Рішення

від 22.04.2008 по справі 16/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/64

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.04.08 р.                                                                               Справа № 16/64                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

присекретарі  судового  засідання       М.В.  Муравйовій  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:   Донецької    обласної    ради   професійних   спілок , м.Донецьк  

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю   “Лєнус” , м.Донецьк

про стягнення  заборгованості за договором оренди в сумі  15 247  грн.01 коп.

За участю представників сторін :

від позивача:        Блинова О.Л. – по довір.

від  відповідача:   не з”явився  

В С Т А Н О В И В:

           Ухвалою  господарського суду Донецької  області 24.03.08р. порушено  провадження  по  справі за  позовом Донецької    обласної    ради   професійних   спілок, м.Донецьк , до Товариства з обмеженою відповідальністю   “Лєнус”, м.Донецьк, про стягнення  заборгованості за договором оренди в сумі  15 247  грн.01 коп.  , з  яких  :   13 226 грн. 13  коп.  -    заборгованість  по  оренді  та  комунальним  послугам   з 01.09.2007р. по 29.02.2008р., 117  грн. 68  коп. -    3  %  річних   , 1 215  грн.    31  коп. -    індекс  інфляції   ,  687   грн. 89  коп. -  пеня  .   За вказаною позовною  заявою, розгляд справи  призначено  на  08.04.2008р. –    10 год.  45 хв. Судом  визнано  обов`язковою  явку у  судове  засідання  представників  сторін,  сторони у справі зобов`язані  надати докази  та  документи, необхідні  для  всебічного, повного  та  об`єктивного розгляду  справи.

Представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні  клопотання про  фіксацію судового процесу  технічними засобами  не  було  надано ,на  підставі  чого  справу  було  розглянуто без  застосування  зазначених  засобів . Крім цього, роз'яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

           У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

           Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на не виконання відповідачем умов договору оренди  нежитлового  приміщення   від  02.07.2007р.  , з  приводу  чого  утворився  борг  та  нараховані  штрафні  санкції  .    

08.04.2008р   до     суду    позивачем   була  надана  заява   про  вжиття   запобіжних  заходів    №  04-09/238  , згідно  якої     позивач   просить   накласти  арешт   на  суму             15 247 грн. 01  коп.  (  суму    боргу  з  урахуванням  штрафних  санкцій)    та  на  майно   ТОВ “  Лєнус” , яке  знаходиться    у  кімнаті  №  705    в  будівлі     облпрофради  на  вул.   Артема ,  87 , в м. Донецьку  .

Згідно  з  нормами  статті   431    ГПК  України  передбачено :   особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб          ( ст.432  ГПК  України )  .

Згідно  зі статтєю   433  ГПК  України  заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) найменування заявника і особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, їх поштові адреси; документи, що підтверджують за заявником-громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності; 3) вид і суть запобіжного заходу; 4) обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів; 5) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; 6) підпис заявника або його представника, якщо заява подається представником. До заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку і розмірі. Разом з заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи.

Заявник   даної   заяви  повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.

          Розглянувши  заяву    про  вжиття   запобіжних  заходів    №  04-09/238   від 08.04.2008р.   ,  суд  з`ясував   , що    вона подана  до  суду    08.04.2008р.    (  про  що  мається  відповідний  штамп  канцелярії   суду)    , коли     позов  до суду  про  стягнення заборгованості  по  договору  оренди    був  поданий  24.03.2008р.  , то б то    дана  заява    не  може  бути    заявою  про  вжиття  запобіжних  заходів  в  порядку  ст.431  ГПК  України   ,  так  як   позов    знаходиться   на  розгляді  у  суді , дана  заява   могла  б   бути   розцінена  як  заява  про  забезпечення   позову   згідно  з  нормами ст. 66  ГПК  України  , але  дані  вимоги   на  момент  розгляду  справи   не заявлені    та  уточнені  в порядку ст.22  ГПК  України .  

          Дослідивши   заявлені  в  заяві  вимоги  (  накладення   арешту    на  суму                       15 247 грн. 01  коп.  (  суму    боргу  з  урахуванням  штрафних  санкцій)    та  на  майно   ТОВ “  Лєнус” , яке  знаходиться    у  кімнаті  №  705    в  будівлі     облпрофради  на  вул.   Артема ,  87 , в м. Донецьку  )  ,  суд   з`ясував  , що  вони   не  є  підтвердженими   матеріалами  справи   , то б то   відсутні  обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів  (  обґрунтованість   заявлених  вимог ) ,  перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви ,  доказів    відправки   заяві    стороні  та  сплати   державного  мита    .  Заява   подана    з  порушенням   норм   ст. ст. 431 ,  432  ,  43 3  ГПК  України  .  

У  разі відсутності підстав, встановлених статтею 431 ГПК  України  , а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд   відмовляє   в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.  

На  підставі  зазначеного    , суд    відмовив   в  задоволенні  заяви про  вжиття   запобіжних  заходів    №  04-09/238   від 08.04.2008р.  

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Донецької області від 24.03.2008р, 08.04.2008р.  та нез'явленням у судове засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачеві у справі в установленому порядку на адресу , вказану  у позові – м.Донецьк , вул. Артема , 80 А ,  про що свідчать наявні в матеріалах справи копії реєстрів господарського суду Донецької області про направлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням  ,  що  повернулися     на  адресу  суду    за  витіканням   строку  зберігання.   Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 22.04.2008р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 22.04.2008р. до господарського суду Донецької області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами   в  порядку  ст. 75  ГПК  України  .

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Між сторонами був укладений договір оренди нежилого приміщення  від 02.07.2007р., згідно якого Донецька обласна    ради   професійних   спілок, м.Донецьк (далі –орендодавець) надає, а   Товариство з обмеженою відповідальністю   “Лєнус”, м.Донецьк (далі –орендатор) приймає в користування нежиле приміщення площею  16, 4   м 2 , розташоване   на  7   поверсі    (  кімната   №    705  )   в будівлі   профспілок  ,  за адресою: 83055, м. Донецьк,  вул. Артема  , 87 .

02.07. 2007р. між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі приміщення в оренду.

Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Дослідивши Договір, суд вважає, що цей правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) комунального майна, який підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України та Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з п.п. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Згідно  з  п.3.1.договору    орендна  плата    є   платіжом   , котрий     орендатор   вносить   орендодавцю    незалежно    від результатів    господарської  діяльності  . Орендна  плата    включає   в  себе     :  плпту    за  користування   приміщенням  , вартість    комунальних    послуг   (  опалення  , електроенергія, вода   та  стоки   , телефонний  зв`язок , радіо)  та  вартість   обслуговування      та    експлуатацію    будівлі  .  

Відповідно до п. 3.2,  , 3.3., 3.4.  Договору відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату в сумі, яка на час укладання Договору складає 1 804   грн. (за перший місяць   з  ПДВ, з  рахунку    110  грн.  за  1 м кв. ),  ;  а  вартість    комунальних  послуг                          (  опалення   , електроенергію , воду   та  стоки  , телефонний  зв`язок , радіо та  вартість   обслуговування      та    експлуатацію    будівлі  )  визначається  орендодавцем   та  доводиться   орендодавцем   до  орендаря    щомісячно     шляхом  виставлення  рахунків .   Індексація    розміру   плати    за  користування    приміщенням  проводиться  у   випадку  , коли  індекс  споживчих  цін    перевищує    поріг індексації , що   встановлюється  в  розмері   101   відсотка.    Орендна  плата    повинна  вноситься   орендатором     не  пізніше  10    числа    місяця  , наступного  за  звітним  , на підставі  виставлених    рахунків    орендодавця.  

Проте, взяті на себе за договором зобов'язання відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого у період з 01.09.2007р. по 29.02.2008рз за ним утворилася заборгованість   по  оренді  та  комунальним  послугам   в  сумі  13 226 грн. 13  коп.  

Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 13 226 грн. 13  коп.  залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 13 226 грн. 13  коп.  суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання  також тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми, на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач      в  порядку  ст. 625  ЦК  України   просить   стягнути    з  відповідача               3  %   річних  в  сумі    117    грн.     68  коп.   та  індекс  інфляції  в  сумі   1 215  грн. 31  коп.  

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого 3% річних за період  з  10 вересня  2007 р. по 10   березеня 2008р.   складають    117  грн.  68 коп. ,  індекс  інфляції     -   1 215  грн. 31  коп.  ,  з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині не обґрунтованими,   розрахунок арифметично  не  вірним   (  позивачем  розрахунок  3  %  річних  та  індексу інфляції  зроблений  по наростаючому ) .   

Згідно  розрахунку суду  розмір   3  %  річних  склав   по  кожному    виставленому  рахунку  окремо  в  загальній  сумі   88  грн.  82  коп.   :    

Рахунок   №  619  -  сума   боргу   2212 , 39   (  період  з  10.09.07  (  оскільки   оплата  до  10  числа    місяця  , наступного  за  звітним  - п.3.4.  договору    ) 10.03.2008р. )  =  2212,   39  х 3  %  /365  дн х   182  дня   прострочення =  33 грн. 08  коп.

Рахунок   №  758   -  сума  боргу   2 184 грн.   53  коп.  ( період   з  10.11.2007р.   по 10.03.2008р.  ) -  2 184 грн.   53  коп.  х 3 % /365х 121 = 21  ,  71 грн.

Рахунок   № 778  -  сума    боргу   - 2319   (  період  з   10.12.2007р. по  10.03.2008р.)   -   2 319  грн. х 3 %  /365х 91 =  17 грн. 34  коп.  

Рахунок    №   953 -  сума  боргу   2 316  грн. 30  коп. (  період   з   10.01.2008р. по 10.03.2008р.)  -   2316 грн.   30 коп.  х 3% / 365  х 59 = 11 грн.   23  коп.

Рахунок   №  55   -  сума   боргу  2 372  грн.   89  коп.   (  період   з  10.02.2007р. по 10.03.2008р.)  -   2 371  грн.    89  коп . х 3 %  /365  х  28= 5 грн.   46  коп.  

Рахунок   № 99 -  сума  боргу  2 333 грн. 82  коп.    -  строк  оплати   10.03.2008р.  ( до  10  числа    місяця  , наступного  за  звітним  - п.3.4.  договору   )  . Позивачем  при  розрахунку   3  %  річних    ця  сума  боргу  врахована   до  загальної  , що  є  невірним   припущенням  , так  як    строк  оплати   по  ній настав  в  момент  подачі  позову  до  суду,  та   штрафні  санкції    ще  могли  бути  передбачені  .  На  підставі  зазначеного , суд    не  враховує  даний  рахунок   при   розрахунку  суми    3  %  річних  .  

Згідно  розрахунку  суду     розмір    індексу  інфляції    склав    загальну  суму   1 205  грн. 10  коп.    по  кожному    виставленому  рахунку  окремо  за  період  з   10   вересня  2007  року  по     10  березня  2008  року  .      

Окрім  того    ,  позивач    в  позовній заяві  просив  стягнути  з  відповідача     пеню  за  порушення  строків  оплати   згідно  з  вимогами   п.6.3.  договору (  в  розмірі    подвійної  облікової  ставки  НБУ   від  суми  заборгованості   з  урахуванням  індексації)  ,    у сумі     687   грн. 89   коп.  за  період     з  10.09.2007р.  по   10.03.2008р.   

   Як  визначено  положеннями  ст.610  Цивільного  кодексу  України,  порушенням  зобов'язання   є  його  невиконання  або  виконання  з  порушенням  умов,  визначених змістом зобов'язання  (неналежне  виконання).

   Відповідно  до  статті 611  Цивільного  кодексу  України,  одним  з  правових  наслідків  порушення  зобов'язання   є  сплата  неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК  України   неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (  за умовами  передбаченими договором).    Пеня ( штраф)  є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання  за  кожен  день прострочення.   Відповідно  до ст. 3 Закону  України  “Про  відповідальність  за  несвоєчасне  виконання  грошових  зобов`язань”  від 22.11.1996р.   на  винну  сторону  у  випадку   порушення  строків  платежу  в  разі  не оплати  товару  в  узгоджені  строки  нараховується  пеня    від  суми  прострочення платежу , яка    не  може  перевищувати  подвійної  ставки  НБУ , що діяла  у  період  ,  за  який  стягується  заборгованість .

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов'язань.

Враховуючи викладене,   та  враховуючи  ставку  НБУ  України  належний розмір пені за період з    10.09.2007р.  по   10.03.2008р.   згідно  розрахунку суду    становить    :  

Рахунок   №  619  -  сума   боргу   2212 , 39   (  період  з  10.09.07  (  оскільки   оплата  до  10  числа    місяця  , наступного  за  звітним  - п.3.4.  договору    ) 01.01.2008р )  =   2212,   39  х 2 ( 8%- ставка  НБУ)   /365  дн х   112 днів     прострочення =   108 грн. 61   коп.

Період  з   01.01.2008р. по 10.03.2008р.  :  

2212,   39  х 2 ( 10 %- ставка  НБУ)   /365  дн х   70  днів     прострочення =   84  грн. 85    коп.

Рахунок   №  758   -  сума  боргу   2 184 грн.   53  коп.  ( період   з  10.11.2007р.   по 01.01.2008р.  ) -  2 184 грн.   53  коп.  х 2 ( 8  %  ставка НБУ  )  /365х 121 =  48 грн.  83  коп.  

Період   з  01.01.2008р. по  10.03.2008р.  :  2 184 грн.   53  коп.  х 2 ( 10 %  ставка НБУ  )  /365х 70  =  83 грн.  79  коп.  

Рахунок   № 778  -  сума    боргу   - 2319   (  період  з   10.12.2007р. по  01.01.2008р.)   -   2 319  грн. х 2( 8 %  ставка  НБУ)   /365х   21  =   21  грн. 34  коп.  

Період  з  01.01.2008р. по  10.03.2008р. -  -   2 319  грн. х 2( 10  %  ставка  НБУ)   /365х   70 =   88  грн. 94  коп.  

Рахунок    №   953 -  сума  боргу   2 316  грн. 30  коп. (  період   з   10.01.2008р. по 10.03.2008р.  )    -   2316 грн.   30 коп.  х 2 ( 8 %   ставка  НБУ )  / 365  х 59 = 74 грн.  88   коп.  

Рахунок   №  55   -  сума   боргу  2 372  грн.   89  коп.   (  період   з  10.02.2007р. по 10.03.2008р.)  -   2 371  грн.    89  коп . х 2 (  10   %  ставка  НБУ  )   /365  х  28=  36   грн.   40  коп.  

Рахунок   № 99 -  сума  боргу  2 333 грн. 82  коп.    -  строк  оплати   10.03.2008р.  ( до  10  числа    місяця  , наступного  за  звітним  - п.3.4.  договору   )  . Позивачем  при  розрахунку   пені     ця  сума  боргу  врахована   до  загальної  , що  є  невірним   припущенням  , так  як    строк  оплати   по  ній настав  в  момент  подачі  позову  до  суду,  та   штрафні  санкції    ще  могли  бути  передбачені  .  На  підставі  зазначеного , суд    не  враховує  даний  рахунок   при   розрахунку  суми    пені    .  

Всього     загальний   розмір  пені    згідно  розрахунку  суду    склав    547   грн. 64  коп.  

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.

Позовні вимоги обгрунтовані та підлягають   частковому   задоволенню.

Відповідач    суму   основного     боргу      та    штрафні  санкції   (3  %  річних  ,  індекс  інфляції  та  пеню )    не  оспорив.                                                                 

 Позовні вимоги обгрунтовані та підлягають    частковому    задоволенню.

Стаття 49 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суми,                    які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

        при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

          Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 625  Цивільного кодексу України, Прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України господарський  суд, -

                                                              В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги Донецької    обласної    ради   професійних   спілок, м.Донецьк , до Товариства з обмеженою відповідальністю   “Лєнус”, м.Донецьк, про стягнення  заборгованості за договором оренди в сумі  15 247  грн.01 коп.  , з  яких  :   13 226 грн. 13  коп.  -    заборгованість  по  оренді  та  комунальним  послугам   з 01.09.2007р. по 29.02.2008р., 117  грн. 68  коп. -    3  %  річних   , 1 215  грн.    31  коп. -    індекс  інфляції  ,  687   грн. 89  коп. -  пеня    ,  задовольнити      частково    .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю   “Лєнус”, м.Донецьк  ,  вул. Артема , 80 А  (  р/р   2600974454  в  ЦМВ  ДОД “ РайфазенБанк  Аваль” , МФО  380805 , ЗКПО  34960121 ) на користь Донецької    обласної    ради   професійних   спілок, м.Донецьк  , вул. Артема , 87  ( р/р   26001301710005  в  філії   “  Кальміуському   відділенні   “  Промінвестбанку” , МФО  335322  , ЗКПО 02657980)  -   13 226 грн. 13  коп.  -    заборгованість  по  оренді  та  комунальним  послугам   з 01.09.2007р. по 29.02.2008р. , 88   грн.    82  коп. -  3  %  річних    ,  1 205  грн.   10 коп. -  індексу  інфляції  ,   547 грн. 64  коп.  -  пені  ,   150  грн.  67   коп. -  державного  мита  та  90 грн.  89  коп.    -   витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).    

Рішення підписане    22.04.2008р.  

Суддя                                                                         Манжур В.В.                               

Надруковано 3 примірника :

1 прим- Господарському суду Донецької  області

1прим- Позивачу   

1прим- Відповідачу

Виконавець-  Подолян  О.О.