Рішення

від 03.04.2008 по справі 21/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  03.04.08                                                                                                         Справа № 21/38

    За  позовом:       Івано-Франківського закритого акціонерного товриства “Облпаливо”, м.Івано-Франківськ

до відповідача-1:     ДТГО “Львівська залізниця”, м.Львів

до відповідача-2:     ТзОВ “Торговий дім “ОЗММ”, м.Стаханов

 про стягнення 5980,80 грн.

                                                                                       Cуддя Масловська Л.З.

Представники:

від  позивача -           Олійник О.В. - представник   

від  відповідача-1  -  н/з

від відповідача-2 -    н/з

Суть спору:

Позовні вимоги  заявлено Івано-Франківського закритого акціонерного товриства “Облпаливо”, м.Івано-Франківськ до ДТГО “Львівська залізниця”, м.Львів та ТзОВ “Торговий дім “ОЗММ”, м.Стаханов про стягнення 5980,80 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити.

Відповідач-1 в судове засідання з'явився, проти позову заперечив.

Представник відповідача-2 подав клопотання №27 від 26.03.2008 року, просить стягнути заборгованість з відповідача-1.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив.

28 серпня 2007 року на станцію Ворохта Львівської залізниці на адресу Ворохтянського паливного складу по накладній № 49800379 прибув вагон №67911107 з вугіллям АС, відправлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "ОЗММ" зі станції Стаханов Донецької залізниці.

При прийомі вугілля встановлена його недостача у кількості 14 900 кг, яка підтверджується комерційним актом від 24 серпня 2007 року № АЧ 827192/120, складеним на проміжній станції Здолбунів Львівської залізниці в доповнення до акту загальної форми від 22.08.2007 року №559, де вказана недостача вантажу у кількості 15 150 кг.(акт загальної форми №559 до комерійного акту перевізником не було додано). Навантаження нижче рівня бортів напіввагону на 500мм (в графі 4 залізничної накладної вказано рівень навантаження нижче бортів на 100 мм).

Відповідач-1 - перевізник при прийомі вантажу до перевезення не міг не зауважити при візуальному огляді таку велику недостачу вантажу (14 900 кг). У разі встановлення недостачі вантажу перевізник має право відповідно до параграфу 36 розділу 3 Правил перевезень вантажів відмовити в прийомі вантажу до перевезення або вимагати довантаження. Претензій до вантажовідправника щодо завантаження вагону перевізник не мав, напіввагон при прийомі вантажу на довантаження не направляв і відповідно до п.12.1 Правил технічної експлуатації залізниці прийняв до перевезення в технічному та комерційному справному стані та включив його до складу поїзда без зауважень.

Крім того, перевізник порушив строк доставки вантажу на 4 доби, і в комерційному акті не відображено, який був режим зберігання вагону з вантажем в тупиках станцій, що не виключає можливості розкрадання вугілля при перевезенні вантажу.

Після зняття норми природної втрати на шляху перевезення недостача вугілля становить 13 531 кг на суму 5 980,80 грн.: 14 900 кг-1369 кг (норма природної втрати в розмірі 2% від відправленої кількості вантажу)= 13 531 кг х 368,34 грн. х 20% ПДВ =5 980,80 грн.

Позивач направив на адресу відповідача-1 претензію № 1 від 10.10.2004 року про стягнення вартості недостатнього вантажу в сумі 5 980,80 грн., останній залишив без розгляду, мотивуючи тим, що до претензії не додані оригінали залізничної накладної та комерційного акту.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Як видно з опису стану навантаження недостача мала видимий характер, тому відповідно до ст.113 Статуту залізниць України перевізник повинен нести відповідальність за незбереження прийнятого до перевезення вантажу.

Посилання в комерційному акті на рівне навантаження не є доказом неможливості вилучення його частини після відвантаження, тому що в сипучому вантажі поверхня вирівнюється внаслідок руху потягу на поворотах чи пересіченні колій.

Відповідно до ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи наведене, позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення.

Судові витрати покласти на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.110 Сатуту залізниць, ст.ст. 193, 307, 313-315 ГК України, ст.ст.43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів, вул.Гоголя,1 (ЄДРПОУ 33199766) на користь Івано-Франківського закритого акціонерного товариства «Облпаливо», м.Івано-Франківськ, вул.Височана,18 (р/р 26005301710520 в Івано-Франківському відділенні ПІБ, МФО 336354, ЄДРПОУ 13657523) –5980,80 грн. основного боргу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Масловська Л.З.