Рішення

від 31.01.2008 по справі 37/551

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/551

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»

ДоДержавного науково-виробничого підприємства «Радіоізотопне інформаційне устаткування і системи»

Простягнення 5 141 898,36 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

В засіданні приймали участь представники сторін:

Від позивача Колодяжний К.В. - представник за довіреністю № 09/46 від 04.01.2007 року

Від відповідача Спасібухова О.Л.- представник за довіреністю № б/н від 19.11.2007 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» до Державного науково-виробничого підприємства «Радіоізотопне інформаційне устаткування і системи» про стягнення 5 141 898,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2007 р. порушено провадження у справі № 37/551, розгляд справи було призначено на 19.11.2007 року о 15-15.

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.11.2007 року була оголошена перерва до 03.12.2007 року.

Представник відповідача 03.12.2007 року подав клопотання про заміну неналежного відповідача (Державне науково - виробниче підприємство «Радіоізотопне інформаційне устаткування і системи») на належного відповідача (ліквідаційну комісію).

Судом подане клопотання було відхилено, оскільки відповідно до п. 3 ст. 105 ЦК України з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Таким чином, комісія є лише органом управління та не є юридичною особою, яка може бути відповідачем по даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 03.12.2007 року не виконав, відповідь на судовий запит не отримав.

Представник відповідача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 03.12.2007 року виконав частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

10.01.2008 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на судовий запит від Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому зазначено, що відповідно до відомостей з реєстраційної справи на підставі ст. 34 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»та наказу Міністерства промислової політики України «Про ліквідацію підприємств Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»від 23 травня 2007 року N 251 до Єдинниго державного реєстру внесено запис від 05.07.2007 року № 10741100003003396 про рішення засновників (учасників) щодо припинення Державного науково-виробничого підприємства «Радіоізотопне інформаційне устаткування і системи»).

Призначене судове засідання 14.01.2008 року не відбулося, в зв'язку з хворобою судді Кондратової І.Д., розгляд справи було відкладено до 31.01.2008 року, про що представники  сторін були повідомлені належним чином.

24.01.2008 року та 30.01.2008 року представник відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва надав суду відзив на позовну заяву, а також докази, які підтверджують, що відповідач знаходиться в стані ліквідації.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 31.01.2008 року за згодою представників сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2002 року між Відкритим акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»(покупець) та Державним науково-виробничим підприємством «РІУС»(постачальник) був укладений договір № 2085, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти до оплати обладнання 2002 року випуску згідно специфікації.

20 листопада 2006 року сторони уклали додаткову угоду № 5 до договору № 2085 від 10.06.2002 року, відповідно до якої встановили, що постачальник зобов'язується здійснити пуско-налагоджувальні роботи і навчити персонал покупця до 31.03.2007 року, а також передбачили, що в разі невчасного виконання даного зобов'язання, постачальник сплачує на користь позивачу неустойку в розмірі 8 % від вартості обладнання.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав належним чином умови договору, не здійснив пуско-налагоджувальні роботи, в зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу неустойку, яка за розрахунком позивача становить 380881,36 грн.

Крім того, позивач посилаючись на ст. 220 Господарського кодексу України, ст. 612 Цивільного кодексу України зазначає, що внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, а тому позивач відмовляється від прийняття виконання і вимагає відшкодування збитків у вигляді перерахованих грошових коштів за поставлене обладнання в розмірі 4761017,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Наказом Міністерства промислової політики України «Про ліквідацію підприємств Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»від 23 травня 2007 року N 251, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства промислової політики України від 20 липня 2007 року N 408 було прийнято рішення Державного науково-виробничого підприємства «Радіоізотопне інформаційне устаткування і системи»про припинення діяльності шляхом ліквідації.

Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи регулюється статтями 34 - 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

В силу статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»інформація про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Відповідно до листа Державного комітета України з питань регуляторної політики та підприємництва від от 10.10.2007 р. N 7687 «Про порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи»спеціалізованим друкарським засобом масової інформації є «Бюлетень державної реєстрації», що є щодекадним офіційним спеціалізованим друкарським засобом масової інформації про дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, розпорядником якого є Державний комітет України із питань регуляторної політики і підприємництва. Бюлетень діє на підставі свідоцтва про Державну реєстрацію друкарського засобу масової інформації «Бюлетень державної реєстрації»серії КВ N 8926 від 2 липня 2004 року.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення (частина 1 статті 105 Цивільного кодексу України).

На виконання вищевказаних норм чинного законодавства відповідачем в друкарському засобі масової інформації «Бюлетень державної реєстрації»12.07.2007 року № 78/ (13)  була опублікована інформація про  прийняття власником відповідача рішення про припинення юридичної особи, а також повідомлено  державного реєстратора Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про дане рішення.

05.07.2007 року державний реєстратор Майборова Валентина Григорівна внесла запис № 10741100003003396 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців України про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи (відповідача), а також в той же день повідомила органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування відомості про внесення такого запису, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців України, а також повідомленням № 07/35-2550 від 05.07.2007 року.

Згідно частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Листом № 43 від 30.08.2007 року голова комісії з припинення діяльності ДНВП «РІС»Г. Грабовський повідомив позивача про те, що на підставі наказу Мінпромполітики від 20.07.2007 року № 408 Державне науково-виробниче підприємство «Радіоізотопне інформаційне устаткування і системи»припиняє свою діяльність шляхом ліквідації. Даний лист був отриманий позивачем 03.09.2007 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.  Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

Отже, законодавець заборонив здійснювати погашення зобов'язань юридичною особи, що ліквідується до затвердження її проміжного балансу, а за окремим вимогами (вимоги кредиторів четвертої черги, визначені ст. 112  Цивільного кодексу України)- така заборона діє протягом місяця від дня його затвердження.

Судом встановлено, що у відповідності до статті 112 Цивільного кодексу України вимоги позивача відносяться до вимог четвертої черги. Станом на день прийняття рішення по даній справі відповідачем не був складений проміжний баланс, позивач до ліквідаційної комісії з кредиторськими вимогами не звертався.

Нормами Цивільного кодексу України встановлено, що кредитори заявляють свої вимоги до ліквідаційної комісій, яка розглядає їх та складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. В разі, якщо вимоги кредитора не визнаються ліквідаційною комісією, кредитор маж право звернутись з позовом до ліквідаційної комісії  до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи щодо зобов'язання останню визначати суму заборгованості,  віднести вимоги до певної черги погашення та виплати суму грошових коштів (тощо).

Таким чином суд, відзначає, що порядок звернення та процедура подання кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється шляхом ліквідації, встановлені цивільним законодавством і дана процедура відрізняється від порядку пред'явлення вимог кредиторів до боржника визначеному ГПК України та який є позовним. Чинне цивільне законодавство забороняє здійснювати погашення та виплату заборгованості юридичної особи, що ліквідується, до затвердження проміжного балансу.

Позивач не звертаючись до ліквідаційної комісії, звернувся до суду з позовом до відповідача. Звернення Позивача до Господарського  суду міста Києва за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів шляхом подання відповідно до ГПК України саме позову до відповідача, змістом якого є пред'явлення кредиторських вимог до відповідача, тобто пред'явлення Відкритим акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»кредиторських вимог у даній справі у порядку позовного провадження та подання відповідного позову у даній справі є порушенням порядку звернення позивача за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів, передбаченого нормами Цивільного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, з підстав порушення останнім порядку звернення за захистом свого порушеного права. Крім того, суд відзначає, що позивач не позбавлений свого права звернутись до суду з позовом до ліквідаційної комісії у місячний строк після одержання повідомлення від останньої про повну або часткову відмову у визнанні його вимог, в порядку, який встановлений статтею 112 Цивільного кодексу України та статтею 61 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 59, 61 Господарського кодексу України ст. ст. 105, 111, 112 Цивільного  кодексу України, 7 ст. ст. 32, 33, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

ВИ Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 10.04.2008 року