Рішення

від 09.04.2008 по справі 14/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/80

09.04.08  

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                                        Тел.678-853

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

08 квітня 2008р.                                                                                                         справа №14/80

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” юридична адреса: вул.Ямська,28а, м. Київ, 03038, (фактична адреса: вул. Шовкуненка,6, м. Київ, 03049)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шлях хлібороба”, пров.Пролетарський,8, с.Ушня, Менський р-н, 15676

Про  стягнення  4704грн. 85коп.  

                                                                                                                    Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:  Сербан В.Ф., Гавриляк А.В. представники, довіреність від 07.04.08р.

Від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1684,18грн. за поставлений товар згідно договору №ДГ-ЧН00028 від 03.04.06р., 660,75грн. пені за період з 02.11.06р. по 27.02.08р., 114,03грн. три проценти річних за період з 02.11.06р. по 27.02.08р., 322,11грн. інфляції за період з 02.11.06р. по 27.02.08р., 1923,78грн. штрафу згідно п.8.4 договору.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України представник позивача в судовому засіданні 20.03.08р. надав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог №401 від 14.03.08р., в якій просив суд стягнути з відповідача 1684,18грн. основного боргу, 676,74грн. пені за період з 02.11.06р. по 14.03.08р., 119,36грн. три проценти річних за період з 02.11.06р. по 14.03.08р., 375,67грн. інфляції за період з 02.11.06р. по 14.03.08р., 1923,78грн. штрафу та 250грн. збитків за надання юридичних послуг згідно договору №44/02/08 від 21.02.08р. Суд прийняв збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені на суму 15,99грн., в частині стягнення 3% річних на суму 05,33грн., в частині стягнення інфляції на суму 53,66грн., та прийняв до розгляду вимогу про стягнення з відповідача збитків у сумі 250,00грн. за надану юридичну допомогу, про що вказано в ухвалі суду від 20.03.08р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.03.08р. надав довідку головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №21-10/1367-1 від 14.03.08р., згідно якої в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на 01.03.08р. значиться Товариство з обмеженою відповідальністю „Шлях хлібороба”, ідентифікаційний код 31948384, адреса: с.Ушня, Менський р-н, пров.Пролетарський,8.

Представник позивача в судовому засіданні надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якого в реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю „Шлях хлібороба”, ідентифікаційний код 31948384, місцезнаходження с.Ушня, пров.Пролетарський,8, Менський р-н, статус відомостей про юридичну особу - не підтверджено, стан юридичної особи зареєстровано.

Відповідач відзив на позов не надав. Повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвали про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи надіслані відповідачу за адресою зазначеною у позовній заяві, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

03.04.06р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №ДГ-ЧН-00028. Відповідно до п.1.1. договору він визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу. Предметом договору відповідно до п.1.2. договору є товар, який належить продавцю на момент укладання договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.2.1. договору асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках, рахунках та накладних документах, що є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних №РН-ЧН00107 від 16.05.06р. на суму 9601,46грн., №РН-ЧН00223 від 13.06.06р. на суму 2917,60грн., №РН-ЧН00272 від 30.06.06р. на суму 9581,40грн., №РН-ЧН00288 від 24.07.06р. на суму 5382,14грн., а сього на суму 27482,60грн. Факт отримання товару підтверджується вказаними накладними та довіреностями ЯЛН№660577 від 15.05.06р., ЯЛН№660583 від 13.06.06р., ЯЛН№660586 від 30.06.06р., ЯЛН№660589 від 20.07.06р.

Згідно п.5.3. договору оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується відповідачем протягом 3-х днів з моменту виставлення позивачем рахунку-фактури, 80% від вартості товару сплачується відповідачем в строк до 01.11.06р. без виставлення рахунку-фактури.

Як свідчать подані позивачем документи, відповідач за поставлений товар розрахувався частково перерахувавши на рахунок позивача 14.04.06р. - 18002,75грн. та повернувши позивачу товару на загальну суму 7795,67грн., що підтверджується накладними № б/н від 26.12.06р. на суму 5424,05грн., №1 від 11.01.07р. на суму 1094,10грн., №17 від 10.05.07р. на суму 1277,52грн.

У відповідності до приписів ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем на день розгляду справи в суді не подано суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати товару в повній сумі.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 1684,18грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, борг в сумі 1684,18грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, з врахуванням збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 119,36грн. три проценти річних за період з 02.11.06р. по 14.03.08р., 375,67грн. інфляції за період з 02.11.06р. по 14.03.08р., здійснивши фактичне нарахування інфляції за період листопад 2007р.-лютий 2008р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем не подано суду доказів відсутності вини у несвоєчасній оплаті поставленої продукції, а тому вимоги позивача щодо стягнення інфляції та 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 8.2. договору сторони встановили, що за про прострочення виконання зобов'язання покупець (відповідач у справі) сплачує на користь продавця (позивача у справі)т пеню у розмірі 0,08% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно п.8.3 договору сторони, відповідно до ст.259 ЦК України домовилися про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, що відповідно до п.6 ст.232 ГК України сторони домовилися про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за договором здійснюється без обмеження строку.

Згідно п.8.4. договору за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 7% від вартості товару.

Позивач, з врахуванням збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 676,74грн. пені за період з 02.11.06р. по 14.03.08р. Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені суд доходить до висновку, що пеня в сумі 676,74грн. підлягає стягненню в повній сумі.

Позивач просить стягнути з відповідача 1923,78грн. штрафу.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи обставини справи і розмір штрафних санкцій, які належать до сплати відповідачем, ступінь добровільного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару на час розгляду справи в суді, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 90% до суми 192грн.38коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 250грн. збитків за надання юридичних послуг згідно договору №44/02/08 від 21.02.08р., укладеного між позивачем та ТОВ „Незалежна юридична компанія”. В обґрунтування вимог позивач посилається на акти виконаних робіт та перерахування позивачем 250,00грн. на рахунок ТОВ „Незалежна юридична компанія” по платіжному дорученню №5166 від 21.02.08р., як оплати за надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт згідно договору №44/02/08 від 21.02.08р.

          Згідно з положеннями ст. ст. 224, 225 ГК України під збитками розуміються  витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Виходячи з вищенаведених законодавчих положень витрати на юридичну допомогу не є за своєю правовою природою збитками в розумінні ст. ст. 224, 225 ГК України.

Витрат на правове обслуговування не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюваною сумою за позовом.

          З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 250грн. збитків за надання юридичних послуг задоволенню не підлягають.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 1684,18грн., в частині стягнення пені в сумі  676,74грн., штрафу в сумі 192,38грн., інфляції в сумі 375,67грн., 3% річних в сумі 119,36грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 102,00грн. та 112,13грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.193, 216, 217, 224, 225, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 525, 526, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шлях хлібороба” (пров.Пролетарський,8, с.Ушня, Менський р-н, р/р 26002301650428 в „Промінвестбанк”, МФО 353519, код 31948384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” (вул.Ямська,28а, м. Київ, р/р 26009100280101 в ЗАТ „СВЕДБАНК ІНВЕСТ” в м.Києві, МФО 320650, код 25591321) 1684грн.18коп. боргу, 676грн.74коп. пені, 192грн.38коп. штрафу, 375грн.67коп. інфляції, 119грн.36коп. три проценти річних, 102грн.00коп. державного мита, 112грн.13коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш

Рішення підписано 09.04.2008р.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш