Рішення

від 02.10.2006 по справі 15/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/233

     Україна                                                                                                                                                                                                             

 Господарський суд    Чернігівської  області

 м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                      Тел.7-99-18   

Іменем України                                                

                      РІШЕННЯ                                 

29.09.06                                                                                         Справа  № 15/233

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю Науково –виробниче підприємство „Вектор”, м. Ніжин, вул. Шевченко, 101 Б кв. 13.

До відповідача –військової частини А 4558, м. Ніжин, вул. Шевченко, 97.

 Про стягнення 550719,45  грн.     Суддя    Федоренко Ю.В.             

                                               Представники  сторін:

Від позивача –Куровський В.В., дов. від 25.08.06.

Від відповідача –Михайлов Р.В. дов. від 01.09.06, Радченко О.О., Давиденко В.М., дов. від 04.09.06.

          С У Т Ь   С П О Р У:

  Рішення прийняте після перерви, яку оголошено на підставі ст. 77 ГПК України.

  Заявлено позов про стягнення з відповідача 365 393,20 грн. боргу, 46496,86 грн. витрат від інфляції, 98228,62 грн. пені, 15023,24 грн. процентів річних, 25577,53 грн. штрафу за договором від 21 травня 2004 р.

Після порушення провадження у справі позивачем подано заяви про зменшення позовних вимог від 04.09.06 в якій зменшено суму боргу до 409516,95 грн., від 20.09.06 якою зменшено розмір боргу до 220 048,20 грн., від 28.09.06 якою зменшено розмір позовних вимог на суму 98 228,68 грн. пені.

Заяви подані у відповідності до ст. 22 ГПК України, ними не порушуються права та охоронювані законом інтереси сторін при розгляді справи, а тому вони приймаються судом.

Відповідач позов визнав частково на суму 220048,20 грн. боргу. В іншій частині позов не визнав посилаючись на відсутність фінансування з державного бюджету для виплат штрафу та інших заявлених позивачем вимог.

В доповненні до відзиву на позов відповідач також посилається на не встановлення договором відповідальності за прострочення оплати у вигляді штрафу, не підтвердженням позивачем дати надходження рахунків –фактур, не встановленням договором оплати боргу з урахуванням інфляції та процентів річних за весь час прострочення, обмеженням нарахування штрафних санкцій п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, скрутним фінансовим становищем відповідача а також вважає штрафні санкції надмірно великими порівняно зі збитками позивача.

Дослідивши матеріали справи  та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

21.05.04 між сторонами укладено договір № МСР-01/05 за яким виконавець ( ТОВ Науково –виробниче підприємство „Вектор” ) зобов”язався провести Мелано –слюсарні операції виробів замовника ( військової частини А 4558 ) та виготовити комплекти механічних деталей.

В пункті 2.4 договору сторонами погоджено, що Замовник зобов”язаний в термін 3 банківських днів після отримання рахунку оплатити роботи. Термін дії договору сторонами встановлено до 31.12.05.

За період з 26.12.04 по 10.05.06 позивачем виконано роботи на загальну суму 365393,20 грн., що підтверджується наданими копіями актів здачі прийняття виконаних робіт, які підписані повноважними представниками сторін, копіями рахунків –фактур ( а.с. 21 –78 ).

В усіх актах здачі прийняття робіт, зокрема, вказано, що Виконавцем проведені роботи по рахунками ( зазначено номер та дата рахунку ), крім того в платіжних дорученнях від 08.06.06 про перерахування коштів за виконані роботи відповідачем в призначенні платежу вказувалися номери рахунків та актів виконаних робіт, що підтверджує отримання відповідачем рахунків –фактур в день підписання актів здачі –прийняття робіт.

Акт здачі приймання робіт від 01.03.06 складено після закінчення строку дії договору. В акті вказано, що роботи проведені по рахунку СФ 00000001 від 01.03.06, який є вимогою оплатити борг відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, а тому відповідач повинен його оплатити у семиденний строк від дня пред”явлення рахунку, в зв”язку з чим судом відхиляються заперечення позову відповідачем в частині виконання робіт по акту від 01.03.06.

Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.06, який підписано повноважними представниками сторін, визначено суму боргу перед позивачем у розмірі 220048,20 грн.

Доказів оплати боргу у цій сумі відповідач не надав.

Відповідно до вимог закону зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших акті цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається ( ст. 525, 526 Цивільного кодексу України ), а тому сума боргу підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інших розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, на користь позивача підлягають стягненню витрати від інфляції в сумі 46 496,90 грн. та три проценти річних від простроченої суми в сумі 15023,24 грн. за період з 26.12.04 по 10.05.06.

Оскільки сплата витрат від інфляції та процентів річних передбачено законом суд відхиляє посилання відповідача на те, що договором передбачена сплата цих витрат лише за прострочення постачання продукції.

Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов”язання, в якому хоча б одна сторона є суб”єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов”язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов”язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, зокрема, у таких розмірах –за порушення строків виконання зобов”язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів ( робіт, послуг ), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф в розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з копією довідки № 114/06 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідача віднесено до державної власності який фінансується з державного бюджету, що підтверджується і листами відповідача від 05.08.05 № 1240, 15.08.05 № 1290, від 08.08.05 № 1243 з додатками. В додатках 3 до вказаних листів, зокрема, зазначено і суму кредиторської заборгованості перед позивачем.

Отже, на відповідача розповсюджується дія ст. 231 ч. 2 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч. 1 п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд, враховуючи ступінь виконання зобов”язання боржником, недостатність фінансування останнього з державного бюджету, вважає можливим зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню на користь позивача, на 5000 грн.

Отже, на користь позивача слід стягнути штраф у сумі 20 577,50 грн.

Заперечення позову відповідачем відносно неправильного нарахування штрафних санкцій судом до уваги не приймається, оскільки початком нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування штрафних санкцій триває протягом шести місяців, що розповсюджується на штрафні санкції у вигляді пені, оскільки вони нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов”язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання.

  Керуючись ст.  44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

                                              В И Р І Ш И В:

   Прийняти зменшення позовних вимог позивачем на суму пені –98 228,68 грн. та боргу –145 345 грн.

   Позов задовольнити частково і стягнути з військової частини А 4558, м. Ніжин, вул. Шевченко, 97, код 08272152, ( поточний рахунок 35220026000710 в УДК Чернігівської області ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково –виробниче підприємство „Вектор”, м. Ніжин, вул. Шевченко, 101 Б, кв. 13, код 32946414, ( поточний рахунок 26009059995435 в АКБ „Приватбанк” ), 220 048,20 грн. боргу, 46 496,90 грн. витрат від інфляції, 15 023 грн. процентів річних, 20 577,50 грн. штрафу, 3071,46 грн. держмита та 65,81 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Наказ видати після набрання рішенням законної сили.    

Суддя                                                                                                            Ю.В.Федоренко