Рішення

від 07.04.2008 по справі 46/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2008 р.   Справа 46/46

За позовомПриватного підприємства “Промоутерський центр “Пересвіт”  

доВідкритого акціонерного  товариства “Трест міськбуд –4” в особі Будівельного управління № 15”  

простягнення 6 393,86 грн.  

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаРозсохатий М.В. —представник за довіреністю від 17.03.2008 р.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство “Промоутерський центр “Пересвіт” звернулося до Відкритого акціонерного  товариства “Трест міськбуд –4” в особі Будівельного управління № 15”  з позовом від 11.02.2008 р. про стягнення 5 399,18 грн. боргу за товар, поставлений згідно з видатковою накладною № РН-0000627 від 22.06.2007 р., 980,84 грн. збитків внаслідок інфляції та 103,84 грн. 3 % річних.   

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/46 від 18.02.2008 р., розгляд якої призначено на 17.03.2008 р.

17.03.2008 р. розгляд справи було відкладено на 07.04.2008 р. зважаючи на неявку в засідання представника відповідача та неподання витребуваних доказів.

У судове засідання, що відбулося 07.04.2008 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника суд не повідомив, вимоги ухвал від 18.02.2008 р. та 17.03.2008 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, стягнувши з відповідача 5 399,18 грн. боргу, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог, на невиконання відповідачем обов'язку з оплати придбаного відповідно до видаткової накладної № РН-0000627 від 22.06.2007 р. товару. Враховуючи, що товар поставлявся відповідно до виставленого рахунку № СФ-0000758, строк оплати якого було встановлено до 15.06.2007 р., позивач просить стягнути з відповідача збитки внаслідок інфляції  в розмірі 890,84 грн. та 103,84 грн. 3 % річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до розрахунку боргу, поданого 07.04.2008 р. позивач просить стягнути з відповідача 5 399,18 грн. боргу, 772,06 грн. збитків внаслідок інфляції та 103,84 грн. зважаючи на зменшення періоду їх нарахування.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

                                                         ВСТАНОВИВ:

За твердженнями позивача, у червні 2007 року позивачем отримано від відповідача усну заяву на продаж фанери 1250 *2500*18 мм на загальну суму 32  160,35 грн.

15.06.2007 р. позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000758 про сплату у строк до 15.06.2007 р.  32 160,35 грн. за 107 листів фанери ФОФ 1250*2500/18 мм.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000627 від 22.06.2007 р. позивачем передано, а відповідачем отримано вищевказаний товар на загальну суму 32 160,35 грн.

На підтвердженням факту отримання відповідачем спірного товару до позовної заяви приєднано копію довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯНС № 175237 від 20.06.2007 р.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткової накладної № РН-0000607 від 22.06.2007 р. позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 32 160,35 грн. Отже, такими накладними сторонами досягнуто згоди щодо виду товару, його кількості, одиниці виміру та ціни.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу, оскільки у  позивача  виникли зобов'язання передати відповідачу визначений товар на суму 32 160,35 грн., а у відповідача — прийняти та сплатити грошові кошти (оплатити) його.

18.06.2007 р. відповідачем перераховано позивачу 26 749,57 грн. в якості оплати за фанеру згідно з рахунком від 15.06.2007 р. № 758.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов'язання  щодо передачі відповідачу товару виконав належним чином, а саме: ним було здійснено передачу вищезазначеного товару у визначеній кількості за вищевказаною видатковою накладною, а відповідачем прийнято товар.

Разом з тим, всупереч прийнятому зобов'язанню з оплати переданої позивачем продукції, відповідач не виконав його повністю, оскільки не здійснив оплату за товар в сумі 5  410,78 грн.

25.01.2008 р. сторонами підписано акт звірки розрахунків, яким визначено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 5 399,18 грн. Як вбачається з даного акту, різниця в наведених сумах складає 11,60 грн. дебіторської заборгованості позивача перед відповідачем, і оскільки позивачем заявлено до стягнення основний борг в сумі 5 399,18 грн., а не 5 410,78 грн. слід вважати, що при звірці розрахунків 25.01.2008 р. на суму в 11,60 грн. сторонами проведено взаємозалік.   

23.01.2008 р. відповідачем отримано претензію позивача від 16.01.2008 р. з вимогою погашення заборгованості за поставлений товар відповідно до вищевказаної видаткової накладної та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Вказану претензію залишено відповідачем без відповіді.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення заборгованості.

Зважаючи на викладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення 5 399,18 грн. боргу обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, відповідно до розрахунку від 03.04.2008 р., позивач просить стягнути з відповідача 772,06 грн. збитків внаслідок інфляції, що розраховані на суму основного боргу починаючи з липня 2007 р. до січня 2008 року, а також 103,84 грн. 3 % річних, нарахованих з 22.06.2007 р. по 11.02.2008  р. (дата складання позовної заяви).

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.        

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання на суму 32 160,35 грн. з 16.06.2007 р. по 18.06.2007 р. та на суму 5 410,78 грн. з 19.06.2007 р., а з 25.01.2008 р. в сумі 5 399,18 грн.   

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивачем проведено розрахунок таких сум починаючи з 22.06.2007 р. виходячи з заборгованості в розмірі 5 399,18 грн., тобто за період, менший ніж їх слід нараховувати та на меншу суму. На вказаних підставах, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків та 3 % річних також підлягають задоволенню у розрахунку позивача, адже не порушують прав відповідача.     

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, покладаються на відповідача (ст. 49 Господарського процесуального кодексу України). У зв'язку з тим, що розрахунком від 03.04.2008 р. позивачем фактично зменшено розмір позовних вимог, судові витрати, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача слід перерахувати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного  товариства “Трест міськбуд –4” в особі Будівельного управління № 15” (03035, м. Київ, вул. Урицького, 14, ідентифікаційний код 04013198) на користь Приватного підприємства “Промоутерський центр “Пересвіт” (02100, м. Київ, вул. Краківська, 11-а, поштова адреса: 04199, м. Київ, вул. Якіра, 8, кв. 39, ідентифікаційний  код 31608634) 5 399 (п'ять тисяч триста дев'яності дев'ять) грн. 18 коп. боргу, 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 06 коп. збитків внаслідок інфляції, 103 (сто три) грн. 84  коп. 3 % річних, 100 (сто) грн. 10 коп. державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   його прийняття.

Суддя                                                                             С.В. Шабунін

справа №  

За позовом      

до                      

про                    

Суддя