Постанова

від 10.06.2008 по справі 37/551

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/551

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.06.2008                                                                                           № 37/551

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:            Михальської  Ю.Б.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Колодяжний К.В. (за дов.), Авер"янов С.О. (за дов.),

 від відповідача - не з"явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товарства (далі - ВАТ) "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 31.01.2008

 у справі № 37/551  

 за позовом                               ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча"

 до                                                   Державного науково-виробничого підприємства "Радіоізотопне інформаційне устаткування і системи"

 а                      

 про                                                  стягнення 5141898,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м.Києва від 31.01.2008 у справі №37/551 в задоволенні позову ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” до Державного науково-виробничого підприємства „Радіоізотопне інформаційне устаткування і системи” про стягнення 5 141 898,36 грн. відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статей 111, 112  Цивільного кодексу України законодавець заборонив здійснювати погашення зобов'язань юридичною особи, що ліквідується до затвердження її проміжного балансу, а за окремим вимогами (вимоги кредиторів четвертої черги, визначені ст. 112 Цивільного кодексу України)- така заборона діє протягом місяця від дня його затвердження.

Судом першой інстанції встановлено, що у відповідності до статті 112 Цивільного кодексу України вимоги позивача відносяться до вимог четвертої черги. Станом на день прийняття рішення по даній справі відповідачем не був складений проміжний баланс, позивач до ліквідаційної комісії з кредиторськими вимогами не звертався. Звернення позивача до Господарського суду міста Києва за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів шляхом подання відповідно до ГПК України саме позову до відповідача, змістом якого є пред'явлення кредиторських вимог до відповідача, тобто пред'явлення ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” кредиторських вимог у даній справі у порядку позовного провадження та подання відповідного позову у даній справі є порушенням порядку звернення позивача за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів, передбаченого нормами Цивільного законодавства. З підстав порушення позивачем порядку звернення за захистом свого порушеного права судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 31.01.2008 у справі №37/551 та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та недоведеність обставин, що мають суттєве значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Апелянт звертає увагу на те, що ліквідаційна комісія зобов'язана розташувати в засобах масової інформації оголошення про припинення юридичної особи, а також про порядок та строки пред'явлення до неї претензій, проте у порушення вимог законодавства оголошення про припинення юридичної особи надруковано не було, на вимогу суду першої інстанції такі докази відповідачем надані не були.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне.

В жовтні 2007 року позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовними вимогами до відповідача про стягнення 5 141 898,36 грн., з яких 4 761 017 грн. збитків у вигляді перерахованих відповідачу грошових коштів за обладнання, яке не було поставлене відповідачем, 380 881, 36 грн. неустойки.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2002 року між ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (покупець) та Державним науково-виробничим підприємством “РІУС” (постачальник) був укладений договір № 2085 (надалі – Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти до оплати обладнання 2002 року випуску згідно специфікації № 1 на суму 4 711 277 грн.

Згідно пункту 5.2. Договору поставка продукції здійснюється протягом 30 днів після отримання передплати.

Строк дії Договору встановлювався до 31.12.2003 (пункт 8.1. Договору).

Додатковою угодою № 2 від 27.01.2004 до Договору строк дії договору встановлений до 31.12.2004.

Додатковою угодою № 3 від 21.07.2004 до Договору сторони домовилися збільшити суму договору на 49 740 грн., таким чином, загальна сума договору склала 4 761017 грн.

Згідно пункту 2.3. Договору ціна включає в себе повний комплект документації та ЗІП, пуско-налагоджувальні роботи, шеф-монтаж та навчання персоналу.

Додатковою угодою № 4 від 27.12.2004 до Договору сторони встановили строк його дії до 31.12.2006.

Додатковою угодою № 5 від 20.11.2006 до Договору сторони узгодили строк дії Договору до 31.03.2007, встановили, що постачальник зобов'язується здійснити пуско-налагоджувальні роботи і навчити персонал покупця до 31.03.2007, а також передбачили, що в разі несвоєчасного виконання даного зобов'язання, постачальник сплачує на користь позивача неустойку в розмірі 8 % від вартості обладнання.

Позивач зазначив, що відповідач не виконав належним чином умови Договору, не здійснив пуско-налагоджувальні роботи, що підтверджується Протоколом від 10.07.2007 засідання інвентаризаційної комісії по розгляду результатів інвентаризації обладнання, поставленого по Договору № 2085 від 10.06.2002, в зв'язку з чим позивач просить стягнути суму 4 761 017 грн., перераховану відповідачу за поставлене обладнання, а також позивач нарахував відповідачу неустойку, яка за розрахунком позивача становить 380 881,36 грн.

Позивач, посилаючись на статтю 220 Господарського кодексу України, статтю 612 Цивільного кодексу України, зазначає, що внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, а тому позивач відмовився від прийняття виконання і вимагає відшкодування збитків у вигляді перерахованих грошових коштів за поставлене обладнання в розмірі 4 761 017,00 грн.

Загальна сума, перерахована відповідачу, складає 4 761 017 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, залученими до матеріалів справи, факт отримання зазначеної суми відповідачем не заперечувався.

Частинами 1, 2 статті 104 Цивільного кодексу України, встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини 1 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Згідно статті 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Наказом Міністерства промислової політики України „Про ліквідацію підприємств Державної науково-виробничої корпорації „Київський інститут автоматики” від 23.05.2007 № 251, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства промислової політики України від 20.07.2007 N 408 було прийнято рішення про припинення діяльності Державного науково-виробничого підприємства „Радіоізотопне інформаційне устаткування і системи” шляхом ліквідації.

Пунктом 5.7. зазначеного Наказу передбачено забезпечити опублікування у офіційному друкованому виданні органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням юридичних осіб відповідних повідомлень про їх припинення та про порядок і строк пред'явлення кредиторами вимог до них, а явних (відомих) кредиторів повідомити персонально у письмовій формі.

Згідно частин 1, 2 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.

05.07.2007 державним реєстратором внесено запис № 10741100003003396 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи відповідача.

Частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України встановлено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно частини 3 статті 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Відповідно до статті 22 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” інформація про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач посилається на те, що в Бюлетені державної реєстрації Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва № 78 (13) від 12.07.2007 за № 4408 опублікована інформація про припинення юридичної особи відповідача, про що повідомлено державного реєстратора, а також листом № 43 від 30.08.2007 відповідач повідомив позивача про те, що Державне науково-виробниче підприємство „Радіоізотопне інформаційне устаткування і системи” припиняє своєю діяльність шляхом ліквідації відповідно до наказу Мінпромполітики від 20.07.2007 №408.

Разом з тим, у зазначеному оголошенні та в листі № 43 від 30.08.2007 не міститься інформації, яка передбачена законодавством, про порядок та строки заяви кредиторами своїх вимог. Доказів наданні ліквідаційною комісією оголошення про припинення із зазначенням всіх передбачених законодавством відомостей про порядок та строки заяви кредиторами своїх вимог суду не надано.

Згідно статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно частини 5 статті 111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини 7 статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутні докази внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи відповідача (виключення з державного реєстру).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звернення позивача до господарського суду з порядку позовного провадження та подання відповідного позову до відповідача є порушенням порядку звернення позивача за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів, передбачених нормами Цивільного кодексу України.

Згідно статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Статтями 111, 112 Цивільного кодексу України встановлено процедуру, порядок ліквідації юридичної особи та задоволення вимог кредиторів, що не позбавляє особу права звертатися до суду за захистом свого порушеного права.

Крім того, статтею 65 Закону України „Про виконавче провадження” передбачений порядок звернення стягнення на майно при реорганізації та ліквідації боржника - юридичної особи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано доказів виконання своїх зобов'язань за договором № 2085 від 10.06.2002 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 31.01.2008 у справі № 37/551 підлягає скасуванню, позов ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” до Державного науково-виробничого підприємства „РІУС” задоволенню в повному обсязі. Апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 31.01.2008 у справі №37/551 скасувати повністю.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства „РІУС” (04107, г. Київ, вул.. Нагірна, 22, ідент. код 16308450) на користь Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (87504, м.Маріуполь, вул. Левченка, 1, ідент. код. 00191129) 4 761 017 грн. боргу, 380 881,36 грн. неустойки, 25500 грн. державного мита за подання позовної заяви, 12 750 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

Матеріали справи №37/551 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Михальська  Ю.Б.

 14.07.08 (відправлено)