Рішення

від 14.02.2008 по справі 47/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “ЮЛГ”

До Закритого акціонерного товариства “Борисфен”

про стягнення 40 026,69 грн.

                            Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача: Крюкова Г.П. –предст. (дов. у справі), однка у засідання суду 14.02.2008 не з”явився

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі –38 786,06 грн., 3% річних у розмірі –1 258,63 грн., а також витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2007 було порушено провадження в справі № 47/308 та призначено її до розгляду на 28.11.2007.

28.11.2007 розгляд справи № 47/308 було відкладено та призначено на 20.12.2007, а 20.12.2007 на 29.01.2008 .

29.01.2008 представник позивача в судове засідання з”явився, однак вимог ухвал суду від 05.10.2007, 28.11.2007 належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2008 розгляд справи було відкладено до 14.02.2008.

14.02.2008 позивач у судове засідання не з”явився, вимог попередніх ухвал суду належним чином не виконав, про проведення судового засідання 14.02.2008 був повідомлений належним чином, однак подав до канцелярії господарського суду міста Києва клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач відзиву на позов не надав, до канцелярії Господарського суду міста Києва заяв, клопотань чи інших пояснень по суті спору до сектору № 47 по справі № 47/308 не надходило, повноважний представник відповідача у судові засідання 28.11.2007, 20.12.2007, 29.01.2008, 14.02.2008 не з'явився, причини неявки не повідомив. Про проведення всіх судових засідань був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “ЮЛГ” до Закритого акціонерного товариства “Борисфен”, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          31.12.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “ЮЛГ” , в якості постачальника з однієї сторони, та Закритим акціонерним товариством “Борисфен”, в якості покупця, з –другої, було укладено Договір поставки лікарських засобів (медикаментів) № 43СЮ (далі Договір), згідно умов якого постачальник-продавець зобов'язався передати у власність покупця належний продавцю готові лікарські засоби, лікарські препарати, медикаменти, вироби медичного призначення (далі Товар), а покупець прийняв на себе зобов'язання сплатити вартість товару, у відповідності з умовами даного договору.

          Відповідно до п.1.2 Договору кількість, точний перелік товару, розгорнутий асортимент ціни та сума кожної партії товару визначаються у Специфікаціях, а за їх відсутності –в товарно-транспортних накладних, видаткових наклалних, що є невід”ємними частинами даного Договору.

          Згідно з п. 6.2 Договору покупець здійснює оплату за товар протягом 15 календарних днів від дати отримання товару.

          Відповідно до позовної заяви, та згідно товарно-транспортних накладних та довіреностей, що перелічені у позовній заяві, і належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи, позивачем (Продавцем) поставлено, відповідно до умов Договору, Відповідачу товар на загальну суму –238 392,03 грн.

Згідно з позовною заявою, відповідачем прийнято визначений у накладних, на вищезазначену суму –238 392,03 грн. товар, що підтверджується підписом повноважної особи покупця (відповідача), який зазначений, як в самих накладних, так і у довіреностях виданих на отримання відповідачем від Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “ЮЛГ” цінностей.

Однак, відповідно до матеріалів справи, відповідачем було здійснено часткова оплата за поставлений товар в сумі 199 623,97 грн., що відповідачем, у визначений ГПК України спосіб, не оспорювалось, заперечень у встановленому порядку до суду не надходило.  

На день розгляду справи у суді (14.02.2008), згідно Договору  та перелічених у позовній заяві накладних відповідач не сплатив позивачу за поставлений товар 38 786,06  грн. Сума заборгованості відповідача перед позивачем на даний час, за розрахунком позивача, складає: 38 786,06 грн. (238 392,03  грн.,(сума поставленого товару відповідно до товарно-транспортних накладних) –199 623,97 грн. (часткова оплата за поставлений товар відповідно до виписки по особовому рахунку позивача та позовної заяви)) –основний борг, розмі  3% річних –1258,63 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 656 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у  продавця  на  момент  укладення  договору  або  буде  створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Стаття 664 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно зі статтею 691 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару та покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          В статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов”язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “ЮЛГ” –умови Договору виконав в повному обсязі, здійснивши поставку товару відповідачу відповідно до товарно-транспорних накладних зазначених у позові на суму 238 392,03 грн., а відповідач –Закрите акціонерне товариство “Борисфен” –свої обов'язки за зазначеним договором по оплаті переданих у власність товарів –виконав частково –здійснивши оплату поставленого товару в сумі 199 623,97 грн. На даний час у відповідача –Закритого акціонерного товариства “Борисфен” перед позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “ЮЛГ” існує заборгованість в сумі 38 786,06 грн. (238 392,03 грн. (загальна сума поставленого товару) – 199 623,97грн. (сума оплати)), яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку. А тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за поставлений товар за Договором в розмірі –38 786,06 грн. законною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню в повному обсягу.

Доказів протилежного, в тому числі повної оплати за поставлений позивачем товар на суму –38 786,06 грн. відповідач суду не надав, канцелярії Господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/308 зазначені докази в розумінні статей 33, 34 ГПК України –не надходили.

Крім цього, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов”язання трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі –1258,63 грн.

Так, статтею 625 Цивільного кодексу України 2004 року встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Однак, в зв”язку з тим, що матеріали справи містять велику кількість накладних, а  позивач на неодноразові вимоги суду не надав обґрунтованого розрахунку 3% річних з посиланням на періоди виникнення заборгованості,  суми заборгованості по кожній з накладних з урахуванням здійснення відповідачем часткової оплати  за поставлений товар, крім того з доданого до позовної заяви розрахунку не зрозуміло на яких підставах позивач здійснює розрахунок 3% річних саме за період з 13.07.2006 року по 13.08.2007 року, а тому суд прийшов до висновку, що дана позовна вимога є недоведеною, не підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що на підставі статті 81-5 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню –387,86 грн. витрат по сплаті державного мита та 114,34 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 81, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Борисфен” (код ЄДРПОУ 30017977, юридична адреса: 03148, м. Київ, пр-т. 50-річчя Жовтня, 2, фактична адреса: 03110, м. Київ, вул. Механізаторів, 9, к.508, р/р 26008012819891 у ВАТ “Укрексімбанк” м.Києва, МФО 322313) а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “ЮЛГ” (код ЄДРПОУ 21480062, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2, р/р 26009013328271 в Подільському відділенні МКФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Києва, МФО 322012) суму заборгованості (основного боргу) у розмірі 38 786 (тридцять вісім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 06 коп., а також 387 (триста вісімдесят сім) грн. 86 коп. – витрат по сплаті державного мита та 114 (сто чотирнадцять) грн. 34 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Позовні вимоги ТОВ „Фірма „ЮЛГ” в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 258,63 грн. –залишити без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

4.          В задоволенні інших вимог –відмовити.

5.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України           

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                      С.Р.Станік