Постанова

від 12.11.2007 по справі 26/258

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/258

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.11.2007                                                                                           № 26/258

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            Коршун Н.М.

 За участю представників:

 від позивача: Соболєв А.В. – представник за довіреністю,

від відповідача: Олексенко С.В. – Голова правління,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.07.2007

 у справі № 26/258  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс"

 до                                                   ЗАТ "Діон"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  розірвання Договору від 26.10.2006р. та додатку №1 до договору, та стягнення  основного боргу  в  розмірі 2 272,50 грн., пені в розмірі 10 498,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

  В березні 2007 року ТОВ “ Парк Плюс “ звернулося до господарського суду про  розірвання договору про надання рекламних послуг від 26.10.2006р., укладеного між ТОВ “Парк Плюс” та ЗАТ “Діон” та додатку № 1 до даного договору від 26.10.2006р. та про стягнення  з Закритого акціонерного товариства “ Діон ”4545 грн. боргу та 4545 грн. пені.

       В червні 2007р. ТОВ “ Парк Плюс” збільшив позовні вимоги та просив  розірвати Договір про надання рекламних послуг від 26.10.2006р., стягнути з відповідача  грошові кошти, сплачені за надання рекламних послуг у розмірі 4 545 грн., стягнути на користь суму пені за Договором в розмірі 10 498,95 грн. та судових витрат ( а.с.85).

      В липні 2007р. позивач у зв”язку з перерахуванням йому відповідачем суми основного боргу в розмірі 2 272,50 грн.  уточнив розмір  основного боргу, який складає 2 272,50 грн. та пеню в сумі 10 498,95 грн. ( а.с. 89).

      Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.07.2007р. у справі №26/258 в позові відмовлено.

  Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно прийнято судом внаслідок неповного з'ясування обставин справи, при порушенні норм матеріального та процесуального права; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

  На обґрунтування вимог апеляційної скарги  позивач посилається  на те, що  відповідачем не виконані у встановлені  договором строки зобов”язання щодо розробки дизайну календарю. Фактично роботи були передані позивачу лише 15.06.2007р. Відповідачем не доказано факту відправлення позивачу дизайну фірмового календаря на його електронну пошту.

  Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду – без змін.

       Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши  пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

       26.10.2006р. між ЗАТ “Діон” (агентством) та ТОВ “Парк Плюс” (клієнтом) був укладений договір про надання рекламних послуг № 53/06/84, відповідно до п.1.1 якого агентство взяло на себе зобов'язання надавати рекламні послуги,   у строки та на умовах, визначених даним договором, а клієнт зобов'язався прийняти та оплатити послуги агентства, передбачених даним договором.

      Відповідно до додатку № 1 до договору від  26.10.2006р. агентство зобов'язалось надати послуги з розробки дизайну та підготовки до друку іміджевого квартального календаря клієнта.

      Враховуючи предмет договору та зміст зобов”язань за спірним Договором, колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою зазначений Договір є договором підряду, зважаючи на те, що за змістом ч.2 ст.837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.  

      За умовами даного Додатку сторонами обумовлено наступні строки проведення робіт: розробка дизайну повинна бути здійснена протягом шести робочих днів після підписання Договору та попередньої оплати; підготовка до друку протягом п”яти  робочих днів.

     Згідно з умовами даного Додатку оплата робіт агентству здійснюється на умовах 50% передоплати, протягом 2-х днів після підписання договору, наступні 50% - протягом 2-х днів після підписання акту виконаних робіт.

     Встановлено, що на виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунок № 165 від 01.11.2006р. на робіт з розробки дизайну на загальну суму 4545, 00 грн., яка була перерахована відповідачу платіжним дорученням № 813 від 06.11.2006р.

      Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень сторін, вартість робіт за даним Договором сторонами погоджувалась шляхом виставлення та оплати рахунку.

       Тобто, відповідач мав розробити дизайн проекту календарю ТОВ “Парк Плюс” та передати його позивачу протягом шести робочих днів з моменту оплати, а саме, з 06.11.2006р. до 15.11.2006р.

       За змістом пункту 3.1 Договору про надання рекламних послуг кожне рекламне завдання оформляється сторонами у вигляді спеціальних брифів, які надаються клієнтом агентству, виходячи з поставлених цілей.

      Клієнт в свою чергу надає заповнений проект відповідного брифу Агентству, останнє оцінює  можливість його  виконання та вартість послуг за даним етапом  ( видом) послуг надає клієнту для затвердження у вигляді кошторису та таймінг за термінами.

      З матеріалів справи  та з пояснень сторін вбачається, що позивачем були надані відповідачу  брифи.

       Встановлено, що відповідач на день подачі позову свої зобов”язання за спірним Договором роботи не виконав - не розробив дизайну-проекту іміджевого квартального календарю  ТОВ “Парк Плюс”, дизайн проекту календарю позивачу не надано.  

       Позивачем направлялась претензія відповідачу за вих.. № 2 від 15.01.2007р. з вимогою повернути грошові  кошти, отримані ЗАТ  “Діон”  в рахунок оплати робіт, які повинні були бути надані ТОВ “Парк Плюс” відповідно  до Договору від 26.10.2006р. та  суми пені. Дана претензія  не задоволена відповідачем.

       З матеріалів справи вбачається, що лише 15.06.2007р.,тобто після порушення судом першої інстанції провадження у даній справі, позивачем від відповідача на виконання  спірного Договору було отримано дизайн фірмового календарю на 2007 рік .

      З пояснень позивача випливає, що останній у зв”язку з порушенням строків виготовлення  дизайну фірмового календарю на 2007  рік втратив інтерес до даних послуг, оскільки порушено строк виготовлення дизайну  на сім місяців.

      Наданий сторонами  Акт здачі-приймання виконаних робіт від 23.06.2007р. за спірним Договором  не підписаний позивачем, як замовником робіт. Відповідно до пункту 3.2., 3.3 спірного Договору підтвердженням виконання робіт по даному Договору є підписані сторонами Акти виконаних робіт, які мають містити запис про те, що  претензій від Клієнта у встановлений строк не отримано. Після чого, як зазначено в Договорі, Акт стає підставою для здійснення розрахунків по даному Договору.

      Таким чином, з наведеного вбачається неналежне виконання відповідачем взятих за спірним Договором зобов”язань, а саме, не розробка та непередання у передбачений Договором строк дизайну проекту календарю ТОВ “Парк Плюс”.

      За приписами  ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити  виконану роботу.

      Відповідно до приписів ст.ст.525, 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що  звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

      Згідно  зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

     Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

     Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

     Пунктом 11.2 Договору передбачено, що договір може бути розірвано: за взаємною згодою сторін;  за рішенням суду; в односторонньому порядку у разі порушення Агентством  п.2,3,4 Договору; в односторонньому порядку у разі порушення Клієнтом п.5 даного Договору.

     За приписами ч.3 ст.653 ЦК України  якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов”язання змінюється або припиняється з моменту набрання чинності рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

    Матеріали справи не містять доказів, які  свідчили б про неможливість своєчасного та належного виконання відповідачем взятих за Договором зобов”язань відповідно до його умов.

   Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

  Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

  Відповідно до пункту 10.3 Договору у разі порушення строків надання послуг за Договором Агенство сплачує Клієнту пеню у розмірі 1% від вартості відповідного етапу послуг за кожен день прострочення.

  За змістом ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

   Як встановлено, відповідачем порушено не грошове зобов”язання, а зобов”язання щодо надання послуги по розробці дизайну календарю на 2007 рік.

   Наведене свідчить про те, що відсутні правові підстави для стягнення пені, оскільки чинним законодавством передбачено стягнення пені лише за невиконання грошового зобов”язання, а відповідачем, як зазначалось вище, порушено зобов”язання щодо виконання робіт.

  Доводи апеляційної скарги  частково заслуговують на увагу суду з огляду на вищевикладене.

  Окрім того, колегія суддів зазначає, що  відповідачем не доведено належними та допустимими доказами  факту  виготовлення та направлення позивачу дизайну фірмового календарю на його електронну пошту .

  При цьому, колегія суддів зважає на те, що  пунктом 3 спірного Договору не передбачена передача замовнику предмету договору  у такий спосіб як передача  електронною поштою . Такі дії щодо передачі предмету договору не були погоджені сторонами.

  За таких обставин  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ “ Парк Плюс” підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а позов ТОВ “ Парк Плюс”- частковому задоволенню в частині  розірвання  спірного Договору та додатку до нього, стягнення основного боргу в сумі  2 272,50 грн. В іншій частині оскаржуване рішення слід залишити без змін.

   Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача відповідно  пропорційно задоволеним вимогам.  

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ Парк Плюс “  на  рішення Господарського суду  м.Києва  від 12.07.2007 року  задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду  м. Києва  від 12.07.2007 року у справі № 26/258  скасувати частково.

3.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ Парк Плюс“ до  Закритого акціонерного товариства  “Діон”  про  розірвання договору № 53/06/84 від 26.10.2006 року, стягнення  основного боргу у розмірі 2 272,50 грн., пені у розмірі 10 498,95 грн. задовольнити частково.

4.          Розірвати Договір № 53/06/84 від 26.10.2006 року та Додаток №1 до нього від 26.10.2006 року, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю “ Парк Плюс” та Закритим акціонерним товариством “ Діон “.

5.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Діон” (03186, м. Київ, вул.. Соціалістична, 5, корпус 2, р/р 26004001304383 в АКБ “Райффазенбанк України” у м. Києві, МФО 300528, код ЄДРПОУ 33233707, індивідуальний податковий номер 332337026584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ Парк Плюс “ ( 50027, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 1/21, р/р 260002104 в КФ АППБ “Аваль”, м. Кривий Ріг, МФО 306748, код ЄДРПОУ 30169090, індивідуальний податковий номер 301690904054) основний борг у розмірі  2 272,50 грн.

6.          В іншій частині  Рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2007 року залишити без змін.

     7. Стягнути з  Закритого акціонерного товариства “ Діон “ (03186, м. Київ, вул.. Соціалістична, 5, корпус 2, р/р 26004001304383 в АКБ “Райффазенбанк України” у м. Києві, МФО 300528, код ЄДРПОУ 33233707, індивідуальний податковий номер 332337026584) на користь Товариства з  обмеженою  відповідальністю  “Парк Плюс “  (50027, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 1/21, р/р 260002104 в КФ АППБ “Аваль”, м. Кривий Ріг, МФО 306748, код ЄДРПОУ 30169090, індивідуальний податковий номер 301690904054) 107,86 грн. витрат по сплаті державного мита  за подачу позову, 53,93 грн. за подачу апеляційної скарги, 118 грн.   витрат   на   інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         8. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

 9. Матеріали справи  № 26/258 направити до Господарського суду  м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Коршун Н.М.