Постанова

від 15.04.2008 по справі 35/534

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/534

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.04.2008                                                                                           № 35/534

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Мельниченко Г.В.(довіреність № 27/08/2007-3 від 28.08.2007 р.)  

 від відповідача - Сільванович С.В. (довіреність № б/н від 31.01.2008 р.)   

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гама Технології"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 31.01.2008

 у справі № 35/534  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "K-TRADE LTD"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Гама Технології"

 про                                                  стягнення 39278,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “K-TRADE LTD” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гама Технології” на свою користь 30800,04 грн. заборгованості за поставлене програмне забезпечення, 2262,60 грн. пені, 3393,91 грн. –    24 % річних з простроченої суми за користування чужими грошовими коштами,       2822,06 грн. – збитків від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує зобов'язання щодо оплати коштів за отримане відповідно до накладних № 130707-30 від 13.07.2007 р. та        № 260707-13 від 26.07.2007 р. програмне забезпечення.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.01.2008 р. у справі № 35/534  позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 30800,04 грн. заборгованості за поставлене програмне забезпечення, 2064,62 грн. пені, 3393,91 грн. -      24  % річних з простроченої суми, 2822,06 грн. – інфляційних витрат, 392,79 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гама Технології” подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач мотивував апеляційну скаргу тим, що у спірний період між позивачем та відповідачем було укладено усну угоду щодо купівлі-продажу програмного забезпечення, отже, на думку відповідача, стягнення коштів за поставлений товар на підставі договору № 1207-01 від 12.07.2007 р., а також нарахування пені, збитків від інфляції та 24 % річних за користування чужими коштами, є безпідставним.

Крім того, відповідач стверджує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції його заборгованість була повністю погашена, що підтверджується платіжним дорученням № 67 від 31.01.2008 р.    

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача повністю підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, вважаючи дане рішення законним та обґрунтованим.

 Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 12 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “K-TRADE LTD” (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гама Технології” (далі відповідач) було укладено Договір № 1207-01 (далі Договір).

Пунктом 1.1. договору встановлено, що постачальник (позивач) зобов'язується поставити покупцю (відповідачу) за його замовленням у власність програмне забезпечення - “MS Wіndows XP Pro Rus w/SP2 (OEM)”, в подальшому – “товар”, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату на умовах і впродовж дії цього Договору.

Пункт 3.3. договору визначає порядок оплати поставленого товару, а саме: покупець здійснює оплату товарів по партіях на поточний рахунок постачальника наступним чином:

- не менше 40 % від вартості замовленої партії товару на умовах попередньої оплати не пізніше 5 (п'яти) днів з моменту узгодження замовлення партії товару;

- решта 60 % вартості поставленої партії товару на умовах відстрочення платежу - не пізніше 10 робочих днів з моменту поставки товару.

Виконуючи умови договору, позивач поставив відповідачу програмне забезпечення за видатковими накладними № 130707-30 від 13.07.2007 р. на суму 34 000,02 грн.,               № 260707-13 від 26.07.2007 р. на суму 30 600,02 грн. (копії накладних знаходяться в матеріалах справи), всього на загальну суму 64 600,04 грн.

На підставі довіреностей серії ЯМФ № 142018 від 12.07.2007 р. та серії ЯМФ             № 142020 від 25.07.2007 р. (копії довіреностей знаходяться в матеріалах справи) поставлене програмне забезпечення було прийняте уповноваженим відповідачем представником.

Відповідач в порушення умов договору за поставлений товар, який було поставлено 13.07.2007 р., належним чином не розрахувався, сплативши лише                    33 800,00 грн.

За товар, поставлений 26.07.2007р., відповідачем розрахунок не проводився.

Отже,  заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 30 800,04 грн.

Пункт 3.3. Договору встановлює, що у випадку перевищення строку оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до розрахунку, зробленого позивачем розмір пені становить                    2 262,60 грн.

Відповідно до п. 3.4. Договору, в разі прострочення покупцем оплати товару, розрахунок за який здійснюється на умовах відстрочки платежу, постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 24% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати постачальнику.

Позивачем було нараховано відповідачу 24% річних в розмірі 3 393,91 грн.

Крім того, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач визначив, що розмір збитків від інфляції становить 2 822,06 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що стягнення коштів за поставлений товар на підставі договору № 1207-01 від 12.07.2007 р., а також нарахування пені, збитків від інфляції та 24 % річних за користування чужими коштами є безпідставним, в зв'язку з тим, що даний договір сторонами не укладався, а поставка програмного забезпечення відбувалася не на виконання умов договору, а на підставі видаткових накладних № 130707-30 від 13.07.2007 р. та № 260707-13 від 26.07.2007 р.

Таке твердження відповідача не є правомірним, оскільки в матеріалах справи міститься копія договору № 1207-01 від 12.07.2007 р., підписаного сторонами та скріпленого печатками позивача та відповідача, дійсність даного договору в судовому порядку не оспорювалась.

Крім того, посилання відповідача на те, що у видаткових накладних № 130707-30 від 13.07.2007 р. та № 260707-13 від 26.07.2007 р., відповідно до яких було поставлене програмне забезпечення, відсутнє посилання на спірний договір, не є правомірним з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, якими у даному випадку виступають накладні. Але неправильне відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності певних операцій або невідображення їх взагалі не тягне за собою припинення господарських зобов'язань. Також, серед переліку основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, який визначено у ч. 2 ст. 9  Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, відсутні номер та дата договору.   

Відповідач посилається на той факт, що 31.01.2008 р. суму основного боргу було перераховано згідно платіжного доручення № 67 від 31.01.2008 р. Але, оскільки на дату прийняття рішення (31.01.2008 р.) в матеріалах справи не містилось документів, які б підтверджували сплату відповідачем суми основного боргу, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за Договором № 1207-01 від 12.07.2007 р. не виконав, суму заборгованості в розмірі              30 800,04 грн. не сплатив.

На підставі п. 3.3. Договору позивачем було нараховано пеню в розмірі 2 262,60 грн.

Судом першої інстанції було здійснено перерахунок пені, відповідно до якого розмір пені становить 2064,62 грн.

На виконання п. 3.4. Договору, відповідач зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 24 % річних, що складають 3 393,91 грн.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було здійснено нарахування збитків від інфляції в розмірі 2 822,06 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від   31.01.2008 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гама Технології” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 31.01.2008 р. у справі № 35/534  - без змін.

Матеріали справи №  35/534 повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.     

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді