевірки встановлено порушення пункту 8.4 Правил №28, а саме самовільне приєднання струмоприймачів до мережі позивача та приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку.
25 травня 2004 року представниками позивача в присутності представника відповідача директора Удодова І.Н. проведена перевірка стану розрахункових засобів обліку по об'єкту відповідача, розташованому за адресою: вул. П. Лумумби, 5.
В ході перевірки встановлено порушення пункту 8.4 Правил №28, а саме самовільне приєднання струмоприймачів до мережі позивача, а також пункту 7.30 Правил №28 - зрив пломби позивача.
11 листопада 2004 року представниками позивача в присутності представника відповідача головного інженера Ткаченко В.Н. знову проведена перевірка стану розрахункових засобів обліку по об'єкту відповідача, розташованому за адресою: вул. П. Лумумби, 5.
В ході перевірки встановлено порушення пункту 8.4 Правил № 28, а саме самовільне приєднання струмоприймачів до мережі позивача, а також пункту 7.30 Правил № 28 - зрив пломби позивача.
Згідно пункту 8.4 Правил № 28 у разі порушення, а саме приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) зобов'язані в установленому порядку повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після складання у встановленому порядку акта про порушення.
Відповідно до пункту 7.31 Правил № 28 у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.
По фактам виявлених порушень були складені акті № 0064367, 0064366, 0063977, 0069629, 0075823.
Пунктом 7.32 Правил № 28 передбачено, на підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недорахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
У відповідності до пунктів 2.6, 7 “Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою “Правил користування електричною енергією” від 5 грудня 2001 року № 1197 позивачем був проведений розрахунок вартості електроенергії, що недооблікована та виставлені рахунки на загальну суму 5.280,56грн, які відповідач не сплатив.
Загальна заборгованість відповідача за електричну енергію, яка недооблікована, складає 5.280,56 грн.
Відповідно до пункту 4.1. договору сторони несуть відповідальність згідно діючому законодавству за дотримання умов цього договору, законодавчих та директивних актів, регламентуючих питання енергопостачання та питання взаємовідносин сторін.
Згідно частини 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику»споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником и правил користування електричною енергією.
Виходячи в вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартості за електричну енергію, яка недооблікована, в розмірі 5.280,56 грн. такими, що підлягають задоволенню.
За недотримання строків платежів, відповідно до частини 2 статті 218, статті 230, частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, статей 548, 549, 552, 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував пеню –209,31 грн., три проценти річних - 34,63 грн., індекс інфляції –253,30 грн.,
Згідно з статтями 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –згідно з звичайними вимогами. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
В процесі розгляду справи відповідач надав суду докази важкого фінансового стану підприємства: копію балансу на 1 квітня 2006 року, копію звіту про фінансові результати за 1 квартал 2006 року.
Враховуючі поважність причин неплатоспроможності відповідача, суд вирішив відмовити позивачеві в частини стягнення з відповідача пені, трьох процентів річних та індексу інфляції.
З урахуванням вищевикладеного, суд задовольняє позов частково в розмірі 14.412,06 грн.(у тому числі заборгованість за активну електричну енергію –7.431,50 грн., активна електроенергія по актам про порушення ППЕЕ –5.280,56 грн., перебір ліміту активного споживання –1.700 грн.).
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 144,12 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 118,00 грн.
Керуючись статтями 26, 27 Закону України “Про електроенергетику”, статтею 233 Господарського кодексу України, статтями 49, 77, 82, 83, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного комунального підприємства “Ремонтно –експлуатаційне підприємство №17” (99011, місто Севастополь, вул. Очаковцев, 6 код в ЄДРПОУ 03360503) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, місто Севастополь, вул. Хрустальова, 44 код за ЄДРПОУ 05471081) заборгованість в сумі 14.412,06 грн. (у тому числі заборгованість за активну електричну енергію –7.431,50 грн., активна електроенергія по актам про порушення ППЕЕ –5.280,56 грн., перебір ліміту активного споживання –1.700 грн.), а також витрати по сплаті державного мита в сумі 144,12 грн. та витрати на інформаційно-технічному забезпечення процесу в сумі 118,00 грн.
3. В решті позову відмовити.
Видати наказ після вступу рішення до законної сили. Копії рішення направити сторонам.
СуддяТкаченко М.І.
Розсилка
Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, місто Севастополь, вул. Хрустальова, 44)1
Державне комунальне підприємство “Ремонтно –експлуатаційне підприємство №17” (99011, місто Севастополь, вул. Очаковцев, 6)1
В справу1
В наряд1
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 15259 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Ткаченко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні