Постанова

від 05.05.2011 по справі 22/76

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“28”квітня 2011 року Справа № 22/76

Колегія суддів у складі

головуючий суддя Істоміна О.А. судді Барбашова С.В., Білец ька А.М.

при секретарі - Гурдісов ій Н.В.

за участю представників ст орін:

позивача - Дем' янова М.М. - директор, ОСОБА_1., до в. № 75 від 20.10.2010 року (копія у справ і)

відповідача - не з' явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщ енні Харківського апеляційн ого господарського суду апел яційну скаргу позивача - Това риства з обмеженою відповіда льністю “Торговий будинок “Е ФКО - Харків”, м. Харків (вх. № 993П/3) на рішення господарсь кого суду Полтавської област і від 18 листопада 2010 року по спр аві № 22/76

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “ЕФКО-Хар ків”, м.Харків

до Товариства з обмеже ною відповідальністю “Молоч на Рів' єра”, смт. Чутово, Полт авська область

про стягнення 214846,90 грн ., -

встановила:

У червні 2009 року пози вач звернувся до господарськ ого суду Полтавської області з позовною заявою про стягне ння заборгованості та штрафн их санкцій в сумі 264846,90 грн. за не належне виконання умов догов ору поставки № ПЖ-09-07 від 20.06.2007 рок у, яка була уточнена заявою №27 6 від 30.10.2009 року до суми 214846,90 грн., з я ких сума основного боргу скл адає 190000 грн. та неустойка 24846,90 гр н.

Рішенням господарського с уду Полтавської області від 18 листопада 2010 року (суддя Геор гієвський В.Д.) у задоволенні п озову відмовлено.

Позивач, з рішенням суду пер шої інстанції не погодився, з вернувся до Харківського апе ляційного господарського су ду з апеляційною скаргою, в як ій просить рішення господарс ького суду Полтавської облас ті по справі №22/76 від 18 листопад а 2010 року скасувати, посилаючи сь на невірне застосування н орм матеріального права та п орушення судом першої інстан ції норм процесуального прав а, а також не надання об' єкти вної оцінки наданим позиваче м доказам, які підтверджують факт отримання товару відпо відачем: первинних документі в (товарних накладних, довіре ностей), доказів взаємозвірк и між сторонами (актів звірки ) та доказів часткової сплати боргу відповідачем.

Ухвалою Харківського апел яційного господарського суд у від 24 березня 2011 року за клопо танням позивача розгляд апел яційної скарги по даній спра ві відкладено на 28 квітня 2011 ро ку.

Відповідач своїм правом на участь при розгляді апеляці йної скарги не скористався, д окази його належного повідом лення про час та місце судово го засідання знаходяться в м атеріалах справи.

Колегія суддів, беручи до ув аги наявність в справі доказ ів належного повідомлення ст орін про розгляд справи, явку сторін не визнано обов' язк овою, а також враховуючи, що в матеріалах справа достатньо документального обґрунтува ння для вирішення господарсь кого спору по суті, вважає за м ожливе розглянути справу без участі представника відпові дача за наявними у справі мат еріалами.

Розглянувши матеріали спр ави, доводи апеляційної скар ги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуаль ного кодексу України, проана лізувавши на підставі фактич них обставин справи правильн ість застосування судом перш ої інстанції норм матеріальн ого та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснен ня представника позивача, ко легія суддів встановила наст упне.

Як свідчать матеріали спра ви, 20 червня 2007 року між Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю “Торговий будинок “ЕФК О-Харків” та Товариством з об меженою відповідальністю “М олочна Рів' єра” укладено до говір постачання № ПЖ-09-07.

Відповідно до умов договор у позивач зобов' язався пост ачати, а відповідач прийняти товар та оплатити його на умо вах та в строк, передбачених д оговором.

Звертаючись до господарсь кого суду Полтавської област і з позовною заявою, позивач п ослався на те, що ним було пост авлено відповідачу товар на загальну суму 2687000,00 грн.

Як стверджує позивач, відпо відач на підставі довіреност і на отримання товарно-матер іальних цінностей товар отри мав, але розрахувався частко во, в зв' язку з чим станом на момент звернення до господар ського суду його заборговані сть склала 240000,00 грн.

В обґрунтування факту пост авки товару відповідачу пози вачем були надані договір та специфікації №№ 1, 2 до нього, ві дповідні видаткові накладні , довіреності на отримання то варно-матеріальних цінносте й, інші первинні документи бу хгалтерського обліку, акти з вірки взаєморозрахунків між сторонами, докази часткової оплати отриманого товару ві дповідачем, претензія з вимо гою про сплату заборгованост і з доказами її надсилання ві дповідачу (том 1, аркуш справи 16-116).

Крім того, 16 листопада 2010 року позивач надав заяву про уточ нення позовних вимог, в якій п овідомив про часткову сплату заборгованості відповідаче м в сумі 50000,00 грн., в зв' язку з чи м просив суд стягнути з відпо відача на свою користь 190000,00 грн . основного боргу та неустойк у в розмірі 24846,90 грн.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції відпо відач зазначив, що довіренос ті, якими позивач підтверджу є факт отримання товару відп овідачем, підписано невідомо ю особою, підписи на видатков их накладних та довіреностях не співпадають з підписами о сіб, які мають право підписув ати відповідні документи на підприємстві відповідача.

Ухвалою господарського су ду Полтавської області від 23 л ютого 2010 року за клопотанням в ідповідача про призначення с удової експертизи видаткови х накладних на предмет дійсн ості підпису керівника підпр иємства, підписів осіб, відби тків печатки та штампу відпо відача, по справі призначено судову експертизу, проведен ня якої було доручено експер там Полтавського відділення Харківського науково-дослід ного інституту судових експе ртиз імені заслуженого проф. М.С.Бокаріуса.

В зв' язку з відсутністю у ш таті Полтавського відділенн я Харківського НДІ судових е кспертиз фахівців відповідн их спеціальностей, матеріали справи № 22/76 були повернуті до господарського суду Полтавс ької області.

24 березня 2010 року матеріали с прави № 22/76 були направлені до Х арківського науково-дослідн ого інституту судових експер тиз імені заслуженого проф.М .С.Бокаріуса.

В зв' язку з ненаданням дод аткових матеріалів щодо віль них зразків, підписів та поче рків зазначених в клопотання експерта осіб, а також в зв' я зку з відсутністю направленн я доказів про сплату відпові дачем рахунку вартості робіт по проведенню експертизи, ма теріали справи № 22/76 були знову повернуті до господарського суду Полтавської області.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий гос подарський суд в оскаржувано му рішенні визнав недоведени м факт отримання відповідаче м товару, пославшись на те, що дійсність підпису керівника підприємства, підписів осіб , відбитків печатки та штампу відповідача на документах, я кі підтверджують отримання н им товару, потребує експертн ого дослідження, та враховую чи відмову позивача від пров едення експертизи, зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Проте, колегія суддів не пог оджується з даними висновкам и місцевого господарського с уду, оскільки з матеріалів сп рави вбачається, що судом пер шої інстанції при розгляді с прави в порушення вимог стат ті 43 Господарського процесуа льного кодексу України не вз ято до уваги та не надано нале жної оцінки всім доказам у сп раві в їх сукупності, що, врахо вуючи суть спору, свідчить пр о не з' ясування судом всіх о бставин справи, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору, що , в свою, чергу призвело до нев ірного застосування норм мат еріального права до даних пр авовідносин.

Так, суд першої інстанції п ри дослідженні та оцінки над аних позивачем доказах обмеж ився лише посиланням на доку ментально необґрунтовані тв ердження відповідача про їх неналежність в підтвердженн я факту отримання товару від повідачем, в той же час не нада в належної уваги тому факту, щ о дані документи складені у в становленій законом письмов ій формі та підписані особам и, відповідальними за здачу і приймання матеріальних цінн остей, а також завірені печат кою підприємства відповідач а; судом необґрунтовано нада но перевагу факту відсутност і експертного висновку на пр едмет дійсності підписів від повідальних осіб та взагалі не вивчались зібрані позивач ем документи бухгалтерськог о обліку господарської діяль ності на підтвердження факту передачі відповідачу товару та його отримання відповіда чем; судом першої інстанції н е надано ніякої оцінки доказ ам часткової оплати товару в ідповідачем, у тому числі і пі сля направлення позивачем пр етензії про сплату заборгова ності за спірним договором; с удом проігноровано наявніст ь в матеріалах справи доказі в на підтвердження неоднораз ового вжиття позивачем заход ів щодо проведення звірки мі ж сторонами по справі та ігно рування відповідачем провед ення такої звірки, а також нен адання до суду відповідного акту за її результатами, що є т акож невиконання вимог ухвал и господарського суду від 03.12.20 09 р., також судом в рішенні не зв ернуто увагу на той факт, що ма теріали справи були повернут і з експертної установи в том у числі і через несплату відп овідачем виставленого рахун ку на проведення експертизи.

На підставі викладених обс тавин та документальних дока зів на їх підтвердження, які н е були досліджені судом перш ої інстанції під час вирішен ня даного спору, колегія судд ів вважає, що господарський с уд дійшов помилкового виснов ку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнен ня з відповідача заборговано сті за договором поставки № П Ж-09-07 від 20.06.2007 року в розмірі 214846,90 г рн., з яких сума основного борг у складає 190000,00 грн. та неустойка 24846,90 грн.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.

Згідно статті 43 Господарськ ого процесуального кодексу У країни господарський суд оці нює докази за своїм внутрішн ім переконанням, що ґрунтуєт ься на всебічному, повному і о б' єктивному розгляді в судо вому процесі всіх обставин с прави в їх сукупності, керуюч ись законом.

Слід зазначити, що за своєю правовою природою правовідн осини, що склалися між позива чем та відповідачем, носять х арактер зобов' язань, які ви пливають з договору поставк и.

У зв' язку з тим, що стаття 7 12 Цивільного кодексу України вказує на те, що до договору п оставки застосовуються зага льні положення про купівлю-п родаж, то відповідно до статт і 692 Цивільного кодексу Україн и покупець зобов' язаний опл атити товар після його прийн яття або прийняття товаророз порядчих документів на нього . При цьому, покупець зобов' я заний сплатити продавцеві по вну ціну переданого товару.

Як свідчать матеріали спра ви, відповідно до видаткових накладних, належним чином за свідчені копії яких додані д о матеріалів справи, в період з 19.06.08р. по 26.09.06р. позивач постави в, а відповідач прийняв товар через своїх представників, щ о діяли за довіреностями, які знаходяться в матеріалах сп рави на загальну суму 2 687 000,00 грн . (том 1, аркуш справи 22-46).

Посилання відповідача на т е, що надані у якості доказу ви даткові накладні та довірено сті є неналежними доказами, н е відповідає дійсності.

Первинні документи - наклад ні, довіреності на одержання цінностей (том 3, аркуш справи 112-136) оформлені належним чином , зокрема, на довіреностях міс тяться дані про особу, яка упо вноважена на одержання товар но-матеріальних цінностей, щ о підтверджується підписами директора, головного бухгал тера та скріплені печаткою п ідприємства і відповідають в имогам Інструкції про порядо к реєстрації виданих, поверн утих і використаних довірено стей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністе рства фінансів України від 16 т равня 1996 р №99 ( зареєстровано в М іністерстві юстиції України 12 червня 1996р. за №293/1318).

Факт підписання видаткови х накладних сторонньою, не уп овноваженою особою не містит ь належного документального обґрунтування.

Колегія суддів вважає безп ідставними висновки суду пер шої інстанції про недоведені сть факту отримання відповід ачем товару, в зв' язку з тим, що дійсність підпису керівни ка підприємства, підписів ос іб, відбитків печатки та штам пу відповідача на документах , які підтверджують отриманн я ним товару, потребує експер тного дослідження, оскільки згідно статті 42 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни висновок судового експ ерта для господарського суду не є обов' язковим і оцінюєт ься господарським судом за п равилами статті 43 цього Кодек су України, тобто разом з інши ми доказами в їх сукупності.

Отже, наявність чи відсутні сть будь-яких зобов' язань с торін підтверджується перш з а все первинними документами - договором, накладними, рах унками, тощо.

В даному випадку, заборгова ність відповідача підтвердж ується наданими позивачем на лежним чином завіреними копі ями первинних документів - в идатковими накладними, довір еностями, іншими документами , які містять вичерпні відомо сті про господарські операці ї між сторонами, підтверджую ть їх здійснення, зокрема фак т отримання відповідачем тов ару, а також свідчать про наяв ність заборгованості відпов ідача перед позивачем у визн аченій сумі.

Згідно до укладених між сто ронами специфікацій до догов ору ПЖ № 09-07 від 20.07.2007 р. умови опла ти товару: відстрочка 15 днів.

Однак відповідач свої з обов' язання щодо оплати то вару в обумовлений термін пе редбачений не здійснив, за от риманий товар розрахувався ч астково, про що свідчать копі ї наданих до матеріалів спра ви банківських виписок (том 1, аркуш справи 47-116). Станом на час звернення до господарського суду заборгованість відпові дача складала 240000,00 грн.

Відповідно до частини 2 стат ті 530 Цивільного кодексу Украї ни якщо строк (термін) виконан ня боржником зобов' язання н е встановлений або визначени й моментом пред' явлення вим оги, кредитор має право вимаг ати його виконання у будь-яки й час. Боржник повинен викона ти такий обов' язок у семиде нний строк від дня пред' явл ення вимоги.

Матеріалами справи підтве рджено, що 11.02.2009 р. позивач зверн увся до відповідача з претен зією (вих. № 1/2) на суму заборгов аності 370000,00 грн. Також, позиваче м до матеріалів справи надан і належні докази на підтверд ження направлення та отриман ня зазначеної претензії відп овідачем (том 1, аркуш справи 16,1 7).

В свою чергу відповідач сум у боргу не заперечував та, як в бачається з матеріалів справ и, після отримання претензії частково сплачував борг поз ивачу, в зв' язку з чим сума ос новної заборгованості була п озивачем зменшена до 190000,00 грн.

Необхідно звернути увагу н а те, що згідно банківських ви писок, які залучено в якості д оказу до матеріалів справи, п ідставою сплати вказано сам е договір поставки № ПЖ 09-07 від 20.06.2007 р.

Таким чином, вчинення відпо відачем дій щодо часткової о плати товару свідчить про ви знання останнім договірних с тосунків між сторонами та ви знання свого обов' язку щодо сплати суми боргу за отриман ий товар відповідно до умов у кладеного договору.

У даному випадку має місце н еналежне виконання відповід ачем грошових зобов' язань, що випливають з договору пос тавки № ПЖ 09-07 від 20.06.2007 р.

Крім того, в матеріалах спра ви містяться підписані уповн оваженими представниками ст орін і скріплені печатками ї х підприємств двосторонні ак ти звірки взаємних розрахунк ів від 31.10.2008 р. на суму 884000,00 грн., акт від 31.03.2009 р. на суму 290000,00 грн., акт ві д 06.10.2010 р. на суму 190000,00 грн., які відп овідно до вимог статті 34 Госпо дарського процесуального ко дексу України приймається до уваги колегією суддів не лиш е в якості доказу проведення та відображення сторонами п евних господарських операці й, а й доказом на підтвердженн я фактичної поставки позивач ем товару за спірними наклад ними та наявності у відповід ача боргу в означеній сумі. Да ні, що відображені в даному ак ті звірки не спростовані від повідачем належними доказам и.

При цьому, колегія суддів вв ажає необхідним зауважити, щ о дійсно акт звірки бухгалте рів за своєю правовою природ ою є тільки документом, по яко му бухгалтерії підприємств з віряють бухгалтерський облі к операцій. Між тим, акт звірки має складатись виключно на п ідставі даних бухгалтерсько го обліку і первинних докуме нтів.

Також, позивачем до суду апе ляційної інстанції надані пе рвинні документи бухгалтерс ького обліку, а саме - оборот но-сальдові відомості по рах унку 361 «Контрагенти»за періо д з 01.01.09р.- 15.12.09р., які свідчать, що на вказаний період у відпові дача обчислюється заборгова ність перед позивачем в розм ірі 190000,00 грн. (том 2, аркуш справи 37-39).

Відповідно до частини 1 стат ті 193 Господарського кодексу У країни суб' єкти господарюв ання та інші учасники господ арських правовідносин повин ні виконувати господарські з обов' язання належним чином відповідно до закону, інших п равових актів, договору, а за в ідсутності конкретних вимог щодо виконання зобов' язанн я - відповідно до вимог, що у п евних умовах звичайно ставля ться. До виконання господарс ьких договорів застосовують ся відповідні положення Циві льного кодексу України з ура хуванням особливостей, перед бачених цим Кодексом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов' язан ня має виконуватися належним чином відповідно до умов дог овору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного зако нодавства, а за відсутності т аких умов та вимог - відпові дно до звичаїв ділового обор оту або інших вимог, що звичай но ставляться.

Таким чином, представлені п озивачем документальні дока зи та матеріали справи в їх су купності, повністю свідчать про наявність у відповідача основного боргу перед позива чем в сумі 190000,00 грн. за отримани й товар відповідно до догово ру поставки № ПЖ-09-07 від 20.06.2007 року .

Відповідно до частини 1 стат ті 611 Цивільного кодексу Укра їни у разі порушення зобов'яз ання настають правові наслід ки, встановлені договором аб о законом, зокрема: сплата неу стойки.

Частиною 1 статті 216 Господа рського кодексу України вста новлено, що учасники господа рських відносин несуть госпо дарсько-правову відповідаль ність за правопорушення у сф ері господарювання шляхом за стосування до правопорушник ів господарських санкцій на підставах і в порядку, передб ачених цим Кодексом, іншими з аконами та договором.

Відповідно до частини 1 стат ті 230 Господарського кодексу У країни штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються го сподарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, шт раф, пеня), яку учасник господа рських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ни м правил здійснення господ арської діяльності, невикон ання або неналежного виконан ня господарського зобов'язан ня.

На підставі пункту 9.2 догов ору у випадку порушення стро ку грошового зобов' язання п окупець (відповідач у справі ) сплачує постачальнику (пози вач у справі) неустойку (штра ф) в розмірі 0,5 % від вартості не своєчасного виконання зобов ' язання, але не більше подві йної облікової ставки НБУ ві д неоплаченої суми за кожни й день прострочки за період з моменту порушення зобов' язання до повного його викон ання.

Оскільки, факт порушення ві дповідачем зобов' язання що до своєчасної сплати отриман ого товару підтверджений мат еріалами справи, неустойка в сумі 24846,90 грн. нарахована позив ачем у відповідності з умова ми договору, підтверджується наданим розрахунком, тому у п озивача є всі правові підста ви вимагати її стягнення.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнен ня з відповідача 214846,90 грн., з яки х сума основного боргу склад ає 190000 грн. та неустойка 24846,90 грн. є обґрунтованими, підтверджен ими документально та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, коле гія суддів вважає, що суд перш ої інстанції зробив помилков ий та передчасний висновок п ро відмову у задоволенні поз овних вимог, оскільки не нада в належної оцінки наведеним обставинам, доказам наданим позивачем в їх сукупності.

Отже, позивачем на підтверд ження позовних вимог та обст авин, викладених в апеляційн ій скарзі, надані належні док ументальні докази, які знахо дяться в матеріалах справи, т а свідчать про правомірність позовних вимог, тоді як відпо відачем не надано належних а ргументованих доказів, які б спростовували заявлену до с тягнення суму.

Приймаючи до уваги вищевик ладене, колегія суддів прихо дить до висновку про наявніс ть підстав для задоволення а пеляційної скарги позивача, в зв' язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю, і наявності фактів для скасув ання оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення п ро задоволення позовних вимо г.

З огляду на зазначене та кер уючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунк том 2 статті 103, пунктами 1, 3, 4 стат ті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу Укра їни, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Торговий будинок “ЕФКО - Харків”, м. Харків задовольн ити.

Рішення господарського су ду Полтавської області від 18 л истопада 2010 року по справі №22/76 скасувати та прийняти нове р ішення, яким позовні вимоги з адовольнити.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю “Мо лочна Рів' єра” (38800, Полтавськ а область, с. Чутове вул. Набер ежна, 5, р/р № 260080103323, МФО 320984 ЗАТ «Прок редит банк», код 33486312) на користь Товариства з обмеженою відп овідальністю “Торговий буди нок “ЕФКО - Харків” (61017, м. Харків , пров. Благоєва, 17, р/р 26003301000217 в ХВ В АТ «ВТБ»Банк, МФО 350631, код 33119544) 190000,00 грн. основного боргу, 24846,90 грн. п ені, витрати по сплаті держми та у розмірі 3722,41 грн. та 236,00 грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу.

Доручити господарському с уду Полтавської області вида ти відповідний наказ.

Постанова набирає чинност і з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого гос подарського суду України про тягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Судді Барбашова С.В.

Білецька А.М.