Рішення

від 31.08.2009 по справі 37/551

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/551

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/551

31.08.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РОСЬ-1»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «РЕМШЛЯХ»

Простягнення 4 460,17 грн.

 Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судових засіданнях приймали участь:

Від позивача:           Столярчук М.Д. –дов. № 15 від 15.08.09 р.                                    

Від відповідача:           не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСЬ-1»до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМШЛЯХ» про стягнення 4 275,00 грн. основного боргу та 185,17 грн. штрафних санкцій, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки № 5140 від 26.05.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/551, розгляд справи призначено на  31.08.09 р.

У судовому засіданні 31.08.2009 р. представник позивача надав суду документи на виконання ухвали від 13.08.09 р., підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 31.08.09 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали від 13.08.09 р. у даній справі не виконав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                               ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСЬ-1»та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМШЛЯХ»був укладений договір поставки № 5140 від 26.05.09 р., відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити нафтопродукти, надалі –продукція, а саме газ, за обліковими картками, в асортименті, кількості і за цінами, відповідно до умов цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 3.3. договору поставки № 5140 від 26.05.09 р., право власності на продукцію переходить до покупця з дати поставки. Датою поставки продукції вважається дата, зазначена в накладній прийому-передачі.

Представник ТОВ «РОСЬ-1»у судовому засіданні 31.08.09 р. пояснив, що на виконання умов договору поставки № 5140 від 26.05.09 р. позивач за видатковою накладною № 2-045109 від 28.05.09 р. передав відповідачу товар на загальну суму 4 275,00 грн., а відповідач його прийняв, про що свідчить надана Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМШЛЯХ»довіреність ЯОД № 998034 від 28.05.09 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей  у кількості 1500 літрів.

Згідно з п. 2.1. зазначеного договору, покупець зобов'язується оплатити 100 % вартості продукції, зазначеної в рахунку-фактурі, видатковій накладній на оплату, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання продукції. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

За поставлений товар відповідач розрахунок не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість  у сумі 4 275,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ «РОСЬ-1»та ТОВ «РЕМШЛЯХ»від 01.08.09 р.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення  275,00 грн. основного боргу та 185,17 грн. штрафних санкцій, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки № 5140 від 26.05.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що  позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило,  тоді як відповідач за цей товар розрахунок не провів.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ТОВ «РОСЬ-1»щодо стягнення з ТОВ  «РЕМШЛЯХ»основного боргу за договором поставки № 5140 від 26.05.09 р. у розмірі 4 275,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ТОВ «РОСЬ-1»просить суд також стягнути з відповідача  98,03 грн. річних процентів, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно з п. 4.2. договору поставки № 5140 від 26.05.09 р., у випадку прострочення оплати на строк більший, за вказаний в п. 2.1., покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, а також 27 % річних за користування грошовими коштами, та сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 4 275,00 грн., з 08.06.09 р. по 23.06.09 р. з нього, на підставі п. 4.2. договору поставки № 5140 від 26.05.09 р., підлягають стягненню  відповідно 50,60 грн. річних процентів за прострочення виконання зобов'язання.

Також позивач просить стягнути з відповідача 87,14 грн. пені за порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2. договору у випадку прострочення оплати на строк більший за вказаний в п. 2.1., покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

При дослідженні розрахунку позивача, судом було виявлено помилки в частині кількості днів прострочення зобов'язання. За розрахунком суду, відповідно умов вищезазначеного договору, нарахована відповідачу пеня з 08.06.09 р. по 23.06.09 р. становить 44,98 грн.

Таким чином, позов ТОВ «РОСЬ-1»до ТОВ «РЕМШЛЯХ»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМШЛЯХ» (03124, м. Київ, вул. Дружківська, 8/10, код ЄДРПОУ 31758797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСЬ-1»(02222, м. Київ, вул. Закревського, 22, код ЄДРПОУ 25636839) 4 275 (чотири тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 44 (сорок чотири) грн.. 98 коп. пені, 50 (п'ятдесят) грн. 60 коп. річних процентів, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 95 коп.  державного мита та 308 (триста вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  В решті позовних вимог відмовити.

4.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.