Постанова

від 14.12.2006 по справі 20-7/401-10/265-8/053

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-7/401-10/265-8/053

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 грудня 2006 р.                                                                                   № 20-7/401-10/265-8/053  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:Кочерової Н.О.,

суддів:Рибака В.В.,Черкащенка М.М.,

                                      за участю представників сторін:

від позивача –Пономарьов П.О. (дов. №5699/0/2-06 від 03.07.2006р.);

від відповідача –не з'явилися;

розглянувши  матеріали касаційної  скарги  

ДКП "РЕП №17"

на  постановуСевастопольського апеляційного господарського суду  від 09.10.2006р.

у справі№20-7/401-10/265-8/053 господарського суду АРК

за позовомВАТ "ЕК "Севастопольенерго"

доДКП "РЕП №17"

простягнення заборгованості

                                               ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось з позовом до Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" (в подальшому ДКП "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17") про стягнення 50218,20 грн., в т.ч. заборгованість за спожиту активну електроенергію –26.509,56 грн., по  актам про порушення ППЕЕ –5280,56 грн., перебору ліміту споживання активної електроенергії –17930,84 грн., пені –209,31 грн., річних –34,63 грн. та збитків від інфляції –25330 грн.

Рішенням господарського суду м.Севастополя від 19.06.06 у справі             №  20-7/401-10/265-8/053 позов задоволено частково.

Стягнуто з ДКП "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" на користь позивача 14412,06 грн., в т.ч. 7431,50 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 5280,56 грн. за активну електроенергію по актам про порушення ППЕЕ, перебір ліміту споживання активної електроенергії –             1700 грн. та відповідні витрати по держмиту, інформаційно-технічному забезпеченні судового процесу.

Рішення господарського суду в цій частині мотивовано доведеністю позивачем позовних вимог.

В решті позову відмовлено в зв'язку з наявністю правових підстав для зменшення розміру санкцій за перевищення ліміту споживання активної електроенергії, звільнення від відповідальності по стягненню пені, річних та збитків від інфляції.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 09.10.06 зазначене судове рішення залишено без зміни.

У поданій касаційній скарзі ДКП "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" просить скасувати рішення та постанову цих судів в частині задоволення позову, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "Севастопольенерго" просить залишити без зміни прийняті судові рішення.

Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представника позивача в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх дослідження, перевіривши правильність застосування ними  норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується наступне.

ДКП "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" відповідно до Статуту надає послуги з експлуатації та утримання житлового фонду населенню м.Севастополя (п.1.7 ст. 1 Статуту, а.с.3 т.2).

Однією з підстав заявлення позову до цього підприємства є заборгованість по оплаті активної електроенергії, що виникла через несвоєчасні платежі населенням.

Відповідно з постановою КМ України № 664 від 29.07.05 заборгованість населення за надані комунальні послуги  могла  слачуватись чеками по вкладах в Держбанк бувшого СРСР.

Відповідач стверджує, що таким чином була оплачена використана  населенням активна електроенергія в сумі 12167,92 грн.

В уточненні позову (ст. 22 ГПК) ВАТ "Севастопольенерго" зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення боргу за використану активну електроенергію зменшуються на 5491 грн. в зв'язку з наявністю у відповідача льгот в період жовтня-листопада 2005р., але не пояснює в чому полягає суть цих льгот (а.с. 60 т.4).

Уточнення позову було прийнято господарським судом м.Севастополя до уваги, але без належного встановлення та оцінки обставин, що пов'язані з цим уточненням.

Відповідач заперечує врахування судом сплату заборгованості за активну електроенергію чеками по вкладах в Держбанк бувшого СРСР.

Перевищення відповідачем встановленого ліміту на споживання активної електроенергії позивача пов'язує з використанням її колективними телепідсилювачами. Але в матеріалах справи відсутні докази того, що проводилась інвентаризація таких підсилювачів та знаходження їх на балансі та обслуговуванні відповідача.

Матеріалами справи підтверджується, що ці підсилювачі мають потужність 40 Вт та працюють без приборів обліку (а.с.70 т.2, а.с.49 т.4).

Правомірність віднесення позивачем цих об'єктів споживання електроенергії до таких, що повинні оплачуватись відповідачем судами не перевірялась.

Поза увагою судів залишена і та обставина, що при визначенні без обліково спожитої електроенергії позивачем не була врахована та обставина, що до тарифів квартплати, затв.  Розпорядженням Севастопольської міської держадміністрації № 349-р від 01.03.01 входять  також витрати на освітлення міжповерхових площадок, які розраховуються по фактичним показникам електролічильників.

В доданих до позовної заяви матеріалах ВАТ "Севастопольенерго" не визначає на які саме господарські потреби використовувалась електроенергія, що визначалась ним як без облікова.

Відповідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені судом першої та апеляційної інстанції справа підлягає передачі на новий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110,  11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Севастополя від 19.06.06 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду  від 09.10.06 у справі №  20-7/401-10/265-8/053 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.

Головуючий, суддя                                                                  Н.Кочерова

Судді                                                                                                   В.Рибак

                                                                                        М.Черкащенко