Постанова

від 17.06.2009 по справі 2-а-245/2009

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

Справа № 2-а-245/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2009 року м. Роздільна

Суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Іванова О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу „дітям війни"

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу „дітям війни", мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до положень ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни" відноситься до категорії „дітина війни". Згідно вищевказаного закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але всупереч вимогам цього закону, відповідачем йому така допомога не виплачувалась.

Тому позивач звернувся до суду та просить задовольнити його позовні вимоги, поновивши строк звернення до суду та зобов’язати відповідача, а саме Управління пенсійного фонду України в Роздільнянському районі нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2006 року по жовтень 2008 року включно у сумі 4471 грн. 20 коп.

В ході підготовчого провадження на адресу суду надійшли заяви позивача та відповідача з проханням розглянути справу в їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач позов не визнав, надав на адресу суду заперечення, в яких зазначив, що дію ст. 6 ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни", яка регламентує виплати допомоги дітям війни, було призупинено ОСОБА_2 України „Про державний бюджет на 2007 рік", а ОСОБА_2 України „Про державний бюджет на 2008 рік" та Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року був звужений обсяг виплат соціальної допомоги дітям війни. Тому Пенсійний фонд діяв в межах своїх повноважень, наданих йому законами України та відповідними підзаконними актами. Крім того відповідач зазначив, що механізм реалізації положень ст. 6 ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни" відсутній, та для виконання законодавчих норм, поновлених рішенням Конституційного Суду, необхідно майже вдвічі збільшити ставки податків на додану вартість, на прибуток та на доходи громадян. Також відповідач вказував на те, що фінансування виплат по ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни" проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду, а бюджетне законодавство не передбачило видатків на виплату допомоги дітям війни. Враховуючи вищенаведене просив відмовити в задоволенні позову, застосувати строки позовної давності.

Вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін, перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Як встановлено судом ОСОБА_1 народився 15 серпня 1940, що підтверджується ксерокопією його паспорту, виданого Роздільнянським РВУМВС України в Одеській області.

З матеріалів справи вбачається, що в пенсійному посвідченні, виданому Управлінням пенсійного фонду України в Роздільнянському районі на ім’я позивача, зроблена відмітка „дитина війни".

Таким чином, суд приходить до висновку, про належність позивача до категорії „дитина війни" та про те, що на нього розповсюджується дія ОСОБА_2 України „Про соціальний та правовий захист дітей війни".

Статтею 6 вищезазначеного закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ОСОБА_2 України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 65 ОСОБА_2 України „Про Державний бюджет на 2006 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить:

•   -     з 1 січня - 350 гривень,

•   -     з 1 квітня - 359 гривень,

•   -     з 1 жовтня - 366 гривень

Відповідно до ст. 77 ОСОБА_2 України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" дія ст. 6 ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни" була зупинена.

ОСОБА_2 України від 19.01.2006 року „Про внесення змін до ОСОБА_2 України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" були внесені зміни в ст. 110 даного закону відповідно до якої було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом ст. 6 ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної ради України з питань бюджету. У прикінцевих положеннях ОСОБА_2 України „Про державний бюджет на 2006 рік" Кабінету Міністрів України доручено за результатами виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2006 року внести ОСОБА_3 України пропозиції щодо подальшого поетапного впровадження ст. 6 ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни". Але дане доручення впродовж 2006 року Кабінетом Міністрів виконане не було.

До теперішнього часу положення ст. 77 та 110 ОСОБА_2 „Про державний бюджет на 2006 рік" не скасовані та не визнані не конституційними, а тому є такими, що відповідають Конституції України, тому суд приходить до висновку, що вимоги, щодо сплати державної соціальної допомоги дітям війни за 2006 рік задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 62 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить:

з 1 січня - 380 грн.,

з 1 квітня - 406 грн.,

з 1 жовтня -411 грн.

Частиною 3 ст. 62 у редакції ОСОБА_2 України від 15.03.2007 року № 749-У „Про внесення змін до ОСОБА_2 України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст. 28 ОСОБА_2 України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої зазначеної статті, збільшений на 1 %.

Тобто розрахунковий мінімальний розмір пенсії за віком складає: з першого квітня 2007 року - 410, 06 грн. (406 х 1, 01)

- з 1 жовтня 2007 року - 415, 11 грн. (411 х 1, 01)

Але п. 12 ст. 71 вищевказаного закону дію ст. 6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено з урахуванням ст. 111 ОСОБА_2 «Про державний бюджет на 2007 рік», згідно якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 ОСОБА_2 України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ОСОБА_2 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Тобто цим законом звужене коло суб’єктів, які мають право на підвищення пенсії та розміри самої пенсії.

Конституційний суд своїм рішенням від 09.07.2007 року № 6-рп/2007у справі щодо відповідності положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч. 1 ст. 6, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, статей 98, 101, 103, 111, ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнав положення пункту 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет на 2007 рік» такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Статтею 58 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет на 2008 рік» визначений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який становить:

з 1 січня - 470 гривень,

з 1 квітня - 481 гривня,

з 1 липня - 482 гривні,

з 1 жовтня - 498 гривень.

Але цим же законом «Про Державний бюджет на 2008 рік» внесені зміни до ст. 6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якими "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ОСОБА_2 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.. 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу ІІІ ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», п. 41 розділу II вищевказаного закону, яким внесено зміни до ст.. 6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни», визнаний таким, що не відповідає Конституції України.

Рішення Конституційного Суду України по цим справа м мають преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет на 2008 рік» та «Про Державний бюджет на 2007 рік».

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з наведеного, пункт 12 ст. 71 та ст. 111 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни» та звужено коло суб’єктів, які мають право на підвищення пенсії та розміри самої пенсії, втратив чинність з дня постановления Конституційним Судом України рішення про визнання даних норм неконституційними, а саме з 09.07.2007 року, а п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», яким змінено ст. 6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни», втратив чинність з дня постановления Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ОСОБА_2 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48, 1 гривні, з 1 липня - 48, 2 грн. та з 1 жовтня - 49, 8 грн.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

А вищевказана Постанова Кабінету Міністрів, встановлюючи виплати у меншому розмірі, ніж передбачено ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни» якраз і звужує обсяг існуючих прав та свобод.

Саме тому суд дійшов висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної допомоги виходити з положень ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет на 2007, 2008 роки» та постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів.

Частиною 2 ст. 3 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни» також передбачено, що соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим ОСОБА_2, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 17 ОСОБА_2 України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права. Стаття 1 Протоколу № 1 до вказаної Конвенції встановлює, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власність», яке міститься у ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві; борги, що становлять майно, можуть також розглядатися як майнові права і таким чином як власність. Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» зауважив, що в межах свободи дій держави - визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. У зв’язку з чим Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - ОСОБА_2 України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та ОСОБА_2 України «Про державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього ОСОБА_2, на думку Уряду України, превалювали як lex speciatis. Європейський суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Тому суд не може взяти до уваги доводи відповідача, викладені у запереченнях про неможливість здійснити підвищення до пенсії з посиланням на те, що зазначене питання не врегульовано законодавчо та фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни», буде можливим після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України для здійснення цього підвищення, бо ці доводи суперечать як нормам національного так і міжнародного законодавства.

Таким чином з урахуванням вищенаведених доказів та з урахуванням як національного так і міжнародного законодавства, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а саме суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу надбавки, передбаченої ст. 6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по грудень 2008 року.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки вважає, що річний строк для звернення до суду, передбачений ст.. 99 КАС України позивачем не пропущений і не застосовується для даної категорії правовідносин.

Керуючись ст. 19, 22, 152 Конституції України, ст. 6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. ст. 3 ч. 1 п. 10, 86, 94, 99, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу „дітям війни" задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року, відповідно до чинного закону України «Про соціальний захист дітей війни»

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня її проголошення, а вразі складання постанови відповідно до ст.. 160 КАС України - з дня складання у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.