Рішення

від 08.04.2008 по справі 20/427

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/427

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “НКС Текнолоджи”

До                   Закритого акціонерного товариства «Прайм-Банк»

Про                    стягнення 5000,00грн. моральної шкоди за розповсюдження інформації щодо

                        позивача, яка містить банківську таємницю

                                                                                              Суддя В.В. Палій

                                                                                             Секретар Н.С. Молочна

Представники:

Від позивача       Тимошенко Г.М. –предст. (дов. від 15.11.2007р.)                     

Від відповідача    не з'явився

                                              Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Прайм-Банк»про стягнення 5000,00грн. моральної шкоди за розповсюдження інформації щодо  позивачів, яка містить банківську таємницю. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач,  в порушення приписів ст. ст. 60,61 Закону України «Про банки і банківську діяльність», розповсюдив відомості про банківські рахунки позивача, операції проведені за дорученням позивача та дані про фінансовий стан позивача. Зазначені дії відповідача відкривають загальний доступ до інформації, яка складає банківську таємницю, що зачіпає ділову репутацію позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2007р. порушено провадження у справі №20/427 та прийнято позовну заяву до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2007р. у справі №20/427 за клопотанням позивача вжито заходів до забезпечення позову.

У судове засідання 23.01.2008р. представник відповідача не з'явився, відповідач відзиву на позов не надав.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю повторно витребувати неподані суду документи, розгляд справи 23.01.2008р. відкладено.

30.01.2008р. судом одержано клопотання від представника позивача про залучення до матеріалів справи копій документів.

У судовому засіданні 30.01.2008р. клопотання судом задоволено.

30.01.2008р. судом одержано відзив на позовну заяву від відповідача, у якому відповідач  просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

30.01.2008р. судом одержано клопотання за підписом представників сторін про продовження строку розгляду справи на два місяці.

У судовому засіданні 30.01.2008р. клопотання представників сторін судом задоволено.

30.01.2008р. судом одержано клопотання від представника позивача про витребування оригіналів документів у відповідача.

Розгляд зазначеного клопотання перенесено судом на наступне судове засідання.

У судовому засіданні 30.01.2008р. судом оголошено перерву до 13.02.2008р.

12.02.2008р. судом одержано клопотання від представника позивача про витребування у відповідача оригіналу договору.

12.02.2008р. представник позивача подав суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00грн. за завдану моральну шкоду, шляхом розповсюдження відомостей про банківські рахунки позивача, операції проведені за дорученням позивача та дані про фінансовий стан. Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.11.2007р. між ЗАТ «Прайм-Банк» та Mon DIOGRO LLP укладено договір №IPO/01/11/07, відповідно до якого на користь Mon DIOGRO LLP було передано документацію, у тому числі, договір на ведення банківського рахунку №04-1038 від 26.09.2007р. Позивач вважає, що дії банку з передавання сторонній особі документації без згоди позивача порушує його права, оскільки передана інформація відноситься до таємної інформації.

У судовому засіданні 13.02.2008р. заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Розгляд клопотання про витребування у відповідача оригіналу договору перенесено судом на наступне судове засідання.

13.02.2008р. судом одержано клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника позивачів.

У судовому засіданні 13.02.2008р. клопотання судом задоволено.

13.02.2008р. розгляд справи відкладено.

У судовому засіданні 04.03.2008р. суд задовольняє клопотання позивача від 12.02.2008р. про витребування у відповідача оригіналу договору, укладеного між Mon DIOGRO LLP та ЗАТ «Прайм-Банк»№ІРО/01/11/07 від 01.11.2007р. У задоволенні клопотання позивача від 30.01.2008р. про витребування у відповідача оригіналу договору, укладеного між адвокатом та відповідачем про передавання договору та оригіналу наказу про передавання договору суд відмовляє, з урахуванням того, що у заяві про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що йому стало відомо про укладений договір між відповідачем на Mon DIOGRO LLP від 01.11.2007р. про передачу документації, що порушує права позивача. У заяві про уточнення позовних вимог відсутнє посилання на укладення відповідачем інших договорів, у тому числі з адвокатом.

З метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 04.03.2008р. відкладено.

19.03.2008р. судом одержано клопотання від позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представнику позивача бути присутнім у судовому засідання, враховуючи участь у іншому судовому засіданні 19.03.2008р.

У судовому засіданні 19.03.2008р. клопотання позивача судом не задоволено, оскільки відсутність у судовому засіданні 19.03.2008р. представника позивача не перешкоджає можливості розгляду справи.

У судовому засіданні 19.03.2008р. представник відповідача  надав суду письмові пояснення (відзив), у яких пояснив, що 01.11.2007р. між ЗАТ «Пройм-Банк»та Mon DIOGRO LLP було укладено договір №ІРО/01/11/07 від 01.11.2007р., за яким Mon DIOGRO LLP було передано документацію, проте, станом на час розгляду справи акт прийому-передачі документів Mon DIOGRO LLP не підписаний. У зв'язку з наведеним, відповідач звернувся до Mon DIOGRO LLP з проханням надіслати акти прийому-передачі документів. Станом на 19.03.2008р. відповіді відповідачем не одержано.

Враховуючи надані відповідачем пояснення, ухвалою від 19.03.2008р. розгляд справи відкладено та надано відповідачу можливість представити суду витребувані документи.

У судове засідання 08.04.2008р. представник відповідача не з'явився, додаткових документів суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір №04-1038 на ведення банківського рахунку, предметом якого є визначення умов здійснення банком (відповідачем) розрахунково-касового обслуговування Клієнта (позивача) (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 2.1.7 договору Банк взяв на себе зобов'язання гарантувати таємницю операцій за рахунком Клієнта. Без згоди Клієнта довідки третім особам з питань проведення операцій по рахунку можуть бути надані лише у випадку, передбачених чинним законодавством України.

01.11.2007р. між відповідачем та Mon DIOGRO LLP укладено договір про надання юридичних та консалтингових послуг №ІРО/01/11/07, відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручив, а виконавець (Mon DIOGRO LLP) взяв на себе зобов'язання  по комплексному юридичному обслуговуванню і правовому супроводженню замовника, яке стосується здійснення замовником операцій на фінансовому ринку та на ринку цінних паперів України та Росії, проходженням замовником ІРО у 2010році, а також аналіз та юридичний супровід господарської діяльності замовника. На виконання умов договору замовник зобов'язався надати виконавцю у погоджені строки документацію та інформацію, необхідну для виконання робіт, яка безпосередньо стосується умов проведення операцій, вказаних у розділі 2 даного договору, статусу замовника, а також дій його посадових осіб, пов'язаних з вказаними операціями (п. 4.2).

Позивач вважає, що на виконання умов договору від 01.11.2007р. відповідачем було передано на користь Mon DIOGRO LLP  без згоди позивача інформацію про позивача, яка складає банківську таємницю, порушує права позивача, а саме, інформацію про  банківські рахунки позивача, операції проведені за дорученням позивача та дані про фінансовий стан.

Відповідач у відзиві від 19.03.2008р. не заперечив проти факту передачі на користь Mon DIOGRO LLP документації на виконання умов п. 4.2 договору  про надання юридичних та консалтингових послуг №ІРО/01/11/07 від 01.11.2007р. Проте, на підтвердження зазначеного, відповідачем не надано суду жодних документів.

Дослідивши матеріали  справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмовляє у їх  задоволенні, з огляду на наступне.

Інформація, тобто документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі, є видом нематеріальних благ, щодо якого можуть виникати цивільні права і відносини. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

За режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. У свою чергу, інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на таємну і конфіденційну.

Так, до таємної інформації належить інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі, а тому доступ до неї здійснюється відповідно до законів про цю інформацію. До кола таємної інформації відносяться, зокрема: секретна інформація, інформація, що визнається банківською таємницею; відомості, що становлять лікарську таємницю, таємницю усиновлення, адвокатську таємницю  та таємницю вчинюваних нотаріальних дій

Відповідно до ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.

Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. .

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є:

1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;

2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;

3) фінансово-економічний стан клієнтів;

4) системи охорони банку та клієнтів;

5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;

6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;

7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;

8) коди, що використовуються банками для захисту інформації.

Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.

Відповідно до ст. 61 Закону банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:

1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;

2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;

3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;

4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків.

Приватні особи та організації, які при виконанні своїх функцій або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфіденційну інформацію, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

У разі заподіяння банку чи його клієнту збитків шляхом витоку інформації про банки та їх клієнтів з органів, які уповноважені здійснювати банківський нагляд, збитки відшкодовуються винними органами.

Статтею 62 Закону передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:

1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;

2) на письмову вимогу суду або за рішенням суду;

3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;

4) органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;

5) спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу на його письмову вимогу стосовно додаткової інформації про фінансову операцію, що стала об'єктом фінансового моніторингу;

6) органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів стосовно стану рахунків конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.

Позивач посилається на те, що відповідач надав у розпорядження Mon DIOGRO LLP інформацію про клієнта (позивача), яка становить  банківську таємницю, а саме, інформацію про банківські рахунки позивача. У зв'язку  з чим позивач просить суд стягнути з відповідача  5000,00грн. моральної шкоди на користь позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач надав у розпорядження Mon DIOGRO LLP інформацію про клієнта (позивача), яка становить  банківську таємницю. Посилання відповідача у відзиві на те, що ним дійсно була передана документація не приймається судом у якості належного та допустимого доказу на підтвердження заявлених позовних вимог, оскільки жодних доказів, на підтвердження наданих у відзиві пояснень відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Критерії для визначення розміру моральної шкоди, що підлягає до стягнення, визначено в ч. 3 зазначеної статті, а саме: характер правопорушення, ступеня вини особи, з врахуванням вимог розумності та справедливості. Оскільки позивачем не доведено факт здійснення відповідачем порушення прав позивача, відповідно відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                      ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2007р. №20/427 заходи забезпечення позову у справі №20/427, скасувати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                            Палій В.В.