Рішення

від 25.09.2006 по справі 22/137

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/137

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 22/137                                                                                                         25.09.06 р.

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Ві-Ай-Пі Сістемс Україна”

До          Товариства з обмеженою відповідальністю “Футарі-Прінт”

про          стягнення 22 500,00 грн.

Суддя    Шкурат А.М.

Представники  

від позивача          Ярощук П.А. (дов. б/н від 30.06.2006р.)

від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ві-Ай-Пі Сістемс Україна” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Футарі-Прінт” 22 500,00 грн. суми основного боргу.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі видаткових накладних № 000000365 від 15 березня 2005 року та № 000000467 від

28 березня 2005 року поставив відповідачу товар на суму 22 500,00 грн., тоді як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконав не виконав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 7 серпня 2006 року було порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 4 вересня 2006 року.

В засідання суду 4 вересня 2006 року відповідач не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим ухвалою суду від 4 вересня 2006 року розгляд справи було відкладено на 25 вересня 2006 року.

Відповідач в судове засідання 25 вересня 2006 року представника не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з видатковими накладними № 000000365 від 15 березня 2005 року на суму 15 150,00 грн. та № 000000467 від 28 березня 2005 року на суму 7 350,00 грн. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 22 500,00 грн.

Поставлений товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується підписом повноважної особи відповідача на вказаних накладних та довіреностями на отримання матеріальних цінностей серії ЯИЯ № 782502 від 15 березня 2005 року, серії ЯИЯ № 782517 від 28 березня 2005 року.

Частиною другою статті 205 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) встановлено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 ЦК України).

Частина перша статті 639 закріплює правило, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначено у статтях 179-188 Господарського кодексу України (далі –ГК України).

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В силу загальних приписів цивільного законодавства, замість відповіді про прийняття позиції укласти договір, контрагент може вчинити дії по виконанню зазначених в пропозиції (оферті) умов договору, зокрема, відвантажити або прийняти товар, сплатити відповідну суму тощо. Вчинення конклюдентних дій означає і згоду на укладання договору, і водночас його виконання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях відповідача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір. Зокрема, підписання уповноваженою особою накладних на підставі виданих її відповідачем довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей свідчить про вчинення дій, спрямованих на прийняття товару, і взяття відповідачем на себе обов'язків по оплаті прийнятого товару.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що у відповідача виникло зобов'язання по оплаті товару, яке останній не виконав, у зв'язку з чим виникла  заборгованість у сумі 22 500,00 грн.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17 липня 2006 року позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою від 17 липня 2006 року за вих. № б/н, про що свідчить поштовий чек № 9594. Згідно із зазначеним листом повивач вимагав погасити заборгованість у сумі 22 500,00 грн. по оплаті отриманого відповідачем від позивача товару.

Пунктом 14 “Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів”, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 листопада 2005 року № 759 встановлені нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої –Д+1; у межах області та між обласними центрами України –Д+2; між районними центрами різних областей

України –Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України –Д+4, де: Д –день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1 (2,  3,  4) –кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. Відповідно до пункту 15 “Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів” при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 14 нормативні строки збільшуються на один день.

За таких обставин, відповідачем лист позивача від 17 липня 2006 року мав бути отриманий не пізніше 19 липня 2006 року.

З огляду на викладене, зобов'язання відповідача по оплаті вартості прийнятого ним товару мало бути виконано останнім в строк до 26 липня 2006 року (включно).

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України (далі –ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладені обставини, а також враховуючи те, що відповідач доказів оплати вартості поставленого товару у сумі 22 500,00 грн. не надав, твердження позивача про існуючу заборгованість не спростував, суд вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 22 500,00 грн. вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 225,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 205 (ч. 2), 530 (ч. 2), 638 (ч. 2), 639 (ч. 1) ЦК України, ст.ст. 20, 179 - 188, 193 (ч. 1, 7) ГК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Футарі-Прінт”  (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 30, п/р 26000000027 у КФ ВАТ СКД „Дністер” у м. Києві, МФО 300722, код 24596440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ві-Ай-Пі Сістемс Україна” (02002, м. Київ, вул. М.Раскової, буд. 23, оф. 821, п/р 26002169394001 у РЦ КБ “Приватбанк” у м. Києві, МФО 320649, код 25404359) 22 500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) грн. 53 коп. основного боргу, 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його прийняття.

            Суддя                                                                            А.М.Шкурат