Постанова

від 13.05.2009 по справі 2-а-245/2009

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа №2-а-245/ 2009р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 р. м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Гандзюка Д.М.

секретаря Калинюка О.П.

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Яремче про визнання неправомірними дії відповідача щодо невиплати підвищеного розміру пенсії та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови підвищити пенсію як дитині війни, стягнути в його користь 3902 гр. 91 коп. недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії за період з 01.01.2006 р. до 01.01.2009 р. та зобов’язати відповідача в подальшому здійснювати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що він є дитиною війни і відповідно до положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" його пенсія має бути підвищена на 30 % мінімальної пенсії за віком. Але відповідач не виплачував йому підвищену пенсію в 2006-2008 p.p.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з наведених підстав і просить задоволити позов.

Відповідач направив суду заперечення на позов і заяву про розгляд справи без представника. Відповідач обґрунтовує заперечення позову тим, що положення ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» фактично були зупинені в 2006-2007 p.p.. ОСОБА_2 Конституційного Суду України від 9.07.2007 р. визнано неконституційними норми Закону «Про державний бюджет України на 2007 p.», якими зупинено на 2007 р. дію ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до нової редакції ст.6 названого Закону, яка визнана неконституційною ОСОБА_2 Конституційного Суду України від 22.05.2008 p., і постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530, позивачу з 01.01.2008 р. виплачується підвищення до пенсії в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, неправильно визначив розмір підвищення до пенсії і безпідставно заявляє вимогу на майбутній час. Тому відповідач просить відмовити в позові.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази та оцінюючи досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Поясненнями позивача, які стверджуються записами у пенсійному посвідченні (а.с.8), встановлено, що позивач є пенсіонером і має статус дитини війни.

Відповідно до положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 110 Закону "Про Державний бюджет України на 2006 рік" встановлено, що вказані пільги дітям війни запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Вказана норма є чинною і порядку підвищення пенсії у 2006 р. по суті не було визначено.

Пунктом 12 статті 71 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено дію ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 p.. Але положення пункту 12 ст.71 названого Закону визнано неконституційним і втратило чинність на підставі Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 p..

Пунктом 41 розділу другого Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" стаття 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції. Норма про внесення змін передбачала, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і така зміна діяла з 1 січня 2008 p.. ОСОБА_2 Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. названий пункт визнано неконституційним і таким що втратив чинність з дня ухвалення цього Рішення.

В своїх ОСОБА_2 Конституційний Суд України зазначив, що зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеження прав і свобод і може мати місце лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Зупинення дії окремих правових актів і внесення до деяких актів змін призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина. Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Аналіз названих нормативних актів дає підстави зробити висновок, що положення статті 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" про підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяли з 9.07.2007. до 1.01.2008 р. та з 22.05.2008 р. до 1.01.2009 p.. Згідно Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України безпосередньо та через утворені територіальні управління призначає пенсії, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Отже, позивач відповідно до названого Закону має право на підвищення пенсії за вказаний період, а обов’язок підвищити пенсію позивачу належить до компетенції відповідача.

Вимоги позивача про стягнення в його користь 3902 гр. 91 коп. недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії за період з 1.01.2006 р. до 1.01.2009 р. та зобов’язати відповідача в подальшому здійснювати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком суд вважає необгрунтованими з таких підстав. Позивач не правильно визначив розмір не доплаченого до пенсії підвищення, позаяк у розрахунок включив періоди, протягом яких ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена. Суд враховує також те, що фінансове забезпечення виплат, передбачених названим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, має забезпечити акумулювання таких надходжень до свого бюджету. Не можна також зобов’язати відповідача здійснювати підвищення до пенсії в майбутньому, оскільки позивач не довів, що його права, свободи та інтереси будуть порушеними в майбутньому.

Відповідно до правил ст. 87 ч.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь яким строком. Тому суд вважає, що позивач не пропустив строку позовної давності.

На підставі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та керуючись ст.ст. 160-162 КАС України, суд, -

постановив:

позов задоволити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Яремче щодо непідвищення розміру пенсії ОСОБА_1 як дитині війни.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Яремче здійснити щомісячну виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 9.07.2007 р. до 1.01.2008 р. та з 22.05.2008 р. до 1.01.2009 p..

В решті вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Яремчанський міський суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.