Постанова

від 21.04.2008 по справі 15/498-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/498-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2008 р.                                                           Справа № 15/498-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. ,  Барбашова С.В.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Болибік І.А.

відповідача -  Власенко М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків   (вх. № 710 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 05.03.08 р. по справі № 15/498-07

за позовом Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Еталон" м. Харків

стягнення 12 857,71 грн

встановила:

У листопаді 2007 року Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Еталон" про стягнення заборгованості в сумі 12 857,71 грн., з яких 9 124,02 грн. борг за скид стічних вод без одержання дозволу на скид за період грудень 2004 р. – червень 2007 р., 3733,69 грн. борг за скид позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод за період липень 2005 р. – квітень 2007 р., а також держмито та судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 березня 2008 року по справі № 15/498-07 (суддя Лаврова Л.С.) у позові відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2008 р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. На думку заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; не дав належну правову оцінку положенням «Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова»; не прийняв до уваги те, що обов'язок відповідача щодо оформлення дозволу на скид стічних вод та вимоги щодо стягнення суми заборгованості за скид стічних вод, а також позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод, ґрунтуються на умовах укладеного між сторонами по справі договору на приймання стічних вод № ІІ-4317/02-АК-2 від 26.02.04р., який відноситься до публічних договорів; вважає, що суд неправильно застосував положення «Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України», а також порушив норми процесуального права, а саме ст. 43, п. 3 ст. 84 ГПК України, що призвело до невідповідних висновків, викладених у рішенні господарського суду Харківської області від 05.03.08р. по справі № 15/498-07.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи позивача на підтвердження правомірності позовних вимог такими, що не відповідають конституційним принципам та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства; вважає, що умови договору на приймання стічних вод від 26.02.04р., укладеного між сторонами по справі, не передбачать обов'язку відповідача а ні одержання дозволу від позивача на скид стічних вод, а ні сплати підвищеного платежу за скидання стічних вод без дозволу. Крім того зазначає, що посилання позивача на «Правила прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова», як на підставу для стягнення боргу за скид стічних вод без одержання дозволу, а також боргу за скид позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод не заслуговує на уваги, оскільки «Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», на яку послався суд в своєму рішенні, не передбачає фінансових санкцій. На цій підставі просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. А рішення господарського суду Харківської області від 05.03.08р. по справі № 15/498-07 без змін.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, які підтвердили свою позицію, викладену в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Харківської області від 05.03.08р. по справі № 15/498-07, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 26.02.2004 р. між ДКП КГ “Харківкомуночиствод” та ТОВ “Еталон” було укладено договір на приймання стічних вод № II-4317/02-АК-2. П. 1.1 цього договору позивач взяв на себе зобов'язання приймати від відповідача стічні води згідно з договором, а відповідач –сплачувати вартість послуг позивача згідно з цим договором.

П. 1.3 договору № II-4317/02-АК-2 від 26.02.2004 р. позивач і відповідач встановили, що вони зобов'язуються керуватися “Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова”, затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 581 від 18.06.2003 р., “Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України”, “Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів”, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 37 від 19.02.2002 р., “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству N 65 від 01.07.1994 р., та іншими нормативними документами.

Додатковою угодою від 26.02.2007 р. позивачем і відповідачем строк дії договору № II-4317/02-АК-2 від 26.02.2004 р. було пролонговане до 26.02.2008 р.

Але, відмовляючи в позовних вимогах позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу за скид стічних без одержання дозволу на скид за період грудень 2004 р. – червень 2007 р. в розмірі 9 124,02 грн., суд першої інстанції послався на те, що а ні Інструкція, на підставі якої в тому числі складені “Правила прийняття стічних вод”, ані умови договору № II-4317/02-АК-2 від 26.02.2004 р. не встановлюють обов'язку відповідача з одержання від позивача дозволу на скид стічних вод в систему каналізації, зі сплати підвищеного платежу за скидання стічних вод без дозволу.

Крім того, в позовних вимогах позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу за скид позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод за період липень 2005 р. – квітень 2007 р. в розмірі 3 733,69 грн.  місцевим господарським судом відмовлено в повному обсязі, оскільки умовами договору № II-4317/02-АК-2 від 26.02.2004 р. не встановлене право позивача на одержання від відповідача суми підвищеної плати за скид позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод на підставі даних щодо фактичних обсягів водовідведення, одержаних від інших, ніж відповідач, осіб, та такого права у позивача не встановлено і “Правилами прийняття стічних вод”, а також Інструкцією, “Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України”, “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”.

Однак з викладеними вище висновками господарського суду, колегія суддів не погоджується, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка у зв'язку з неповним з'ясуванням дійсних обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти висновків місцевого господарського суду, заявник апеляційної скарги обґрунтовано зазначає, що судом під час розгляду справи перш за все не була дана правова оцінка природі договірних правовідносин позивача та відповідача, не був прийнятий до уваги зміст пунктів 1.3 та 5.1 Договору на приймання стічних вод № II-4317/02-АК-2 від 26.02.2004 р. (далі, Договір), та положенням пунктів 2.13, 6.9, 6.9.2 „Правил прийняття стічних вод”, які є, в свою чергу, правовою підставою по стягненню суми боргу за скид стічних вод без одержання дозволу на скид, за період з 01.12.04р. по 30.06.07р. у розмірі 9 124,02 грн.

Слід зауважити, що зазначені вимоги позивача безпосередньо ґрунтуються саме на умовах спірного Договору, укладеного між сторонами, виходячи з наступного.

Частиною 5 статті 633 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Укладений між позивачем та відповідачем Договір на приймання стічних вод також відноситься до публічних договорів, оскільки його умови повністю відповідають положенням статті 633 ЦК України.

Оскільки предметом спірного договору є надання позивачем послуг з водовідведення відповідачу, то сторони, разом з умовами договору також зобов'язані виконувати і вимоги спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини особи, що надає послуги з водовідведення та особи, що користується послугами з водовідведення.

Тому, відповідно до частини 5 статті 633 ЦК України у  вказаному Договорі за згодою сторін були встановлені правила, обов'язкові для них при виконанні цього договору.

Як вже зазначалося вище, пунктом 1.3. спірного договору сторони зобов'язались керуватися у тому числі і "Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційні мережі м. Харкова", затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 581 від 18.06.2003 р.

Згідно з пунктом 6.1. "Правил прийняття стічних вод” взаємовідносини сторін, у тому числі і питання відповідальності Абонентів за порушення цих правил, будуються на засадах цивільно-правових договорів.

Оскільки виконання сторонами вищевказаних нормативно-правових актів прямо передбачене укладеним Договором, то положення цих нормативно-правових актів є невід'ємною частиною цього договору.

Так, підставою для нарахування позивачем суми боргу відповідачу за скид стічних вод без одержання дозволу на скид, за період з 01.12.04р. по 30.06.07р.  у розмірі 9 124,02 грн. є положення зазначених Правил.

Згідно з пунктом 2.13. Правил Абонент не має права підключитися до міської каналізаційної мережі без одержання технічних умов на підключення та оформлення дозволу, які видає ДКП КГ "Харківкомуночиствод".

Пунктом 6.9. Правил також передбачено, що Абонент (усі категорії) не має права скидати стічні води без укладання договору та одержання дозволу на скид.

Пунктом 6.9.2. Правил встановлено, що за скидання стічних вод без дозволу (або після закінчення терміну його дії) Абонент сплачує до оформлення відповідного дозволу з коефіцієнтом кратності Кк=5".

Відповідач, порушивши пункти 2.13. та 6.9. Правил щодо оформлення дозволу тим самим порушив умови Договору на приймання стічних вод № ІІ-4317/02-АК-2 від 26.02.2004 р., у зв'язку з чим позивачем, згідно з пунктом 6.9.2. Правил правомірно був нарахований відповідачу підвищений платіж за скид стічних вод без одержання дозволу на скид за період з 01.12.04р. по 30.06.07р., та направлені платіжні вимоги-доручення на суму 9 124,02 грн., які залишається останнім несплаченими.

Слід зазначити, що в своєму рішенні від 05.03.08р. місцевий господарський суд необґрунтовано послався на те, що умовами Договору не встановлене право позивача на одержання від відповідача підвищеної плати за скид позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод за період липень 2005 р. – квітень 2007 р. У розмірі 3 733,69 грн., на підставі даних щодо фактичних обсягів водовідведення, одержаних від інших ніж відповідач осіб.

Дані висновки повністю спростовуються пунктом 21.8 "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 р., який дає право позивачу у разі ненадання відповідачем інформації про фактичні обсяги водовідведення, керуватись при нарахуванні послуг водовідведення будь-якими даними, які має позивач. За таких обставин, колегія суддів вважає, що використання позивачем інформації про фактичні обсяги водопостачання відповідача, яка була йому надана  „Спеціальним проектно-констркторським бюро автоматизованих систем управління водопостачання”, є цілком обґрунтованим.

Також, позивач в апеляційній скарзі обґрунтовано звертає увагу на те, що місцевим господарським судом при розгляді справи не була дана правова оцінка положенням п. 3.6 Договору та пункту  2.4 „Правил прийняття стічних вод”, на підставі яких позивачем був нарахований відповідачу підвищений  платіж за скид позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод за період липень 2005 р. – квітень 2007 р. у розмірі 3 733,69 грн.

Згідно пункту 3.6 Договору та пункту 2.4 „Правил прийняття стічних вод” скид позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод  (понад ліміт встановлений пунктом 2.1.1 Договору, а саме 19 куб.м.) забороняється. Підприємство (Абонент) зобов'язане прийняти заходи по недопущенню цих скидів. До усунення таких скидів оплата їх проводиться по підвищеному тарифу згідно пункту 6.8 „Правил прийняття стічних вод”.

За таких обставин, у зв'язку з порушенням відповідачем пункту 3.6 Договору та пункту 2.4 „Правил прийняття стічних вод”, позивачем відповідачу нарахований підвищений платіж за скид позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод за період липень 2005 р. – квітень 2007 р. та направлені платіжні вимоги-доручення на суму 3 733,69 грн. які залишились останнім несплаченими.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12 857,71 грн., з яких         9 124,02 грн. борг за скид стічних вод без одержання дозволу на скид за період грудень 2004 р. – червень 2007 р., 3733,69 грн. борг за скид позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод за період липень 2005 р. – квітень 2007 р., є обґрунтованими, правомірними, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що місцевий господарський суд в своєму рішення цілком обґрунтовано зазначив, що відповідно до статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії та згідно частини 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Однак, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не з'ясувавши суті договірних правовідносин з урахуванням всіх обставин справи, не взявши до уваги вимоги спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини юридичної особи, що надає послуги з водовідведення та юридичної особи, що користується такими послугами, помилково дійшов висновку про порушення позивачем зазначених конституційних норм.

Отже, позивачем нарахований відповідачу борг за скид стічних вод без одержання дозволу на скид за період грудень 2004 р. – червень 2007 р., та боргу за скид позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод за період липень 2005 р. – квітень 2007 р. саме на підставі умов укладеного між сторонами по справі Договору та у відповідності з положеннями "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційні мережі м. Харкова", затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 581 від 18.06.2003 р., "Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 р.

До того ж, нарахована позивачем сума боргу не може вважатися фінансовою санкцією, а є відповідно до умов Договору підвищеним тарифом за скид стічних вод без дозволу та за скид позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод.

В силу  статей 4.2, 4-3, 4-7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наявні у справі матеріали, колегія суддів визначає, що факт наявності боргу у відповідача за скид стічних вод без одержання дозволу на скид за період грудень 2004 р. – червень 2007 р. в розмірі 9 124,02 грн., боргу за скид позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод за період липень 2005 р. – квітень 2007 р. в розмірі 3 733,69 грн., доведений позивачем належними доказами та матеріально обґрунтований.

Проте, відповідач під час вирішення справи в суді апеляційної інстанції не спростував ані обов'язок відповідача щодо оформлення дозволу за скид стічних вод до міської каналізаційної мережі, ані передбачене умовами договору виконання відповідачем вищевказаних нормативно-правових актів, у тому числі і "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційні мережі м. Харкова", затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 581 від 18.06.2003 р. щодо сплати підвищеного платежу за скид позалімітних (понаддоговірних) стічних вод.

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що недостатнє з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм чинного законодавства призвело до неправильного вирішення спору, що дає підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення господарського суду Харківської області від 05 березня 2008 року по справі № 15/498-07.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита у розмірі 192,87 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись статтею 633 Цивільного кодексу України, статтями 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103,  пунктами 1, 3, 4  частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 05 березня 2008 року по справі № 15/498-07 скасувати та прийняти нове рішення. Позовні вимоги Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Еталон" (61162, м. Харків, проспект Героїв Сталінграду, 160, р/р 26008013 в ХФ АБ „Синтез”, м. Харків, МФО 350578, код ЄДРПОУ 14083805) на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, р/р 2600430114614 в АКБ "Золоті ворота" м. Харкова, МФО 351931, код ЄДРПОУ 03361715)  суму боргу за скид стічних вод без одержання дозволу за скид у розмірі 9 124,02 грн., суму боргу за скид позалімітних обсягів стічних вод у розмірі 3 733,69 грн., витрати по сплаті державного  мита у розмірі 192,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                                                                                               Барбашова С.В.