Рішення

від 27.09.2006 по справі 47/162

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/162

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  47/162

27.09.06

За позовом     Дочірнє підприємство "Соларіс Трейд Інвестментс Україна"

до                    Приватне підприємство "Негоокон"

про                  стягнення 645 250 грн.

Суддя  Станік С.Р.

Представники:

Від позивача    -    Шиманська Т.А. –представник за довіреністю від 15.08.2006р.

                           Курганова І.Ф. –представник за довіреністю від 16.08.2006 р.  

Від відповідача  -  Сотникова О.С. –представник за довіреністю від 19.09.2006 року б/н

                          Коржова О.Ю. - представник за довіреністю від 19.09.2006 року б/н

В судовому засіданні 20.09.2006 року на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 27.09.2006 року для виготовлення повного тексту рішення в справі № 47/162.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення  645250,00 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань за договором № 01-12/04 від 18.05.2004 року, а також відшкодування понесених витрат по сплаті державного мита –  6452,50 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу –118,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2006 року було порушено провадження в справі № 47/162 та прийнято позовну заяву до розгляду і призначено розгляд справи на 30.08.2006 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2006 року розгляд справи було відкладено до 20.09.2006 року.

В судовому засіданні 20.09.2006 року представники позивача надали уточнення до позовної заяви, в яких просили суд  стягнути з відповідача загалом 645250,00 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань за договором № 01-12/04 від 18.05.2004 року, а саме: 250000 грн. неустойки, 148750 грн. –штрафу, 246500 грн. –пені за період з 06.12.2004 року по 31.03.2005 року. Заявлені уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Просили суд позов задовольнити, посилаючись на те, що 18.05.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 01-12/04 на інвестування добудови атикового та мансардних поверхів житлового приміщення по вул. Воровського,8, строк завершення робіт та передача у власність позивача зазначеного обєкту -  було визначено сторонами 30.11.2004 року. Відповідач, на думку позивача, у встановлений термін не виконав свої зобовязання, передбачені у п.п 4.2.2. 4.2.3, 4.2.4, 4.2.5 укладеного договору, а тому, відповідно до п. 4.2.7 договору, відповідач повинен сплатити на користь позивача штрафні санкції в сумі 645250 грн.

Відповідач -  у письмовому відзиві на позов, та представники відповідача –у судовому засіданні 20.09.2006 року проти заявлених позовних вимог –заперечили у повному обсязі. Просили суду у позові відмовити, посилаючись на те, що згідно умов укладеного договору № 01-12/04 від 18.05.2004 року інвестор-позивач повинен був забезпечити відповідне фінансування будівництва обєкту. А оскільки інвестор-позивач не проводив належного фінансування будівництва обєкту за укладеним договором, відповідно, це унеможливило виконання умов договору підрядником-відповідачем.

В судовому засіданні 20.09.2006 року, на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 27.09.2006 року для виготовлення повного тексту рішення в справі № 47/162.

Розглянувши наявні матеріали справи за позовом ДП “Соларіс Трейд Інвестментс Україна” до ПП “Негоокон”, оцінивши обставини справи, заслухавши пояснення представників позивача,  представників відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2004 року між ДП “Соларіс Трейд Інвестментс Україна”, в якості інвестора, з однієї сторони, та  ПП “Негоокон”, в якості  підрядника, було укладено договір  № 01-12/04, згідно умов якого підрядник зобовязався своїми та залученими силами і засобами, за рахунок коштів інвестора, здійснити добудову атикового та мансардних поверхів житлового приміщення по вул. Воровського,8, і передати інвестору обумовлеі житлові приміщення (обєкт інвестування), а інвестор забезпечив відповідне фінансування будівництва обєкту та приймає його у свою власність.

Як встановлено судом, договір № 01-12/04 від 18.05.2004 року на інвестування добудови атикового та мансардних поверхів житлового приміщення по вул. Воровського,8, підписано повноважними представниками інвестора та підрядника та скріплено печатками обох сторін.

Відповідно до п. 1.3 договору № 01-12/04 від 18.05.2004 року, запланована дата завершення будівельних робіт та передача у власність інвестора обєкту інвестування –30.11.2004 року.

Відповідно до п. 1.4 договору № 01-12/04 від 18.05.2004 року, вартість обєкту інвестування (разом з ПДВ) становить 2 125 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору № 01-12/04 від 18.05.2004 року, інвестор здійснює інвестування будівництва, обумовленого цим договором, згідно рахунків-фактур підрядника.

Відповідно до п. 4.2.7 договору № 01-12/04 від 18.05.2004 року, у разі порушення терміну добудови та передачі у власність інвестору обєкту інвестування із затримкою більш ніж 5 календарних днів, підрядник сплачує неустойку в розмірі 250000,00 грн., пеню, в розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної у п. 1.4 договору вартості.

Відповідно до рахунків-фактур № 1-12/03/01 від 04.12.2003 року на суму 1300,00 грн., № 1 від 05.01.2004 року на суму 400,00 грн., № 2 від 05.02.2004 року на суму 1460,00 грн., № 3 від 01.03.2004 року на суму 950,00 грн., № 4 від 03.03.2004 року на суму 600,00 грн., № 5 від 25.03.2004 року на суму 15000,00 грн., № 6 від 05.04.2004 року на суму 1000,00 грн., № 7 від 03.06.2004 року на суму 360,00 грн., № 8 від 15.06.2004 року на суму 750,00 грн., № 9 від 06.07.2004 року на суму 300,00 грн., № 10 від 02.08.2004 року на суму 350,00 грн., № 11 від 31.08.2004 року на суму 350,00 грн., № 12 від 23.09.2004 року на суму 640,00 грн., № 13 від 29.10.2004 року на суму 330,00 грн., № 14 від 01.12.2004 року на суму 350,00 грн., № 15 від 20.12.2004 року на суму 650,00 грн., № 16 від 18.01.2005 року на суму 300,00 грн., № 17 від 27.01.2005 року 1450,00 грн., № 18 від 31.01.2005 року на суму 400,00 грн., № 19 від 28.02.2005 року на суму 400,00 грн., № 20 від 14.03.2005 року на суму 150,00 грн., № 21 від 04.04.2005 року на суму 400,00 грн., № 22 від 04.05.2005 року на суму 530,00 грн., № 23 від 01.06.2005 року на суму 530,00 грн., № 24 від 04.07.2005 року на суму 530,00 грн., № 25 від 04.08.2005 року на суму 90,00 грн., відповідачем-підрядником було виставлено позивачу-інвестору рахунки–фактури щодо інвестиційного внеску на будівництво обєкта по вул. Воровського,8. Загалом відповідачем-підрядником було виставлено позивачу-інвестору рахунків–фактур на суму 29570,00 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 1783 від 04.12.2003 року на суму 1300,00 грн., № 135 від 06.01.2004 року на суму 400,00 грн., № 850 від 06.02.2004 року на суму 1460,00 грн., № 1363 від 01.03.2004 року на суму 950,00 грн., № 1477 від 03.03.2004 року на суму 600,00 грн., № 1953 від 26.03.2004 року на суму 15000,00 грн., № 2208 від 06.04.2004 року на суму 1000,00 грн., № 3466 від 03.06.2004 року на суму 360,00 грн., № 3761 від 16.06.2004 року на суму 750,00 грн., № 4192 від 07.07.2004 року на суму 300,00 грн., № 4721 від 04.08.2004 року на суму 350,00 грн., № 5301 від 03.09.2004 року на суму 350,00 грн., № 5702 від 24.09.2004 року на суму 640,00 грн., № 6469 від 03.11.2004 року на суму 330,00 грн., № 7403 від 01.12.2004 року на суму 350,00 грн., № 7440 від 22.12.2004 року на суму 650,00 грн., № 199 від 18.01.2005 року на суму 300,00 грн., № 406 від 27.01.2005 року 1450,00 грн., № 532 від 02.02.2005 року на суму 400,00 грн., № 928 від 28.02.2005 року на суму 400,00 грн., № 1148 від 15.03.2005 року на суму 150,00 грн., № 1371 від 05.04.2005 року на суму 400,00 грн., № 1451 від 05.05.2005 року на суму 530,00 грн., № 1509 від 01.06.2005 року на суму 530,00 грн., № 1560 від 04.07.2005 року на суму 530,00 грн., № 1599 від 04.08.2005 року на суму 90,00 грн., позивачем-інвестором вносились грошові кошти на інвестування будівництва обєкта по вул. Воровського,8 згідно умов договору № 01-12/04 від 18.05.2004 року. Загалом позивачем було внесено 29570,00 грн.

Відповідно до акту звіряння штрафних санкцій між позивачем та відповідачем, станом на 01.04.2005 року підряднику –ПП “Негоокон” інвестором - ДП “Соларіс Трейд Інвестментс Україна” було нараховано штрафних санкцій загалом на суму 645250 грн., з яких пені –246500,00 грн., штраф –148750,00 грн., неустойки –250000,00 грн.

Згідно позовної заяви та пояснень представників позивача в судових засіданнях, які не заперечувались відповідачем та представником відповідача в судових засіданнях,станом на 30.11.20004 року роботи за договором № 01-12/04 від 18.05.2004 року по добудові атикового та мансардних поверхів житлового приміщення по вул. Воровського,8 підрядником завершені не були і обєкт інвестування у власність інвестору передано не було.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ст. 317 Господарського кодексу України встановлює, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ст. 526 Цивільного кодексу України 2004 року передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Ст. 837 Цивільного кодексу України 2004 року, встановлює, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботуза завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що 18.05.2004 року між  позивачем-інвестором, з однієї сторони, та відповідачем-підрядником, було укладено договір  № 01-12/04 на інвестування добудови атикового та мансардних поверхів житлового приміщення по вул. Воровського,8, згідно умов якого підрядник зобовязався за рахунок коштів інвестора здійснити добудову атикового та мансардних поверхів зазначеного приміщення в строк до 30.11.2004 року, а інвестор зобовязався забезпечити відповідне фінансування будівництва обєкту в розмірі вартості обєкту інвестування, а саме в розмірі 2 125 000,00 грн.

Позивачем-інвестором, на виконання п. п. 2.1 договору № 01-12/04 від 18.05.2004 року, на підставі рахунків-фактур, які виставлялись відповідачем-підрядником, було частково здійснено інвестування грошових коштів у добудову атикового та мансардних поверхів житлового приміщення по вул. Воровського,8, - загалом в сумі 29570,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, що знаходяться в матеріалах справи.

В іншій частині фінансування добудови атикового та мансардних поверхів житлового приміщення по вул. Воровського,8 позивачем-інвестором здійснено не було, належних доказів інвестування іншої частини грошових коштів у зазначену добудову –позивачем  надано також не було.

Відповідачем-підрядником, в свою чергу, станом на 30.11.20004 року роботи за договором № 01-12/04 від 18.05.2004 року по добудові атикового та мансардних поверхів житлового приміщення по вул. Воровського,8 завершені у повному обсязі не були і обєкт інвестування у власність інвестору передано не було.

Таким чином, оскільки відповідачем-підрядником станом на 30.11.20004 року роботи за договором № 01-12/04 від 18.05.2004 року по добудові атикового та мансардних поверхів житлового приміщення по вул. Воровського,8 завершені не були і обєкт інвестування у власність інвестору передано не було, але і інвестором-позивачем не було здійснено фінансування обєкту будівництва у повному обсязі, а саме: в сумі 2 125 000,00 грн.,  відповідач-підрядник не мав змоги вчасно виконати свої зобов'язання за договором № 01-12/04 від 18.05.2004 року, тобто, на даний час відповідач прострочив виконання свого зобовязання за зазначеним договором на суму, яка була фактично перерахована інвестором-підрядником, а саме: 29570,00 грн., тому суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки за прострочення виконання зобовязання –є законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.2.7 договору № 01-12/04 від 18.05.2004 року, у разі порушення терміну добудови та передачі у власність інвестору обєкту інвестування із затримкою більш ніж 5 календарних днів, підрядник сплачує неустойку в розмірі 250000,00 грн., пеню, в розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної у п. 1.4 договору вартості.

Ст. 549 Цивільного кодексу України 2004 року встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення,  має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача загалом 645250,00 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань за договором № 01-12/04 від 18.05.2004 року, а саме: 250000 грн. неустойки, 148750 грн. –штрафу, 246500 грн. –пені.

Позивачем штрафні санкції за прострочення виконання зобовязань за договором № 01-12/04 від 18.05.2004 року розраховані  виходячи із вартості обєкту інвестування (разом з ПДВ), а саме виходячи із суми у  2 125 000,00 грн. Але оскільки позивачем-інвестором фактично було здійснено інвестування грошових коштів загалом в сумі 29570,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, належних доказів інвестування іншої частини грошових коштів у зазначену добудову –позивачем  надано також не було,   суд застосовує вимоги ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України щодо зменшення розміру неустойки, і приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення неустойки підлягають задоволенню в розмірі, пропорційному перерахованій позивачем-інвестором суми, а саме в розмірі 3478,82 грн. (29570,00 грн. х 250000 грн. / 2 125 000 грн. = 3478,82 грн.), і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ст. 232 ч.6 Господарського кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Отже суд,  дійшов висновку, що оскільки відповідач-підрядник свої зобов'язання за договором № 01-12/04 від 18.05.2004 року щодо завершення підрядних робіт та здачу обєкту до 30.11.2004 року - не виконав, але враховуючи те, що позивачем-інвестором фактично було здійснено інвестування грошових коштів загалом в сумі 29570,00 грн., а не в сумі 2 125 000,00 грн., як це було передбачено умовами укладеного договору, тобто, на даний час у відповідача-підрядника є прострочення виконання  зобовязання щодо виконання підрядних робіт саме на фактично перераховану позивачем-інвестором суму у 29570,00 грн.,  а оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача пені є законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково, оскільки відповідачем було прострочено виконання зобовязання за договором № 01-12/04 від 18.05.2004 року саме на суму 29570,00 грн., яка фактично була перерахована позивачем.   

Згідно розрахунку суду, здійсненого з застосуванням вимог ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, розмір пені за прострочення відповідача за зобовязаннями за договором № 01-12/04 від 18.05.2004 року в період з 06.12.2004 року (згідно вимог п. 4.2.7 договору № 01-12/04 від 18.05.2004 року) по 31.03.2005 року (дата, визначена самостійно позивачем у позові),  складає:  29570 грн. (фактично  здійснене інвестування грошових коштів позивачем ) х 0,1% х 116 дн. (кількість днів прострочення)/  365 дн. = 09,40 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

Також, розглянувши позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 7% штрафу за прострочення останнім виконання зобовязання за укладеним договором № 01-12/04 від 18.05.2004 року, а саме щодо порушення термінів добудови обєкту інвестування, суд прийшов до висновку, що оскільки відповідач-підрядник свої зобов'язання за зазначеним договором  щодо завершення підрядних робіт та здачу обєкту до 30.11.2004 року - не виконав, і умовами договору (п. 4.2.7 договору № 01-12/04 від 18.05.2004 року) сторонами було визначено, що, у разі порушення терміну добудови та передачі у власність інвестору обєкту інвестування із понад 30 днів з підрядника додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної у п. 1.4 договору вартості, а тому позовна вимога позивача про стягнення  з відповідача штрафу в розмірі 147750,00 грн. (2125000 х 7% = 147750 грн.) за прострочення виконання зобовязання за укладеним договором - є законною та обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Також суд, дослідивши Акт звіряння штрафних санкцій між позивачем та відповідачем  дійшов висновку, що зазначений акт звіряння штрафних санкцій є документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій станом на певну дату, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін, зокрема і щодо штрафних санкцій, підтверджується лише первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо,  а тому, Акт  звіряння штрафних санкцій між позивачем та відповідачем не може бути належним та достатнім доказом зобовязання відповідача сплатити визначений в ньому розмір штрафних санкцій за договором № 01-12/04 від 18.05.2004 року.

Також, позивач в позові заявив вимогу про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлена вимога про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача не є обгрунтованою, оскільки  позивачем крім самої вимоги не надано жодного належного та допустимого доказу, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду, а тому заявлена вимога задоволеною  судом бути не може.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов  Дочірнього підприємства “Соларіс Трейд Інвестментс Україна” до Приватного підприємства  “Негоокон” –задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Негоокон” (код ЄДРПОУ 32668846, юридична адреса: 04123, м.Київ-50, вул. Осиповського,4; фактична адреса: 04060 м.Київ, вул. Ризька,16,кв. 38; р/р 26008301042626 в КРД (ф) АППБ “Аваль” м.Київ, МФО 322904), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленоо державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства “Соларіс Трейд Інвестментс Україна” (код ЄДРПОУ 31840116, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська,79; фактична адреса: 04053, м.Київ. вул. Артема, 5-Б, кв. 31; р/р 26005301042287   КРД (ф) АППБ “Аваль” м.Київ, МФО 322904) 3478 (три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 82 коп. - неустойки, 09 (девять) грн. 40 грн. –пені, 148750 (сто сорок вісім тисяч сімсот пятдесят) грн. 00 коп. - штрафу, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 1522 (одна тисяча пятсот двадцять дві) грн. 38 коп.  та   витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 27 (двадцять сім) грн. 84 коп.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодксу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84,85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                           С.Р. Станік