Рішення

від 16.05.2011 по справі 39/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/70

16.05.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до      Дочірнього підприємства "ЖЕД БУ № 7"     

про    стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 429 216,91 грн.

                                                                                                                           Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача:       ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2010/12/29-8 від 29.12.2010 р.)

Від відповідача:   не з’явилися

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "ЖЕД БУ № 7" (відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 429 216,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410308 від 01.08.2005 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач грошові зобов’язання по оплаті поставленої енергії виконав не в повному обсязі, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 411 018,45 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 12 923,84 грн. та 3% річних у розмірі 5274,62 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 31.03.2011 р. порушено провадження у справі № 39/70 та призначено справу до розгляду на 18.04.2011 р. о 11:20 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 18.04.2011 р., подав документи на виконання вимог ухвали суду, надав суду усне пояснення по суті заявлених позовних вимог та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання,  призначене на 18.04.2011 р., не з’явився, вимоги ухвали суду від 31.03.2011 р. не виконав, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Ухвалою суду від 18.04.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 16.05.2011 р. о 11:00 год.

Представник відповідача в судове засідання,  призначене на 16.05.2011 р., не з’явився, вимоги ухвали суду від 18.04.2011 р. не виконав, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/70 від 18.04.2011 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та яка відповідає довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/1658-14, а саме: 03115,  м. Київ, проспект Перемоги, 108/1.     

Вищенаведене поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою пошти “організація не значиться ”.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала Господарського суд м. Києва у справі № 39/70 від 18.04.2011 р. вручена відповідачу належним чином.

За таких обставин, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/70 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні   16.05.2011 р. від останнього  до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 16.05.2011 р., звернувся до суду з клопотанням про заміну позивача у справі Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" на його правонаступника –Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 р., на підставі ст.ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, здійснено заміну позивача у справі - Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго», на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 16.05.2011 р., звернувся до суду з усним клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.2011 р. надав усні пояснення щодо підстав, відповідно до яких заявлено позов, позовні вимоги підтримав повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.05.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                         ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством “Київенерго” в особі Структурного підрозділу “Енергозбут Київенерго”(постачальник) та Дочірнім підприємством "ЖЕД БУ № 7" (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1410308 від 01.08.2005 р., відповідно умов якого постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 2.1 договору № 1410308 від 01.08.2005 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 1410308 від 01.08.2005 р., постачальник зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобов’язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до договору № 1410308 від 01.08.2005 р. визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії –кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з п. 3 додатку № 2 до договору № 1410308 від 01.08.2005 р., у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 1410308 від 01.08.2005 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку –по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-4  –не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 1410308 від 01.08.2005 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) –від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 1410308 від 01.08.2005 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення –як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання –як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору № 1410308 від 01.08.2005 р., споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-4 за адресою: м. Київ, вул. Строкача, 9 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 1410308 від 01.08.2005 р., споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду облікові картки відповідача за період з листопада 2009 р. по березень 2011 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з листопада 2009 р. по березень 2011 р.  становить 411 018,45 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманої енергії, у зв’язку з чим  в останнього виникла заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 411 018,45 грн.,  що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками за спірний період та відомостями обліку споживання теплової енергії за підписом відповідача, яка станом на момент звернення позивача з позовом до суду відповідачем не сплачена (належним чином засвідчені копії знаходяться  в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до поданої позивачем довідки про надходження коштів за спожиту теплоенергію борг відповідача перед позивачем за період з лютого 2009 р. по березень 2011 р. становить 411 018,45 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд приходить до висновку, що позов в  частині стягнення основного боргу в розмірі 411 018,45 коп. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 12 923,84 грн. інфляційної складової боргу та 5274,62 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором  № 1410308 від 01.08.2005 р. за період з листопада 2009 р. по березень 2011 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказані норми Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру трьох відсотків річних та інфляційної складової боргу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних в розмірі 5274,62 грн. та суми інфляційної складової боргу  в розмірі 12 923,84 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 4292,17 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

                                                          В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "ЖЕД БУ № 7" (03115,  м. Київ, проспект Перемоги, 108/1; код ЄДРПОУ 32557874)  з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь  Публічного акціонерного товариства  “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305)  411 018,45 грн. (чотириста одинадцять тисяч вісімнадцять гривень  45 коп.) основного боргу, 12 923,84 грн. (дванадцять тисяч дев’ятсот двадцять три гривні 84 коп.) інфляційної складової боргу, 5274,62 грн. (п’ять тисяч двісті сімдесят чотири гривні 62 коп.) три відсотки річних, 4292,17 грн. (чотири тисячі двісті дев’яносто дві гривні 17 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість  гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

       Суддя                                                                                                  Гумега О. В.

         Дата підписання

        повного рішення: 19.05.2011 р.