Постанова

від 17.04.2008 по справі 16/146/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/146/06

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" квітня 2008 р. Справа № 16/146/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Третяк Л.В. (довіреність № 144 від 16.01.2008 року)

від відповідача: Рибак Л.М. (довіреність № 03/09 від 04.01.2007 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від „11” березня 2008 року про відмову в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду від 23.05.2006 року

по справі № 16/146/06

за позовом (стягувач) Державного підприємства „Національна атомна електрична станція „Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу „Южноукраїнська АЕС”, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ

до (боржник) Комунального підприємства „Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ

про стягнення 3 360 695,05 грн.

В С Т А Н О В И В :

27.03.2006 року Державне підприємство „Національна атомна електрична станція „Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу „Южноукраїнська АЕС” (далі по тексту –позивач, стягувач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства „Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (далі по тексту –відповідач, боржник) заборгованості за відпущену питну воду в розмірі 3 360 695,05 грн. Також позивач просив стягнути на його користь з відповідачів витрати по сплаті державного мита в суму 25 500 грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу (т.1 а.с.2-3).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 року по справі № 16/146/06 (суддя Фролов В.Д.) позов ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „ЮАЕС” задоволений в повному обсязі. Стягнуто з КП „ТВКГ” на користь позивача заборгованість у сумі 3 360 695,05 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу (т.1 а.с.81).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 року рішення господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 року по справі   № 16/146/06 залишено без змін (т.1 а.с.105-104).

На виконання рішення 23.05.2006 року господарським судом Миколаївської області 27.07.2006 року видано відповідний наказ (т.1 а.с.110).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2006 року рішення господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 року             № 16/146/06 залишено без змін (т.1 а.с.131-134).

11.10.2007 року відповідач звернувся до місцевого господарського суду з заявою про відстрочку до 01.07.2008 року виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 року по справі № 16/146/06, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, що викликане низькими тарифами на комунальні послуги населення, а також не виділення Южноукраїнською міською радою дотацій на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартості послуг, що поставляються підприємством (т.1 а.с.136-138).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.11.2007 року в задоволенні вказаної вище заяви відмовлено, оскільки заявник в порушення ст.121 ГПК України не довів виняткових обставин, які б обумовлювали відстрочку виконання рішення, а відсутність грошових коштів є наслідком його господарської діяльності (т.1 а.с.147-148).

27.02.2008 року до господарського суду Миколаївської області вдруге надійшла заява від КП „ТВКГ” про відстрочку до 01.02.2009 року виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 року по справі   № 16/146/06, посилаючись при цьому на ті ж самі підстави, що і у попередній заяві, а саме на те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, яке викликане низькими тарифами на комунальні послуги населення, а також не виділення Южноукраїнською міською радою дотацій на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартості послуг, що поставляються підприємством (т.2 а.с.56-58).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.03.2008 року по справі 16/146/06 (суддя Фролов В.Д.) в задоволенні заяви КП „ТВКГ” в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 року по справі № 16/146/06 відмовлено (т.2 а.с.68-69).

Такий висновок місцевого господарського суду мотивований тим, що заявник в порушення ст.121 ГПК України знов не довів виняткових обставин, які б обумовлювали відстрочку виконання рішення, а відсутність грошових коштів є наслідком його господарської діяльності.  

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду від 11.03.2008 року, КП „ТВКГ” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким надати відстрочку до 01.07.2008 року виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 року по справі   № 16/146/06. Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою, винесена судом без дослідження належним чином вимог заявника, невірним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права, порушує права скаржника, у зв'язку з чим є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

На думку скаржника, відстрочка виконання рішення суду паралізує роботу підприємства та спричинить йому збитків, так як Державною виконавчою службою буде накладено арешт на його розрахункові рахунки, внаслідок чого буде зупинений процес надання будь-кому послуг з теплопостачання, водопостачання, водовідведення, послуг з утримання, обслуговування та ремонту внутрішньо-будинкових мереж.

Скаржник також зазначає на те, що місцевий господарський суд, не врахував його скрутне фінансове становище та не прийняв до уваги факт не надходження від Южноукраїнської МР дотацій і вирішення питання їх надання на сьогоднішній день й на майбутнє.

Крім того, за твердженням скаржника, оскаржувана ухвала підлягає беззаперечному скасування, оскільки вона була винесена за відсутності представника КП „ТВКГ”, не повідомленого належним чином про час та місце слухання справи.

Представник ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „ЮАЕС” в судовому засіданні 17.04.2008 року надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу КП „ТВКГ” без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін, вважаючи її правомірною, обґрунтованою, відповідаючою вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає дійшла до наступного.

У відповідності із частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

 Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” № 14 від 26.12.2003 р. передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2003 року між ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „ЮАЕС” (Постачальник) та КП „ТВКГ” (Абонент) укладено договір № 06-05/ПУ-9494-0-2003-ЦВКХ на відпущення води та прийняття стічних вод, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався цілодобово постачати для споживання Абоненту воду питної якості і приймати від нього на очищення стічні води, а Абонент, в свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати спожиті послуги в кількості і розмірах, передбачених цим Договором (т.1 а.с.7-8).

В обґрунтування поданих, як першої, так і другої заяв про відстрочку виконання рішення суду від 28.03.2006 року, у якості обставин, що ускладнять виконання рішення або зроблять його неможливим в розумінні ст. 121 ГПК України, КП „ТВКГ” послалось на те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, яке викликане низькими тарифами на комунальні послуги населення, а також не виділення Южноукраїнською міською радою дотацій на покриття різниці між встановленими тарифами та собівартості послуг, що поставляються підприємством.

Між тим, як встановлено під час розгляду даної справи в місцевому господарському суді, в суді апеляційної інстанції та у Вищому господарському суді України, КП „ТВКГ” в порушення норм чинного законодавства та умов договору   № 06-05/ПУ-9494-0-2003-ЦВКХ від 26.02.2003 року взяті на себе зобов'язання у встановлені договором строки виконував не в повному обсязі, в зв'язку з чим і утворилася заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у період з травня по грудень 2005 року у розмірі 3 360 695,05 грн.

Таким чином, не можуть бути прийняті до уваги доводи скаржника щодо невідповідності встановлених виконкомом Южноукраїнської міської ради тарифів на водопостачання та водовідведення собівартості послуг, які він надає населенню по водопостачанню та водовідведенню, оскільки такі тарифи він сам погодив при підписанні договору на водопостачання та водовідведення.

Крім того, посилання скаржника на неможливість погашення боргу у зв'язку із ненаданням йому виконкомом Южноукраїнської МР дотації не заслуговують на увагу, так як це за умовами договору не звільняє його від виконання своїх обов'язків за договором.

Не заслуговують на увагу й доводи скаржника про те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали не врахував скрутне фінансове становище КП „ТВКГ”, оскільки останнє ані в суді 1 інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не надало будь-яких доказів, що підтверджують його скрутний фінансовий стан.

Також слід зазначити, що самим представником КП „ТВКГ” в судовому засіданні 17.04.2008 року підтверджено факт того, що існує певна кількість рішень про стягнення заборгованості за надані послуги з відповідача на користь позивача, однак на сьогоднішній день заборгованість з травня по грудень 2005 року у сумі 3 360 695,05 грн., що стягнута з відповідача на користь позивача за рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 року по справі 16/146/06, взагалі не погашена і лише існує намір, у разі надходження коштів в 2008 році, почати погашати цю заборгованість.

Отже, місцевий господарський суд, врахувавши особливості правовідносин між боржником та стягувачем, про які наведено вище, цілком обґрунтовано дійшов висновку, що надані боржником докази є недостатніми, щоб вважати зазначені КП „ТВКГ” обставини саме такими, що можуть призвести до ускладнення виконання рішення або зробити його неможливим.

КП „ТВКГ” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість висновків місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 року по справі № 16/146/06.

Між тим, місцевий господарський суд, призначаючи до розгляду заяву КП „ТВКГ” на 11.03.2008 року, належним чином не повідомив сторони про час та місце слухання заяви і виніс оскаржувану ухвалу без участі представників сторін.

Даний факт підтверджується двома наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями (т.2 а.с.70, 71), згідно з якими сторони отримали 12.03.2008 року та 13.03.2008 року від господарського суду Миколаївської області певні ухвали, але оскаржувана ухвала від 11.03.2008 року винесена місцевим господарським судом ще до отримання сторонами, зокрема, скаржником відповідної ухвали про час, дату та місце слухання поданої заяви, чим порушено частину другу статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а саме права КП „ТВКГ”.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 11.03.2008 року по справі № 16/146/06 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга КП „ТВКГ” –частковому задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від „11” березня 2008 року по справі № 16/146/06 скасувати.

3. В задоволенні заяви Комунального підприємства „Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 року по справі № 16/146/06 відмовити.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                            С.І. Колоколов

Суддя                                                                                            Г.П. Разюк

    Суддя                                                                                                   М.С. Петров